Рішення

від 30.05.2011 по справі 35/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  35/130

30.05.11

За позовом    Закритого акціонерного товариства «Транспортник»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудінвест»

про                 розірвання договору та стягнення 17 030,36 грн.

                                                                                Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача:           ОСОБА_1 –предст. за довір. від 15.03.2011р.;  

від відповідача:           не з’явились.

В судовому засіданні 30.05.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги  Закритого акціонерного товариства "Транспортник" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудінвест" про розірвання Договору №08/09-09 від 23.09.2009р. та стягнення 17030,36 грн., з яких: 13 100,00 грн. – сума попередньої оплати, 3 428,61 грн. –пеня, 501,75 грн. –3% річних, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 порушено провадження у справі №35/130, розгляд справи призначено на 20.04.2011.

У судовому засіданні 20.04.2011 представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідач у судове засідання 20.04.2011 не з’явився, свої представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/130 від 28.03.2011 не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 18.05.2011.

У судове засідання 18.05.2011 відповідач своїх представників не направив, про причини неможливості їх явки суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/130 від 28.03.2011 не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 30.05.2011.

У судовому засіданні 30.05.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 30.05.2011 не з’явився, про причин неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі відповідно до вимог ст. 64 Господарського процесуального кодексу України направлялась за адресою, вказаною у позовній заяві, та адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до наявного в матеріалах справи  витягу від 06.05.2011, але у судові засідання 20.04.2011, 18.05.2011 та 30.05.2011 представники відповідача не з’явились, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -   

ВСТАНОВИВ:

23.09.2009 між Закритим акціонерним товариством «Транспортник»(далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудінвест»(далі - відповідач), було укладено Договір № 08/09-09 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач, як замовник доручає, а відповідач, як підрядник, повинен виконати та передати замовнику, а замовник прийняти та оплатити роботи по ремонту ангара за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25А.

Кошторисна вартість робіт по договору складає 26200,00 грн. (п. 3.1. договору). Пунктом 3.3. договору передбачено, що замовник перераховує підряднику попередню оплату в розмірі 50% для обладнання і інших виробів, необхідних для виконання робіт по договору.

Згідно п. 2.1. Договору, термін виконання робіт за Договором складає сім календарних днів з моменту перерахування позивачем на поточний рахунок відповідача попередньої оплати в розмірі передбаченому п. 3.3. даного Договору.

Як передбачено п. 4.2.2. Договору підрядник зобов’язаний здати роботи замовнику в закінченому вигляді по акту та в узгоджені терміни.

Матеріали справи свідчать, що платіжним дорученням №408 від 28.09.2009 позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу 13 100,00 грн. в якості попередньої оплати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що, відповідач не розпочав виконання робіт, у встановлені договором строки не виконав роботу, передбачену договором, та не здав її позивачу, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом № 1/10/2010 від 25.10.2010 про невиконання умов Договору № 08/09-09 від 23 вересня 2009.

Як зазначає позивач, він направляв на адресу відповідача листи № 121 від 30.11.2009 та № 72 від 30.04.2010 з вимогою повернути отримані кошти, однак відповіді на вказані листи відповідач не надав, кошти у розмірі 13 100,00 грн. не повернув.

Оцінюючи  подані сторонами  докази  за  своїм  внутрішнім  переконанням,  що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.      

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплати підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату звернення позивача із позовом та розгляду спору у судовому засіданні відповідач не виконав роботи, передбачені договором, суму попередньої оплати у розмірі 13 100,00 грн. не повернув.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Як передбачено ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  

На думку суду, невиконання відповідачем передбачених договором робіт по ремонту ангара, значною мірою позбавляє  позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, а отже таке порушення договору є істотним і є підставою для його розірвання.

Таким чином, вимоги позивача про розірвання договору № 08/09-09 від 23.09.2009 та стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором у розмірі 13 100,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що за несвоєчасне виконання обов’язків, прийнятих на себе відповідно пункту 2.1. Договору, Підрядник сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної ставки НБУ, що діє на момент виникнення претензії, за кожен день прострочення від загальної вартості Договору з урахуванням умов, викладених в п. 3.1. цього Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі наведених положень Цивільного кодексу України та договору позивач просить стягнути з відповідача проценти річні у розмірі 501,75 грн. та штрафні санкції у розмірі 3 248,61 грн., розраховуючи їх з 06.12.2009 по 18.03.2011 (466 днів).

Як передбачено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки сторонами не було погоджено іншого строку нарахування штрафних санкцій, їх нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто 07.04.2010. Натомість позивач просить стягнути суму штрафних санкцій за період з 06.12.2009 по 18.03.2011, що суперечить вищенаведеним положенням Господарського кодексу України.  

У зв’язку із зазначеним, позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій підлягають частковому задоволенню у розмірі 1809,95 грн. згідно із нижченаведеним розрахунком суду:

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Сума пені за період прострочення

26200,00

06.12.2009 - 07.04.2010

123

10.25 %

1809,95

Позовні вимоги про стягнення процентів річних підлягають задоволенню у розмірі 501,75 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку, які відповідають вимогам закону та правильність якого перевірена судом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В ході розгляду справи відповідач не надав доказів виконання робіт  у встановлені договором строки, доказів повернення суми попередньої оплати та не навів підстав для звільнення його від обов’язку виконати роботи та повернути суму попередньої оплати.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 15411,7 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -   

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Розірвати Договір № 08/09-09 від 23.09.2009, укладений між Закритим акціонерним товариством «Транспортник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудінвест».

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудінвест»(02088, м. Київ, пров. Геофізиків, буд. 12, ідентифікаційний код 32488020) на користь Закритого акціонерного товариства «Транспортник»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А, ідентифікаційний код 21514186) 13 100,00 грн. (тринадцять тисяч сто гривень 00 коп.) –попередньої оплати за Договором № 08/09-09 від 23.09.2009, 1 809,95 грн. (одну тисячу вісімсот дев’ять гривень 95 коп.) –пені, 501,75 грн. (п’ятсот одну гривню 75 коп.) –3% річних, 239,12 грн. (двісті тридцять дев’ять гривень 12 коп.) –державного мита та 213,57 грн. (двісті тринадцять гривень 57 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В іншій частині у позові відмовити.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                  М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 17.06.2010