Рішення

від 15.06.2011 по справі 9/472

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  9/472

15.06.11

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр екологічної освіти та

                                   інформації”   

до                              Міністерство екології та природних ресурсів України                   

про                              стягнення заборгованості у сумі 107520 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача                    ОСОБА_1 (дов. вих. №27 від 14.06.2011р.);

від відповідача          ОСОБА_2 (дов. б/н від 11.05.2011р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 15.06.11р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Центр екологічної освіти та інформації”(далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства охороні навколишнього природного середовища України (далі по тексту-відповідач) про стягнення 107520 грн., з яких 76800 грн. основного боргу за договором №57 від 04.09.2009 року з виконання послуг комерційних інших на тему: “Проведення консультацій з громадськістю з питань екологічної політики, проведення державної експертизи екологонебезпечних об’єктів, виконання Оргуської конвенції в Україні, участь громадськості у розв’язанні регіональних екологічних проблем”,  25344 грн. пені, 5376 грн. штрафу, які позивач просить стягнути на підставі ч. 2  ст. 231 ГК України за неналежне виконання грошових зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Сторонами підписано Договір про надання послуг №57 від 04.09.2009р., у відповідності до умов якого, позивачем надано відповідачу послуги, однак у визначений Договором термін, відповідачем не перераховані кошти на рахунок позивача. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 509,610 ЦК України, ст.ст. 180, 224, 229, 231 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/472, розгляд справи призначено на 12.01.2011 року.

В судовому засіданні 12.01.2011 року представник позивача частково виконав вимоги ухвали суду від 03.12.2010 року, надав додаткові матеріали по справі та письмові обґрунтування по справі. Також він надав усні пояснення по суті позовної заяви, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 12.01.2011 року не з’явився, вимог суду, викладених в ухвалі від 30.11.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив. Після розгляду справи в судовому засіданні через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 12.01.2011 року розгляд справи було відкладено на 27.01.2011 року у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

17.01.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю присутності в судовому засіданні призначеному на 27.01.2011 року.

27.01.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі для необхідності завершення процедури реорганізації та можливості надання довіреності для представництва інтересів відповідача.

Ухвалою суду від 27.01.2011 року у відповідності до ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі № 9/472 закінчення припинення шляхом реорганізації Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та встановлення правонаступника позивача.

19.05.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем по справі подано клопотання про поновлення провадження у справі, у зв’язку з тим, що Указом Президента  № 452/2011 від 13.04.2011р. затверджено Положення  про Міністерство екології та природних ресурсів України,  що є фактичним завершенням реорганізації Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2011 року поновлено провадження у справі №9/472, розгляд справи призначено на 15.06.2011р. У відповідності до ст. 25 ГПК України, враховуючи те, що Указом Президента України  № 1085/2010 від 09.12.2010р.  Міністерство екології та природних ресурсів визначено як правонаступника Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, здійснено заміну відповідача його правонаступником, процедуру утворення якого завершено.

В судове засідання 15.06.2011 року представники сторін з’явились.

Представником позивача надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги.

Представником відповідача надано усні пояснення по справі, проти існування боргу перед позивачем не заперечено. Процесуальним правом на подання письмового відзиву у справі відповідач не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається  за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр екологічної освіти та інформації»(далі по тексту –Позивач; Виконавець за Договором) та Міністерством охорони навколишнього природного середовища (далі по тексту –Відповідач; Замовник за Договором; правонаступником якого є Міністерство екології та природних ресурсів України було укладено договір поставки №61120409/К (далі Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання з виконання послуг комерційних інших на тему: «Проведення консультацій з громадськістю з питань екологічної політики, проведення державної експертизи екологонебезпечних об’єктів, виконання Орхуської конвенції в Україні, участь громадськості у розв’язанні регіональних екологічних проблем».

Згідно п. 1.2. Договору, вимоги до надання послуг, які є предметом договору, викладені у технічному завданні (додаток 1). Зміст та терміни виконання робіт визначаються календарним планом (додаток 2) (п. 1.2. Договору).

У відповідності до п. 2.1. Договору, за надані послуги згідно з договором Замовник перераховує Виконавцю у відповідності з протоколом про договірну ціну (додаток 3) 76800 грн. (сімдесят шість тисяч вісімсот гривень 00 коп.) з ПДВ. Оплата здійснюється по закінченню робіт (п. 2.2. Договору).

Згідно п. 2.4. Договору, джерело фінансування: бюджетна програма по КПКВ –2401240 «Міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища, сприяння сталому розвитку, екологічній освіті та поширенню екологічної інформації», КЕКВ-1172.

Згідно п. 3.4. Договору, після завершення робіт Виконавець представляє Замовнику акт здавання-приймання робіт в 3-х примірниках, звіт про виконання, передбачені технічними завданням та умовами договору в трьох примірниках, у тому числі кошториси фактичних витрат з розшифруванням за статтями включаючи кошториси фактичних витрат від співвиконавців, або акти здавання-приймання, акти звірки розрахунків.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що Замовник протягом 15 днів з дня одержання акта здавання-приймання робіт та звітних документів, зазначених у п. 3.4. цього Договору, зобов’язаний направити Виконавцю підписаний акт здавання-приймання робіт або мотивовану відмову від приймання робіт.

Також 04.09.2009 рок між позивачем та відповідачем підписано Додаток №1, Додаток№2, Додаток №3 та Додаток №4 до Договору. Згідно умов Додатку №3 до Договору про погодження договірної ціни за Договором №57 від 04.09.2009р., розмір договірної ціни за Договором складає 76800,00 грн.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором. На підтвердження чого позивачем до позовної заяви додано Акт №1 від 15.12.2009р. здавання-приймання послуг комерційних інших, згідно договору №57 від 04.09.2009р., у відповідності до якого, виконана позивачем робота з надання послуг відповідає вимогам Договору та технічного завдання і в належному порядку оформлена. Акт №1 від 15.12.2009 року підписано повноважними представниками та скріплено печатками позивача та відповідача. Крім того, на вимогу суду позивачем до матеріалів справи надано докази фактичного виконання робіт по Договору (звіти та дослідженян тощо).

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження погашення заборгованості перед позивачем.

Таким чином, станом на час розгляду справи (15.06.11р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає  76800,00 грн., яку позивач просить стягнути на підставі ст. 509,610 ЦК України. Крім того, позивач просить стягнути, передбачену умовами договору пеню на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України у розмірі 25344,0 грн., а також штраф у розмірі 5376,00 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивач у відповідності до умов укладеного між Сторонами Договору, надав відповідачу послуги, на узгоджену між позивачем та відповідачем суму у розмірі 76800,00 грн.

15.12.2009 року між позивачем та відповідачем підписано Акт №1 від 15.12.2009р. здавання-приймання послуг комерційних інших, згідно договору №57 від 04.09.2009р., за яким відповідач прийняв надані позивачем послуги.

22.02.2010 року позивачем на адресу відповідача направлено Претензію № 01/02/2010 від 22.02.2010р., яка прийнята відповідачем за вх. №2697/0/10-10 від 01.03.2010р., у відповідності до якої, позивач вимагає від відповідача оплати за Договором протягом семи днів з моменту отримання даної претензії.

Станом на момент розгляду справи (15.06.2011р.), послуги відповідачем не оплачено, доказів протилежного суду не надано.

У відповідності до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 782742,70 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено  вимоги про  стягнення з відповідача 25344, 00 грн. пені та 5376, 00 грн. штрафу, які обгрунтовані ч. 2 ст. 231 ГК України.

          У відповідності до ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зі змісту ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України вбачається, що даний штраф є видом відповідальності за порушення зобов'язань з передачі товарів, виконання робіт та надання послуг, які закуповуються за кошти державного бюджету,  а не за порушення грошового зобов'язання з боку державного замовника.  (Даний висновок  підтверджується також зазначеним у постанові ВГСУ від 29.01.09р. у справі № 20/27, відповідно до якої зазначено, що обґрунтованими  є також висновки господарських суддів попередніх інстанцій про відмову в позові в частині стягнення з відповідача пені та штрафу на підставі ст. 231 ГК України, оскільки за змістом частини 2 зазначеної статті, вказані санкції застосовуються у випадках прострочення виконання робіт, надання послуг, поставки продукції, а не за порушення грошового зобов'язання  та узгоджується з висновками постанови ВГСУ від  22.01.09р. у справі № 24/231 .)

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача  штрафу та пені у відповідності до ч. 2 ст. 231 ГК України задоволенню не підлягають, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах законодавства.

На підставі ст. 49 ГПК України суми,  які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міністерства екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35; код ЄДРПОУ 37552996, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр екологічної освіти та інформації” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 30-В, к. 33; код ЄДРПОУ 30782043) 76800 (сімдесят шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. основного боргу; 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати державного мита, 168 (сто шістдесят вісім) грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення суду.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

       Суддя                                                                                                              Г.П. Бондаренко

  Дата підписання рішення 20.06.2011р.