ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.11 Справа № 1/84н/2011
до Алмазнянської міської ради Луганської області, м. Алмазна Луганської області
про визнання недійсним рішення та визнання права постійного користування земельними ділянками
Суддя Н.М.Зюбанова
П р е д с т а в н и к и :
від позивача – ОСОБА_1., довіреність від 28.03.11;
від відповідача – не прибув;
На підставі ст. 77 ГПК України у засіданні суду 21.07.11 було оголошено перерву до 22.07.11, 11-30.
Суть спору: про визнання недійсним рішення відповідача від 27.01.06 "Про припинення права користування земельними ділянками та надання у користування земельних ділянок підприємствам" в частині припинення права користування наданими позивачу земельними ділянками, а саме : 0,6928 га землі по вул. Терешкової, 29, в межах згідно з планом землекористування для стоянки автотранспорту; 0,3350 га землі для розміщення адміністративно-побутової будівлі позивача; 0,0480 га землі для обслуговування будівлі офісу позивача; 1,2038 га землі по вул. Терешкової, в межах згідно з планом землекористування для обслуговування стадіону; 8,0021 га (0,9043+7,0978) землі по вул. Труда,1, в межах згідно з планом землекористування для обслуговування залізничного цеху; 0,6257 га землі для обслуговування ливарного цеху; 0,3020 га землі по вул. Труда, для обслуговування гаражу; 0,6210 га землі по вул. Терешкової, 50, в межах згідно з планом землекористування для обслуговування будівель та споруд цілісного майнового комплексу; 0,0809 га землі по вул. Ілліча, 2, в межах згідно з планом землекористування для обслуговування нежитлового приміщення та про визнання за позивачем права постійного користування вищезазначеними земельними ділянками на підставі Державних актів на право постійного користування землею серії ЛГ 1320000060 від 15.09.93, серії ІІ-ЛГ № 005015 від 10.04.01 та серії ІІ-ЛГ № 005479 від 16.05.01.
Відповідач проти позову заперечує з посиланням на рішення Алмазнянської міської ради від 21.07.06 "Про припинення права користування земельними ділянками та надання у користування земельних ділянок підприємствам".
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступного.
Так, при розгляді справи господарським судом встановлено, що на підставі Державних актів на право постійного користування землею серії ЛГ 1320000060 від 15.09.93, серії ІІ-ЛГ № 005479 від 16.05.2001 та серії II-ЛГ № 005015 від 10.04.01 позивач набув статусу постійного користувача землею, а саме:
1) відповідно до Державного акта серії ЛГ 1320000060 від 15.09.93,
зареєстрованого в Книзі записів актів на право постійного користування землею за № 60 (із
наступними змінами) :
- 0,6928 га землі по вул. Терешкової, 29, в межах згідно з планом землекористування
для стоянки автотранспорту;
- 0,3020 га землі по вул. Труда, в межах згідно з планом землекористуванні для
обслуговування гаражу;
- 0,3350 га землі по вул. Терешкової, 29, в межах згідно з планом землекористування
для розміщення адміністративно-побутової будівлі позивача;
- 1,2038 га землі по вул. Терешкової, в межах згідно з планом землекористування для
обслуговування стадіону;
- 0,0480 га землі по вул. Терешкової, 29, в межах згідно з планом землекористування
для обслуговування будівлі офісу позивача;
- 8,0021 га (0,9043+7,0978) землі по вул. Труда, 1, в межах згідно з планом
землекористування для обслуговування залізничного цеху;
- 0,6257 га землі по вул. Труда, 1, в межах згідно з планом землекористування для
обслуговування ливарного цеху;
- 0,6210 га землі по вул. Терешкової, 50, в межах згідно з планом землекористування
для обслуговування будівель та споруд цілісного майнового комплексу;
- 0,0809 га землі по вул. Ілліча, 2, в межах згідно з планом землекористування для
обслуговування нежитлового приміщення.
Як вбачається з матеріалів справи, Державний акт серії ЛГ 1320000060 видано безпосередньо на ім'я позивача, а решту - на ім'я Стаханівської виробничої дільниці ТОВ "Екіна".
Рішенням сорок третьої сесії четвертого скликання Алмазнянської міської ради Луганської області від 27.01.06 "Про припинення права користування земельними ділянками та надання у користування земельних ділянок" право постійного користування позивачем вказаними земельними ділянками було припинено.
Позивач вважає, що рішення в цій частині суперечить чинному законодавству, є неправомірним та підлягає визнанню недійсним з огляду на те, що добровільна відмова від користування землею зі сторони позивача не відбулась, оскільки відповідний правочин про таку відмову вчинено не юридичною особою суб‘єкта постійного користування землею, а структурним підрозділом.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Так, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, а також Законом України "Про місцеве самоврядування".
Оскільки предметом даного позову є оскарження індивідуального акту органу місцевого самоврядування, з яким пов‘язано припинення цивільних прав позивача, оспорюване рішення не належить до правових актів управління, тому спір має приватноправовий характер та за приписами ст. ст.1, 2, 12 ГПК України є підвідомчим господарському суду.
Як передбачено ч. 1 ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.
Відповідно до ст.125 ЗК України (в редакції, що діяла на момент прийняття відповідачем оспорюваного рішення) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач набув статусу суб‘єкта постійного користувача земельними ділянками, зазначеними вище у рішення на підставі Державних актів на право постійного користування землею серії ЛГ 1320000060 від 15.09.93, серії ІІ-ЛГ № 005479 від 16.05.2001 та серії II-ЛГ № 005015 від 10.04.01.
Відповідно до ст. 141 ЗК підставами для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Як вбачається зі змісту рішення сорок третьої сесії четвертого скликання Алмазнянської міської ради Луганської області від 27.01.06 "Про припинення права користування земельними ділянками та надання у користування земельних ділянок" право постійного користування позивачем вказаними земельними ділянками було припинено на підставі п. п. "а" ст. 141 ЗК України саме у зв‘язку з добровільною відмовою від права користування земельною ділянкою.
При цьому, у рішенні зазначено, що добровільною відмовою позивача від права постійного користування земельними ділянками відповідач вважає листи Стахановської виробничої дільниці ТОВ "Фірми «Екологічна ініціатива" № 29 від 23.01.06 та № 30 від 24.01.06.
Господарський суд погоджується з доводами позивача, що така оцінка Алмазнянською міською радою Луганської області дій Стахановської виробничої дільниці як таких, що втілюють волевиявлення юридичної особи на припинення права землекористування, є помилковою та тягне за собою відповідні наслідки з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і
зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Філії, представництва та інші відокремлені підрозділи юридичної особи не вправі від свого імені укладати угоди, мати у власності майно та майнові права, набувати права та нести обов'язки, вчиняти інші юридично значимі дії (ст. 95 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").
Пунктом 2.4. Положення про Стахановську виробничу дільницю, затвердженого зборами учасників ТОВ Фірми "Екологічна ініціатива" від 30.11.04, встановлено, що все майно дільниці, незалежно від джерел його надходження, є власністю Товариства.
Відповідно до п. 2.6. Положення про дільницю право укладати від імені товариства угоди та інші правочини виникає у директора дільниці виключно на підставі довіреності, виданої товариством, а тому виключно в межах повноважень, наданих зазначеною довіреністю, дільниця може представляти та захищати інтереси позивача перед державними і іншими організаціями (п. 2.9. Положення про дільницю).
Зазначена норма Положення повністю відповідає змісту ч. 4 ст.95 ЦК України, відповідно до якої повноваження керівника філії, представництва (а, отже, і інших відокремлених підрозділів юридичної особи) визначаються виданою юридичною особою довіреністю, а також ст. 246 ЦК України та ст. 62 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до яких без довіреності в товаристві діють лише голова виконавчого органу та, якщо це передбачено установчими документами - інші члени виконавчого органу, повноваження інших представників юридичної особи визначаються довіреністю, виданою останньою.
Позивач зазначає, що директор Стахановської виробничої дільниці не отримував від позивача довіреність, яка б надавала йому повноваження відмовлятися від наданого позивачеві майнового права - права постійного користування земельними ділянками, що, до-речі, вбачається із згаданих в рішенні листів, які викладені на фірмовому бланку дільниці, а не юридичної особи, скріплені печаткою дільниці, а не юридичної особи, та не містять жодних посилань на документ, який посвідчує повноваження особи - директора дільниці, що їх підписав –Борисенко С.Л., який знаходився на даній посаді до 20.02.06, що підтверджується наказом по ТОВ фірмі "Екологічна ініціатива" № 6-К про призначення на посаду.
За приписами ч. 3 та ч. 4 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Однак, як було наведено вище, заяви структурної дільниці позивача за листами від 23.01.06 № 29 та від 24.01.06 № 30 підписані її директором, не можна вважати заявою землекористувача у розумінні ст. 142 ЗК України, а, отже, законною підставою для прийняття оспорюваного рішення.
За ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", якою здійснюється правове регулювання актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, законодавцем передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Оскільки відмова від права постійного користування земельною ділянкою має своїм наслідком припинення цього права, дії дільниці, оформлені листами, є правочином у розумінні ч. 1 ст. 202 ЦК України.
За приписами ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Недотримання цих вимог, згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, є підставою недійсності правочину.
За таких обставин відповідач, не пересвідчившись в наявності у особи, яка подала заяву про відмову від права користування земельними ділянками, відповідних повноважень, наданих органом управління, прийняв незаконне рішення про позбавлення позивача права постійного користування земельними ділянками всупереч п. "а" ст. 141 ЗК України, а саме, за відсутності заяви Позивача про добровільну відмову від такого права.
Тому вимоги позивача про визнання недійсним рішення Алмазнянської міської ради Луганської області від 27.01.06 "Про припинення права користування земельними ділянками та надання у користування земельних ділянок" в частині припинення права постійного користування наданими Товариству з обмеженою відповідальністю "Екологічна ініціатива" земельними ділянками : 0,6928 га землі по вул. Терешкової, 29; 0,3020 га землі по вул. Труда; 0,3350 га землі по вул. Терешкової, 29; 1,2038 га землі по вул. Терешкової; 0,0480 га землі по вул. Терешкової, 29; 8,0021 га (0,9043+7,0978) землі по вул. Труда, 1; 0,6257 га землі по вул. Труда, 1; 0,6210 га землі по вул. Терешкової, 50; 0,0809 га землі по вул. Ілліча, 2 підлягають задоволенню повністю.
Щодо решти вимог, то вони також є обґрунтованими, оскільки в результаті прийняття відповідачем незаконного рішення позивача неправомірно позбавлено майнового права - права постійного користування земельними ділянками.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тому в результаті визнання недійсним рішення Алмазнянської міської ради від 27.01.06 в оскаржуваній частині має відновитися право постійного користування позивачем вищенаведеними земельними ділянками.
Крім того, відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 р. № 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" раніше видані Державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Враховуючи, що позивач із заявою про добровільну відмову від земельних ділянок до відповідача не звертався, раніше видані позивачеві Державні акти на право постійного користування землею серії ЛГ 1320000060 від 15.09.93, серії ІІ-ЛГ № 005015 від 10.04.01, серії Н-ЛГ № 005479 від 16.05.01 мають вважатися чинними.
Але, оскільки відповідач не визнає права позивача на постійне користування відповідними земельними ділянками, керуючись в своїй діяльності прийнятим ним рішенням, що підтверджується листом від 06.01.11 № 01-1719, захист порушених прав позивача вимагає й окремого визнання права, що оспорюється відповідачем.
Згідно з п.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Пунктом 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 2 цієї ж статті закріплена низка способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, до яких, зокрема, належить і такий спосіб захисту як визнання правочину недійсним, а також визнання права.
Крім цього, статтею ст. 152 ЗК України передбачено, що землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, тощо.
Посилання відповідача на рішення Алмазнянської міської ради Луганської області від 21.07.06 "Про припинення права користування земельними ділянками та надання у користування земельних ділянок підприємствам" як підставу для тверджень про відсутність предмету спору по даній справі судом не приймаються, оскільки у зазначеному рішенні йдеться про припинення права користування відповідними земельними ділянками, які були надані в оренду, а не постійне користування.
Клопотання відповідача про витребування від позивача доказів за листом від 30.06.11 № 385 подане ним без ознайомлення з матеріалами справи, за якими необхідні для розгляду справи статутні документи долучені належним чином.
За таких обставин вимоги позивача про визнання за ним права постійного користування земельними ділянками на підставі Державних актів на право постійного користування землею серії ЛГ 1320000060 від 15.09.93, серії ІІ-ЛГ № 005015 від 10.04.01 та серії ІІ-ЛГ № 005479 від 16.05.01 також задовольняються повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення сорок третьої сесії четвертого скликання
Алмазнянської міської ради Луганської області від 27.01.06 "Про припинення права користування земельними ділянками та надання у користування земельних ділянок" в частині припинення права постійного користування наданими Товариству з обмеженою відповідальністю "Екологічна ініціатива" /смт. Калинове Попаснянського району Луганської області, вул. Фрунзе, б. 23, ідент. код 20286872/ земельними ділянками :
- 0,6928 га землі по вул. Терешкової, 29, в межах згідно з планом землекористування
для стоянки автотранспорту;
- 0,3020 га землі по вул. Труда, в межах згідно з планом землекористуванні для
обслуговування гаражу;
- 0,3350 га землі по вул. Терешкової, 29, в межах згідно з планом землекористування
для розміщення адміністративно-побутової будівлі позивача;
- 1,2038 га землі по вул. Терешкової, в межах згідно з планом землекористування для
обслуговування стадіону;
- 0,0480 га землі по вул. Терешкової, 29, в межах згідно з планом землекористування
для обслуговування будівлі офісу позивача;
- 8,0021 га (0,9043+7,0978) землі по вул. Труда, 1, в межах згідно з планом
землекористування для обслуговування залізничного цеху;
- 0,6257 га землі по вул. Труда, 1, в межах згідно з планом землекористування для
обслуговування ливарного цеху;
- 0,6210 га землі по вул. Терешкової, 50, в межах згідно з планом землекористування
для обслуговування будівель та споруд цілісного майнового комплексу;
- 0,0809 га землі по вул. Ілліча, 2, в межах згідно з планом землекористування для
обслуговування нежитлового приміщення.
3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Екологічна ініціатива"
/смт. Калинове Попаснянського району Луганської області, вул. Фрунзе, б. 23, ідент. код 20286872 право постійного користування земельними ділянками на підставі Державних актів на право постійного користування землею серії ЛГ 1320000060 від 15.09.1993 р, серії ІІ-ЛГ № 005015 від 10.04.2001 р. та серії ІІ-ЛГ № 005479 від 16.05.2001 р.
4. Стягнути з Алмазнянської міської ради Луганської області, м. Алмазна Луганської області, вул. Ілліча, б. 1а, ідент. код 05432106 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологічна ініціатива", смт. Калинове Попаснянського району Луганської області, вул. Фрунзе, б. 23, ідент. код 20286872 державне мито в сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного рішення –25.07.11.
Суддя Н.М.Зюбанова
Помічник судді Г.А.Кравцова
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2011 |
Оприлюднено | 27.07.2011 |
Номер документу | 17284957 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Зюбанова Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні