Ухвала

від 16.05.2012 по справі 1/84н/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"16" травня 2012 р. Справа № 1/84н/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.,

розглянувши касаційну скаргу Алмазнянської міської ради Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 22.07.2006 року та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2011 року

у справі № 1/84н/2011 господарського суду Луганської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Екологічна ініціатива"

до Алмазнянської міської ради Луганської області

про визнання недійсним рішення та визнання права постійного користування земельними ділянками

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Екологічна ініціатива" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Алмазнянської міської ради Луганської області, просило визнати недійсним рішення сорок третьої сесії четвертого скликання Алмазнянської міської ради Луганської області від 27.01.2006 року "Про припинення права користування земельними ділянками та надання у користування земельних ділянок підприємствам" в частині припинення права користування наданими товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Екологічна ініціатива" земельними ділянками, а саме: 0,6929 га землі по вул. Терешкової, 29, в межах згідно з планом землекористування для стоянки автотранспорту; 0,3020 га землі по вул. Труда, для обслуговування гаражу; 0,3350 га землі по вул. Терешкової, 29, для розміщення адміністративно-побутової будівлі позивача; 1,2038 га землі по вул. Терешкової, в межах згідно з планом землекористування для обслуговування стадіону; 0,0480 га землі по вул. Терешкової, 29, для обслуговування будівлі офісу позивача; 8,0021 га (0,9043 + 7,0978) землі по вул. Труда, 1, для обслуговування залізничного цеху; 0,6257 га землі по вул. Труда, 1для обслуговування ливарного цеху; 0,6210 га землі по вул. Терешкової, 50, для обслуговування будівель та споруд цілісного майнового комплексу; 0,0809 га землі по вул. Ілліча, 2, для обслуговування нежитлового приміщення; визнати за позивачем право постійного користування вищезазначеними земельними ділянками на підставі Державних актів на право постійного користування землею серії ЛГ 1320000060 від 15.09.1993 року, серії ІІ-ЛГ № 005015 від 10.04.2001 року та серії ІІ-ЛГ № 005479 від 16.05.2001 року та покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.07.2011 року у справі № 1/84н/2011 позов задоволено. Визнано недійсним рішення сорок третьої сесії четвертого скликання Алмазнянської міської ради Луганської області від 27.01.2006 року "Про припинення права користування земельними ділянками та надання у користування земельних ділянок" в частині припинення права постійного користування наданими товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Екологічна ініціатива" земельними ділянками: 0,6928 га землі по вул. Терешкової, 29, в межах згідно з планом землекористування для стоянки автотранспорту; 0,3020 га землі по вул. Труда, в межах згідно з планом землекористуванні для обслуговування гаражу; 0,3350 га землі по вул. Терешкової, 29, в межах згідно з планом землекористування для розміщення адміністративно-побутової будівлі позивача; 1,2038 га землі по вул. Терешкової, в межах згідно з планом землекористування для обслуговування стадіону; 0,0480 га землі по вул. Терешкової, 29, в межах згідно з планом землекористування для обслуговування будівлі офісу позивача; 8,0021 га (0,9043+7,0978) землі по вул. Труда, 1, в межах згідно з планом землекористування для обслуговування залізничного цеху; 0,6257 га землі по вул. Труда, 1, в межах згідно з планом землекористування для обслуговування ливарного цеху; 0,6210 га землі по вул. Терешкової, 50, в межах згідно з планом землекористування для обслуговування будівель та споруд цілісного майнового комплексу; 0,0809 га землі по вул. Ілліча, 2, в межах згідно з планом землекористування для обслуговування нежитлового приміщення. Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Екологічна ініціатива" право постійного користування земельними ділянками на підставі Державних актів на право постійного користування землею серії ЛГ 1320000060 від 15.09.1993 р, серії ІІ-ЛГ № 005015 від 10.04.2001 р. та серії ІІ-ЛГ № 005479 від 16.05.2001 р.

Стягнуто з Алмазнянської міської ради Луганської області державне мито в сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. (а.с. 90-92, т. 1).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2011 року апеляційну скаргу Алмазнянської міської ради Луганської області залишено без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 22.07.2011 року у справі № 1/84н/2011 -без змін (а.с. 61-63, т. 3).

Не погоджуючись із постановленими судовими актами, Алмазнянська міська рада Луганської області звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 22.07.2006 року, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2011 року та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.11.2011 року касаційну скаргу Алмазнянської міської ради Луганської області повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 65, т. 3).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.01.2012 року касаційну скаргу Алмазнянської міської ради Луганської області повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 77-78, т. 3).

06.04.2012 року Алмазнянська міська рада Луганської області втретє звернулася з касаційною скаргою, підтримавши вимоги, викладені вище.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскільки оскаржувана постанова Донецького апеляційного господарського суду набрала законної сили 26.09.2011 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 17.10.2011 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 06.04.2012 року, про що свідчить штамп на конверті, адресованому Донецькому апеляційному господарському суду. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Скаржником заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник зазначає, що строк пропущений внаслідок усунення стороною недоліків, які зумовили повернення касаційної скарги ухвалою Вищого господарського суду України від 30.01.2012 року.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення, оскільки, як вбачається з ухвал Вищого господарського суду України від 16.11.2011 року та від 30.01.2012 року касаційна скарга поверталася без розгляду з підстав допущення скаржником процесуальних порушень. Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою скаржника.

При цьому процесуальний закон не перериває та не зупиняє перебіг процесуального строку, встановленого на касаційне оскарження судового рішення.

Виправлення недоліків касаційної скарги, що зумовили її повернення скаржнику, не свідчить про наявність у скаржника обставин, що можуть бути визнані в якості поважних причин для відновлення пропущеного строку, оскільки такі дії зумовлені суб'єктивними обставинами.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

На даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15. У вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.

Пунктом 14 розділу ІІІ вказаної Інструкції, передбачено, що при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)".

До матеріалів касаційної скарги додано копію платіжного доручення № 179 від 16.03.2012 року, за якою сплачено 751,10 грн. судового збору.

Отже, до касаційної скарги скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, у зв'язку з чим судова колегія позбавлена можливості вирішити питання про повернення суми судового збору.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні клопотання Алмазнянської міської ради Луганської області про відновлення строку на подання касаційної скарги відмовити.

2. Повернути касаційну скаргу Алмазнянської міської ради Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 22.07.2006 року та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2011 року у справі № 1/84н/2011 (з доданими до неї документами).

3. Справу № 1/84н/2011 повернути до господарського суду Луганської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков