Рішення

від 21.05.2008 по справі 17/511

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17/511

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

№  17/511

21.05.08

За позовом     Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарантія»

До                    Київської міської клінічної лікарні №1

Про                 стягнення 339230,76 грн.

Суддя  Кролевець О.А.

Представники :

Від позивача:        Майорова Л.Г. (довіреність №96-і/В від 21.12.2007)

Від відповідача:    не з'явився

          Відповідно до ст.77 ГПК України в судових засіданнях оголошувались перерви: 04.02.2008 до 11.02.2008, 16.04.2008 до 21.05.2008.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги ЗАТ «Страхова компанія «Гарантія»про стягнення з відповідача заборгованості за договорами оренди обладнання №№6, 7, 8, 1/02, 2/02, 3/02, 4/02, 5/02, 6/02, 10/02, 12/02, 9, 14, 11/02 у розмірі 328577,06 грн., пені у розмірі 10653,70 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив орендну плату за користування майном (обладнанням) за період з 01.12.2006 по 15.11.2007.

Позивачем подані уточнення позовних вимог, в яких він просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла в результаті несплати відповідачем орендних платежів за період дії договорів оренди, в розмірі 71996,95 грн., заборгованість, що виникла по договорах, строк дії яких вважається поновленим, в розмірі 256580,11 грн., пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів в розмірі 831,80 грн., пеню за несвоєчасну оплату за користування майном по Договорах, строк дії яких вважається поновленим, в розмірі 9821,90 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву від 04.02.2008 та 11.02.2008. Зокрема, відповідач стверджує, що укладені між сторонами договори оренди фактично є договорами фінансового лізингу, і оскільки за даними Договорами відповідача повністю виплатив вартість обладнання, тому вимоги позивача про стягнення орендних платежів є безпідставними. Крім того, відповідач стверджує, що частина обладнання вийшло з ладу, а тому стягнення орендної плати за таке обладнання є незаконним.

Позивач вважає заперечення відповідача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не заслуговують уваги.   

Клопотання відповідача від 21.05.2008 про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до приписів ст.28 ГПК України у разі неможливості прийняти участь в судовому засіданні одного представника, відповідач мав можливість вжити інші заходи щодо забезпечення свого правового захисту в судовому процесі.   

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В період 1999-2002 роки між позивачем та відповідачем були укладені договори оренди обладнання, за якими позивач (Орендодавець) передав, а відповідач (Орендар) прийняв у тимчасове володіння та користування майно (медичне обладнання).

Зокрема, за Договором №6 від 21.01.1999 відповідач прийняв обладнання на загальну суму 380000,00 грн. строком на 5 років; за Договором №7 від 23.11.2000 з урахуванням Додаткової угоди від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання на загальну суму 153147,60 грн. строком до 09.01.2007; за Договором №8 від 21.03.2001 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання строком до 21.03.2007; за Договором №1/02 від 28.02.2002 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання  вартістю 27509,00 грн. строком на 5 років; за Договором №2/02 від 28.02.2002 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання  вартістю 42600,00 грн. строком на 5 років; за Договором №3/02 від 28.02.2002 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання  вартістю 25680,00 грн. строком на 5 років; за Договором №4/02 від 28.02.2002 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання  вартістю 30290,00 грн. строком на 5 років; за Договором №5/02 від 28.02.2002 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання  вартістю 8200,00 грн. строком на 5 років; за Договором №6/02 від 28.02.2002 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання  вартістю 153703,00 грн. строком на 5 років; за Договором №10/02 від 30.04.2002 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання  вартістю 27050,00 грн. строком на 5 років;  за Договором №12/02 від 14.11.2002 відповідач прийняв обладнання  вартістю 29514,00 грн. строком на 5 років; за Договором №9 від 21.03.2001 та Додатковою угодою від 28.02.2002 до нього відповідач прийняв обладнання  вартістю 500000,00 грн. строком на 1 рік; за Договором №14 від 02.12.2002 відповідач прийняв обладнання  вартістю 20692,40 грн. строком на 5 років;  за Договором №11/02 від 29.03.2002 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання  вартістю 97222,00 грн. строком на 5 років.

Відповідно до умов кожного з Договорів відповідач був зобов'язаний сплачувати на користь позивача орендну плату за користування переданим майном. Розмір орендних платежів був погоджений сторонами та визначений в кожному з Договорів окремо. Також Договорами встановлені строки внесення орендних платежів: не пізніше 25 числа поточного місяця.                    

Судом встановлено, що на виконання умов Договорів оренди позивач передав, а відповідач прийняв медичне обладнання, що також не заперечується представником відповідача. При цьому, після закінчення строку оренди, відповідач продовжує користуватися орендованим майном на умовах укладених Договорів оренди, що в силу приписів ст.764 Цивільного кодексу України є свідченням того, що орендні правовідносини між сторонами продовжують існувати.

Як стверджує позивач, в період з 01.12.2006 по 15.11.2007 відповідач орендні платежі не сплачував, через що виникла заборгованість 328577,06 грн., в тому числі 71996,95 грн. –борг, який виник в період дії Договорів оренди, та 256580,11 грн. –борг, який виник після поновлення Договорів на наступний термін.    

Відповідно до п.п.4, 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, а правила про відповідальність за порушення договору застосовується в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом.

Так, оскільки договірні правовідносини між сторонами продовжують існувати, тому підлягає застосуванню ЦК України. Щодо підстав виникнення зобов'язання та відповідальності за порушення умов договору, суд застосовує правила ЦК Української РСР.

Згідно з ст.ст.4, 161 Цивільного кодексу Української РСР між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 14,526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст.162 ЦК УРСР (ст.525 ЦК України) не допускається.

Проаналізувавши умови укладених між сторонами Договорів, суд на підставі положень чинного законодавства дійшов висновку, що вказані вище Договори мають ознаки договору оренди майна, а тому твердження відповідача на про те, що фактично вони являються договорами фінансового лізингу є хибними та не заслуговують уваги суду.   

Відповідно до Глави 58 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст.762).

Згідно зі ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вже зазначалось вище, матеріалами справи підтверджується, що відповідач після закінчення строку договорів оренди, продовжує користуватися орендованим майном, і позивач проти подальшого користування майном не заперечує. При цьому, як встановлено, судом відповідач припинив сплачувати орендні платежі згідно з умовами Договорів. Період заборгованості за даними позивача складає 11 місяців (з 01.12.2006 по 15.11.2007).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача на ту обставину, що він не повинен більше сплачувати орендні платежі, в зв'язку з тим, що повністю сплатив вартість переданого в оренду обладнання, не приймаються до уваги, оскільки умови договорів щодо порядку сплати орендної плати були визначені та погоджені сторонами при їх укладенні, є чинними після поновлення договорів на наступний термін, і не можуть змінюватися в односторонньому порядку.

Крім того, не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що частина обладнання вийшла з ладу, оскільки наданий в підтвердження цього «Витяг з інвентаризаційного опису орендованого медичного обладнання, яке не працює станом на 12.03.2008»не є належним доказом того, що орендоване майно не працювало в спірний період часу (з 01.12.2006 по 15.11.2007).

Приймаючи до уваги, що позивачем доведено невиконання відповідачем зобов'язань за договорами оренди майна №№6, 7, 8, 1/02, 2/02, 3/02, 4/02, 5/02, 6/02, 10/02, 12/02, 9, 14, 11/02 в частині сплати орендних платежів за користування майном, а відповідач будь-яких належних доказів в спростування існування заборгованості за період з 01.12.2006 по 15.11.2007 суду не надав, тому позовні вимоги  ЗАТ «Страхова компанія «Гарантія»про стягнення з Київської міської клінічної лікарні №1 заборгованості у розмірі 328577,06 грн. (в тому числі 71996,95 грн. –борг, який виник в період дії Договорів оренди, та 256580,11 грн. –борг, який виник після поновлення Договорів на наступний термін) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.    

Відповідно до п.9.1 Договорів оренди №№6, 7, 8, 12/02, 9, 14, 11/02 за прострочення  сплати орендних платежів орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно з п.8.1 Договорів оренди №№ 1/02, 2/02, 3/02, 4/02, 5/01, 6/02, 10/02 за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України (далі ГК України) штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з приписами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приймаючи до уваги, що пунктом 8.1 Договорів оренди №№ 1/02, 2/02, 3/02, 4/02, 5/01, 6/02, 10/02 за несвоєчасну сплату орендних платежів передбачена сплата штрафу, який обчислюється у відсотках за кожен день прострочення, тому суд вважає передбачену санкцію саме пенею.

Таким чином, оскільки відповідач прострочив сплату орендних платежів за Договорами оренди майна, з нього на підставі п.8.1 (п.9.1) Договорів оренди та ст.231 Господарського кодексу України підлягає стягненню пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.05.2007 по 30.10.2007, загальний розмір якої за Договорами оренди майна №№6, 7, 8, 1/02, 2/02, 3/02, 4/02, 5/02, 6/02, 10/02, 12/02, 9, 14, 11/02 становить 10635,70 грн.

На підставі ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню також витрати по сплаті держмита в сумі 3392,31 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київської міської клінічної лікарні №1 (02091, м. Київ, Харківське шосе,121, код 01981738, р/р 35426002001374 в ГУ ДКУ м. Києва, МФО 820019), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарантія» (02091, м.Київ, Харківське шосе,121, код 21562908, р/р 265020131189 в КРУ ТОВ «Укрпромбанк»в м. Києві, МФО 380076) 328577 (триста двадцять вісім тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 06 коп. заборгованості по орендній платі, 10635 (десять тисяч шістсот тридцять п'ять) грн. 70 коп. пені, 3392 (три тисячі триста дев'яносто дві) грн. 31 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                       О.А.Кролевець