Постанова

від 03.10.2012 по справі 17/511

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2012 № 17/511

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Тищенко О.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Гордовій Л.Г.

За участю представників:

від позивача - Майорова Л.Г., довіреність №57-і/13 від 02.07.2008;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні № 1

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2008

у справі № 17/511 (суддя Кролевець О.А.)

за позовом Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Гарантія"

до Київської міської клінічної лікарні № 1

про стягнення 339 230, 76 грн.

Суть спору та апеляційної скарги:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Гарантія" (далі - позивач) до Київської міської клінічної лікарні № 1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості за договорами оренди обладнання №№6, 7, 8, 1/02, 2/02, 3/02, 4/02, 5/02, 6/02, 10/02, 12/02, 9, 14, 11/02 у розмірі 328577,06 грн., пені у розмірі 10653,70 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.05.2008 у справі №17/511 позов задоволено повністю: стягнуто з Київської міської клінічної лікарні №1 на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарантія" 328577,06 грн. заборгованості по орендній платі, 10635,70 грн. пені, 3392,31 грн. державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2008 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді - Алданова С.О., Коротун О.М. апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні №1 у справі №17/511 було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/3 від 17.11.2008 розгляд даної апеляційної скарги у справі № 17/511 було доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г, судді - Моторний О.А., Шапран В.В.

На підставі приписів статті 77 Господарського-процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розгляд апеляційної скарги у даній справі відкладався, а також оголошувалися перерви у судових засіданнях.

В судовому засіданні 22.01.2009 представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі №17/511 до вирішення по суті господарським судом міста Києва справи №6/52 за позовом Київської міської клінічної лікарні №1 до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Гарантія" про визнання договору №6 від 21.01.1999 недійсним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2009 у справі №17/511 провадження у справі зупинено.

Через загальний відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про поновлення апеляційного провадження у справі №17/511, яке обґрунтоване прийняттям Господарським судом міста Києва рішення від 20.12.2011 у справі № 6/25-38/468-34/144, яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 залишено без змін. В якості доказів підтвердження наведених доводів, позивачем надано копію рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 у справі № 6/25-38/468-34/144 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 у справі №6/25-38/468-34/144, якими відмовлено у визнанні недійсними оспорених договорів.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2011 враховуючи припинення повноважень судді Моторного О.А. у зв'язку з обранням на посаду судді Вищого адміністративного суду України, розгляд апеляційної скарги у даній справі було доручено колегії у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Шапрана В.В. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2012 провадження у справі № 17/511 поновлено, розгляд апеляційної скарги призначено на 03.10.2012.

В судове засідання 03.10.2012 з'явився представник позивача.

Відповідач в судове засідання явку свого представника не забезпечив, про причини неявки судову колегію не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення представнику відповідача ухвали суду від 03.10.2012.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд:

ВСТАНОВИВ:

В період з 1999-2002 року між позивачем та відповідачем були укладені договори оренди обладнання, за якими позивач (Орендодавець) передав, а відповідач (Орендар) прийняв у тимчасове володіння та користування майно (медичне обладнання).

Зокрема, за Договором №6 від 21.01.1999 відповідач прийняв обладнання на загальну суму 380000,00 грн. строком на 5 років; за Договором №7 від 23.11.2000 з урахуванням Додаткової угоди від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання на загальну суму 153147,60 грн. строком до 09.01.2007; за Договором №8 від 21.03.2001 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання строком до 21.03.2007; за Договором №1/02 від 28.02.2002 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання вартістю 27509,00 грн. строком на 5 років; за Договором №2/02 від 28.02.2002 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання вартістю 42600,00грн. строком на 5 років; за Договором №3/02 від 28.02.2002 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання вартістю 25680,00 грн. строком на 5 років; за Договором №4/02 від 28.02.2002 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання вартістю 30290,00 грн. строком на 5 років; за Договором №5/02 від 28.02.2002 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання вартістю 8200,00 грн. строком на 5 років; за Договором №6/02 від 28.02.2002 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання вартістю 153703,00 грн. строком на 5 років; за Договором №10/02 від 30.04.2002 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання вартістю 27050,00 грн. строком на 5 років; за Договором №12/02 від 14.11.2002 відповідач прийняв обладнання вартістю 29514,00 грн. строком на 5 років; за Договором №9 від 21.03.2001 та Додатковою угодою від 28.02.2002 до нього відповідач прийняв обладнання вартістю 500000,00 грн. строком на 1 рік; за Договором №14 від 02.12.2002 відповідач прийняв обладнання вартістю 20692,40 грн. строком на 5 років; за Договором №11/02 від 29.03.2002 та Додатковою угодою від 30.12.2004 до нього відповідач прийняв обладнання вартістю 97222,00 грн. строком на 5 років.

Відповідно до умов кожного з Договорів відповідач був зобов'язаний сплачувати на користь позивача орендну плату за користування переданим майном. Розмір орендних платежів був погоджений сторонами та визначений в кожному з Договорів окремо. Також Договорами встановлені строки внесення орендних платежів: не пізніше 25 числа поточного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договорів оренди позивач передав, а відповідач прийняв медичне обладнання, що також не заперечується представником відповідача. При цьому, після закінчення строку оренди, відповідач продовжує користуватися орендованим майном на умовах укладених Договорів оренди, що в силу приписів статті 764 Цивільного кодексу України є свідченням того, що орендні правовідносини між сторонами продовжують існувати.

Як стверджує позивач, в період з 01.12.2006 по 15.11.2007 відповідач орендні платежі не сплачував, через що виникла заборгованість 328577,06 грн., в тому числі 71996,95 грн. - борг, який виник в період дії Договорів оренди, та 256580,11 грн. - борг, який виник після поновлення Договорів на наступний термін.

Відповідно до п.п. 4, 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, а правила про відповідальність за порушення договору застосовується в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом.

Так, оскільки договірні правовідносини між сторонами продовжують існувати, тому підлягає застосуванню ЦК України. Щодо підстав виникнення зобов'язання та відповідальності за порушення умов договору, суд застосовує правила ЦК Української РСР.

Згідно зі ст.ст. 4, 161 Цивільного кодексу Української РСР між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст.ст. 14, 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 162 ЦК УРСР (ст. 525 ЦК України) не допускається.

Проаналізувавши умови укладених між сторонами Договорів, судова колегія на підставі положень чинного законодавства дійшла висновку, що вказані вище Договори мають ознаки договору оренди майна, а тому твердження відповідача на про те, що фактично вони є договорами фінансового лізингу є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст.762).

Згідно зі ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вже зазначалось вище, матеріалами справи підтверджується, що відповідач після закінчення строку договорів оренди, продовжує користуватися орендованим майном, і позивач проти подальшого користування майном не заперечує. При цьому, як встановлено, судовою колегією відповідач припинив сплачувати орендні платежі згідно з умовами Договорів. Період заборгованості за даними позивача складає 11 місяців (з 01.12.2006 по 15.11.2007).

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача на ту обставину, що він не повинен більше сплачувати орендні платежі, в зв'язку з тим, що повністю сплатив вартість переданого в оренду обладнання, не приймаються до уваги, оскільки умови договорів щодо порядку сплати орендної плати були визначені та погоджені сторонами при їх укладенні, є чинними після поновлення договорів на наступний термін, і не можуть змінюватися в односторонньому порядку.

Крім того, не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що частина обладнання вийшла з ладу, оскільки наданий в підтвердження цього "Витяг з інвентаризаційного опису орендованого медичного обладнання, яке не працює станом на 12.03.2008" не є належним доказом того, що орендоване майно не працювало в спірний період часу (з 01.12.2006 по 15.11.2007).

Приймаючи до уваги, що позивачем доведено невиконання відповідачем зобов'язань за договорами оренди майна №№6, 7, 8, 1/02, 2/02, 3/02, 4/02, 5/02, 6/02, 10/02, 12/02, 9, 14, 11/02 в частині сплати орендних платежів за користування майном, а відповідач будь-яких належних доказів в спростування існування заборгованості за період з 01.12.2006 по 15.11.2007 суду не надав, тому позовні вимоги позивача про стягнення з Київської міської клінічної лікарні №1 заборгованості у розмірі 328577,06 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.9.1 Договорів оренди №№6, 7, 8, 12/02, 9, 14, 11/02 за прострочення сплати орендних платежів орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно з п.8.1 Договорів оренди №№ 1/02, 2/02, 3/02, 4/02, 5/01, 6/02, 10/02 за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує штраф у розмірі 0,1% за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, оскільки відповідач прострочив сплату орендних платежів за Договорами оренди майна, з нього на підставі п. 8.1 (п.9.1) Договорів оренди та ст. 231 Господарського кодексу України підлягає стягненню пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.05.2007 по 30.10.2007, загальний розмір якої за Договорами оренди майна №№6, 7, 8, 1/02, 2/02, 3/02, 4/02, 5/02, 6/02, 10/02, 12/02, 9, 14, 11/02 становить 10635,70 грн.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської клінічної лікарні № 1 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2008 у справі № 17/511 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.05.2008 у справі № 17/511 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 17/511 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Смірнова Л.Г.

Судді Тищенко О.В.

Шапран В.В.