Рішення

від 09.09.2009 по справі 2-3010/09

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 2-3010/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2009 року

Деснянський районний суд м. Чернігова

у складі судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Тітовій О.Б.,

за участю позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «ЛІТКОМ» про зобов’язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, повернення трудової книжки, відшкодування моральної шкоди,

встановив:

У березні 2009 року позивач звернулась до суду з уточненим в подальшому позовом та просить зобов’язати відповідача видати їй трудову книжку та копію наказу про звільнення з 29.01.2009 року, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до ст. 235 КЗпП України та 7 600 грн. у відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 02 січня 2008 року вона працювала у ПП «ЛІТКОМ» на посаді головного бухгалтера. 28 січня 2009 року вона звернулася до директора підприємства із заявою про звільнення за ст. 38 КЗпП України у зв’язку з переїздом на нове місце проживання, з 29.01.2009 року, але незважаючи на заяву, її не було звільнено в установленому законом порядку, до теперішнього часу їй не видано трудову книжку, що перешкоджає її працевлаштуванню та завдає моральної шкоди у вигляді душевних страждань через неможливість матеріального забезпечення своєї родини.

Позивач в судовому засіданні доповнила позов вимогою про зобов’язання відповідача розірвати з нею трудовий договір на підставі ст. 38 КЗпП України з 29.01.2009 року, оскільки наказ про її звільнення до теперішнього часу керівником підприємства не підписаний, тобто трудовий договір в установленому законом порядку не розірваний.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в частині розірвання трудового договору з 29.01.2009 року, в іншій частині позовні вимоги не визнав.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу до Приватного підприємства «ЛІТКОМ» на посаду головного бухгалтера 02 січня 2008 року за сумісництвом, відповідно до наказу ПП «ЛІТКОМ» від 02.01.2008 року № 01-к (а.с. 7).

Наказом ПП «ЛІТКОМ» від 22.02.2008 року № 18/1-к ОСОБА_1 переведено на постійну основу (а.с.8).

28 січня 2009 року позивач звернулась до директора ПП «ЛІТКОМ» ОСОБА_2 із заявою про розірвання трудового договору з 29.01.2009 року за ст. 38 КЗпП України у зв’язку з неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання) (а.с.19).

В судовому засіданні позивач пояснила, що переїзд на інше місце проживання обумовлений закінченням строку дії договору оренди житлового приміщення та надала суду копію такого договору від 30 січня 2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу у зв’язку з переїздом на нове місце проживання, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу.

Але, всупереч положенням трудового законодавства, з позивачем в установленому законом порядку трудового договору розірвано не було та трудову книжку до теперішнього часу позивач не отримала. Представник відповідача в судовому засіданні не зміг обґрунтувати такі дії керівництва підприємства, а лише надав суду проект наказу про звільнення позивача, в якому відсутній підпис директора.

Таким чином, зважаючи на те, що позивача в установленому законом порядку не звільнено, вимога позивача про зобов’язання відповідача розірвати трудовий договір з 29 січня 2009 року та видати трудову книжку підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 4 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, враховуючи, що затримка видачі трудової книжки перешкоджає працевлаштуванню позивача, відповідач зобов’язаний виплатити позивачу середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, викликаного невидачею трудової книжки, починаючи з 30 січня 2009 року по день винесення судом рішення по справі.

Час вимушеного прогулу позивача складає 154 робочих днів з 30.01.2009 року по 09.09.2009 року, середньоденна заробітна плата згідно довідки ПП «ЛІТКОМ» становить 151 грн. 61 коп., сума до виплати становить (154 х 151, 61 грн.) 23 347 грн. 94 коп.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що незаконними діями відповідача їй заподіяно моральної шкоди у вигляді порушень звичайного способу життя і вважає за необхідне стягнути на її відшкодування 200 грн.

Також з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати пропорційно від задоволених вимог на загальну суму 241 грн. 98 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 38, 232, 235, 237-1 КЗпП України, суд-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати приватне підприємство «ЛІТКОМ» розірвати трудовий договір, що укладений 02.01.2008 року з ОСОБА_1, з 29.01.2009 року, на підставі ст. 38 КЗпП України.

Зобов’язати приватне підприємство «ЛІТКОМ» повернути ОСОБА_1 трудову книжку.

Стягнути з приватного підприємства «ЛІТКОМ» на користь ОСОБА_1 33 809 грн. 03 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплату вказаних сум провести після утримання податків та інших обов’язкових платежів на користь держави.

Стягнути з приватного підприємства «ЛІТКОМ» на користь ОСОБА_1 200 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з приватного підприємства «ЛІТКОМ» на користь ОСОБА_1 30 грн. у відшкодування сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В іншій частині відмовити.

Стягнути з приватного підприємства «ЛІТКОМ» на користь держави 346 грн. 59 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.