Рішення

від 29.05.2008 по справі 26/123

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

26/123

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  26/123

29.05.08

За позовом  Державного підприємства  «Дарницький вагоноремонтний завод »

До                 Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімічні екологічні технології »

Про                    стягнення 55 165,48  грн.

                                                                                             Суддя Пінчук В.І.

Представники:

від позивача          Донченко О.Г -   предст.          

від відповідача              Василенко О.Є -  дир.

 Рішення прийняте 29.05.2008 р., оскільки у судовому засіданні 10.04.2008 р. оголошувалась перерва, а у судовому засіданні 05.05.2008 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.

Обставини справи:

         Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача  55 165, 48  грн.

           Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача  не визнає та  просить суд відмовити в задоволенні позову.   

            Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,  суд,

ВСТАНОВИВ:

       30.12.2004 р. між Державним підприємством «Дарницький вагоноремонтний завод »( позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтохімічні екологічні технології »був укладений договір послуг по збиранню відпрацьованих мийних розчинів для промислової переробки  № 12/04/30/04-П.

        До вказаного договору були укладенні додаткова угода № 1                           від 30.12.2005 р. та   додаткова угода  № 2  від 29.12.2006 р.  

        Відповідно п. 1.2 додаткової угоди № 2 від 29.12.2006 р. до договору                        № 12/04/30/04 –П  від 30.12.2004 р. виконавець ( позивач)  зобов‘язаний в порядку та на умовах визначених даним договором за завданням замовника                ( відповідач ) протягом визначеного  в договорі строку надавати послуги по збиранню відпрацьованих мийних розчинів для подальшого використання їх замовником.

             Пунктом 2.3 зазначеного договору передбачено, що на підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг відповідно до умов даного договору складається акт, який підписується повноважними представниками сторін протягом 5 ( п‘яти ) робочих днів після закінчення місяця, в якому надавались послуги.  

              Пунктом 5.2 додаткової угоди № 2 від 29.12.2006 р. до вказаного договору, передбачено, що виконавець надає акт виконаних послуг, який підтверджує факт виконання. Вартість наданих послуг складає  2000, 00 грн.,  в т.ч ПДВ –333, 33 грн. щомісячно за 132 м. куб. мийного розчину. Замовник повинен сплатити вказану суму до 15 числа місяця, що слідує за місяцем надання послуг.   

              На виконання умов договору позивач виконав взяті на себе зобов‘язання та надав послуги на загальну суму  40 000, 00  грн., що підтверджується  актами № 1 від 21.08.2007 р.,  №  2  від 21.08.2007 р.,                        та  № 3 від 31.08.2007 р.

             Однак,  в порушення умов договору відповідач за надані послуги                  з позивачем  не  розрахувався.

       11.01.2008 р. з метою досудового врегулювання спору                         позивач направив відповідачу претензію  № 64  з вимогою погасити суму заборгованості, але відповідач у своєму листі № 22 від 17.01.2008 р., направленому позивачу повідомив про неможливість погасити борг, у зв‘язку з призупиненням виробничої діяльності підприємства.

        Отже, на день подання позивачем позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить  40 000, 00 грн.

              Крім суми основного боргу позивач  просить стягнути з відповідача пеню в розмірі  6 880, 00 грн., 7% - річних  за прострочення виконання зобов‘язання понад 30 днів  в сумі  2 800,00 грн., 3% річних  в розмірі                    565, 48 грн. та інфляційні збитки  в розмірі   4 920 00 грн.    

              07.04.2008 р. через канцелярію господарського суду м. Києва позивач подав заяву про збільшення позовних вимог,  в якій просить суд стягнути з відповідача  7 280,00 грн. - пені,  2 800, 00 грн. –7%  - річних  за прострочення виконання зобов‘язання понад 30 днів, 6 000,00 грн. –інфляційних збитків             та  680, 55 грн.  –3% річних.

   Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

              Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача 7 280,00 грн. - пені,  2 800, 00 грн. –7% - річних за прострочення виконання зобов‘язання понад   30 днів,  6 000,00 грн. –інфляційних збитків, 680, 55 грн. –3% річних, оскільки договором                      № 12/04/30/04-П від 30.12.2004 р. та додатковими угодами № 1 від                 30.12.2005 р. та № 2 від 29.12.2006 р., які були підписані сторонами  невизначений строк розрахунків, а тому позов підлягає задоволенню частково.                     

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526  ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.                          (ст. 525 ЦК України).          

          Відповідно до ст. 49 ГПК України при  частковому  задоволенні  позову  судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 82-85  ГПК України,  суд, -

В И Р І Ш И В:

             Позов задовольнити частково.

        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтохімічні екологічні технології »( 03142, м. Київ, пр-т Паладіна, 46, код 22966217 ) на користь Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод »              ( 02092, м. Київ. вул. Алма –Атинська, 74,  код 14294471 ) 40 000 ( сорок                тисяч ) грн. основного боргу,  411 ( чотириста одинадцять ) грн. 57 коп.                    держмита   та   85 ( вісімдесят п‘ять ) грн. 56 коп.  витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

             Видати наказ.  

 В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяВ.І.Пінчук