Постанова

від 04.06.2008 по справі 2/278-4745

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/278-4745

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

04.06.08                                                                                           Справа  № 2/278-4745

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді                                      Мурської Х.В.

суддів                                                          Давид Л.Л.

                                                                    Кордюк Г.Т.

розглянув матеріали апеляційної скарги Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго», м. Тернопіль, вих. № 371/01 від 11.03.2008р.

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.02.2008 року

у справі      №  2/278-4745, суддя Колубаєва В.О.,

за позовом  Комунального підприємства «Ланівціводоканал», м. Ланівці

до Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго», м. Тернопіль

про стягнення боргу в розмірі 80 897, 35 грн.,

за участю представників

від позивача: Кирильчук К.М. –головний бухгалтер;

від відповідача: Цалин О.В. –гол. бухгалтер, Їжак Н.П. - юрисконсульт.

          Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2008р. в склад колегії було внесено зміни, замість судді Кордюк Г.Т. введено суддю Краєвську М.В.

          Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2008р. замість судді Краєвської М.В. введено суддю Кордюк Г.Т.

          Заяв про відвід не поступало.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.02.2008 року у справі № 2/278-4745 позов КП «Ланівціводоканал»задоволено частково. З рахунку   Тернопільського обласного державно-комунального підприємства «Тернопільтеплокомуненерго»на користь КП «Ланівціводоканал»  стягнуто 72 995 грн. 18 коп. основного боргу, відшкодовано судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог –відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване обґрунтованістю та підставністю вимог позивача, їх відповідністю вимогам законодавства. Так, місцевим господарським судом визнано встановленим факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті за надані позивачем послуги згідно укладеного договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення, а тому дійшов висновку про те, що на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України сума боргу підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку. У задоволенні позову в частині стягнення 1 679, 30 грн. боргу за надані послуги у жовтні 2004р. судом відмовлено у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності на захист порушеного права. У задоволенні вимог в частині стягнення пені судом відмовлено у зв'язку з неподанням позивачем доказів виставляння ним рахунків на всю суму позовних вимог.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.02.2008 року у даній справі з підстав його невідповідності нормам матеріального та процесуального права.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у ньому.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду –залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 4-7 ГПК України, судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст. 43 ГПК України,  згідно якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,  керуючись законом.

У відповідності до вимог ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші  ресурси,  передбачені договором,  а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

15 жовтня 2004 року між КП «Ланівціводоканал» (Виконавець) та ОДКП «Тернопільтеплокомуненерго»(Споживач) було укладено договір № 54 про надання послуг з водопостачання та водовідведення, згідно якого Виконавець зобов'язується надавати Споживачу послуги з водопостачання та водовідведення, а Споживач –знімати показники засобів обліку та оплачувати одержані послуги.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а  також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з п. 8 договору розрахунковий період оплати послуг становить 1 календарний місяць, термін внесення платежів –не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяцем.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З розрахунку позивача вбачається, що за період з жовтня 2004 року по квітень 2006 року ОДКП «Тернопільтеплокомуненерго»за надані послуги заборгувало Виконавцю 74 674, 48 грн.

При задоволенні позову на суму 72 995, 18 грн. місцевий господарський суд керувався, зокрема, поданою позивачем книгою обліку наданих послуг на водопостачання та водовідведення. При цьому, судом першої інстанції зазначено, що в книзі обліку наданих послуг (показники лічильника) наявні підписи працівників відповідача (з зазначенням прізвищ), які у встановленому законом порядку не оспорювались відповідачем, що свідчить про погодження відповідача з кількістю одержаних послуг.

Судова колегія погоджується з даним висновком місцевого господарського суду, оскільки відповідно до умов договору, саме на відповідача було покладено обов'язок інформувати Виконавця про кількість спожитої ним води. Натомість, в матеріаліалах справи відсутні, а відповідачем не подано суду доказів, які б свідчили про виконання ним зобов'язань по договору в цій частині. А тому суд першої інстанції правомірно керувався тими доказами, які було подано позивачем в підтвердження своїх вимог.

Погоджується судова колегія і з висновком суду про відмову у задоволенні позову в частині стягнення 1 679, 30 грн. боргу за надані послуги у жовтні 2004р., оскільки позивачем пропущено встановлений законом строк на захист порушеного права.

Згідно з п. 17 договору Споживач несе відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунків за отримані послуги у вигляді нарахування пені відповідно до законодавства.

Однак, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову в цій частині, оскільки позивачем не подано суду доказів виставляння рахунків Споживачу на всю кількість отриманих послуг. Проте, неподання таких доказів не свідчить про ненадання Виконавцем послуг на спірну суму, а лише слугує підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення пені, що і було зроблено місцевим господарським судом.

У відповідності до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України та ст.202 Господарського кодексу України, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

У  відповідності  до вимог пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК України  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,   на   які   вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   

За змістом ст. 34 ГПК України, обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Також, згідно з ч.2 статті 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Матеріали справи свідчать про те, що вимоги позивача є правомірними та такими, що правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Покликання скаржника на ту обставину, що місцевим господарським судом не досліджено питання щодо фактичної кількості спожитої води, спростовуються наявним в матеріалах справи журналом обліку наданих послуг, поданим КП «Ланівціводоканал», згідно якого місцевим господарським судом проведено розрахунок вартості отриманих послуг, оскільки  відповідачем не подано суду доказів, які б спростовували наведені у даному журналі показники засобів обліку, що було його обов'язком згідно укладеного договору.

Слід зазначити, що ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2008р. та від 07.05.2008р. сторін було зобов'язано провести детальну звірку взаєморозрахунків за надані послуги та їх оплату, однак сторони належним чином вимоги ухвал суду не виконали. Із поданого суду акта звірки неможливо дійти достовірного висновку про кількість та суму наданих позивачем послуг та їх проплату відповідачем. Тому даний акт не може слугувати належним доказом у справі.

У відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи ту обставину, що ОДКП «Тернопільтеплокомуненерго» ні місцевому господарському суду, ні суду апеляційної інстанції не подано доказів, які б спростовували доводи позивача, то посилання скаржника на безпідставність заявленого позову є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Оцінивши докази в їх сукупності,  судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Тернопільської області  законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст.  99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1.          Рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.02.2008 року у справі № 2/278-4745 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

               2.          Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути                                         оскаржена в касаційному порядку.

               3.          Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

Головуючий-суддя                                                                            Мурська Х.В.

Суддя                                                                                                   Давид Л.Л.                                                                                                           

          Суддя                                                                                                   Кордюк Г.Т.