Ухвала

від 19.07.2011 по справі 2а-1999/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2011 р. < Текст >Справа № 458/10

Колегія суддів Льві вського апеляційного адміні стративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Носа С.М., Шавел я Р.М.

розглянувши у порядку пись мового провадження в м. Львов і апеляційну скаргу управлін ня Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рівн енської області на постанову Зарічненського районного су ду Рівненської області від 22.0 7.2009 року у справі за позовом О СОБА_1 до управління Пенсій ного фонду України в Зарічне нського районі Рівненської о бласті про зобов' язання про вести нарахування щомісячно ї державної соціальної допом оги дитині війни,-

встановила:

У червні 2009 року позивач звер нувся з позовом до відповіда ча про зобов' язання провест и нарахування щомісячної дер жавної соціальної допомоги д итині війни за 2006 - 2008 роки.

Позивач свої позовні вимог и мотивував тим, що відповідн о до статті 1 Закону України «П ро соціальний захист дітей в ійни» він є дитиною війни. Згі дно з статтею 6 цього закону йо му повинна виплачуватись щом ісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога виплачувалась не в повному р озмірі.

Не погоджуючись з такими ді ями відповідача, позивач зве рнувся до суду.

Оскаржуваною постановою п озов задоволено частково. Ді ї відповідача визнано незако нними. Зобов' язано відповід ача провести нарахування під вищення пенсії позивачу як д итині війни за період з 09.07.2007 ро ку до 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно в роз мірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Зако ну України «Про соціальний з ахист дітей війни». В задовол енні решти позову відмовлено .

Постанову суду оскаржив ві дповідач. Вважає, що постанов а прийнята з неповним з' ясу ванням обставин справи та з п орушенням норм матеріальног о і процесуального права та п ідлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній ск арзі. Просить за наслідками а пеляційного розгляду скасув ати оскаржувану постанову та відмовити у задоволенні поз овних вимог позивача.

Апелянт як на обґрунтуванн я апеляційних вимог посилаєт ься на те, що судом порушено но рми ст. ст. 16, 19 Конституції Укра їни, на те, що відповідно до ст . 22 Бюджетного кодексу України , Пенсійний фонд України не є р озпорядником бюджетних кошт ів. Пенсійний фонд України ді є на підставі Положення про П енсійний фонд України, затве рдженого постановою Кабінет у Міністрів України від 24.10.2007 ро ку №1261. Відповідно до п. 5 даного Положення Пенсійний фонд зд ійснює свої повноваження без посередньо та через утворені а установленому порядку упр авління.

Апелянт також покликаєтьс я на те, що відповідно до п. 9 Пол оження передбачено вичерпни й перелік напрямів використа ння коштів Пенсійного фонду України, які використовуютьс я виключно за призначенням. З вертає у вагу на тому, що у 2007 ро ці підвищення до пенсії дітя м війни проводилось тільки т им, хто зі статусом дитини вій ни мав групу інвалідності, ді тям війни які не мали групи ін валідності дане підвищення н е проводилось. У 2008 році почина ючи з 01 січня до 22.05.2008 року відпов ідно до нової редакції, встан овленої Законом України від 28.12.2007 року №107 «Про Державний бюд жет України на 2008 рік», статті 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни», пост анови Кабінету Міністрів Укр аїни від 28.05.2008 року №530 підвищенн я проводилось у розмірі вста новленому даною постановою.

Також апелянт наголошує на тому, що не підлягає застосув анню ст. 28 Закону України «Про загальнообов' язкове держа вне пенсійне страхування» дл я визначення розміру допомог и позивачу, оскільки вона зас тосовується виключно для виз начення пенсій призначених в ідповідно до цього Закону.

Враховуючи те, що особи які беруть участь в справі в судо ве засідання не прибули, хоча належним чином були повідом лені про дату, час і місце судо вого засідання, колегія судд ів вважає доцільним розгляда ти справу відповідно до ст. 197 К АС України в порядку письмов ого провадження.

Заслухавши суддю-доповіда ча, перевіривши матеріали сп рави, колегія суддів приходи ть до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задово лити частково з наступних пі дстав.

Судом встановлено та підтв ерджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, о скільки згідно статтею 1 Зако ну України «Про соціальний з ахист дітей війни» визначено , що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та як ій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Згідно ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії аб о щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціал ьна допомога, яка виплачуєть ся замість пенсії, підвищуєт ься на 30 % мінімальної пенсії з а віком, розмір якої визначає ться прожитковим мінімумом д ля осіб, які втратили працезд атність, що урегульовано ч. 1 с т. 28 Закону України «Про загал ьнообов'язкове державне пенс ійне страхування».

Не підлягає задоволенню ви мога, щодо нарахування недоп лаченої соціальної допомогу за 2006 рік, оскільки положення З акону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», яким и обмежувалась дія статті 6 За кону України «Про соціальний захист дітей війни» не визна вались не конституційними, а тому є чинним.

Законом України «Про Держа вний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що прожитковий мінімум осіб, які втратили пр ацездатність, встановлюєтьс я на рівні: з 1 січня - 380 гривен ь, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жов тня - 411 гривень. Разом з тим, п . 12 статті 71 і ст. 111 Закону Україн и «Про Державний бюджет Укра їни на 2007 рік» дія норм закону, які передбачали вищевказані виплати, була зупинена.

09 липня 2007 року рішенням Конс титуційного Суду України за № 6-рп у справі за конституційн им поданням 46 народних депута тів України щодо відповіднос ті Конституції України (конс титуційності) положень стате й 29, 36, частини другої статті 56, ч астини другої статті 62, частин и першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13 , 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 1 01, 103, 111 Закону України «Про Держ авний бюджет України на 2007 рік » (справа про соціальні гаран тії громадян) визнано такими , що не відповідають Конститу ції (є неконституційними) пол оження п. 12 статті 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюдж ет України на 2007 рік». З цього р езюмується висновок, що зупи нення законом про Державний бюджет України дії інших зак онів України щодо надання пі льг, компенсацій і гарантій, в несення змін до інших законі в України, встановлення іншо го (додаткового) правового ре гулювання відносин, ніж пере дбачено законами України, не відповідає статтям 1,3, частин і другій статті 6, частині друг ій статті 8, частині другій ста тті 19, статтям 21, 22, пункту 1 части ни другої статті 92, частинам п ершій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Відповідно до п. 41 розділу 2 З акону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких зако нодавчих актів України» з 01.01.20 08 року ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій ни» викладено в іншій редакц ії, згідно з якої дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про стат ус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до п енсії або щомісячного довічн ого грошового утримання чи д ержавної соціальної допомог и, що виплачується замість пе нсії, виплачується підвищенн я у розмірі надбавки, встанов леної для учасників війни. Од нак, рішенням Конституційног о суду України від 22.05.2008 року вк азані зміни до ст. 6 Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконст итуційними.

Законом України «Про Держа вний бюджет України на 2008 рік» встановлено, що прожитковий мінімум осіб, які втратили пр ацездатність, встановлюєтьс я на рівні: з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 г рн., з 01 жовтня - 498 грн.

Твердження апелянта, що упр авління Пенсійного фонду Укр аїни не є власником або розпо рядником коштів Державного б юджету України, тому не може б ути належним відповідачем у даній справі, є безпідставни м виходячи з наступного.

Статтею 88 Закону України "Пр о Державний бюджет України н а 2007 рік" установлено, що в разі недостатності виділених із державного бюджету України к оштів за бюджетними програма ми, пов'язаними з розмежуванн ям джерел виплати пенсій між державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодав ством для відповідних катего рій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок вл асних надходжень Пенсійного фонду України. Тобто цією нор мою по-іншому врегульовано п итання щодо фінансування заб езпечення такої гарантії, як підвищення пенсії на 30 відсот ків мінімальної пенсії за ві ком. І оскільки ця норма прийн ята пізніше, то вона має пріор итет над нормою, закладеною у статті 7 Закону України "Про с оціальний захист дітей війни ".

Відсутність коштів для заб езпечення виплат зазначеног о підвищення до пенсії позив ачу також не є підставою для н евиконання Пенсійним фондом України своїх зобов'язань, вс тановлених статтею 6 Закону У країни "Про соціальний захис т дітей війни".

Отже, безпідставними є поси лання відповідача на відсутн ість надходжень з державного бюджету України як на підста ву не нарахування позивачу з азначеного підвищення до пен сії.

Також колегія суддів не мож е взяти до уваги посилання ап елянта на те, що положення час тини третьої статті 28 Закону У країни "Про загальнообов'язк ове державне пенсійне страху вання", з якої випливає, що мін імальний розмір пенсії за ві ком, встановлений абзацом пе ршим частини першої цієї ста тті, застосовується виключно для визначення розмірів пен сій, призначених згідно з цим Законом, виходячи з наступно го.

Частиною третьою статті 28 З акону України "Про загальноо бов'язкове державне пенсійне страхування" установлено, що мінімальний розмір пенсії з а віком, установлений абзацо м першим частини першої цієї статті, застосовується викл ючно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Відповідно до частини перш ої статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожит ковий мінімум застосовуєтьс я для встановлення розмірів мінімальної заробітної плат и та мінімальної пенсії за ві ком.

Отже, вихідним критерієм об числення розміру підвищення до пенсії, виплат допомоги ді тям війни відповідно до Зако ну України "Про соціальний за хист дітей війни" є розмір мін імальної пенсії за віком, виз начений статтею 28 Закону Укра їни "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуван ня".

За чинним законодавством р озмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за п равилами, передбаченими част иною першою статті 28 Закону Ук раїни "Про загальнообов'язко ве державне пенсійне страхув ання". Іншого нормативно-прав ового акта, який би визначав ц ей розмір або встановлював і нший розмір, немає.

Відсутність іншого мініма льного розміру пенсії за вік ом не є підставою для відмови в реалізації позивачем конс титуційної гарантії та права на підвищення пенсії виходя чи з розміру мінімальної пен сії за віком, як це встановлен о статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей вій ни".

Відповідно до вище наведен ого суд першої інстанції при йшов до правильного висновку , що при нарахуванні та виплат і позивачу підвищення до пен сії як дитині війни підлягає застосуванню мінімальна пен сія за віком встановлена ст. 28 Закону України "Про загально обов'язкове державне пенсійн е страхування".

Однак колегія суддів не мож е погодитись з висновком суд у першої інстанції, щодо не за стосування строку звернення до адміністративного суду з а захистом прав, свобод та інт ересів особи, посилаючись на ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пе нсійне забезпечення», оскіль ки дана норма стосується вик лючно нарахованих та невипла чених пенсій, в даному випадк у пенсія позивачу не нарахов увалася, а тому підстав для її стягнення за минулий час нем ає.

Колегія суддів звертає ува гу на те, що апелянт наполягає на застосуванні строків зве рнення до суду.

Оскільки стосовно не нарах ованих пенсій ніякими нормат ивно-правовими актами, крім К АС України, не визначено стро к звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виника ють із вказаних правовідноси н слід застосовувати річний строк звернення до суду.

Колегія суддів приходить д о висновку про необхідність застосування строку звернен ня до суду, визначеного ст.99 КА С України (в редакції чинній н а момент звернення позивача до суду) та відмови у задоволе нні позовних вимог позивача в частині нарахування та вип лати підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік.

Таким чином, підлягають зад оволенню вимоги позивача за період з 22.06.2008 року по 31.12.2008 року.

З огляду на те, що судом перш ої інстанції рішення прийнят о з порушенням норм матеріал ьного та процесуального прав а, оскаржувана постанова під лягає скасуванню, а позов під лягає частковому задоволенн ю.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 2 54 КАС України, колегія судді в -

постановила:

Апеляційну скаргу управлі ння Пенсійного фонду України в Зарічненському районі Рів ненської області задоволити частково. Скасувати постано ву Зарічненського районного суду Рівненської області ві д 22.07.2009 року та прийняти нову по станову, якою позов задоволи ти частково. Зобов' язати уп равління Пенсійного фонду Ук раїни в Зарічненському район і Рівненської області районі нарахувати та виплатити ОС ОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 За кону України «Про соціальний захист дітей війни» за періо ди з 22.06.2008 року по 31.12.2008 року включ но з врахуванням ст. 28 Закону У країни «Про загальнообов' я зкове державне пенсійне стра хування» та виплачених сум.

У задоволенні решти позовн их вимог відмовити.

Постанова набирає законно ї сили через п' ять днів післ я направлення її копії особа м, які беруть участь у справі.

На постанову протягом двад цяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути п одана касаційна скарга безпо середньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.Улицький

Судді: С.Нос

Р.Шавель