Рішення

від 02.06.2008 по справі 12/119

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/119

02.06.08  

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,  м. Чернігів                                                                                                                         телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                                                                           7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

29 травня 2008 р.                                                                                           справа № 12/119

Позивач:          Товариство з обмеженою відповідальністю  "Виробничо-комерційна компанія  "Тім",  пров. Георгіївський, 9, м. Київ, 01034

Відповідач:          Відкрите акціонерне товариство  "Агроспецмонтаж",  вул. Щорса 112, м. Чернігів, 14000

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:           Товариство з обмеженою відповідальністю "Орлан" 03126, м. Київ, вул. М.Донця, 29

Предмет спору: про стягнення заборгованості 40716,11 грн.

Суддя   Лавриненко Л.М.

Представники сторін:

позивач: Ткаленко Г.В.  – директор.

відповідач: Молчанов Ю.І. - довіреність № 3 від 10.01.2008 року, представник.

третя особа: не з"явився   

СУТЬ   СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача  боргу  в розмірі 30 135 грн., 3 777 грн. 20 коп. пені, 5 966 грн. 73 коп. інфляційних втрат, три відсотки річних в розмірі 837 грн. 18 коп. за прострочку оплати, згідно договору підряду № 11 від 05.03.2007 року.

Ухвалою суду від 06.05.2008 року, судом, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Орлан".

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але  третя особа повноважного   представника в судове засідання не направила.

Представники позивача  та  відповідача в судовому засіданні  надали клопотання  про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

Третя особа в поданих в судове засідання 20.05.2008 року письмових поясненнях зазначила, що  між ЗАТ "Орлан" та ВАТ "Агроспецмонтаж" 23.08.2006 року було укладено договір на виконання підрядних робіт, згідно якого ВАТ "Агроспецмонтаж" зобов"язався самостійно або за допомогою сторонніх організацій виконати ремонтно-будівельні роботи на об"єкті: "Допоміжне складське приміщення для короткочасного зберігання пляшкових безалкогольних напоїв" по вул. М.Донця, 29, м. Київ. Роботи виконано повністю 22.10.2007 року, про що свідчить акт виконаних робіт. Згідно умов вищезазначеного договору, ВАТ "Агроспецмонтаж"  самостійно здійснює розрахунки з субпідрядними організаціями, здійснює координацію діяльності субпідрядних організацій на території ЗАТ "Орлан", здійснює здавання-прийом робіт, виконаних субпідрядними організаціями, несе відповідальність перед ЗАТ "Орлан" за результати робіт, виконаних субпідрядними організаціями.

Відповідач в поданому відзиві на позов просив суд в задоволенні позову відмовити повністю та зазначив, що згідно акту ф. КБ-2в, підписаному між відповідачем та ЗАТ "Орлан" вартість матеріалів складає 52408,80 грн (з ПДВ), на яку накладається прибуток 5000 грн та адмін.витрати 1000 грн. Позивачу ж було перераховано 55000 грн. Крім того, позивач неповністю виконав роботи, про що повідомлявся листом відповідача № 80 від 20.06.2007 року. Позивач до цього часу не надав акту ф. КБ-2в та всю належну виконавчу документацію.

В поданому в судове засідання 29.05.2008 року клопотанні представник відповідача просив суд залучити до матеріалів справи додаткові документи та зазначив, що працівник Левченко В.А. не мав будь-яких повноважень на представництво та підписання будь-яких документів від імені  підприємства, на якому він працює, не мав на це відповідного доручення і це не передбачено його посадовою інструкцією, а відповідно до п. 9.20. статуту ВАТ „Агроспецмонтаж”, єдина особа, яка має право діяти від імені товариства без доручення та представляти його інтереси –це голова правління.

Представник позивача  в судовому засіданні  підтримав  свої позовні вимоги. В поданих письмових додаткових поясненнях позивач зазначає, що навіть одностороннє підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт являється підтвердженням про виконання робіт і може бути оскаржено в судовому порядку. Таким чином  Акт приймання-передачі виконаних робіт, який свідчить про виконання зазначених в договорі робіт і підтверджує використання матеріалів замовника у визначеній кількості і по узгодженій ціні, був завізований представником ВАТ „Агроспецмонтаж” Левченко Володимиром Олексійовичем (який у той час займав посаду головного інженера), і повторно направлений у ВАТ „Агроспецмонтаж” поштою 12.04.2007 року.

                 Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

         05.03.2007 року між ВАТ „Агроспецмонтаж” (замовник) та ТОВ "Виробничо-комерційна компанія  "Тім" (підрядник)  було укладено договір  № 11.

          Відповідно до п.1.1. договору Замовник (відповідач по справі) доручив, а  Підрядник  (позивач по справі) взяв на себе зобов'язання по виконанню ремонтно-будівельних робіт з улаштування ліфтової шахти, згідно креслень, наданих замовником підряднику, за адресою: м. Київ, вул. Михайла Донця, 29.

Відповідно з п.п.  1.2., 1.4. договору початком робіт вважається момент отримання грошей на рахунок підрядника, термін виконання робіт: 45 днів (при умові температури повітря на вулиці не нижче –3 градуси. Роботи вважаються завершеними після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних підрядних робіт.

          У відповідності до ст. 875 Цивільного кодексу України  за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а  замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 838 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник  має право,  якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.     Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з  них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.  Аналогічна норма міститься  і в стю 319 господарського кодексу України .

          Як вбачається із матеріалів справи та  договору № 11 від 05.03.07р. по своїй правовій природі, укладений між сторонами договір,  є договором  субпідряду.

          Пунктом  2.2 договору сторони визначили, що підрядник  повинен приступити  до виконання  робіт не пізніше  5 ( п”яти)  днів   після отримання  на свій рахунок  попередньої оплати  у відповідності до умов  цього договору.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати  господарські зобов»язання належним чином  відповідно  до закону, інших правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних вимог  щодо виконання зобов»язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона  має вжити усіх  заходів, необхідних  для належного  виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні  положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей передбачених  цим Кодексом.

          Так відповідно до  ст.  526 Цивільного кодексу України,  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших  актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу  або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розділом четвертим договору сторони визначили, що  перелік  всіх  доручених  підряднику  робіт, згідно  даного договору  узгоджує замовник, відповідно до креслення. Загальна вартість перерахованих  робіт  складає 111 000 грн.,  ПДВ 20% 18 500, 00 грн. Попередня оплата 70% від вартості робіт складає   77 700, 00 грн. Договірна ціна є твердою згідно креслень, наданих замовником підряднику.

          Відповідач на часткове  виконання п. 4.1 договору   платіжними дорученнями № 124 від 19.03.2007 року та № 149 від 21.03.2007 року  перерахував позивачу передоплату за договором № 11 від05.03.2007 року  в сумі 55 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач дотримався договірних зобов'язань, виконавши роботи передбачені договором  в сумі 111000 грн , про що свідчить акт здавання-приймання робіт від 04.04.2007 року за Договором № 11 від 05.03.2007 року,  який підписано підрядником та представником технічного нагляду.

У відповідності до ст. 882 Цивільного кодексу України , замовник,  який  одержав   повідомлення   підрядника   про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.  Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.  Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.  Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або  випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Розділом 5 Договору № 11 від 05.03.2007 року визначено, що приймання робіт здійснюється відповідно до чинного порядку і оформлюється Актом приймання-передачі виконаних робіт. Не підписання Акту замовником повинно супроводжуватись мотивованою відмовою у письмовому вигляді. При виявлені замовником недоліків та дефектів в ході виконання робіт, а також при здійсненні приймання виконаних робіт, складається дефектний акт за участю повноважних представників сторін, який повинен вміщувати перелік недоробок та терміни їх усунення підрядником.

Таким чином обов”язок щодо негайного прийняття  виконаних робіт  лежить на замовнику.

Акт приймання передачі виконаних підрядних робіт від імені відповідача було підписано Левченко  В.О., який згідно наданих  відповідачем документів  з 19.03.07р.  призначений  начальником  будівельно-монтажного  управління  ВАТ „Агроспецмонтаж”.

Оскільки акт було підписано  начальником будівельно-монтажного  управління, то позивач 12.04.07р. направив на адресу відповідача для підписання  акт здавання-приймання робіт, що підтверджується  листом № 4 від 12.04.07р.  фіскальним чеком  про направлення поштового відправлення  від 12.04.07р.

В порушення ст. 853 Цивільного  кодексу України та розділу 5 договору відповідач  акт  виконаних робіт не  підписав,  мотивовану  відмову у письмовому вигляді разом з актом  позивачеві не повернув.

11.06.07р. позивачем було повторно направлено  відповідачу листа з вимогою здійснити оплату  виконаних робіт.

          У  відповідності до ст. 854  Цивільного кодексу України  оплату за виконані роботи відповідач зобов'язаний був здійснити  після остаточної здачі роботи.

Остаточні розрахунки між підрядником і замовником, відповідно до п. 4.3. проводяться протягом 3-х банківських днів з дати підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Приймаючи до уваги, що Акт здавання-приймання робіт за Договором № 11 від 05.03.2007 року був направлений позивачем відповідачеві 12.04.07р., то відповідно з урахуванням часу поштового  перебігу ,  оплату, згідно п. 4.3. договору  відповідач, повинен був здійснити до 17.04.2007 року.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов”язання не виконав і заборгованість в сумі 30135 грн за виконані  позивачем підрядні роботи по Договору № 11 від 05.03.2007 року не сплатив.(Розрахунок заборгованості : 111000 грн ( вартість виконаних робіт) –55000 грн. ( сума попередньої оплати) –25865 грн. (  вартість переданих замовником підряднику матеріалів )).

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначається в частині першій статі 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Твердження відповідача про те, що  позивач не повністю виконав роботи  щодо мурування  стін та замонолічення  кінців балок в кладці, про що він був повідомлений листом   № 80 від 20.06.07р. , судом до уваги не може бути прийнято, оскільки вказаний лист відповідачем  було направлено після повторного  звернення  позивача до відповідача з вимогою оплатити виконані роботи ,  та  майже  через два з половиною місяці після направлення позивачем  відповідачеві для підписання  акту виконаних робіт. В разі неякісного виконання позивачем робіт , відповідач, згідно розділу 5 договору  та ст. 853 Цивільного  кодексу України , зобов”язаний був скласти дефектний акт із зазначенням  переліку недоробок та  терміни їх усунення. Доказів складання дефектного  акту та повідомлення  позивача про наявність недоробок  та термінів їх усунення  відповідач суду не надав, а тому  відповідно до  ст. 853 Цивільного  кодексу України він втратив право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Не може бути прийнято судом до уваги і посилання  відповідача на те,  що           згідно  п. 1 ст.879 Цивільного кодексу України  та умов договору ,підрядник  виконує роботи  з своїх матеріалів , але у даному випадку матеріали були надані замовником (генпідрядником) . Згідно акту  ф. КБ –2в, підписаного  між генпідрядником  (відповідачем)  та замовником ( ЗАТ „Орлан”)  вартість  матеріалів складає 52408,8 грн , на які  накладається прибуток  5000 грн та адміністративні  витрати 1000 грн.

Пунктом  2.1 договору сторони  визначили, що підрядник виконує роботи із власних матеріалів.

Як встановлено судом, договірна ціна по договору № 11 від 05.03.08р.  є твердою, яка відповідно до ст. 843 Цивільного  кодексу України включає в себе вартість робіт і матеріалів. Проектно-кошторисна документація сторонами не складалась.

Пунктом  2.1 договору сторони  визначили, що підрядник виконує роботи із власних матеріалів.

Але оскільки  відповідачем  були передані позивачеві матеріали в сумі 25865 грн, тому позивачем при розрахунку ціни позову ця сума  була врахована  в рахунок оплати. Документів, які підтверджують факт передачі відповідачем  позивачеві матеріалів на суму 52408,8 грн , відповідач суду не надав.

Позивач не є стороною по договору підряду, укладеному  між генпідрядником  (відповідачем)  та замовником ( ЗАТ „Орлан”) , а тому відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України і не несе відповідальності щодо визначення вартості та переліку робіт, вказаних генпідрядником  (відповідачем)  та замовником ( ЗАТ „Орлан”) в довідці ф. КБ- 2в.

Позивач просить  стягнути з відповідача пеню в сумі 3777 грн. 20 коп.  за період прострочки з 18 квітня 2007р.  по 21.03.2008р.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за  прострочення виконання зобов'язання  припиняється  через шість місяців  від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.5. договору  передбачено, що за несвоєчасну сплату виконаних підрядником робіт замовник зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 15% від суми заборгованості.

          Приймаючи до уваги, що оплату за виконані  роботи  відповідач повинен був здійснити до 17.04.07р, а тому  у нарахування пені, відповідно ч. 6 ст.232  Господарського кодексу України припинилось 17.10.2007 року.

         За таких обставин  пеня підлягає стягненню за період з 17.04.07р. по 17.10.07р. в сумі 2452 грн. 91 коп.

Позивач також просить стягнути з  відповідача  за прострочку оплати 5966 грн. 73 коп. інфляційних втрат  за період з квітня 2007 року по лютий 2008 року та 3% річних в розмірі 837 грн. 18 коп. за період з 18.04.07р. по 21.03.08р.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати виконаних  підрядних робіт, суд доходить висновку, що вимоги позивача  щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 5966 грн. 73 коп. за період з квітня 2007 року по лютий 2008 року та 3% річних в розмірі 837 грн. 18 коп. за період з за період з 18.04.07р. по 21.03.08р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що  відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав, за виконані підрядні  роботи своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача  є обґрунтованими та підлягають задоволенню в  частині стягнення боргу в сумі 30 135 грн., 2452 грн. 91 коп. пені, 5966 грн. 73 коп. інфляційних втрат та  в частині стягнення 3% річних в розмірі 837 грн. 18 коп. В решті позову відмовити.

            Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита  в сумі 393 грн. 92 коп. та  витрати в сумі 114 грн. 16 коп. за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

           Керуючись ст.ст. 525, 526, 837,838,839,843, 875, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231,232,317,318,319,321  Господарського кодексу України ст.ст. 32,33,34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд  

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути  Відкритого  акціонерного товариства  "Агроспецмонтаж",  вул. Щорса, 112, м. Чернігів, 14011 (р/р 2600201762024  в філії ВАТ „Укрексімбанк” в м. Чернігові,  МФО 353649, код 00912563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Виробничо-комерційна компанія  "Тім",  пров. Георгіївський, 9, м. Київ, 01034 (р/р 26007026438161  в Печерському відділенні Укрсоцбанку,  МФО 322012, код 25403704)  30 135 грн. боргу., 2 452 грн. 91 коп. пені.,  5 966 грн. 73  коп. інфляційних втрат., 837 грн. 18 коп.  3 % річних.,  393 грн. 92 коп. державного мита та  114 грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Наказ видати після  набранням  судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                  Л.М. Лавриненко

Рішення оформлено  відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 02.06.08р.

Суддя                                                                                  Л.М. Лавриненко