ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 61/316
22.06.11
За позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Недекс"
до:
Приватного підприємства "Корсид" (відповідач-1)
Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація з руйнування будівель" (відповідач-2)
про:
стягнення заборгованості 52 166 грн. 41 коп.
Суддя Івченко А.М.
Представники
Позивача:
ОСОБА_1, довіреність №16/2 від 11.05.2011
Відповідача-1:
не з’явились
Відповідача-2:
не з’явились
В судовому засіданні 22.96.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Недекс" до Приватного підприємства "Корсид" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація з руйнування будівель" (відповідач-2) про стягнення заборгованості 52 166 грн. 41 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2011 порушено провадження у справі № 61/316, розгляд справи призначено на 22.06.2011.
17.06.2011 через загальний відділ суду позивач подав пояснення, згідно яких позивач просив суд стягнути з солідарно з відповідачів 52 166 грн. 40 коп. основного боргу.
Представник позивача в судове засідання 22.06.2011 з’явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 22.06.2011 не з’явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав.
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином, однак відповідачі своїм правом не скористались.
У судовому засіданні 22.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та відповідачем-1 було досягнуто згоди щодо виконання поставки товару.
07.10.2009 Товариством з обмеженою відповідальністю "Недекс-Київ" (правонаступником якого є позивач) було поставлено відповідачу-1 товар згідно видаткової накладної від 07.10.2009 № РН-00234/2 на суму 40 071 грн. 58 коп. (з ПДВ), який було передано уповноваженій особі відповідача-1 - ОСОБА_2 на підставі довіреності від 07.10.2009 № 12, а саме:
- полісульфід (polysulfid/KU 83 А) в кількості 950 літрів за ціною 31 грн. 96 коп. (без ПДВ) за 1 літр;
- полісульфід (polysulfid/KU 83 В) у кількості 95 літрів за ціною 31 грн. 96 коп. (без ПДВ) за 1 літр.
Однак, відповідач-1 свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконав, частково сплативши кошти за поставлений товар за вказаною накладною в розмірі 17 000 грн. 00 коп.
Таким чином, за видатковою накладною від 07.10.2009 № РН-00234/2 у відповідача-1 виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 23 071 грн. 58 коп.
27.10.2009 позивач поставив відповідачу-1 товар згідно видаткової накладної від 27.10.2009 № РН-0000241 на суму 49 094 грн. 82 коп. (з ПДВ), який було передано уповноваженій особі відповідача-1 - ОСОБА_2 на підставі довіреності від 27.10.2009 № 13, а саме:
- полісульфід (polysulfid/KU 83 А) в кількості 950 літрів за ціною 31 грн. 83 коп. (без ПДВ) за 1 літр;
- полісульфід (polysulfid/KU 83 В) у кількості 95 літрів за ціною 31 грн. 83 коп. (без ПДВ) за 1 літр;
- недекс зеолан NA3 (Nedex Zeolan NA3 Е) в кількості 1000 кг. за ціною 7 грн. 65 коп. (без ПДВ) за один кілограм.
Однак, відповідач-1 свої зобов'язання перед позивачем не виконав належним чином, частково сплативши кошти за вказаною накладною в розмірі 20 000 грн. 00 коп.
Таким чином, за неповну оплату товару за видатковою накладною від 27.10.2009 № РН-0000241 у відповідача-1 виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 29 094 грн. 82 коп.
Так, загальна сума заборгованості відповідача-1 перед позивачем по вказаних видаткових накладних склала 52 166 грн. 40 коп. (23 071 грн. 58 коп.+ 29 094 грн. 82 коп.).
За результатами проведеної між позивачем та відповідачем-1 звірки взаємних розрахунків було підписано позивачем та відповідачем-1 акт станом на 31.12.2010, згідно якого сторони підтвердили існування заборгованості відповідача-1 перед позивачем, яка складає 52 166 грн. 41 коп.
Позивач на адресу відповідача-1 направив претензію з вимогою оплатити борг, яка отримана відповідачем-1 29.03.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем відповіді на претензію позивача та погашення боргу в повному обсязі.
Відповідач з позивачем в повному обсязі за поставлений товар не розрахувався.
Згідно даних позивача станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 52 166 грн. 40 коп.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення між позивачем та відповідачем цивільно-правових відносин, зокрема двосторонніх зобов’язань щодо передачі позивачем певної продукції у власність відповідача-1 та щодо прийняття відповідачем-1 зазначеної продукції і оплати її вартості.
Таким чином між позивачем та відповідачем-1 фактично було укладено договір поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.
Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлено вище, позивач звертався до відповідача з претензією щодо погашення заборгованості, однак відповідач на претензію не відповів, заборгованості у встановлені строки в повному обсязі не погасив.
Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача-1 суми боргу в розмірі 52 166 грн. 40 коп. та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 52 166 грн. 40 коп. належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем-1 не спростований.
Щодо позовних вимог заявлених до відповідача-2 встановлено наступне.
Для забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 щодо виникнення зобов’язань за видатковою накладною від 07.10.2009 № РН-00234/2 та видатковою накладною від 27.10.2009 №РН-0000241, між позивачем та відповідачем-2 було укладено 01.09.2010 року договір поруки (надалі –Договір поруки), у відповідності до п.4.1 якого відповідач-2 відповідає перед позивачем за виконання відповідачем-1 основного зобов'язання у сумі невиконаного грошового зобов'язання, а також за відшкодування позивачу збитків, сплату неустойки, процентів та індексу інфляції.
Згідно п.5.1.1 Договору поруки, відповідач-2 зобов’язується при порушенні відповідачем-1 зобов'язання перед позивачем за основним зобов'язанням, виконати за відповідача-1 зобов'язання у повному обсязі.
Згідно із статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
У судові засідання відповідач 1 та відповідач 2 не з’явилися, докази оплати суми заборгованості суду не надали.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що судом встановлений факт порушення відповідачем-1 свого грошового зобов’язання перед позивачем щодо виникнення зобов’язань за видатковою накладною від 07.10.2009 № РН-00234/2 та видатковою накладною від 27.10.2009 №РН-0000241, вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості в розмірі 52 166 грн. 40 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог до кожного з відповідачів.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Корсид" (39617, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Генерала Іринеєва, буд.6, кв. 6; код 34397894) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація з руйнування будівель" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 34/1, кв.106; код 35275670) з будь-яких рахунків виявлених державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Недекс" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, буд.28/2, нежиле приміщення 43; код 34578084) 52 166 (п’ятдесят дві тисячі сто шістдесят шість) грн. 40 коп. основного боргу, 521 (п’ятсот двадцять одна) грн. 66 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
А.М. Івченко
Дата підписання рішення: 27.06.2011
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2011 |
Оприлюднено | 04.08.2011 |
Номер документу | 17317163 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Івченко А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні