Рішення

від 10.06.2008 по справі 38/63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/63

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.06.08 р.                                                                                                    Справа № 38/63                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєва Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Малого приватного підприємства “Сплав-плюс” м. Луганськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “КМЗ-2007” м. Донецьк

про  стягнення  217 703грн.93коп.  

за участю

представників сторін:

від позивача:  Маркевич М.Л. представник за дов. № 01/22-10 від 04.01.2008р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

         Позивач, Мале приватне підприємство “Сплав-плюс” м.Луганськ звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “КМЗ-2007” м. Донецьк про  стягнення заборгованості за поставлений металопрокат в сумі                      76 319грн.21коп., пені у розмірі 139 664грн.32коп. та 3 % річних в сумі 1 720грн.40коп.,     а всього 217 703грн.93коп.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 01/24-04 від 24.04.2007р.

30.04.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 24.04.2008р. № 22-10/1220, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “КМЗ-2007” м. Донецьк значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код  35035592) та знаходиться за адресою: 83054, м. Донецьк, Київський район, вул. Економічна, 34. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Позивач 07.05.2008р. надав суду лист № 412 від 06.05.2008 р., в якому уточнив повне найменування позивача та пояснив, що при подачі позовної заяви ним було вказано  скорочене найменування підприємства - МПП “Сплав - плюс” (код ЄДРПОУ     32139051), позивачем по справі виступає Мале приватне підприємство “Сплав – плюс” (код ЄДРПОУ 32139051).

Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.   

Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду, а саме: ухвала про порушення справи від 18.04.2008р. була направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, ухвала про відкладення розгляду справи від 07.05.2008р. була також направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням та  на адресу господарського суду повернулись поштові повідомлення № 9136610 “з відміткою вручено 13.05.2008р. уповноваженої особі”, №9210632 “з відміткою вручено 26.05.2008р. уповноваженої особі” та № 9041555 із аналогічною позначкою, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

20.05.2008р. позивач надав суду заяву про зміну позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України від 15.05.2008р. № 356, в якій просить суд, посилаючись на договір № 01/24-04, стягнути з відповідача заборгованість за поставлений металопрокат у розмірі                    76 319грн.21коп., пеню у розмірі  5 782грн.07коп. та 3% річних у розмірі 979грн.30коп., яка судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Крім цього, позивач надав суду докази направлення заяви відповідачу, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

                                                              ВСТАНОВИВ:

24.04.2007р. між Малим приватним підприємством “Сплав-плюс” м. Луганськ (за договором – продавець, далі – позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “КМЗ-2007” м. Донецьк ( за договором – покупець, далі – відповідач)  було укладено договір купівлі-продажу № 01/24-04 (далі - договір), згідно якого продавець приймає на себе зобов'язання поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язувався прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору (п.1.1). Пунктом 1.2 договору визначене найменування товару: металопрокат.

Розділом 2 договору сторони передбачили кількість, асортимент та якість товару, а саме: асортимент постачаємого товару: згідно специфікаціям, які є невід'ємними частинами даного договору (п.2.3).

Розділом 3 договору передбачена ціна, а саме пунктом 3.1 зазначено, що ціна за одиницю  товару згідно специфікаціям, які є невід'ємними частинами даного договору (п.3.1 договору).

Відповідно до розділу 4 договору передбачений порядок оплати, а саме: попередня оплата  повинна бути перерахована на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 100%  від кожної окремої специфікації  на протязі 5 днів з моменту підписання кожної окремої специфікації, якщо інше не обумовлено у специфікації або додаткової угоді сторін, які є невід'ємними частинами договору.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що за прострочку оплати вартості товару  покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі 1% від вартості товарів за кожен день простроченого платежу.

На виконання умов договору, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 15.05.2008р. №356,  позивачем за період з 28.04.2007р. по 25.10.2007р. відповідачу було відвантажено продукції, а саме, металопрокату на загальну суму 1 334 577грн.36коп., що підтверджується накладними та довіреностями на отримання продукції, які знаходяться у матеріалах справи.

07.05.2007р. відповідач уклав договір з ТОВ “Курахівський машинобудівний завод” про переведення боргу, згідно з яким відповідач взяв на себе зобов”язання оплатити позивачу заборгованість у розмірі 31 667грн.53коп., у зв”язку з чим була збільшена заборгованість відповідача перед позивачем за договором №01/24-04 від 24.04.2007р. на суму 31 667грн.53коп. У результаті чого, відповідач повинен був виконати зобов'язання перед позивачем на суму 1 366 244грн.21коп.

Відповідачем зобов'язання були виконані лише у сумі 1 299 925грн.68коп., що підтверджено платіжними дорученнями, які містяться у матеріалах справи.

01.11.2007р. між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, де заборгованість відповідача за укладеним договором перед позивачем склала                              76 319грн.21коп.

13.12.2007р. позивач  направив на адресу відповідача вимогу №б/н  щодо погашення  заборгованості у сумі 76 319грн.21коп., яку відповідач залишив без реагування.

17.01.2008р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою погасити існуючу заборгованість у розмірі            76 319грн.21коп., однак ніяких дій до погашення заборгованості відповідачем здійснено не було.

У зв'язку з тим, що до теперішнього часу відповідач не в повному обсязі розрахувався з позивачем за поставлений металопрокат відповідно до договору, то позивач просить суд стягнути з відповідача, з урахуванням заявленої заяви про зміну позовних вимог №356 від 15.05.2008р., вартість поставленої продукції  у сумі                             76 319грн.21коп., пеню, передбачену п.7.2 договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки в сумі 5 782грн.07коп. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 979грн.30коп.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу   №01/24-04 від 24.04.2007р., претензії №б/н від 13.12.2007р. та від 17.01.2008р., товарно-транспортні накладні, накладні, довіреності, акт звірки від 01.11.2007р., розрахунок штрафних санкцій за договором, розрахунок 3% річних, заяву про зміну позовних вимог від 15.05.2008р. №356, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов”язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою ст.530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не в повному обсязі розрахувався за поставлену металопродукцію на суму 76 319грн.21коп., то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 7.2 Договору передбачена відповідальність покупця за прострочку оплати вартості товарів у вигляді пені у розмірі 1% від вартості товару за кожен день простроченого платежу.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог №356 від 15.05.2008р. щодо стягнення пені у розмірі 5 782грн.07коп. за період з 25.09.2007р. по 06.03.2008р., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані відповідачу 3% річних  у сумі 979грн. 30коп., які суд вважає обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193, 343 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 75, 82,  п.5 ст. 83, 84, 85, 90 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Малого приватного підприємства “Сплав-плюс” м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “КМЗ-2007” м. Донецьк про  стягнення заборгованості за поставлений металопрокат в сумі  76 319грн.21коп., пені у розмірі                    5 782грн.07коп. та 3 % річних в сумі 979грн.30коп.,  а всього                                                         83 080грн.58коп.задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КМЗ-2007” м. Донецьк (83054, м. Донецьк, вул.Економічна,34, р/р 26004309568001 Донецьке РУ “Приватбанк”, МФО 335496, ЄДРПОУ 35035592) на користь Малого приватного підприємства “Сплав-плюс” м. Луганськ  (91047, Луганська область, м. Луганськ, вул.Краснодонська,1”з”,                 р/р 26008959676598 у філії ЗАТ “Перший Український міжнародний банк” м. Луганська, МФО 304966, ЄДРПОУ 32139051 ) заборгованість у сумі 76 319грн.21коп., пеню у розмірі                     5 782грн.07коп. та 3% річних у розмірі 979грн.30коп., а всього 83 080грн.58коп., держмито у сумі 2 177грн.04коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “КМЗ-2007” м. Донецьк (83054, м. Донецьк, вул.Економічна,34, р/р 26004309568001 Донецьке РУ “Приватбанк”, МФО 335496, ЄДРПОУ 35035592) у доход Державного бюджету (Отримувач УДК у Київському районі м. Донецька, банк отримувача: ГУ ДГУ у Донецькій області,   р/р 31118106700006, МФО 834016, ОКПО 34687001, код класифікації 21081100, символ звітності 106) штраф у розмірі 150грн. за невиконання вимог господарського суду та непредставлення відзиву на позов.

У адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “КМЗ-2007” м. Донецьк винести окрему ухвалу.

Рішення оголошено у судовому засіданні 10.06.2008року.

Видати накази після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2—сторонам у справі