Постанова

від 10.06.2008 по справі 17/521

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/521

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.06.2008                                                                                           № 17/521

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Лаврова О.В. (за дов.),

 від відповідача - не з"явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства холдингової компанії (далі - АТХК) "Київміськбуд" та Приватної аудиторської фірми (далі - ПАФ) "Аудит України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.03.2008

 у справі № 17/521  

 за позовом                               ПАФ "Аудит України"

 до                                                   АТХК "Київміськбуд"

 про                                                  стягнення 9 440 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 9440,00 грн.

Під час розгляду справи позивачем були подані доповнення до позовних вимог, згідно з якими позивач просив суд стягнути з відповідача кошти в розмірі 9440,00 грн., які були сплачені позивачем в якості покриття безпідставної недоплати відповідачем в пайовій участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної структури міста за збудовані приміщення, та стягнути з відповідача кошти у розмірі 15143,82 грн., що є різницею між вартістю площі реально збудованих нежитлових приміщень та вартістю площі нежитлових приміщень, передбачених за інвестиційними контрактами.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.03.2008 позов ПАФ „Аудит України” до АТХК „Київміськбуд” задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства холдингової компанії „Київміськбуд” на користь Приватної аудиторської фірми “Аудит України” 15143,82 грн. різниці між вартістю площі реально збудованих нежитлових приміщень та вартістю площі нежитлових приміщень, передбачених за Інвестиційними контрактами, 151,44 грн. державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В інший частині позову відмовлено.

Повернуто з державного бюджету України на користь Приватної аудиторської фірми “Аудит України” зайве сплачене державне мито в розмірі 8 грн., перерахованого на підставі платіжного доручення №31 від 12.02.2008, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №17/521.

Рішення мотивовано тим, що оскільки позивачем, згідно інвестиційних контрактів, було перераховано відповідачу кошти за нежитлові приміщення площею 223,59 кв.м., а останнім фактично збудовано приміщення площею 217 кв.м., різниця між вартістю сплачених позивачем коштів за будівництво 223,59 кв.м. та вартістю фактично збудованих відповідачем приміщень площею 217,00 кв.м. складає 15143,82 грн., отже відповідно до статті 1212 ЦК України дана сума підлягає поверненню. Щодо позовної вимоги про повернення 9 440 грн., які були сплачені позивачем в якості покриття безпідставної недоплати відповідачем в пайовій участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за збудовані приміщення, така вимога є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки Інвестиційними контрактами не передбачено розміру частини вартості інфраструктури, яку зобов'язаний  сплатити позивач, а відповідно до договору №1016 від 13.11.2006, укладеного між позивачем та Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розмір пайового внеску позивача за будівництво нежитлових приміщень загальною площею 217,0 кв.м. становить саме 42760,00 грн., які й були сплачені позивачем

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 19.03.2008 у справі №17/521, АТХК „Київміськбуд” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти рішення про відмову в позові повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 19.03.2008 у справі №17/521, ПАФ „Аудит України” також звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині відмови у стягнення на користь позивача 9 440 грн. та прийняти рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

19.02.2003 між АТХК “Київміськбуд” (відповідач) та ПАФ “Аудит України” (позивач) були укладені Інвестиційні контракти №№436-НП, №437-НП, №438-НП та додаткові угоди до них (далі –Інвестиційні контракти), згідно з умовами яких відповідач зобов'язався своїми силами і засобами, за рахунок залучених від позивача коштів, збудувати і передати позивачеві обумовлений об'єкт інвестування (нежиле приміщення), а позивач зобов'язався забезпечити відповідне фінансування та прийняти об'єкт у свою власність на умова інвестиційних контрактів.

Об'єктом фінансування та будівництва є нежилі приміщення №№9, 10, 11, які розташовані в м. Київ, узвіз Протасів Яр (поштова адреса м.Київ, вул. Амосова, 4), загальною площею 223,59 кв.м.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5 Інвестиційних контрактів Довіритель здійснює фінансування капітальних вкладень (інвестує) по встановленій на момент інвестування вартості вимірної одиниці площі (0,01 кв.м.) в об'єкт інвестування, що буде збудований відповідачем в майбутньому згідно проекту, з урахуванням комплексу робіт, передбачених технічними характеристиками вбудовано-прибудованих приміщень. При цьому, сторони домовились, що кількість коштів, які необхідно інвестувати у відповідний об'єкт, залежить від загальної площі обраного позивачем конкретного об'єкта та поточної вартості вимірної одиниці площі (0,01 кв.м.) конкретного об'єкта на момент інвестування. Поточна вартість вимірної одиниці загальної площі об'єкта інвестування встановлюється Комісією по визначенню поточної вартості вимірної одиниці площі.

Крім того, згідно пункту 1.9 Інвестиційних контрактів сторони домовились, що Довіритель (ПАФ „Аудит України”) відповідно до вимог діючого законодавства, на підставі рішення Київради від 30.09.1999 №49/551 “Про пайову участь інвесторів у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва”, крім коштів, які позивач вносить для інвестування будівництва об'єкта, повинен сплатити частину вартості інфраструктури та отримати в Управлінні економіки міськдержадміністрації довідку про виконання умов щодо передачі коштів.

Обов'язки сторін за Інвестиційними контрактами передбачені в розділі 3 контрактів. Так, позивач зобов'язаний сплачувати вартість вимірних одиниць об'єкта інвестування по фіксованій на момент сплати ціні шляхом передачі коштів в довірче управління Банку та дотримувати графік внесення інвестицій, узгоджений сторонами і обумовлений Додатковими угодами №1 до контрактів. За 90 календарних днів до офіційно встановленого терміну вводу об'єкта до експлуатації закінчити всі розрахунки по взаємопогодженому графіку інвестування.

Позивачем було здійснено інвестування нежитлових приміщень загальною площею 223,59 кв.м. на загальну суму 513809,82 грн., що підтверджується довідками АКБ „Аркада” про інвестування у 100% загальної площі конкретного об'єкта за контрактом №382 від 13.11.2003, №381 від 13.11.2003, №395 від 09.12.2003.

Згідно Технічного паспорту на нежитловий будинок (приміщення) по вул. Амосова,4 в м. Києві, виготовленим Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, за Інвестиційними контрактами відповідачем фактично було збудовано для позивача нежитлові приміщення загальною площею 217 кв.м., про що позивач отримав у Головному управлінні комунальної власності м. Києва Свідоцтво про право власності №682-В від 04.06.2007.

Різниця між вартістю сплачених позивачем коштів за будівництво 223,59 кв.м. та вартістю фактично збудованих відповідачем приміщень площею 217,00 кв.м. складає 15143,82 грн.

Згідно зі статтею 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 15143,82 грн. як різницю між вартістю площі реально збудованих нежитлових приміщень та вартістю площі нежитлових приміщень, передбачених за Інвестиційними контрактами є обґрунтованими, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Заперечення позивача, викладені в апеляційні скарзі, щодо незадоволених позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 9440,00 грн., які були сплачені позивачем в якості покриття безпідставної недоплати відповідачем в пайовій участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за збудовані приміщення, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.9 Інвестиційних контрактів сторони домовились, що позивач відповідно до вимог діючого законодавства, на підставі рішення Київради від 30.09.1999 №49/551 “Про пайову участь інвесторів у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва”, крім коштів, які позивач вносить для інвестування будівництва об'єкта, повинен сплатити частину вартості інфраструктури та отримати в Управлінні економіки міськдержадміністрації довідку про виконання умов щодо передачі коштів.

Розмір частини вартості інфраструктури, яку повинен був сплатити позивач, Інвестиційними контрактами не визначений.

13.11.2006 між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ПАФ”Аудит України” був укладений договір №1016 про сплату позивачем внеску на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури  м. Києва у зв'язку з інвестуванням будівництва нежитлового приміщення по вул. М.Амосова, 4 (будівельна адреса: узвіз Протасів Яр) у Солом'янському районі м.Києва загальною площею 217 кв.м. Розмір пайового внеску згідно з розрахунками 1, 2, та 3, який повинен був сплатити позивач згідно пункту 1.2 цього договору становить 42 760 грн.

Як вбачається з Розрахунку 1, 2, 3 обсягу пайової участі (внеску) у створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста позивачу було нараховано до сплати за 217 кв.м. 88 360грн. (а саме за 24,90 кв.м. 13 830 грн, за 192,10 кв.м. 74 530 грн.), них за 179,79 кв.м. 45 600 грн. сплатило АТХК „Київміськбуд” по договору №865 від 05.07.2002. Отже, сума яка підлягає до сплати позивачем складає 42 760 грн. (88 360 грн. – 45 600 грн. = 42 760 грн.).

Як вбачається з платіжних доручень №276 від 30.11.2006 та №289 від 13.11.2006 позивачем на користь Головного управління економіки та інвестицій м.Києва було сплачено вищезазначену суму на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

Апелянта зазначає (позивач), що фактично він повинен був сплатити лише 33 320 грн., а кошти в розмірі 9 440 грн. повинні були бути сплачені відповідачем. Посилаючись на положення статті 1212 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути зазначені кошти з відповідача, як такі, що безпідставно набуті останнім. Дані заперечення колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Інвестиційними контрактами не передбачено розміру частини вартості інфраструктури, яку зобов'язаний сплатити позивач, а відповідно до договору №1016 від 13.11.2006, укладеного між позивачем та Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розмір пайового внеску позивача за будівництво нежитлових приміщень загальною площею 217 кв.м. становить саме 42 760 грн., які й були сплачені позивачем.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, посилання позивача на статтю 1212 Цивільного кодексу України є безпідставним, оскільки кошти на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва позивачем були перераховані на користь Головного управління економіки та інвестицій м.Києва, як вбачається з платіжних доручень наданих до матеріалів справи, а не на користь АТХК „Київміськбуд”.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що позивачем не доведено суду підстав, на яких ґрунтується позовна вимога про стягнення з відповідача 9 440 грн., які були сплачені позивачем в якості покриття безпідставної недоплати відповідачем в пайовій участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за збудовані приміщення, тому така вимога є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі останнього, що судом першої інстанції неправомірно прийнято доповнення до позовної заяви, так як за своїм змістом позивачем була подана окрема позовна вимога, колегією суддів до уваги не приймається з огляду на наступне.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Як вбачається з доповнень до позовних вимог, позивач збільшив суму позовних вимог при цьому підставою вищезазначеного збільшення є Інвестиційні контракти №№436-НП, №437-НП, №438-НП від 19.02.2003 укладені між АТХК “Київміськбуд” (відповідач) та ПАФ “Аудит України” (позивач).

Крім того, суд відхиляє твердження відповідача про те, що позивач об'єднав всі приміщення, виконав перепланування, тому розмір площі зменшився в рахунок встановлених додаткових перегородок, так як в матеріалах відсутні будь-які докази, які б підтверджували даний факт.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційні скарги позов ПАФ „Аудит України” та АТХК „Київміськбуд” є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ПАФ „Аудит України” та АТХК „Київміськбуд” на рішення Господарського суду м.Києва від 19.03.2008 у справі №17/521 залишити без задоволення, рішення Господарського суду м.Києва від 19.03.2008 у справі №17/521 залишити без змін.

Матеріали справи №17/521 повернути Господарському суду м. Києва.

Постанову може бути оскаржено протягом місяця до Вищого господарського суду України.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 17.06.08 (відправлено)