Постанова

від 09.06.2011 по справі 16/83-25/214

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2011 р. С права № 16/83-25/214

Колегія суддів Харк івського апеляційного госпо дарського суду у складі:

головуючий суддя Сів ерін В. І. , суддя Пелипе нко Н.М. , суддя Тереще нко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В .

за участю представникі в сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 763/1 від 03.12.2010 року

відповідача - не з'явився

третіх осіб - не зявилися

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу позивача (вх. № 2132 П/1-18) на рішення господарс ького суду Полтавської облас ті від 24.03.2011 року у справі № 16/83-25/214

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Дніпропетровський універс итет економіки і права імені Альфреда Нобеля", м. Креме нчук Полтавської області,

до Виконавчого коміте ту Кременчуцької міської рад и Полтавської області, м. Крем енчук Полтавської області,

треті особи, які не заявляют ь самостійні вимоги на предм ет спору, на стороні відповід ача:

1. Кременчуцьке міське управ ління земельних ресурсів, м. К ременчук Полтавської област і,

2. Комунальне підприємство " Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації", м . Кременчук Полтавської обла сті,

3. Гаражний кооператив "Енер гетик ЮЖД", м. Кременчук Полтав ської області,

4. Суб"єкт підприємницької д іяльності ОСОБА_3, м. Креме нчук Полтавської області,

5. ОСОБА_4, смт Власівка Св ітловодського району Кірово градської області,

6. ОСОБА_5, м. Світловодськ Кіровоградськї області,

7. ОСОБА_6, м. Кременчук Пол тавської області,

про визнання права вл асності

ВСТАНОВИЛА:

У позовній заяві до го сподарського суду Полтавськ ої області позивач - Закрите а кціонерне товариство "Дніпро петровський університет еко номіки та права" в особі Креме нчуцького інституту (назва я кого у зв"язку з реорганізаці єю у жовтні 2010 року - Товариств о з обмеженою відповідальніс тю "Дніпропетровський універ ситет економіки і права імен і Альфреда Нобеля"), проси в визнати за ним право власно сті на самочинно збудовані г аражі №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 , НОМЕР_3, НОМЕР_4 на тери торії Гаражного кооперативу «Енергетик ЮЖД»по АДРЕСА_1 .

Ухвалою господарського су ду Полтавської області від 19 .08.2010 року у справі №16/83 проваджен ня у справі було припинено на підставі пункту 1 частини 1 ст атті 80 ГПК України.

Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 28.10.2010 року у справі №16/83 у хвалу господарського суду По лтавської області від 19.08.2010 ро ку у справі №16/83 було скасовано та справу направлено до госп одарського суду першої інста нції для подальшого розгляду .

Постановою Вишого господа рського суду України від 13.01.2011 р оку у справі №16/83-25/214 постанову Х арківського апеляційного го сподарського суду від 28.10.2010 рок у у справі №16/83 було залишено бе з змін.

За результатами нового роз гляду даної справи рішенням господарського суду Полтавс ької області від 24.03.2011р. у справ і № 16/83-25/214 (суддя Босий В.П.) у по зові було відмовлено.

Позивач не погодився з цим р ішенням господарського суду першої інстанції, оскільки в важає його прийнятим з поруш енням норм матеріального та процесуального права. Подав до Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу, просить оскаржу ване ним рішення скасувати в повному обсязі, справу № 16/83-25/214 н аправити до господарського с уду Полтавської області для розгляду в іншому складі суд дів.

Апеляційну скаргу обгрунт овує тим, що місцевий господа рський суд безпідставно не в зяв до уваги надані позиваче м документи по кримінальній справи № 07815005, порушеній за сук упністю вчинених директором Кременчуцького інституту ДУ ЕП ОСОБА_4 злочинів, перед бачених частиною 1 статті 364, ча стиною 1 статті 366 Кримінально го кодексу України, розгляну тої Автозаводським районним судом м. Кременчук в березні 2 009 року, які свідчать про досто вірність факту будівництва д иректором Кременчуцького ін ституту ДУЕП ОСОБА_4 шести гаражів в гаражному коопера тиві «Енергетик ЮЖД»в АДРЕ СА_1 за рахунок коштів позив ача.

Також вказує на те, що позив ач, за рахунок грошових кошті в якого самочинно побудовано шість гаражів в гаражному ко оперативі «Енергетик ЮЖД», б езпосередньої участі у їх бу дівництві не брав і до нього н е причетний. Тому. жодних пору шень з боку позивача норм ста тті 376 ЦК України, про що безпі дставно зазначено в рішенні суду, не мало місця.

Отже, як вважає позивач, О СОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА _6, не маючи жодних юридичних підстав, фактично користуют ься і володіють гаражами №№ НОМЕР_1. НОМЕР_2. НОМЕР_3 . НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМ ЕР_6 в гаражному кооператив і «Енергетик ЮЖД».

Крім того, вказує на те, що ка тегорична відмова ОСОБА_4 . ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в доб ровільному порядку повернут и позивачеві нерухоме майно, побудоване за рахунок його к оштів, унеможливлює виконанн я вимог Положення про порядо к оформлення та реєстрації п рав власності на об'єкти неру хомого майна в м. Кременчук, у зв"язку з чим, спір про визнан ня права власності на шість г аражів в гаражному кооперати ві «Енергетик ЮЖД», можливо в ирішити лише у судовому поря дку.

При цьому, позивач вказує на те, що він не заперечує проти визнання за ним права власно сті на нерухоме майно згідно з частиною 3 статті 331 Цивільн ого кодексу України, за якою д о завершення будівництва (ст ворення майна), особа вважаєт ься власником матеріалів, об ладнання тощо, які були викор истані в процесі цього будів ництва (створення майна).

Ухвалою Харківського апел яційного господарського суд у від 28.04.2011 року у справі №16/83-25/214 ап еляційну скаргу позивача бул о повернуто на підставі пунк тів 1, 4 частини 1 статті 97 ГПК Укр аїни у зв"язку із поданням апе ляційної скарги з пропуском встановленого строку апеляц ійного оскарження без клопот ання про його відновлення та підписанням скарги особою, я ка не мала права її підписува ти.

Усунувши зазначені в ухвал і Харківського апеляційног о господарського суду від 28.04.20 11 року у справі №16/83-25/214 недоліки апеляційної скарги, позивач вдруге її подав до Харківськ ого апеляційного господарсь кого суду.

Ухвалою Харківського апел яційного господарського суд у від 23.05.2011 року апеляційну скар гу позивача було прийнято до провадження та призначено ї ї до розгляду на 09.06.2011 року на 10:30 г од.

Представник позивача в суд овому засіданні підтримав ап еляційну скаргу.

Третя особа - Кременчуцькій МБТІ у своїх письмових поясн еннях звертає увагу на те, що с піне майно не було прийнято в експлуатацію відповідно до вимог пункту 10 Порядку прийня ття в експлуатацію закінчени х будівництвом об"єктів, затв ердженого постановою Кабіне ту Міністрів України від 13.04.2011 року №461 та пункту 1.6 Тимчасово го положення про порядок реє страції прав власності на не рухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиці ї України від 07.02.2002р. № 7/5.

Також вказує на те, що в мате ріалах інвентаризаційної сп рави та в додатках до позовно ї заяви відсутні відомості щ одо права користування або п рава власності позивача на з емельну ділянку, на якій розт ашоване спірне самочинно поб удоване майно.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засід ання не з"явились, хоча належ ним чином повідомлялися про дату, час та місце його провед ення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові п овідомлення №6115819478787 та №6115819478795 про вручення відповідачу та тре тій особі - Кременчуцькій МБТ І копій ухвали, якою було приз начено розгляд апеляційної с карги в даному судовому засі данні, а також штамп на зворот ньому боці оригіналу вказано ї ухвали про відправлення її копій сторонам та третім осо бі і є доказом належного пові домлення учасників спору про дату, час та місце судового з асідання відповідно до пункт у 3.5.2. Інструкції з діловодства в господарських судах Украї ни.

А тому колегія суддів розгл ядає апеляційну скаргу за ві дсутності представників від повідача та третіх осіб за на явними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господ арського процесуального код ексу України.

Заслухавши усні пояснення представника позивача, озна йомившись з доводами апеляці йної скарги, дослідивши обст авини і матеріали справи, в то му числі наявні у ній докази, в ідповідність викладених в рі шенні висновків цим обставин ам і доказам, а також перевіри вши додержання та правильніс ть застосування судом першої інстанції норм матеріальног о та процесуального права, ко легія суддів дійшла висновк у, що апеляційна скарга задов оленню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 376 Циві льного кодексу України, житл овий будинок, будівля, споруд а, інше нерухоме майно вважаю ться самочинним будівництво м, якщо вони збудовані або буд уються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозво лу чи належно затвердженого проекту, або з істотним поруш енням будівельних норм і пра вил.

Особа, яка здійснила або зді йснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочин но збудоване майно може бути за рішенням суду визнане за о собою, яка здійснила самочин не будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведе на для цієї мети, за умови нада ння земельної ділянки у вста новленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно . На вимогу власника (користув ача) земельної ділянки суд мо же визнати за ним право власн ості на нерухоме майно, яке с амочинно збудоване на ній, як що це не порушує права інших о сіб.

Однак, як вірно зазначив міс цевий господарський суд, поз ивач не надав суду доказів ви ділення позивачу земельної д ілянки під уже збудоване нер ухоме майно у встановленому законодавством порядку.

Згідно із підпунктом 10 пунк ту "б" статті 30 Закону України "П ро місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавч их органів сільських, селищн их, міських рад належить облі к та реєстрація відповідно д о закону об"єктів нерухомого майна незалежно від форм вла сності.

Відповідно до пункту 6.1 Тимч асового положення про порядо к державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом № 6/5 ві д 28.01.2003 р. Міністерства юстиції України, зареєстрованого у М іністерстві юстиції України за № 66/7387 від 28.01.2003 року, підставам и для державної реєстрації п рава власності на нерухоме м айно є рішення відповідних о рганів місцевого самоврядув ання.

Згідно із статтею 7 Закону У країни "Про основи містобуду вання" державне регулювання у сфері містобудування здійс нюється Верховною Радою Укра їни, Кабінетом Міністрів Укр аїни, Верховною Радою Україн и та Радою Міністрів Автоном ної Республіки Крим, місцеви ми державними адміністрація ми, органами місцевого самов рядування, а також спеціальн о уповноваженими органами з питань містобудування та арх ітектури, іншими органами в п орядку, встановленому законо давством.

Статтею 17 Закону України "Пр о основи містобудування" вст ановлено, що містобудівна до кументація є основою, зокрем а, для вирішення питань щодо р озташування та проектування нового будівництва, здій снення реконструкції, реста врації, капітального ремонту об'єктів містобудування та у порядкування територій.

Відповідно до пункту 5 части ни 5 статті 26 Закону України "Пр о регулювання містобудівної діяльності" обов"язковою ста дією проектування та будівни цтва об"єктів є прийняття в ек сплуатацію закінчених будів ництвом об"єктів.

Відповідно до частини 2 ста тті 331 Цивільного кодексу Укра їни право власності на новос творене нерухоме майно (житл ові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завер шення будівництва (створення майна). Якщо договором або зак оном передбачено прийняття н ерухомого майна до експлуата ції, право власності виникає з моменту його прийняття до е ксплуатації. Якщо право влас ності на нерухоме майно відп овідно до закону підлягає де ржавній реєстрації, право вл асності виникає з моменту де ржавної реєстрації.

Однак, позивач не надав в по рядку статті 33 ГПК України док азів прийняття спірного майн а в експлуатацію, яке є необхі дною передумовою визнання пр ава власності на самочинно з будоване майно.

Крім того, згідно зі статте ю 1 ГПК України, підприємства, установи, організації інші ю ридичні особи ( у тому числі ін оземні), громадяни, які здійсн юють підприємницьку діяльні сть без створення юридичної особи і в установленому поря дку набули статусу суб' єкта підприємницької діяльності , мають право звертатися до го сподарського суду згідно з в становленою підвідомчістю г осподарських справ за захист ом своїх порушених або оспор юваних прав і охоронюваних з аконом інтересів, а також для вжиття цим кодексом заходів , спрямованих на запобігання правопорушення. Таким чином , з наведеного вбачається, що д о господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охороню ваний законом інтерес поруше но чи оспорюється.

Відповідно до статті 2 Госпо дарського процесуального ко дексу України, господарським и суд порушує справи за позов ними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за за хистом своїх прав та охороню ваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до господарського суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюв аних законом інтересів позив ача у справі.

Також, виходячи зі змісту ча стини 1 статті 15 Цивільного ко дексу України підставою для судового захисту цивільного права є його невизнання, пору шення або оспорювання.

Однак, як вірно встановив го сподарський суд першої інста нції, в матеріалах справи від сутні докази щодо звернення позивача до Виконавчого комі тету Кременчуцької міської р ади з метою оформлення права власності на вказане майно т а про відмову відповідача в о формленні права власності по зивача на зазначену нерухомі сть, у зв'язку із чим на момент звернення позивача з позово м у даній справі був відсутні й факт порушення, невизнання або оспорювання відповідаче м права власності позивача н а спірне майно.

А тому, колегія суддів вважа є, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність достатніх п равових підстав для задоволе ння позову.

Позивач в апеляційній скар зі посилається на те, що місце вий господарський суд безпід ставно не взяв до уваги надан і позивачем матеріали кримін альної справи № 07815005, порушеної за сукупністю вчинених дире ктором Кременчуцького інсти туту ДУЕП ОСОБА_4 злочинів , передбачених частиною 1стат ті 364, частиною 1 статті 366 Кримін ального кодексу України, роз глянутої Автозаводським рай онним судом м. Кременчук в бер езні 2009 року, які свідчать про д остовірність факту будівниц тва директором Кременчуцько го інституту ДУЕП ОСОБА_4 шести гаражів в гаражному ко оперативі «Енергетик ЮЖД» в АДРЕСА_1 за рахунок коштів позивача.

Однак, в рамках даної справи обвинувачення директору Кре менчуцького інституту ДУЕП ОСОБА_4 з приводу будівниц тва ним гаражів в гаражному к ооперативі «Енергетик ЮЖД»в АДРЕСА_1 за рахунок кошті в позивача пред"явлено не бул о і це питання не було предмет ом розслідування по цій крим інальній справі.

Також позивач в апеляційні й скарзі вказує на те, що пози вач, за рахунок грошових кошт ів якого самочинно побудован о шість гаражів в гаражному к ооперативі «Енергетик ЮЖД», безпосередньої участі у їх б удівництві не брав і до нього не причетний, а тому жодних по рушень з боку позивача норм с татті 376 ЦК України, про що без підставно зазначено в рішенн і суду, не мало місця.

Отже, як вважає позивач, О СОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА _6, не маючи жодних юридичних підстав, фактично користуют ься і володіють гаражами №№ НОМЕР_1. НОМЕР_2. НОМЕР_3 . НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМ ЕР_6 в гаражному кооператив і «Енергетик ЮЖД».

Однак, на думку колегії судд ів, такі твердження позивача є необгрунтованими, оскільк и факт побудови об"єктів само чинного будівництва іншою, н іж власник особою, не впливає на підстави визнання права в ласності згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України, на яку позивач у позовній зая ві посилався як на підставу п озову.

До того ж, позивач у позовні й заяві відповідачем зазначи в Виконавчий комітет Кременч уцької міської ради Полтавсь кої області, а не ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6,які, як він вважає порушують його пр аво власності.

Також, позивач вказує на те, що він не заперечує проти ви знання за ним права власност і на нерухоме майно згідно з ч астиною 3 статті 331 частини Цив ільного кодексу України, за я кою до завершення будівництв а (створення майна), особа вваж ається власником матеріалів , обладнання тощо, які були вик ористані в процесі цього буд івництва (створення майна).

Однак, колегія суддів вважа є за необхідне зазначити, що п озивач у позовній заяві прос ив визнати за ним право власн ості саме на гаражі, які за сво їм правовим статусом є нерух омістю в розумінні статті 181 Ц ивільного кодексу України, т ак як нерозривно пов"язані із землею і їх переміщення немо жливе без їх знецінення або з міни призначення і при цьому підстав або предмету позову позивач в порядку статті 22 ГП К України не змінював.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господ арський суд, приймаючи оскар жуване рішення, повністю дос лідив обставини, які мають зн ачення для справи, правильно застосував норми матеріальн ого та процесуального права, а тому підстави для скасуван ня або зміни вказаного рішен ня відсутні.

Враховуючи викладене та ке руючись статтями 33, 43, 99, 101, пункто м 1 статті 103, статтею 105 Господар ського процесуального кодек су України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу зал ишити без задоволення.

Рішення господарського су ду Полтавської області від 24.0 3.2011 року у справі № 16/83-25/214 залиши ти без змін.

Дана постанова набирає зак онної сили з дня її підписанн я і може бути оскаржена протя гом двадцяти днів до Вищого г осподарського суду України.

Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.

Суддя (підпис) Пелипенко Н.М.

Суддя (підпис) Терещенко О.І.

Повний текст постано ви складено 14.06.2011 року.

Згідно з оригіналом

секретар суду Мухіна Н.Ю.

14.06.11