Постанова

від 02.08.2011 по справі 10/45пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "02" серпня 2011 р.                                                                                    

Справа № 10/45пн  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого судді

Овечкіна В.Е.,

суддів

Чернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

ТОВ "Велес СВВ"

на постанову

від 01.06.2011р. Донецького апеляційного господарського суду

у справі

№10/45пн господарського суду Донецької області

за позовом

ТОВ "Велес СВВ"

до

Донецької міської ради

за участю

виконуючого обов'язки прокурора м. Донецька

про

визнання права

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

Генеральної прокуратури України: прокурор відділу Попенко О.С., посвідчення від 17.12.2007 №203;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.03.2011 (суддя Л. Любченко) позовні вимоги задоволено, визнано за позивачем право на оформлення та підписання усіх необхідних документів для укладання договору оренди земельної ділянки шляхом розгляду вказаного питання на пленарному засіданні Донецької міської ради. Рішення суду мотивоване тим, що лист №72исх-вх4998 від 21.01.2011р. Донецької міської ради є належним доказом порушення органом місцевого самоврядування права позивача на оформлення та підписання документів, необхідних для набуття в оренду спірної земельної ділянки.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду України від 01.06.2011 (судді М. Запорощенко, Р. Волков, Н. Дучал) рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2011 скасовано, прийнято нове, яким у позові відмовлено. Постанова обґрунтована тим, що Донецькою міською радою не приймалось рішення про надання позивачу в оренду спірної земельної ділянки або відмову в наданні, а отже, у позивача відсутнє право на оформлення та підписання документів для укладення договору оренди земельної ділянки.

Не погоджуючись з постановою  Донецького апеляційного господарського суду України від 01.06.2011 позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, зокрема ст.ст. 123,124 ЗК України, ст. 16 ЗУ "Про оренду землі".

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.          

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

07.02.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Велес СВВ" м.Донецьк звернулося до Донецького міського голови з заявою про надання земельної ділянки строком на 5 років площею 374,7 га із земель сільськогосподарського призначення (резервний фонд запасу) на території Донецької міської ради ( а.с. 32).

Резолюцією, здійсненої на означеній заяві, Голова Донецької міської ради просив відповідальних осіб розглянути цю заяву, та в разі, якщо ці землі не використовуються під забудову, надати їх в оренду.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес СВВ" були одержані наступні погоджувальні документи:

- лист №01-1 від 23.02.2009р. управління культури і туризму Донецької міської ради;

- лист №415 від 10.03.2009р. Донецької міської санітарно-епідеміологічної станції;

- висновок №01/17-1139 від 11.03.2009р. Головного управління містобудування і архітектури Донецької міської ради;

- висновок №05/684 від 11.03.2009р. відділу регуляторної політики Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області;

- висновок №05-6-2136 від 30.06.2009р. управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області;

- висновок б/н від 09.07.2009р. постійної комісії міської ради з питань архітектури, містобудування та землекористування.

Позивач звернувся до органів місцевого самоврядування з листом №1 від 16.12.2010р. (а.с. 40) про надання товариству з обмеженою відповідальністю "Велес СВВ" в оренду спірної земельної ділянки.

Листом №72исх-вх4998 від 21.01.2011р. управління земельних ресурсів Донецької міської ради, позивача було повідомлено про неможливість передачі в оренду спірної земельної ділянки ( а.с. 41).

Підставою для відмови в продовженні відведення спірної земельної ділянки вказано ті обставини, що внаслідок внесення змін до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, на теперішній час відбувається виключно за результатами проведення земельних торгів.

За встановлених обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків.

Місцевий суд дійшов висновку про те, що фактично на момент розгляду справи відповідачем оспорюється та не визнається право позивача на оформлення та підписання документів, необхідних для набуття в оренду спірної земельної ділянки в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявою до Донецького міського голови. При цьому, враховуючи, що діяльність органів місцевого самоврядування опосередковується не лише шляхом прийняття обов’язкових для виконання рішень, а у тому числі, через листування з громадянами та юридичними особами, внаслідок чого, за висновками суду, лист №72исх-вх4998 від 21.01.2011р. Донецької міської ради є належним доказом порушення органом місцевого самоврядування права позивача на оформлення та підписання документів, необхідних для набуття в оренду спірної земельної ділянки.

Крім того, посилаючись на ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст.ст. 26,77 ЗУ "Про місцеве самоврядування", ст. 152 ЗК України місцевий суд зазначив, що у такому випадку рішення суду опосередковує не захист вже наявного у особи права, а виступає саме правостворюючим чинником та направлено на захист майнових, охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес СВВ", як особи, що вчинила дії, скеровані на оформлення та підписання документів, необхідних для набуття в оренду спірної земельної ділянки до набрання чинності Законами України №107-VI від 28.12.2007р., №309-VI від 03.06.2008р., №509-VI від 16.09.2008р.

Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на підписання усіх необхідних документів на оформлення та підписання документів для укладення договору оренди земельної ділянки шляхом розгляду вказаного питання на пленарному засіданні Донецької міської ради, оскільки необхідною умовою набуття позивачем права оренди землі є ухвалення Донецькою міською радою відповідного рішення, в порядку, передбаченому Законом України "Про місцеве самоврядування". Таке рішення відповідачем не приймалося.

При цьому, апеляційний суд зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту, як то визнання права на оформлення та підписання усіх необхідних документів для укладання договору оренди земельної ділянки шляхом розгляду вказаного питання на пленарному засіданні Донецької міської ради в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес СВВ" з заявою до Донецького міського голови, не відповідає встановленим законом способам захисту прав та законних інтересів, а також не призводить до жодних правових наслідків, що відновлюють порушені права та законні інтереси позивача.

За встановлених обставин справи колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ст. 124 ЗК України (чинній на момент виникнення спору) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. При цьому, відповідно до чинного земельного законодавства, особі, що звернулася із відповідною заявою до органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування (оренду) може бути відмовлено, і така відмова може бути оскаржена до суду (ст. 123 ЗК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, та не заперечується позивачем, що рішення стосовно надання або відмови у наданні ТОВ "Велес СВВ" земельної ділянки Донецькою міською радою не приймалося.

Лист №72исх-вх4998 від 21.01.2011р. Донецької міської ради, на який посилається місцевий суд як на належний доказ порушення органом місцевого самоврядування права позивача на оформлення та підписання документів, необхідних для набуття в оренду спірної земельної ділянки не може вважатися таким, оскільки, відповідно до приписів ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 124 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відмова органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки в користування (оренду) або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку (адміністративний позов про зобов'язання ради розглянути клопотання). Рішення ради про відмову у наданні земельної ділянки в оренду має містити мотивовані пояснення з посиланнями на відповідні положення нормативно-правових актів (п.11 ст. 123 ЗК України).

Таким чином, відмова ради у затвердженні проекту землеустрою повинна бути оформлена у вигляді її рішення.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо оренди земельної ділянки регулюються законом. Земельним кодексом України, зокрема ст. 152 передбачено способи захисту прав на земельні ділянки. Право особи на оренду землі виникає після прийняття міською радою рішення про надання землі в оренду, оформлення договору оренди, встановлення меж в натурі (ст.ст. 125,126 ЗК України). Серед способів захисту прав на землю (ст. 152 ЗК України) відсутній такий як: "визнання права на оформлення та підписання усіх необхідних документів для укладання договору оренди земельної ділянки".

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що справа розглянута апеляційним судом відповідно встановленим обставинам справи із правильним застосування норм матеріального та процесуального права. Доводи скаржника є необґрунтованими, оскільки спростовуються викладеним вище. Підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117,  1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Велес СВВ" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.2011 у справі №10/45пн - без змін.

Головуючий, суддя

В. Овечкін

Судді:

Є. Чернов

В. Цвігун