Постанова

від 20.07.2011 по справі 5/176-нм

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/176-НМ

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2011 р.                                                           Справа № 5/176-НМ  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий  суддя                                                      Мельник О.В.

суддя                                                                             Огороднік К.М. ,

 суддя                                                                             Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ващук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Відкритого акціонерного товариства "Попільнянський спецкар'єр" на  рішення  господарського суду Житомирської області від 12.05.11 р. у справі № 5/176-НМ

за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Житомирській області, Житомирської обласної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної екологічної інспекції в Житомирській області

до  Відкритого акціонерного товариства "Попільнянський спецкар'єр"

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

за участю представників сторін:

прокурора - не з'явився

позивача 1 - не з'явився,

позивача 2 - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

      Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Житомирській області та Житомирської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 3,0 га для складування розкривних порід за межами населеного пункту на території Миролюбівської сільської ради Попільнянського району, що розташована в районі західної границі земельного відводу кар'єру, а також привести вищезазначену земельну ділянку у стан, не гірший порівняно з тим, у якому вона була до самовільного зайняття - складування на ній розкривних порід.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 04.05.2011 року (суддя Вельмакіна Т.М. ) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

У обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав на самовільне зайняття земельної ділянки відповідачем для складування розкривних порід за межами населеного пункту на території Миролюбівської сільської ради Попільнянського району, що розташована в районі західної границі земельного відводу кар'єру (Лозовиківського родовища гранітів, мігматитів). Рішення суду нормативно обґрунтоване положеннями ст.ст.116, 125, 126,212 Земельного кодексу України. Суд першої інстанції прийняв до уваги докази порушення вимог природоохоронного законодавства, встановлені в актах Державної екологічної інспекції в Житомирській області, притягнення посадових осіб відповідача у зв'язку з цим до адміністративної відповідальності, добровільне відшкодування відповідачем заподіяної державі шкоди в сумі 1424,80грн за виявлене правопорушення.

Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, на те, що судом не було залучено до участі у справі Миролюбівську сільську раду Попільнянського району до участі у справі; суд неправомірно та бездоказово обґрунтував рішення матеріалами перевірок Державної екологічної інспекції щодо вимог природоохоронного та екологічного законодавства, а не з питань земельного законодавства; докази самовільного зайняття земельної ділянки в матеріалах справи відсутні; право проводити відповідні перевірки має лише Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель, а не Державна екологічна інспекція; вважає, що суд помилково ототожнив спірну земельну ділянку з земельною ділянкою, щодо якої готується проект землеустрою.

Будучи належним чином повідомленими про місце, дату, час судового засідання, сторонни та третя особа участь повноважних представників під час розгляду справи в апеляційному суді не забезпечили, про поважність причин неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертались, а тому з урахуванням положення ст. 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін та третьої особи.

Головне управління Держкомзему у Житомирській області подало клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника й просило рішення місцевого господарського  суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 04.05.2011 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення, виходячи з наступного.

За змістом ст.ст.13, 14 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу та основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.2 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91р., державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. «а»ч.1 ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить державний контроль за  використанням  і  охороною  земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Пунктом 3 Положення про державну екологічну інспекцію в Житомирській області, визначено основні завдання Інспекції, зокрема, участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ), та інше (а.с. 142-145).

Отже, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок про те, що документи, на які посилаються прокурор та позивачі складені інспекцією в межах повноважень останньої.

За змістом акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 12,14 листопада 2008 року, складеного Державною екологічною інспекцією (а.с. 7-9) договір оренди  земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 40,5549 га, яка знаходиться на території Миролюбівської сільської ради Попільнянського району укладено строком на 20 років. Земельна ділянка передана в оренду для розробки Лозовиківського родовища гранитів, цільове призначення земельної ділянки - землі-гірничо-видобувної промисловості. В процесі виробничої діяльності по розробці Лозовиківського родовища гранітів, мігматитів ВАТ «Попільнянський спецкар'єр»здійснено використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів під складування розкривних порід в районі західної границі земельного відводу. Розмір ділянки становить 3,0 га, висота відвалу від 10 до 10 м. Складування розкривних порід здійснено в прибережній захисній смузі водного об'єкту (порушення ст.ст. 60,61,125,126 ЗК України).

14.11.08р. Державною екологічною інспекцією в Житомирській області винесено постанову  №1864/5  про накладання адміністративного стягнення на голову правління ВАТ «Попільнянський спецкар'єр», зокрема, за самовільне зайняття земельної ділянки під розміщення відвалу розкривних порід площею 3,00га. (а.с. 14) та здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, на загальну суму 1424,80грн. (а.с.16).

Платіжним дорученням від 03.06.09р. відповідач сплатив кошти в указаній сумі за вищевказане правопорушення, на рахунок Державної екологічної інспекції (а.с. 15).

Допущені відповідачем порушення вимог ст.ст. 60,61 ЗК України, ст.ст. 88,89 ВК України щодо недотримання обмежень господарської діяльності в прибережно захисній смузі р. Унава, а саме розміщення складів відсіву з північної сторони земельного відводу в прибережно захисній смузі зазначеної річки встановлено також в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ «Попільнянський спецкар'єр»Державної екологічної інспекції від 26.05.10р. (а.с. 10-12).

29.12.08р. за порушення вимог природоохоронного законодавства (ст.ст. 124,125,126 ЗК України) Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області винесено рішення №23/5 про тимчасове зупинення господарської діяльності ВАТ "Попільнянський спецкар'єр" на земельній ділянці площею 3 га., розташованої з західної сторони гірничої виробки, що використовувалась під складування розкривних порід Лозовиківського родовища гранітів, мігматитів без правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Колегія суддів апеляційного суду вважає вірним висновок суду першої інстанції про обізнаність відповідача щодо земельної ділянки, яка є предметом спору. При цьому судом вірно прийнято до уваги звернення відповідача листом №313 від 18.11.10р. до Обласної державної адміністрації з проханням направити на розгляд районної комісії з розгляду питань пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу загальною площею 3,6001 га на умовах оренди для розробки Лозовиківського родовища гранітів за межами населеного пункту на території Миролюбівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області (а.с. 92).

Апеляційний господарський суд не може прийняти до уваги посилання апелянта на невідповідність проведеної перевірки та складених за її результатами документів вимогам Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого державним комітетом України по земельних ресурсах від 12.12.2003 року № 312 (далі в постанові Порядок), оскільки за змістом п. 1.2. Порядку, вказаний нормативний акт регулює контролюючу діяльність лише Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель та її територіальних органів.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів здійснює також Державна екологічна інспекція та її територіальні органи, акти якої і були покладені в основу доказової частини оскаржуваного рішення.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що спірна земельна ділянка в натурі на місцевості не виділялась, межі її не встановлювались, що жодним нормативно - правовим актом, який би регулював порядок проведення органами Державної екологічної інспекції вказаних перевірок –не вимагається, у зв'язку з чим відсутність у актах вказаної інспекції вказівки про межі самовільно зайнятої земельної ділянки не може свідчити про їх нелегітимність.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад, про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об'єкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу у підтвердження належності йому земельної ділянки на праві власності чи наявності у нього права користування такою земельною ділянкою, що в силу положення ст.1 вказаного Закону вважається її самовільним зайняттям.

Факт самовільного зайняття земельної ділянки підтверджується також вказаним вище актом від 12,14 листопада 2008 року (а.с.8).

Твердження апелянта про незалучення судом першої інстанції до участі у справі Миролюбівської сільради Попільнянського району Житомирської області не відповідають положення ст. 17 ЗК України та п. 12 Перехідних положень ЗК України, оскільки земельна ділянка, факт самовільного зайняття якої встановлено Державною екологічною інспекцією в Житомирській області знаходиться за межами населеного пункту. Інші доводи апеляційної скарги спростовані висновками суду, зробленими на підставі досліджених доказів.

Отже місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що відповідач, в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, самовільно, без достатніх правових підстав зайняв земельну ділянку площею 3,0 га, що розташована на території Миролюбівської сільської ради Попільнянського району Житомирської області для складування на ній розкривних порід. Тому, задовольняючи позов, суд вірно застосував норму матеріального права, що регулює спірні правовідносини (ст. 212 ЗК України ) та поклав на відповідача обов'язок по звільненню самовільно зайнятої земельної ділянки з фактичним приведенням її у придатний для використання за цільовим призначенням стан.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,  

  ПОСТАНОВИВ :

1.  Рішення господарського суду Житомирської області від 12.05.2011 року у справі № 5/176-НМ залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Попільнянський спецкар'єр" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                       Мельник О.В.  

Суддя                                                                                              Огороднік К.М.  

Суддя                                                                                              Коломис В.В.