Рішення

від 10.06.2008 по справі 43/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/36

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.06.08 р.                                                                                                    Справа № 43/36                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Башевій В.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Державного підприємства “Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина” ДСВАРС МНС України, м. Полтава

до відповідача: Дочірнього підприємства Державного відкритого акціонерного товариства “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Спецшахтобуріння”, м. Торез

про стягнення боргу в сумі 7 443, 14 грн.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні брали участь:

       СУТЬ СПРАВИ:                                                                                                    

Державне підприємство “Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина” ДСВАРС МНС України, м. Полтава, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Дочірнього підприємства Державного відкритого акціонерного товариства “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Спецшахтобуріння”, м. Торез, про стягнення боргу в сумі 7 443, 14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №316-С від 01.08.2006р., в частині сплати за надані послуги. Як на правові підстави - посилається на ст.193 ГК України.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір №316-С від 01.08.2006р., акти виконання умов договору №316-С від 01.08.2006р. за грудень 2006р., за січень 2007р. по вересень 2007р., акт – з 1 по 14 жовтня 2007р., банківські виписки, вимога №05/861 від 21.03.2008р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.2008р., правоустановчі документи.

Позивач у судове засідання не з'явився. 06.06.2008р. через канцелярію суду надав заяву №01/01-1591 від 03.06.2008р., в якій, в зв'язку з важким фінансовим станом на підприємстві, просить суд розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав відзив на позов №313 від 09.06.2008р., відповідно до якого визнає заборгованість згідно договору №316-С від 01.08.2006р. за надані послуги у розмірі 7 443, 14 грн. У зв'язку з тяжким фінансовим станом підприємства просить надати розстрочку погашення заборгованості на 12 місяців. Водночас, відповідач у своєму відзиві просить суд розглянути справу без участі його представника.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Оскільки, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч.1 ст.174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п.1 ст.193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п.1 ст.193 ГК України.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

01 серпня 2006р. між позивачем Державним підприємством “Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина” ДСВАРС МНС України, м. Полтава, та відповідачем Дочірнім підприємством Державного відкритого акціонерного товариства “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Спецшахтобуріння”, м. Торез, було укладено договір №316-С на постійне та обов'язкове профілактичне обслуговування об'єктів та окремих територій Державною аварійно-рятувальною службою.

Відповідно до умов вказаного договору позивач зобовязувався забезпечувати функціонування державних аварійно-рятувальних служб (формувань) у режимі постійної готовності до виконання комплексу рятувальних робіт, організовувати технічне обслуговування аварійно-рятувальних засобів, підтримувати у відповідному стані матеріально-технічні резерви для проведення аварійно-рятувальних робіт, а відповідач - повинен був прийняти та сплатити вартість наданих послуг відповідно до вищевказаного договору.

Представлені докази свідчать про те, що позивач виконав, а відповідач прийняв обумовлені послуги.

Фактичне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань, згідно договору №316-С від 01.08.2006р., підтверджується наданими до матеріалів справи актами “виконання умов договору №316-С від 01.08.2006р.” за грудень 2006р., січень 2007р., лютий 2007р., березень 2007р., квітень 2007р., травень 2007р., червень 2007р., липень 2007р., серпень 2007р., вересень 2007р., актом – з 1 по 14 жовтня 2007р.

Згідно банківських документів відповідачем частково сплачена вартість наданих позивачем послуг, а саме 25.12.2006р. у сумі 850, 09 грн., 22.03.2007р. у сумі 1700, 18 грн., 23.05.2007р. у сумі 1 064, 06 грн., 26.07.2007р. у сумі 2 128, 16 грн., 22.08.2007р. 3 400, 36 грн. Несплаченою залишилась сума вартості наданих послуг у розмірі 7 443, 14 грн. Оригінали зазначених документів оглянуті в судовому засіданні.

Відповідно до акту звірки розрахунків станом на 31.01.2008р. за відповідачем налічується заборгованість перед позивачем за надані послуги у сумі 7 443, 14 грн.

Таким чином, унаслідок наданих позивачем послуг та фактично прийнятих відповідачем, відповідно до ст.ст.11, 509 ЦК України між сторонами виникли цивільні зобов'язання. При цьому позивач власні зобов'язання виконав про, що свідчать надані суду документи.

На сплату нарахованої суми боргу позивачем була надіслана на адресу відповідача вимога щодо сплати вартості наданих послуг №05/861 від 21.03.2008р., яка відповідачем залишена без розгляду.

Відповідач у повідомленні №172 від 04.04.2008р. та у відзиві на позов №313 від 09.06.2008р. визнав заборгованість за надані послуги у розмірі 7 443, 14 грн. Разом з тим, просить розстрочити погашення вказаної заборгованості.

Згідно із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

В обґрунтування клопотання щодо надання можливості погасити заборгованість за договором №316-С від 01.08.2006р. у розмірі 7 443, 14 грн., у розстрочку терміном на 12 місяців, відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, внаслідок чого негайне виконання вказаного рішення суду вважає неможливим.

Розглянувши клопотання відповідача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України суд може розстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

За вимогами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем клопотання про розстрочення сплати заборгованості за договором №316-С від 01.08.2006р. документально не обґрунтоване, до вказаного клопотання не надано будь-яких доказів, що підтверджують обставини, якими відповідач обґрунтовує своє скрутне становище та розстрочення виконання рішення.

Виходячи з того, що відповідачем документально не обґрунтовано наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим сплату заборгованості, клопотання  про розстрочення сплати заборгованості по договору №316-С від 01.08.2006р. підлягає залишенню без задоволення.

Разом з тим, слід зауважити, що строк пред`явлення наказу до виконання становить термін в 3 роки, що дає можливість сторонам самостійно, без втручання Державної виконавчої служби та суду, узгодити строки та порядок виконання рішення суду.

За таких обставин, виходячи з того, що відповідач визнав наявність несплаченого боргу перед позивачем, позовні вимоги Державного підприємства “Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина” ДСВАРС МНС України, м. Полтава до Дочірнього підприємства Державного відкритого акціонерного товариства “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Спецшахтобуріння”, м. Торез, про стягнення боргу в сумі 7 443, 14 грн., підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача повністю.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 22, 33, 34, 43, 46-49, 78, 81-1, 82-85, 121 Господарського процесуального  кодексу України, суд,-

                                                                ВИРІШИВ:

Позовні  вимоги Державного підприємства “Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина” ДСВАРС МНС України, м. Полтава до Дочірнього підприємства Державного відкритого акціонерного товариства “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Спецшахтобуріння”, м. Торез, про стягнення боргу в сумі 7 443, 14 грн. задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства Державного відкритого акціонерного товариства “Торезьке шахтопрохідницьке управління по бурінню стволів і свердловин” Відкритого акціонерного товариства “Державна холдингова компанія “Спецшахтобуріння” (86600, Донецька область, м. Торез, вул. Широка, 8; код ЄДРПОУ 00180338) на користь Державного підприємства “Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина” ДСВАРС МНС України (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 53; код ЄДРПОУ 33891246) борг в сумі 7 443, 14 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102, 00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.06.2008р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя