Ухвала

від 19.04.2007 по справі 11-366/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-366/2007

Справа № 11-366/2007                                 Головуючий

у 1 інстанції: Бабич О.І.

Категорія : ст.212 ч.3 КК України                         Доповідач:

Григор'єва В.Ф.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ 

УКРАЇНИ

19 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у   кримінальних справах    апеляційного суду Чернігівської області в

складі:

головуючого - судді                                    -         Гром

Л.М.

суддів                                                            -         Баглая І.П., Григор'євої В.Ф.

з участю прокурора                                     -         Басюка С.В.

захисника                                                     -         ОСОБА_1.

засудженого                                                 -         ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.

Чернігові кримінальну справу за апеляціями прокурора Талалаївського району,

засудженого ОСОБА_2. та захисника ОСОБА_1., який діє в інтересах засудженого на

вирок Талалаївського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2006

року.

ВСТАНОВИЛА:

Цим   вироком :              ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець

с. Корінецьке, Талалаївського району, українець, громадянин України, працює

начальником виробництва Талалаївського зернозбирального підприємства, раніше

судимий: 27.06.03 року Талалаївським районним судом Чернігівської області за

ст.ст. 364 ч.2, 366 ч.2, 75 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6

місяців, звільнений від відбування покарання з випробуванням, з ісчпитовим

строком на 2 роки; 18.12.02 року Талалаївським районним судом за ст.ст. 364

ч.2, 366 ч.2, 75 КК України до 2 років позбавлення волі без позбавлення права

обіймати керівні посади, звільнений від відбування покарання З

випробуванням,   з   іспитовим  

строком    на    1   

рік;

2

06.07.05 року Талалаївським районним судом

ОСОБА_2. був звільнений від відбування покарання, 29.06.06 року ухвалою

апеляційного суду постанова про звільнення ОСОБА_2. від покарання за вироком

суду від 27.06.03 року скасована, 28.08.06 року Талалаївським районним судом

подання КВІ району про звільнення ОСОБА_2. від покарання було відмовлено,

мешканець смт. Талалаївка, Чернігівської області, АДРЕСА_1,

засуджений за ст. 212 ч. 3 КК України до

п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з

виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських

обов'язків терміном на два роки, з конфіскацією йому належного майна, крім

житла.

Згідно до ст. 71 КК України частково

приєднано невідбуту частину покарання за вироком Талалаївського районного суду

від 27 червня 2003 року та призначено йому покарання у вигляді п'яти років шести

місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з

виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських

обов'язків терміном на два роки з конфіскацією йому належного майна, крім

житла.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81

КПК України.

Вироком суду ОСОБА_2. визнано винним у тому, що 25 травня

1999 року згідно з наказом № 44, він був призначений на посаду голови правління

відкритого акціонерного товариства „Талалаївського хлібоприймального підприємства"

(ідентифікаційний код 00957070 зареєстрованого Талалаївською районною державною

адміністрацією за № 45 в смт. Талалаївка по вул. Кірова, 5). На займаній посаді

працював до 28 травня 2004 року.

Будучи службовою особою, на яку згідно з наказом України

„Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.09.1999

року № 996-ХІУ покладено обов'язок організовування бухгалтерського обліку та

забезпечення фінансування фактів здійснення всіх господарських операцій у

первинних документах, збереження оброблених документів, реєстраторів і

звітності протягом встановленого терміну складання звітності про фінансову

господарську діяльність, своєчасність подання до ДПІ декларацій та розрахунків,

сплату податків до бюджету.

Виконуючи організаційно-розпорядчі та

адміністративно-господарські обов'язки, ОСОБА_2. у третьому та четвертому

кварталах 2002 року в

3

порушення вимог ст. 4 п.4.1 п.4.11 Закону

України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997 р. №

283/97 скоригував в сторону зниження валовий дохід підприємства в зв'язку з чим

були знижені податки на прибутки підприємства за 2002 рік, а вартість майнового

комплексу доведена до одного мільйона гривень.

Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство „Агр°

компанія Апіс" яка викупила акції ХПП ЗО вересня 2002 року уклала

кредитний договір № 011/03-1/119 з Акціонерно-поштовим пенсійним банком

„Аваль" на отримання кредиту в сумі 1 000 000 гривень.

В цей же день ОСОБА_2. від імені підприємства

уклав договір поруки № 0103-1/119 з банком „Аваль" і таким чином поклав на

підприємство зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язаннях

боржника.

З жовтня 2002 року він же укладає договір застави з

Акціонерно-поштовим пенсійним банком „Аваль" в забезпечення виконання

зобов'язань по кредитному договору № 011/03-1/119 від ЗО вересня 2002 року та

передає у заставу основні засоби виробництва з інженерними комунікаціями та

шахтопроводом банку.

23 квітня 2003 року ОСОБА_2 відповідно з договором

застави уклав трьохсторонній договір купівлі-продажу майнового комплексу по

прийому та зберіганню зерна Талалаївським ХПП, в якому передбачається порядок

розрахунків за продане майно окрім сплати податків.

Реалізувавши підприємство ПП „Агронафтосервіс-СТ" та

отримавши кошти за нього ОСОБА_2., маючи умисел на ухилення від сплати

податків, приховуючи від бухгалтерського та податкового обліку реалізацію

цілісного майнового комплексу, добре знаючи про необхідність складання і подачі

належним чином оформлення податкової декларації з податку на додану вартість за

квітень 2003 року у термін до 20.05.2003 року.

Реалізовуючи свій намір ухилення від сплати податків в

день отримання коштів перерахував їх в рахунок ЗАТ „Агрокомпанія Апіс" без

сплати податків.

З метою приховання продажу майнового

комплексу та несплати податків ОСОБА_2. 16.05.2003 року, добре знаючи про

необхідність складання та подати належним чином оформленої податкової

декларації з податку на додану вартість за квітень 2003 року у термін до

20.05.2003 року звільняє з посади головного бухгалтера ВАТ Талалаївське ХПП

ОСОБА_2 за згодою сторін в день подачі заяви, не зобов'язавши її в двотижневий

термін належним чином оформити бухгалтерську звітність та

4

скласти податкову декларацію і сам як керівник підприємства не прийняв

заходів по заміщенню вакантної посади головного бухгалтера іншою кваліфікованою

особою.

В порушення ст. 14 Закону України „Про систему

оподаткування" № 1251 від 25.06.1991 року протягом травня-серпня 2003 року

ухилився від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток. У зв'язку

з чим до цього часу до державного бюджету не надійшло 405226,67 гривні

загальнодержавних податків.

Таким чином голова правління ВАТ „Талалаївське ХПП"

ОСОБА_2. в порушення п.3.1 ст.З, п.41 ст. 4, п.п. 7,3,1 ст.7 Закону України

„Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 3.04.1997 року та в

порушення п.п. 4,1,1. ст. 4, п.5,9 ст. 5 Закону України „Про

оподаткування" прибутку підприємства № 283/97-ВР від 22.05.1997 року 23

квітня 2003 року за трьохстороннім договором купівлі-продажу майна та

податкової накладної № 46 від 24.04.2003 року реалізував ПП

„Агронафтосервіс-СТ", цілісний майновий комплекс за 833333,33 гривні, крім

того ПДВ-166666,67 гривні, шляхом приховування об'єкту оподаткування податку на

додану вартість та податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2003

року, умисно ухилився від оплати ПДВ за квітень 2003 року в сумі 166666,67

гривні та податку на прибуток в сумі 238560 гривні, а всього 405226,67 гривні,

що перевищує в 5000 неоподатковуваних мінімумів громадян. Чим завдав шкоду державним

інтересам на вказану суму.

В апеляціях:

Прокурор Талалаївського району просить скасувати вирок

суду та справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому

складі, оскільки в порушення вимог ст.ст. 276-278 КПК України суд вийшов за

межі пред'явленого обвинувачення, доповнивши у вироку новим епізодом.

Засуджений ОСОБА_2. просить скасувати вирок суду, справу

провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину, оскільки він не

розробляв ніяких схем та планів складених заздалегідь, як це вказано у вироку і

не мав умислу на скоєння злочину.

Захисник ОСОБА_1, який діє в інтересах

засудженого, просить скасувати вирок Талалаївського районного суду від 22

грудня 2006 року, справу провадженням закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2.

складу злочину, посилаючись на те, що при постановленні вироку суд незаконно

вийшов за межі пред'явленого обвинувачення у частині часу, способу вчинення

засудженим дій, що визнані судом злочинними. ОСОБА_2. не

5

мав правових підстав для відмови ОСОБА_3. у звільненні з роботи, як не мав

і права примусити її продовжити виконувати посадові обов'язки після звільнення.

Крім того, засуджений не мав наміру ухилитися від сплати податків, а не сплатив

їх за відсутністю грошових коштів.

Заслухавши доповідача по справі, пояснення засудженого

ОСОБА_2. та адвоката ОСОБА_1., які підтримали свої апеляції і просили їх

задовольнити з вказаних в них підстав, думку прокурора, який також підтримав

свою апеляцію та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та

обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів дійшла висновку, що

апеляція прокурора підлягає задоволенню, апеляції засудженого та захисника

підлягають частковому задоволенню, а вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з

істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону з таких підстав.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного суду

України від 29 червня 1990 року № 5 "Про виконання судами України

законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового

розгляду кримінальних справ і постановлення вироку"( з наступними змінами

) мотивувальна частина обвинувального вироку має містити насамперед

формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим

зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і

його мотивів.

Відповідно до вимог ст. 275 КПК України розгляд справи

провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого

обвинувачення.

В разі необхідності доповнити чи змінити пред'явлене

обвинувачення або порушити кримінальну справу по новому обвинуваченню, чи щодо

нових осіб суд додержується правил, установлених в ст.ст. 276, 277, 278 КПК

України.

Однак, районний суд ці вимоги закону порушив, вийшовши за

межі пред"явленого обвинувачення і у вироку доповнив пред"явлене ОСОБА_2.

обвинувачення новим епізодом, зокрема суд вийшов за межі пред"явленого

обвинувачення в частині часу, способу вчинення ОСОБА_2. дій, що визнані судом

злочинними, оскільки органами досудового слідства не обвинувачувався по даному

епізоду.

Так, у вироку суду зазначено, що, виконуючи

організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, ОСОБА_2. у

третьому та четвертому кварталах 2002 року в порушення вимог ст. 4 п.4.1      п.4.11      Закону    

України     "Про     оподаткування     прибутку

6

підприємства" від 22.05.1997 р. № 283/97 скоригував в сторону зниження

валовий дохід підприємства в зв'язку з чим були знижені податки на прибутки

підприємства за 2002 рік, а вартість майнового комплексу доведена до одного

мільйона гривень.

ОСОБА_2. від імені підприємства уклав договір поруки №

0103-1/119 з банком „Аваль" і таким чином поклав на підприємство

зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язаннях боржника.

З жовтня 2002 року він же укладає договір застави з

Акціонерно-поштовим пенсійним банком „Аваль" в забезпечення виконання

зобов'язань по кредитному договору № 011/03-1/119 від 30 вересня 2002 року та

передає у заставу основні засоби виробництва з інженерними комунікаціями та

шахтопроводом банку.

Реалізуюючи підприємство ПП "Агронафтосервіс -

СТ" та отримавши кошти за нього, мав умисел на ухилення від сплати

податків і реалізуючи свій намір ухилення від сплати податків в день отримання

коштів, перерахував їх на рахунок ЗАТ Агрокомпанія "Апіс" без сплати

податків.

Таким чином, розширивши обсяг обвинувачення, суд визнав

ОСОБА_2. винним у вчиненні дій, які йому не інкримінувались органами досудового

слідства. У зв'язку з чим засуджений ОСОБА_2. був позбавлений здійснити своє

право на захист.

В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від

08.10.04 року № 15 " Про деякі питання застосування законодавства про

відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових

платежів" роз'яснено, що за змістом ст. 212 КК України відповідальність за

ухилення від сплати подаків, зборів, інших обов'язкових платежів настає лише в

разі, коли це діяння вчинене умисно, тобто вказаною статтею передбачено

кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк

податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а за умисне ухилення від їх

сплати. При розгляді справи суд має ретельно перевірити чи особа мала намір не

сплачувати належні до сплати податки, збори, інші обов'язкові платежі в повному

обсязі чи певну їх частину.

В суді засуджений ОСОБА_2. свою вину в

пред'явленому йому обвинуваченні не визнавав, зазначивши, що продажу ВАТ

"Талалаївського ХПП" він не приховував, оскільки в цей час перебував

на лікуванні в районній лікарні. Договір поруки та купівлі-продажу підприємства

підписав в зв'язку з погрозами з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Він не сплатив

податки  лише  з 

тих  причин,   що 

начальник  Талалаївського   відділення

7

Варвинської МДПІ заборонив йому та бухгалтеру ВАТ "Талалаївського

ХГШ" ОСОБА_3. подавати податкову декларацію з ПДВ та податку на прибуток,

оскільки по району виникне велика заборгованість і в нього виникнуть великі

неприємності по службі.

Також ОСОБА_4. та ОСОБА_5. обіцяли йому погасити

заборгованість підприємства і сплатити податки за підприємство.

За рішенням зборів акціонерів ВАТ «Талалаївське ХПП»

майновий комплекс продав, участі у зборах він не брав, оскільки знаходився на

лікуванні.

Він не мав бухгалтерської освіта, тому і не знав про те ,

що необхідно з вказаних сум перерахувати з розрахункового рахунку ВАТ

"Талалаївське ХПП" на ЗАТ «Апіс» повинно відраховуватися 20% ПДВ.

Платіжні доручення, які були надані працівниками АППБ «Аваль» він підписував

особисто. Він також стверджує й те , що в книгу обліку продажу ( майнового

комплексу) товарів (робіт, послуг) не вніс, оскільки це не його обов»язок та

перебував на лікарняному.

Податкові зобов'язання, які виникли по ПДВ після продажу

майнового комплексу не могли бути виконані, оскільки на рахунках підприємства

були відсутні грошові кошти і ці питання до його компетенції не відносяться.

Він здійснював загальне керівництво підприємством, а цим питанням повинен був

займатися бухгалтер, якого він звільнив, не зобов'язавши її скласти та надати

податкову декларацію з тих причин, що їй необхідно було терміново перейти на

інше підприємство.

Вказані показання засудженого ОСОБА_2. необхідно ретельно

перевірити при розгляді справи в сукупності з іншими доказами по справі,

доводами прокурора та захисника.

Також, при розгляді справи необхідно ретельно допитати

всіх свідків по справі, зокрема ОСОБА_2. ОСОБА_6, ОСОБА_4., ОСОБА_5, оскільки в

їх показаннях є суттєві протиріччя, які необхідно усунути під час судового

слідства. Також їх показання, викладені у протоколі судового засідання та у

вироку суду мають суттєві розбіжності.

Так, у вироку суду зазначено, що ОСОБА_3. всі

первинні бухгалтерські документи та книги обліку придбання та продажу, головну

книгу вона передала при звільненні особисто ОСОБА_2., але вона зазначала, що

бухгалтерська документація була перенесена іншими особами.

8

Дослідити показання ОСОБА_6 на предмет даних раніше суду показань: чи

підтверджує або спростовує свої показання, що податкові зобов'язання у ВАТ

"Талалаївське ХПП" виникли у зв'язку з тим, що ОСОБА_2. не захотів

сам оформити та надати звітність до податкового органу.

Також, перевірити чи давав суду показання ОСОБА_4. про

те, що ОСОБА_2. був присутній на зборах акціонерів 05.03.03 року і проти

продажу комплексу не заперечував, тому і прийняли таке рішення. Ні би то

ОСОБА_4 пояснював, що саме ОСОБА_5. просив ОСОБА_2. підписати договір, розмова

була на підвищених тонах, банк вимагав, щоб гроші пішли на рахунок банку

"Аваль".

Під час розгляду справи з'ясувати у свідка ОСОБА_5 чи

підтверджує він, що майно продавав банк, схема продажу була придумана банком і

покупцем, а у ОСОБА_2. виходу не було, був змушений підписувати. Гроші

поступали на кредитний рахунок ЗАТ Агрокомпанія "Апіс" в банку і були

списані банком в бесспірному порядку на погашення заборгованості за кредитом.

З урахуванням наведеного, вказаний вирок підлягає

скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального

закону, а тому справу необхідно направити на новий судовий розгляд, під час

якого слід всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, виконати

вимоги ст.ст. 275-278 КПК України та постанов Пленуму Верховного суду України

від 29 червня 1990 року № 5 "Про виконання судами України законодавства і

постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду

кримінальних справ і постановлення вироку"( з наступними змінами ) та Пленуму

Верховного Суду України від 08.10.04 року № 15 "Про деякі питання

застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати

податків, зборів, інших обов'язкових платежів" і прийняте законне та

обгрунтоване рішення по справі.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів-

УХВАЛИЛА:

9

задовольнити частково.

Вирок Талалаївського районного суду

Чернігівської області від 22 грудня 2006 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу

направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.