Рішення

від 26.05.2008 по справі 33/187

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/187

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом  приватного підприємства «Фірма «Вавілон І»

до                 товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інком»

про               стягнення 23725, 16 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Коваль К.І. – представник за довіреністю № б/н від 21.02.08.;

від відповідача:  не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «Фірма «Вавілон І»звернулося  до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інком»про стягнення заборгованості у розмірі 23725, 16 грн. за договором № 271 від 23.07.2007 року.

     Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір № 271 від 23.07.2007 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався поставити кондитерські вироби і супровідні документи у власність відповідача, а відповідач зобов'язувався оглянути та прийняти товар на умовах договору, в кількості: згідно з заявкою відповідача, погодженою з позивачем, за ціною: відповідно до відпускних документів на товар.

     Відповідно до п.4.1, 4.2 договору № 271 від 23.07.2007 року оплата за товар здійснюється відповідачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок позивача протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару (кондитерських виробів).

Позивач свої зобов'язання по договору виконав. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками:

-          № 573 від 20.08.2007 року на суму 8462, 27 грн.;

-          № 634 від 24.09.2007 року на суму 9189, 25 грн.;

-          № 646 від 28.09.2007 року на суму 4093, 00 грн.;

-          № 661 від 05.10.2007 року на суму 6944, 50 грн.   

За твердженням позивача частина суми за накладною № 573 від 20.08.2007 року у розмірі 1754, 00 грн. була погашена за рахунок попередньої оплати. 01.10.2007 року відповідач сплатив 6000, 00 грн. в рахунок погашення боргу за накладною № 573. Решта сума боргу залишилася не сплаченою.

Таким чином, розмір основного боргу на момент подання позовної заяви склав 20 934, 79 грн.

В ході судового розгляду справи представник позивача надав докази часткової оплати відповідачем суми боргу (банківські виписки, які наявні в матеріалах справи) та заяву про доповнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 20 934,79 грн. основного боргу, пеню у розмірі 3878, 73 грн., витрати по оплаті державного мита в сумі 237,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Судом не приймається до уваги заява про доповнення позовних вимог від 22.04.2008 року, оскільки представником позивача не надано доказів доплати державного мита передбаченої ст. 46 ГПК України.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 26.05.2008 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 20 934,79 грн. основного боргу, пеню у розмірі 4673, 74 грн., витрати по оплаті державного мита в сумі 237,25 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Заява про збільшення позовних вимог не приймається судом до уваги, у зв'язку з тим, що представник позивача не надав докази доплати державного мита.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляв, хоча був повідомлений про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з перерахунком суми пені судом.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В ході судового засідання встановлено, що частина боргу за накладною № 573 від 20.08.2007 року у розмірі 1754, 00 грн. була погашена за рахунок попередньої оплати. Крім того, 01.10.2007 року відповідачем була здійснена проплата у розмірі 6000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи, але не в погашення боргу за накладною № 573 від 20.08.2007 року як стверджує позивач, а за накладною № 634 від 24.09.2007 року, згідно призначення платежу.

Тому, основна сума заборгованості відповідача перед позивачем за накладними:

-          № 573 від 20.08.2007 року –(8462, 27 грн. –1754,00 грн. ) 6708, 27 грн.;

-          № 634 від 24.09.2007 року –(9189,25 грн. –6000, 00 грн.) 3189, 25 грн.;

-          № 646 від 28.09.2007 року – 4093, 00 грн.;

-          № 661 від 05.10.2007 року –6944, 50 грн., що разом становить 20 934,79 грн.

Отже, факт поставки товару та наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 20934,79 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають  задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 Договору № 271 від 23.07.2007 року передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 4.2 Договору № 271 від 23.07.2007 року оплата товару здійснюється протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару.

Таким чином, за накладною № 573 від 20.08.2007 року повна оплата за товар повинна була здійснитись до 11.09.2007 року, за накладною № 634 від 24.09.2007 року –до 15.10.2007 року, за накладною № 646 від 28.09.2007 року до 19.10.2007 року, а накладною № 661 від 05.10.2007 року –до 27.10.2007 року   

Розрахунок пені:

 Номер накладноїПеріод нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУ, %Сума пені, грн.

  № 57311.09.07-31.12.076708, 2711208,0329,35

01.01.08-01.03.086708, 276110,0224,22

  № 63415.10.07-31.12.073189, 257808,0109,05

01.01.08-01.03.083189, 256110,0106,60

  № 64619.10.07-31.12.074093, 007408,0132,77

01.01.08-01.03.084093, 006110,0136,81

  № 66127.10.07-31.12.076944, 506608,0200,91

01.01.08-01.03.086944, 506110,0232,12

Таким чином, сума пені становить 1 471, 83 грн. та підлягає задоволенню.

     Відповідно до пп. а п.2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито»ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки, ціна позову становить 22406,62 грн., тому сума державного мита –224, 06 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

  1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інком»(04075, м. Київ, вул. Гамарника, 56, р/р 26002300002995, МФО 350772, код ЄДРПОУ 34633857), або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь приватного підприємства «Фірма «Вавілон І»(39400, Полтавська обл., Машівський район, смт. Машівка, вул. Леніна, 51, р/р 26000054525202 в філії Полт. ГРУ ЗАТ КБ «Приватбанк»м. Полтава, п/р 26004001309865 в філії ЗАТ “ОТП Банк” м. Полтава, п/р 26007195000022 в ВАТ “Родовід Банк” м. Київ, р/р 26052054525313 в філії Полт. ГРУ ЗАТ КБ “Приватбанк” м. Полтава, МФО 321712, код ЄДРПОУ 32444012) суму основного боргу 20 934 (двадцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн. 79 коп., пеню у сумі 1 471 (одна тисяча чотириста сімдесят одна) грн. 83 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 06 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

  Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя