Рішення

від 12.06.2008 по справі 3/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

За позовом  Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь»

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарпан»            

Про                      стягнення 47 060 грн.  

Суддя Сівакова В.В.

Представники:

Від позивача           Шерстюк П.І. –по дов. № б/н від 01.06.2007

Від відповідача           Товкун Т.К. –директор

У засіданні брали участь

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.06.2008, за клопотанням відповідача, було оголошено перерву до 12.06.2008 для виготовлення повного тексту рішення.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги  Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь» про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарпан»47 060 грн. неустойки за несвоєчасне повернення об'єкту оренди.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 02.08.2006 між ОСББ «Волинь»та ТОВ «Зарпан»було укладено договір оренди нежилого приміщення № 11. Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язувався передати в оренду відповідач; нежиле приміщення загальною площею 37,5 кв. м. Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 01.09.2006. В свою чергу, відповідач зобов'язувався належним чином вносити орендну плату за користування нежилим приміщенням. Відповідно до п. 5.1 договору орендна плата складала 3787,50 грн., не враховуючи оплати за комунальні послуги. Відповідно до п. 5.5 договору відповідач зобов'язувався вносити орендну плату шляхом перерахування коштів на рахунок позивача до 10 числа поточного місяця, але ні пізніше 15 числа поточного місяця. Відповідач свої зобов'язання протягом строку дії договору виконував неналежним чином,  безпідставно затримував внесення орендної плати протягом більш ніж три місяці в періоди з вересня 2006 року по січень 2007 року та з квітня 2007 року по серпень 2007 року, що підтверджується довідкою Солом'янської філії АКБ «Київ»№ 201/03 від 20.02.2008. Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. 30.07.2007 своїм листом № 33 позивач повідомив відповідача про те, що на підставі ст. 782 ЦК України та п. 6.5 договору, він відмовляється від договору, просив сплатити борг і негайно звільнити орендоване приміщення. Відповідно до ч. 2 ст. 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Відповідач отримав вищезгаданий лист 14.08.2007, що підтверджується його підписом на примірнику позивача, тобто договір є розірваним з 14.08.2007. Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивачем в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій заявник просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 54 675 грн.

Відповідач у письмовому відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. 01.09.2006   між ОСББ «Волинь»та ТОВ  «Зарпан»було укладено договір оренди нежилого приміщення № 11. 30.07.2007 листом № 33 позивач повідомив відповідача про розірвання договору з вимогою про сплату боргу та пені. При цьому позивач порушив вимоги пунктів 6.4 т 6.5   розділу 6 договору. Крім того, позивач не вжив жодних заходів щодо повернення майна   за   договором    (не   ініціював   підписання   акту   приймання-передачі   тощо), продовжував отримувати орендну плату від відповідача (про що свідчить і сама позовна заява, яка в розрахунку боргу по орендній платі відображає розміри та терміни здійснених відповідачем  оплат).  Жодних  інших   вимог  про   повернення   орендованого  майна  не надходило, сплачені відповідачем кошти по орендній платі не поверталися. Крім того, позивач не вимагає у позовній заяві припинення дії договору та навіть фіксує наявність переплати по орендній платі у сумі 2176,78 грн. Щодо неустойки, то згідно статей 258, 267 Цивільного кодексу України для окремих   видів   вимог   законом   може   встановлюватися   спеціальна   позовна  давності скорочена  або   більш   тривала   порівняно   із   загальною   позовною  давністю.   Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штраф, пені).  Сплив позовної давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, підставою для відмови у позові. Таким чином, позивач пропустив строк позовної давності щодо сплати пені, нарахованої терміном по 01.03.2007 включно, щодо нарахованої пені 14.08.2007, то заборгованість за цей період відсутня. Таким чином, вважає що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

2 серпня 2006 року між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Волинь»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зарпан»(орендар) був укладений договір № 11 оренди нежилого приміщення (далі договір).

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1.1. договору  орендодавець передає в оренду орендарю нежиле приміщення, розміщене на першому поверсі в першій секції жилого будинку, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Волинська, 10.

Відповідно до п. 1.2. договору загальна площа приміщення, включаючи офісне приміщення, коридор та санвузол складає 37,50 кв. м.

Згідно п. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 2.1. договору даний договір набирає сили з 02.08.2008 і діє протягом трьох років.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що передача в оренду об'єкта оренди оформлюється відповідним актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору як додаток до договору.

Факт передачі позивачем та відповідно отримання відповідачем об'єкта оренди підтверджується актом приймання-передачі, складеного сторонами 01.09.2006.

Відповідно до п. 5.1. договору за згодою сторін орендна плата за користування орендованим приміщенням становить 3787,50 грн.

Пунктом 5.5. договору встановлено, що орендар сплачує орендну плату шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця за кожний поточний місяць оренди приміщення на підставі рахунків, що виставляються орендодавцем до 10 числа поточного місяця. Орендар повинен сплатити виставлені рахунки не пізніше 15 числа поточного місяця.

Згідно ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати орендної плати протягом строку дії договору виконував не належним чином, що підтверджується матеріалами справи, зокрема довідкою Солом'янської філії АКБ «Київ»№ 201/03 від 20.02.2008.

Частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Позивач у відповідності до вищезазначеної норми листом № 33 від 30.07.2007 повідомив відповідача про відмову від договору оренди  № 11 від 02.08.2006, в зв'язку з неналежним виконанням умов договору по сплаті орендної плати протягом більше трьох місяців, та вимагав звільнити  орендоване приміщення.

Згідно п. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

            Як вбачається з матеріалів справи повідомлення про відмову від договору оренди вручено уповноваженому представнику відповідача 14.08.2007 (розписка останнього на листі № 33 від 30.07.2007).

Враховуючи викладене,  договір оренди № 11 від 02.08.2006 вважається розірваним з 14.08.2007.

Відповідно до п. 4.12. договору по закінченню дії договору орендар повинен повернути орендоване приміщення орендодавцю.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач повернув приміщення позивачу лише 16.04.2008, що підтверджується актом приймання-передачі, тоді як строк дії договору закінчився 14.08.2007.

Відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки  у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі  54 675 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Усні посилання представника відповідача на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Зарпан»не мало можливості тривалий час користуватись спірним приміщенням у зв'язку з відсутністю електроенергії та опалення до уваги судом не приймається з огляду на те, що

В порушення ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не подано жодного доказу в підтвердження відсутності електроенергії та опалення в спірному приміщення і навпаки акт приймання-передачі, складений сторонами 01.09.2006, встановлює, що у момент передачі майна орендареві передане майно цілком відповідає положенням договору оренди; п.1.2 договору оренди свідчить про те, що технічний стан приміщення, обладнаного системою освітлення, опалення, водозабезпечення, водовідведення та телефонним зв'язком – є задовільним.

Усні посилання представника відповідача на те, що вартість проведених ним ремонтних робіт повинна бути зарахована в рахунок оплати орендної плати є помилковим, оскільки у відповідності до ст. 776 Цивільного кодексу України поточний ремонт речі, переданої у найм, проводиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Умови укладеного між сторонами договору оренди не містять в собі положень щодо відшкодування або зарахування в рахунок орендної плати вартості проведених відповідачем ремонтних робіт. Доказів проведення поточного ремонту в приміщенні відповідачем не подано. Так само не подано відповідачем і доказів проведення капітального ремонту в спірному приміщенні і відповідних дозволів на проведення капітального ремонту.

Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки  є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»зайво сплачене позивачем при звернення з позовом до суду, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, державне мито в розмірі 3 (три) грн. 25 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зарпан»(м. Київ, вул. Лароша Гавро, 7-Г, код 23504766) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Волинь»(м. Київ, вул. Волинська, 10, код 32977400) 54 675 (п'ятдесят чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн. неустойки, 546 (п'ятсот сорок шість) грн. 75 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Повернути  Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Волинь»(м. Київ, вул. Волинська, 10, код 32977400) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 3 (десять) грн. 25 коп., що перераховано платіжним дорученням № 46 від   25.02.2008. Платіжне доручення № 46 від 25.02.2008 залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 3/195.

СуддяВ.В. Сівакова