Рішення

від 19.05.2008 по справі 33/200

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/200

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом          відкритого акціонерного товариства «Святошино»

до                            закритого акціонерного товариства «Фоззі-В»

про                           стягнення 58 424,52 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Терещенко О.А. - представник за довіреністю № 58-11-1 від 12.05.08.;

від відповідача:  Муштей Л.Ю. –представник за довіреністю № б/н від 14.12.07.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство «Святошино» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Фоззі-Вигурівщина»(відповідно до довідки № 11546/05 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України – змінило назву на закрите акціонерне товариство «Фоззі-В») про стягнення основного боргу в сумі 46 973,34 грн., пені в розмірі 3 706,38 грн., трьох процентів річних в розмірі 980,64 грн., індексу інфляції в розмірі 6 764,16 грн. за договором поставки № 1452/424 від 22.10.2004 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір поставки № 1452/424 від 22.10.2004 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язаний передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити товар у відповідності з умовами договору та прийнятими сторонами змінами та додатками до договору.

Позивач свої зобов'язання по договору виконав належним чином, а саме: поставив молочну продукцію на загальну суму 462 123,22 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідач за надану продукцію розрахувався частково.

07.12.2005 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих. № 589-11-1 від 07.12.2005 року з проханням оплати суму заборгованості в розмірі 105 594,85 грн.

Відповідач частково оплатив борг.

Між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків відповідно до якого станом на 21.05.2007 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 46 973,34 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав позовні вимоги. Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 46 973,34 грн., пеню в сумі 3 706,38 грн., три проценти річних в розмірі 980,64 грн., індекс інфляції в розмірі 6 764,16 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 584,25 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача надав документи на вимогу суду та відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 46 973,34 грн. визнає. Заявив усне клопотання про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

22.10.2004 року відкрите акціонерне товариство «Святошино»та закрите акціонерне товариство «Фоззі-Вигурівщина»уклали договір поставки № 1452/424 від 22.10.2004 року.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 статті 712 ЦК України передбачає, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п.3.2 договору поставки № 1452/424 від 22.10.2004 року оплата партії поставленого товару здійснюється в гривнях шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі наданих про поставці товарно-транспортних накладних, які завірені уповноваженими представниками постачальника та покупця відповідно до додаткових умов поставки чи замовлення.

Додатковими умовами поставки № 1 до договору № 1452 від 22.10.2004 року передбачено, що відстрочка платежу становить 30 календарних днів.

Частина 2 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 46 973,34 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і визнаний відповідачем у відзиві на позовну заяву, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 706,38 грн.

Представник відповідача заперечив проти нарахування пені та в судовому засіданні заявив усне клопотання про застосування щодо неї строку позовної давності.

Згідно п.3 ч.1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 8.2 договору поставки № 1452/424 від 22.10.2004 року передбачає, що у випадку порушення строків оплати чи поставки товарів, передбачених даним договором, винна сторона оплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5% від вартості не поставленого товару чи простроченої суми оплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно п.3.2 договору поставки № 1452/424 від 22.10.2004 року оплата партії поставленого товару здійснюється в гривнях шляхом перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі наданих про поставці товарно-транспортних накладних, які завірені уповноваженими представниками постачальника та покупця відповідно до додаткових умов поставки чи замовлення.

Додатковими умовами поставки № 1 до договору № 1452 від 22.10.2004 року передбачено, що відстрочка платежу становить 30 календарних днів.

З матеріалів справи вбачається, що остання видаткова накладна датована 23.11.2005 року, тому, останнім днем оплати продукції є 23.12.2005 року, тому, днем прострочення по ній є 24.12.2006 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно п.1 ч.2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Тому, з огляду на зазначені положення строк позовної давності, в межах якого позивач міг звернутися до суду з вимогою про стягненні пені закінчився 24.12.2007 року.

Частина 3 статті 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У зв'язку з застосування судом строку позовної давності вимога позивача про стягнення пені в розмірі 3 706,38 грн. не підлягає задоволенню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних в розмірі 980,64 грн. та  індексу інфляції в розмірі 6 764,16 грн. підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 35,05 грн., на відповідача –549,20 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 7,08 грн., на відповідача –110,92 грн.  

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства «Фоззі-В» (02232, м. Київ, вул. Закревського, 61/2, р/р 26009311789 в київській філії АБ «Південний», МФО 320917, код ЄДРПОУ 31610376, свідоцтво ПДВ 35338996) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Святошино»(03115, м. Київ, вул. Кричевського, 19; р/р 26006962480998, р/р 2600796281297, р/р 26008962481412 у від. № 1  КФ ПУМБ м. Києва, МФО 322755, код ЄДРПОУ 19480830, свідоцтво ПДВ 36363370) суму основного боргу 46 973 (сорок шість тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 34 коп., три проценти річних в розмірі 980 (дев'ятсот вісімдесят) грн. 64 грн., індекс інфляції в розмірі 6 764 (шість тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 16 коп. та витрати  по сплаті державного мита в сумі 549 (п'ятсот сорок дев'ять) грн. 20 коп. та 110 (сто десять) грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення пені в розмірі 3 706,38 грн. відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий