Постанова

від 20.05.2010 по справі 33/200-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2010 р. Справа № 33/200-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Плужник О.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1073Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 23.03.10 р. по справі № 33/200-09

за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Центра телекомунікаційних послуг Харківської філії ВАТ "Укртелеком", м. Харків

до Управління праці та соціального захисту населення департаменту охорони здоров"я та соціальних питань Харківської міської ради, м. Харків

3-я особа - Головне управління Державного казначейства України в Харківській області, м. Харків

про стягнення 82932,03 грн.

встановила:

У липні 2009 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача 82932,03 грн. заборгованості, з посиланням на те, що відповідач неналежним чином виконував свої обов`язки по компенсації наданих позивачем додаткових соціальних пільг інвалідам 1 та 2 груп.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.03.2010 р. по справі № 33/200-09 (суддя Савченко А.А.) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 51010,86 грн. заборгованості, 510,11 грн. витрат по сплаті держмита, 193,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 31921,17 грн. в позові відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду частково не погоджується, вважає його винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення в частині відмови у стягненні 31921,17 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

У апеляційній скарзі позивач зазначив, що судом першої інстанції не було всебічно та об'єктивно розглянуто у судовому процесі "Комплексну програму соціального захисту населення м. Харкова на 2006 р.", затвердженої рішенням 14 сесії 4 скликання від 09.01.06 р. за № 9/06 та "Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м. Харкова на 2007-2010 роки" (далі - Програма), затвердженої рішенням 10 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.12.06 р. № 253/6, зі змінами та доповненнями згідно рішення 17 сесії 5 скликання № 349/07 від 30.12.07 р. та рішення 21 сесії 5 скликання № 105/08 від 16.04.08 р. згідно яких були встановлені додаткові соціальні гарантії інвалідам 1 та 2 груп по зору, шляхом перерахування грошових коштів (грошової компенсації) підприємствам-постачальникам послуг зв'язку у розмірі 50 % оплати абонементної плати, згідно діючих "Граничних тарифів" (п. 9.3 Розділу 9 "Додаткові соціальні гарантії окремим категоріям громадян міста), згідно з якими позивач надавав письмові запити про надання компенсації за отримання інвалідами 1 та 2 груп по зору додаткових соціальні гарантії з оплати абонементної плати (без урахування АПУС) у розмірі 50 % за телекомунікаційні послуги, станом на 01.01.2009 р. заборгованість відповідача за отримані телекомунікаційні послуги склала 82932 грн. 03 коп.

Позивач вважає, що відповідачем сплачено лише 250292,93 грн., тобто позивачеві в межах бюджетних призначень, неоплачені 71010,86 грн.

Відповідач з обставинами, викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що програмами та Бюджетним кодексом України передбачено, що компенсація підприємствам - надавачам послуг зв'язку за рахунок коштів міського бюджету за надані додаткові соціальні гарантії здійснюється в межах витрат, передбачених кошторисом на виконання «Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м. Харкова на 2007-2010 роки»(зі змінами та доповненнями). Відповідно до цього визначаються зобов'язання лише на суму, яка передбачена в міському бюджеті на певний рік.

Договір про зобов'язання Управління повністю відшкодовувати Центру фактично понесені ним затрати по компенсації пільг, наданих громадянам у м. Харкові, між зазначеними сторонами не укладався.

Третя особа підтримує обставини, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила, що згідно Комплексної програми соціального захисту населення м. Харкова на 2006 рікВ» , затвердженої рішенням 14 сесії 4 скликання від 09.01.2006 р. за № 9/06 та „Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м. Харкова на 2007-2010 р.рВ» , затвердженої рішенням 10 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.12.2006 р. № 253/6 зі змінами та доповненнями згідно рішення 17 сесії 5 скликання № 349/07 від 30.12.2007 р. та рішення 21 сесії 5 скликання № 105/08 від 16.04.2008 р. були встановлені додаткові соціальні гарантії інвалідам 1 та 2 груп по зору шляхом перерахування грошових коштів (грошової компенсації) підприємствам постачальникам послуг зв'язку у розмірі 50% оплати абонементної плати, згідно діючих тарифів (п. 9.3 розділу 9 „ Додаткові соціальні гарантії окремим категоріям громадян містаВ» ).

У відповідності до п. 2 рішення № 9/06 від 09.01.2006 р. фінансування вищевказаної програми повинно здійснюватись відповідно до кошторису, після затвердження її рішенням сесії Харківської міської ради в межах бюджетних асигнувань.

Пунктом 3.1 Положення передбачено, що Управління праці та соціального захисту населення Департаменту охорони здоров'я та соціальних питань Харківської міської ради реєструє бюджетні зобов'язання та здійснює перерахування сум витрат підприємств, пов'язаних з наданням додаткових соціальних гарантій на розрахункові рахунки підприємств надавачів послуг в межах бюджетних призначень, встановлених рішенням міської ради в міському бюджеті на відповідний рік.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що компенсація підприємствам - надавачам послуг зв'язку мала здійснюватись не за рахунок Державного бюджету, а за рахунок коштів міського бюджету і тільки в межах бюджетних призначень, встановлених рішенням Харківської міської ради в міському бюджеті на відповідний рік. За таких обставин, твердження позивача про порушення відповідачем певних статей Бюджетного кодексу та Законів „Про державний бюджетВ» , які регулюють порядок виконання Державного бюджету, є безпідставним.

Позивач посилається на наявність заборгованості у сумі 82932,03 грн. починаючи з липня 2006 р. по грудень 2008 р.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що за 2006-2008 р.р. кошторисом на виконання „Програми сприяння безпечній життєдіяльності у сфері соціального захисту населення м. Харкова на 2007-2010 р.р.В» передбачено розмір компенсації позивачу -надавачеві послуг зв'язку за рахунок міського бюджету за надані соціальні гарантії з оплати за послуги зв'язку інвалідам 1 та 2 груп по зору в сумі 321303,79 грн., в той час як сплачено позивачу лише 270292,93 грн.

За інформацією відповідача щодо розрахунків за надані додаткові соціальні гарантії встановлено, що за 2006 рік нараховано відповідачем компенсацію в межах плану асигнувань в розмірі 68659,97 грн., яку сплачено в повному обсязі у 2007 році.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що матеріалами справи підтверджено розмір заборгованості відповідача в сумі 51010,86 грн., до цієї суми включена заборгованість 2007 р. в сумі 51,28 грн. та борг за 2008 р. в сумі 50959,58 грн. та правомірно задовольнив позов в цієї частині.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у стягненні боргу в сумі 31921,17 грн., оскільки матеріалами справи встановлено, що у місцевому бюджеті на певні роки не передбачені зобов'язання на суму в розмірі 31921,17 грн., що перевищує межі бюджетних призначень на відповідні роки.

Позивачем не доведено належними доказами, що кошти в розмірі 31921,17 грн. на відповідні призначення виділені місцевим бюджетом, але не відшкодовані у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив факт відсутності заборгованості та відсутності правопорушення в діях Управління праці та соціального захисту населення Департаменту охорони здоров'я та соціальних питань Харківської міської ради та враховуючи, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення та виключно в межах бюджетних призначень, встановлених рішенням Харківської міської ради в міському бюджеті на відповідний рік.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що позивачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду відповідають нормам матеріального та процесуального права, а мотиви позивача не можуть бути підставою для його скасування, ст.ст. 101-105 ГПК України судова колегія,

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2010 р. по справі № 33/200-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Судді Пушай В.І.

ОСОБА_4

Повний текст постанови підписаний 20.05.2010 р.