Рішення

від 09.06.2008 по справі 34/136

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/136

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Лука Пачолі –Аудит»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінком»

простягнення 18 680 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники:

від позивача –Пілягін Д.В. (довіреність б/н від 14.01.2008);

від відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Лука Пачолі –Аудит»звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінком»(далі – Відповідач) про стягнення 18000 грн. заборгованості за надані послуги, 334,80 грн. інфляційних втрат, 43,40 грн. 3% річних, 301,79 грн. пені., всього 18 680 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором з ведення обліку та складання звітності № 19/06-07 від 19.06.2007, укладеного між Позивачем та Відповідачем, (далі –Договір) щодо оплати згідно з пунктом 3.2 цього Договору вартості наданих послуг.

09.06.2008 Позивач в порядку статті 22 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) подав уточнюючий розрахунок ціни позову, відповідно до якого просить стягнути з Відповідача 18 000 грн. заборгованості за надані послуги, 334,80 грн. інфляційних втрат, 45,90 грн. 3% річних, 301,79 грн. пені., а всього 18 682,50 грн.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, а також ухвала про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу Відповідача: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе,13, зазначену в позовній заяві, його реєстраційних документах та Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої станом на 02.06.2008.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Розгляд справи відкладався.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:  

19.06.2007 між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) було укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати аудиторські послуги та виконувати роботи в обсязі та на умовах передбачених даним Договором.

Відповідно до пункту 3.1 Договору за виконання робіт (наданих послуг) за Договором Замовник сплачує Виконавцю 3 600 грн. щомісячно згідно підписаного двостороннього акта прийому-передачі наданих послуг.

Згідно з пунктом 3.2 Договору кошти перераховуються на рахунок Виконавця не пізніше п'яти календарних днів з дати підписання акта прийому наданих послуг.

На виконання умов Договору Позивач виконав, а Відповідач прийняв роботи (послуги) на суму 18 000 грн., що підтверджується актами прийому-здачі наданих послуг від 31.07.2007 на суму 3 600 грн. (дві копії цього акта містяться в матеріалах справи), від 31.08.2007 на суму 3 600 грн., від 28.09.2007 на суму 3 600 грн., 31.10.2007 на суму 3 600 грн., 30.11.2007 на суму 3 600 грн.

Відповідач на виконання умов Договору, частково здійснено оплату наданих Позивачем послуг у сумі 3 600 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 28.08.2007, копія якого міститься в матеріалах справи.

06.02.2008 Позивач направив Відповідачу лист № 06/02-1, у якому запропонував відповідачу розірвати Договір з 05.03.2008 та вимагав від Відповідача сплатити 18 000 грн. заборгованості за надані послуги.

Відповідач залишив вказаний лист без відповіді, а вимоги Позивача без задоволення.

07.02.2008 Позивач направив Відповідачу претензію № 02/02-8 щодо сплати 18 000 грн. заборгованості за надані послуги.

Відповідач залишив вказану претензію без відповіді, а вимогу Позивача без задоволення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідно до пункту 3.2 Договору та статей 253, 255 ЦК України Відповідач повинен був здійснити оплату вартості наданих послуг у сумі 3600 грн., в строк до 05.08.2007; у сумі 3 600 грн., в строк до 05.09.2007; у сумі 3600 грн., в строк до 03.10.2007; у сумі 3 600 грн., в строк до 05.11.2007; у сумі 3 600 грн., в строк до 05.12.2007, всього у сумі 18 000 грн.

Проте, Відповідач, як у встановлений Договором строк так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо повної оплати вартості наданих послуг не виконав, здійснивши лише часткову оплату наданих послуг у сумі 3 600 грн., яку суд зараховує, як оплату наданих послуг за липень 2007 року, а тому борг Відповідача перед Позивачем становить 14 400 грн. (18 000 грн. –3 600 грн.).

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача боргу, підлягає частковому задоволенню у сумі 14 400 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень вказаних норм, встановлених судом періодів виникнення прострочення та визначеної Позивачем кінцевої дати проведених нарахувань і суми боргу, розрахунок 3% річних здійснюється судом наступним чином і складає:

Несплаченасума боргу, грн.Період нарахуванняКількість днів простроченняРозмір процентівНарахована сума 3% річних, грн.

3 60006.08.2007 –28.08.2007 (дата сплати боргу)223%6,51

3 60006.09.2007 –01.10.2007263%7,69

3 60004.10.2007 –01.11.2007293%8,58

3 60006.11.2007 –01.12.2007263%7,69

3 60006.12.2007 –01.01.2008273%7,99

Всього:38,46

Отже, суд стягує з Відповідача 3% річних у сумі 38,46 грн.

Розрахунок інфляційних втрат здійснено Позивачем з урахуванням рекомендацій викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції у розгляді судових справ», а тому вимога Позивача про стягнення з Відповідача 334,8 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як убачається зі змісту Договору, сторони у ньому не передбачили відповідальність Замовника за несвоєчасне виконання ним грошового зобов'язання щодо оплати отриманих робіт (послуг).

Будь-яких інших письмових договорів де б сторони передбачили таку відповідальність, Позивачем не було надано, а тому позовні вимоги в частині стягнення договірної пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 612, 625 ЦК України, статтями 193, 230 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінком»(01013, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, ідентифікаційний код 34240427, р/р 26001301003526 в АКБ «Трансбанк», МФО 300089, а у випадку відсутності коштів із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Лука Пачолі –Аудит» (04053, м. Київ, вул. Артема, 1-5, оф. 402, ідентифікаційний код 30572547, р/р 2600830531 в АБ «Діамант», МФО 320854) 14 400 (чотирнадцять тисяч чотириста) грн. боргу, 38 (тридцять вісім) грн. 46 коп. 3% річних, 334,8 (триста тридцять чотири) грн. 80 коп. інфляційних втрат, а також 147 (сто сорок сім) грн. 73 коп. витрат по сплаті державного мита та 93 (дев'яносто три) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денногс строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 17.06.2008