Рішення

від 27.05.2008 по справі 33/193

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/193

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Ниалтрейд»

до                            товариства з обмеженою відповідальністю «Євро тур лтд»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору  1) Хомяков С.С.

                             2) Хомякова І.В.  

про                           стягнення 17 857,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Колос М.В. – учасник товариства;

від відповідача:  не з'явився;

від третіх осіб:    1)не з'явився;

                              2)не з'явився;

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ниалтрейд»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Євро тур лтд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:  Хом'яков С.С., Хом'якова І.В. про стягнення 17 857,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «Євро тур лтд»зроблену шляхом передачі по Інтернету товариству з обмеженою відповідальністю «Ниалтрейд»останнім було зроблено заяву на бронювання двох місць туристичної подорожі до Домініканської Республіки для громадян Хомякова Сергія та Хомякової Ірини.

10.10.2007 року відповідач виставив рахунок-фактуру № ЕТ 00547 від 10.10.2007 року на вартість подорожі в сумі 17 857,00 грн. До вартості подорожі згідно пропозиції відповідача, входить: переліт Київ - Пунта Кана –Київ, трансфер а/п - готель - а/п; проживання у готелі, харчування, медична страховка.

12.10.2007 року позивач оплатив вищезазначений рахунок-фактуру відповідача. На  підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявне платіжне доручення № 877 від 12.10.2007 року на суму 17 857,00 грн.  

26.10.2007 року відповідачем було надано на ім'я громадян Хомякова Сергія та Хомякової Ірини ваучер № 941021 від 26.10.2007 року на проживання в готелі Домініканської Республіки, два авіаквитки на переліт до Домініканської Республіки, два страхові поліси.

Відповідно до ваучера № 941021 від 26.10.2007 року початок туристичної подорожі повинен відбутися 29.10.2007 року перельотом до Домініканської Республіки, але ні 29.10.2007 року, ні 30.10.2007 року туристична подорож не почалася, і як наслідок громадяни Хомяков Сергій та Хомякова Ірина туристичну подорож не здійснили.

В зв'язку із зверненням до позивача громадян Хомякова Сергія та Хомякової Ірини про повернення їм вартості не наданих туристичних послуг, позивач звернувся 02.11.2007 року з претензією до відповідача з проханням повернути 17 857,00 грн. - вартості не наданих туристичних послуг вищевказаним громадянам, але станом на 03.04.2008 року коштів не отримано.

У судове засідання 20.05.2008 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/193 від 18.04.2008 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 05477895 на юридичну адресу: 02154, м. Київ, вул. Русанівська Набережна, будинок 4.

Представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та пояснення по справі в яких зазначив, що на прохання товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю «Ниалтрейд»надати агентський договір, співробітника «Євро тур лтд» запевнили, що оригінал рахунку-фактури, агентський договір та акт виконаних робіт буде надіслано по почті. Станом на 20.05.2008 року таких документів отримано не було.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи на 27.05.2008 року.

В судовому засіданні 27.05.2008 року представник позивача пояснив, що між сторонами фактично не було укладено агентського договору, оскільки відповідач мав його направити позивачу для підписання, але цього не було зроблено. Підтримав свої позовні вимоги. Просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 17 857,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 178,57 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача та треті особи в судове засідання не з'явилися, витребуваних судом документів не подали, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляли.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що на пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «Євро тур лтд»зроблену шляхом передачі по Інтернету товариству з обмеженою відповідальністю «Ниалтрейд»останнім було зроблено заяву на бронювання двох місць туристичної подорожі до Домініканської Республіки для громадян Хомякова Сергія та Хомякової Ірини.

10.10.2007 року відповідач виставив рахунок-фактуру № ЕТ 00547 від 10.10.2007 року на вартість подорожі в сумі 17 857,00 грн. До вартості подорожі згідно пропозиції відповідача, входить: переліт Київ - Пунта Кана –Київ, трансфер а/п - готель - а/п; проживання у готелі, харчування, медична страховка.

12.10.2007 року позивач платіжним дорученням № 877 від 12.10.2007 року на суму 17 857,00 грн. оплатив вищезазначений рахунок-фактуру відповідача.

Як стверджує позивач, відповідач зобов'язувався надіслати йому агентський договір по пошті, але так і не надіслав, у зв'язку з цим позивачем зазначений договір не був підписаний.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.4 статті 297 ГК України, агентський договір укладається в письмовій формі.

Оскільки, відповідачем не надано позивачу агентський договір для підписання, тому фактично між сторонами не виникло зобов'язань, які регулюються главою 31 ГК України -  комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання.

Таким чином, фактично між сторонами був укладений у спрощений спосіб договір про надання послуг.

Відповідно до ч.1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

26.10.2007 року відповідачем було надано на ім'я громадян Хомякова Сергія та Хомякової Ірини ваучер № 941021 від 26.10.2007 року на проживання в готелі Домініканської Республіки, два авіаквитки на переліт до Домініканської Республіки, два страхові поліси.

Згідно ч.1 статті 20 Закону України «Про туризм»за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт).

Відповідно до ч.3 статті 20 Закону України «Про туризм»договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій (електронній) формі відповідно до закону. Договір на туристичне обслуговування може укладатися шляхом видачі ваучера.

Частина 1 статті 23 Закону України «Про туризм»передбачає, що ваучер - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цього Закону.

Відповідно до ваучера № 941021 від 26.10.2007 року початок туристичної подорожі повинен відбутися 29.10.2007 року перельотом до Домініканської Республіки, але ні 29.10.2007 року, ні 30.10.2007 року туристична подорож не почалася, і як наслідок громадяни Хомяков Сергій та Хомякова Ірина оплачену туристичну подорож не здійснили.

З наявної в матеріалах справи довідки Регіонального структурного підрозділу Київського районного центру «Київцентраеро»Державного підприємства обслуговування повітряного руху України вбачається, що рейс SYM 7097 з аеропорту Бориспіль відбувся 31.10.2007 року.

Згідно ч. 1 стаття 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 17 857,00 грн. належним чином доведена та підлягає задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євро тур лтд» (02154, м. Київ, Русанівська набережна, будинок 4; р/р 26000012235280 філії ВАТ «Укрексімбанк»м. Києва, МФО 380333, код ЄДРПОУ 33056081) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ниалтрейд»(04111, м. Київ, вул. Салютна, 15, оф.28; р/р 26004003301001 у ВАТ КБ «Надра» у м. Києві, МФО 320564, код ЄДРПОУ 33230355) суму основного боргу 17 857 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 00 коп., витрати  по сплаті державного мита в сумі 178 (сто сімдесят вісім) грн. 57 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий