Рішення

від 19.06.2008 по справі 1/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/9

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" червня 2008 р. Справа № 1/9

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Овчаренко Т.В. - дов. №8/2 від 17.05.08р.

Грижунов І.В. - дов. №8/1 від 17.05.08р.

від відповідача не з'явився  

Розглянув справу за позовом Приватного підприємства "ВК і К" (м. Світловодськ Кіровоградської області)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер - інвест" (м. Житомир)

про стягнення 15971,41 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 15971,41 грн. заборгованості за поставлений товар.

Розпорядженням голови господарського суду Житомирської області №166 від 25.04.08р. справу №1/9, яка знаходилась в провадженні судді Сичової О.П., передано для розгляду судді Брагіній Я.В.

Ухвалою суду від 14.05.08р. справу №1/9 прийнято до свого провадження.

Представники позивача в судовому засіданні надали уточнений розрахунок суми позову, згідно якого борг відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи складає 15971,41 грн. Просили суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір поставки №472 від 03.01.07р., накладні, довіреності, банківські виписки, розрахунок суми позову, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ, акти звірки взаємних розрахунків.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.07р. між сторонами був укладений договір поставки №472 від 03.01.07р. (а.с.11), відповідно до умов якого позивач (постачальник) продає, а відповідач (покупець) приймає товар в асортименті, кількості, по цінам і на суму, вказаних в накладних.

Відповідно до п. 2.6 договору, оплата за поставлений товар проводиться на протязі 15-ти банківських днів з моменту отримання товару.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач у період з 27.08.07р. по 22.10.07 поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 52271,41 грн., що підтверджується накладними №202957 від 27.08.07р., №205343 від 03.09.07р., №209802 від 17.09.07р., №211790 від 24.09.07р., №215796 від 08.10.07р. та №219784 від 22.10.07р. та довіреностями (а.с. 37-42).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, сплативши позивачеві 36300,00 грн., внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 15971,41 грн. (52271,41 грн. - 36300,00 грн.).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з положеннями ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав, в акті звірки взаємних розрахунків від 31.10.07р. борг визнав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 526, 692, 712 ЦК України, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд 

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Інвест", м. Житомир, вул. Чехова, 1, р/р 26001280027831 у Житомирській філії "Укрсоцбанк, МФО 311272, код ЄДРПОУ 25267477

на користь Приватного підприємства "ВК і К", 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Дружби, 17, р/р 26004001821001 у Світловодській філії "Укрінбанку", МФО 323505, код ЄДРПОУ 13745730

- 15971,41 грн. - боргу;

- 159,71 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його прийняття.

Суддя Брагіна Я.В.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу