Рішення

від 27.05.2008 по справі 26/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/33

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  27.05.08                                                                                                         Справа № 26/33

За позовом: Приватного підприємства „Карен”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства „Технобуд”, м. Львів

про стягнення 224 377,44 грн.                                                                                               

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Рісний М.Б. –адвокат (довіреність б/н від 15.04.2008 р.)

від відповідача Дубик В.Я. –юрисконсульт (довіреність б/н від 21.04.2008 р.

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Приватне підприємство „Карен”, м. Львів звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства „Технобуд”, м. Львів про стягнення 224 377,44 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.05.2008 р. В судовому засіданні 13.05.2008 р. оголошувалась перерва до 27.05.2008 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов повністю. Крім того, позивачем подано заяву від 27.045.2008 р. про відшкодування судових витрат пов'язаних з наданням юридичних послуг на загальну суму 10 000,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав відзив № 77 від  12.05.2008 р. на позовну заяву та доповнення № 103 від 27.05.2008 р. до відзиву на позовну заяву, позовні вимоги визнав частково щодо суми основного боргу в розмірі 171 000,00 грн., в решті позовних вимог просить в задоволенні позову відмовити з підстав наведених у відзиві та доповненні до відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

29 жовтня 2007 року між  сторонами був укладений договір на проведення робіт № 182 (далі по тексту –договір).

Відповідно до умов даного договору Підрядник (позивач) виконав роботи з влаштуванням підлоги промислового призначення на об'єкті за адресою: Львівська область, м. Яворів, вул. Привокзальна, 1а, на загальну суму 738 345,60 грн., а Замовник (відповідач) прийняв зазначені виконані роботи, що підтверджується довідкою № 1 про вартість виконаних підрядних робіт та актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 року на суму 391 204,08 грн.; а також довідкою № 2 про вартість виконаних підрядних робіт та актом № 2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року на суму 347 141,52 грн.

Згідно п.п. г) п. 4 § 4 договору після виконання робіт на всій площі, обумовленій даним договором, тобто 4 960,00 м.кв., буде проведено технічне приймання і виписана податкова накладна на залишкову суму по даному договору, термін оплати 3 дні. Технічне приймання виконаних робіт буде проводитись в присутності відповідальних осіб з складанням акту прийняття виконаних робіт, що є основним документом для розрахунків (п. 5 § 4 Договору).

У п. 1, 2 § 8 договору передбачено, що після завершення робіт буде проведено технічне приймання і виписана податкова накладна за виконані роботи на вартість, що випливає з договору, термін сплати –3 дні з дати складення акту приймання виконаних робіт. Числом отримання оплати Виконавцем вважається число надходження відповідної суми на рахунок Виконавця в повному об'ємі. У випадку перевищення терміну платежу Виконавець нараховує передбачені законом відсотки.

Всупереч наведеному, відповідач лише частково оплатив виконані роботи (221 500,00 грн. оплачено відповідачем 09.11.2007 р., 70 000,00 грн. –20.11.2007 р., 100 000,00 грн. –28.11.2007 р., 10 000,00 грн. –24.01.2008 р., 10 000,00 грн. -  31.01.2008 р., 25 845,60 грн. –20.02.2008 р., 30 000,00 грн. –04.03.2008 р., 100 000,00 грн. –02.04.2008 р.), його заборгованість перед Позивачем становить 171 000,00 грн.

У зв'язку з наявністю заборгованості позивач неодноразово (07.04.2008 р. та      22.01.2008 р.) звертався до відповідача з вимогами про оплату виконаних робіт, однак такі вимоги позивача залишені без відповіді та без задоволення (копії претензій з доказами їх відправки відповідачу є у матеріалах справи).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ст. 612 ЦК України, ст. 220 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічний припис передбачено й ст. 218 ГК України, відповідно до якої підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Жодна з вказаних обставин не була безпосередньою причиною порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем.

У зв'язку з простроченням оплати вартості виконаних робіт, позивач відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу за весь час прострочення три проценти річних з простроченої суми, у розмірі 2 800,25 грн. а також інфляційні втрати у розмірі 33 296,39 грн. Окрім того, відповідно до п. 3 § 10 договору позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 10% від невиконаного зобов'язання у розмірі 17 100,00 грн.

Судом встановлено, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат позивачем здійснено правомірно. При цьому судом не приймаються до уваги покликання відповідача на те, що сторони чітко в умовах договору, а саме у п.п. «б»п. 4 § 4 Договору, не обумовили момент здійснення оплати, адже як вбачається зі змісту п. 4 § 4 Договору вцілому, п.п. «а», «б», «в»встановлюють лише порядок здійснення проміжних оплат. В той же час, позивач не ставить вимоги про сплату інфляційних втрат та 3% річних за прострочку здійснення проміжних оплат, а вимоги про сплату інфляційних втрат та 3% річних заявляються позивачем у зв'язку з нездійсненням відповідачем кінцевих розрахунків за договором в порядку, визначеному п. «г»п. 4 § 4 Договору («…після виконання робіт на всій площі, обумовленій даним Договором, тобто 4 960,00 м.кв., буде проведено технічне приймання і виписана податкова накладна на залишкову суму по даному Договору, термін оплати 3 дні».). Окрім того, строки оплати виконаних робіт визначаються не лише § 4 Договору, але і § 8, в якому чітко визначено строк оплати –3 дні з дати складення акту приймання виконаних робіт.

Відповідно до ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

У ст. 213 ЦК України передбачено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Таким чином, позивачем правомірно нараховано відповідачу три проценти річних у розмірі 2 800,25 грн. а також інфляційні втрати у розмірі 33 296,39 грн. за прострочку в оплаті виконаних робіт.

Щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10%, то згідно п. б) п. 3 § 10 Договору Замовник платить Виконавцю штраф у випадку порушення договору з причин, що залежать від Замовника, в розмірі 10% умовної оплати (або вартості робіт, що залишились невиконаними, вказаних у договорі), термін оплати –14 днів. Однак роботи згідно договору були виконані повністю, а поняття «умовної оплати»сторонами у договорі не визначено. Саме тому, суд прийшов до висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 17 100,00 грн.

Суд також відхиляє прохання відповідача про надання йому розстрочки оплати суми основного боргу на 2 місяці, оскільки, відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища і великого розміру дебіторської заборгованості, а тому таке прохання відповідача є необґрунтованим.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно вище наведеного, суд вважає, що позов в частині стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованим і підлягає до задоволення, щодо решти частин позовних вимог у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 44 ГПК України позивач відніс до судових витрат проведення оплати послуг адвоката відповідно до договору № 520 від 11.04.2008 р. у розмірі 10 000,00 грн. Витрати за послуги адвоката в сумі 10 000,00 грн. підтверджуються оригіналом договору № 520 від 11.04.2008 р. з адвокатом, платіжним дорученням про оплату наданих послуг від 26.05.2008 р., свідоцтвом на право зайняття адвокатською діяльністю № 295 від 12.09.2003 р. (докази в матеріалах справи).

У зв'язку з тим, що судом позов задоволено частково, судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно до суми задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 213, 599, 612, 614, 617, 625, 637  ЦК України, ст.ст. 218, 220 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства „Технобуд”, м. Львів, вул. О. Басараба, 11а/8 (р/р 26008010733 у ПЛФ ВАТ „Кредобанк” у м. Львові, МФО 325365, код ЄДРПОУ 13815583) на користь Приватного підприємства  „Карен”, м. Львів, вул. Пекарська, 26/5 (р/р 26002276502001 у ЗГРУ КБ „Приватбанк” в м. Львові, МФО 325321, код ЄДРПОУ 30649685) 171 000 грн. 00 коп. основного боргу, 33 477 грн. 19 коп. інфляційних втрат, 2 800 грн. 25 коп. –3% річних, 2 072 грн. 78 коп. державного мита, 109 грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 9 237 грн. 89 коп. витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.   В решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Суддя                                                                                             Деркач Ю.Б.