Рішення

від 12.06.2008 по справі 12/64-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/64-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 червня 2008 р.           Справа 12/64-08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Україна" (02160, м. Київ, пр-т Возз"єднання, 15, ідент.код 33781079; поштова адреса: 21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 53, офіс 401)   

до: Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера-Інвест" (23800,Вінницька обл., смт. Теплик, вул. І.Франка, 8-а, ідент.код 30818729)  

про стягнення 37692,65 грн.

Головуючий суддя     Кожухар М.С.     

Cекретар судового засідання Швець Н.В.

Представники

позивача :   Гоц Н.О.- за дорученням

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 41189,69 грн., в тому рахунку: 15694,62 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі п. 5.2 договору поставки № Ук-02-0064 від 21.06.2006р., 3026,25 грн. – 5% штрафу від суми зобов'язання на підставі п. 5.4 цього договору, на підставі ст. 625 ЦК України –16054,70 грн. втрат від інфляції за період з 02.09.2006р. по 29.02.2008 р. та 6414,12 грн. – 7% річних за період з 02.09.2006р. по 11.04.2008 р.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням господарського суду Вінницької області від 12.10.2007 р. у справі № 14/227-07 встановлено факт невиконання відповідачем грошових зобов'язань по оплаті товару за договором купівлі-продажу № Ук-02-0064 від 21.06.2006р. в сумі 51671,12 грн., а тому він повинен нести відповідальність за порушення грошових зобов'язань відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Ухвалою суду від 23.04.08р. порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 20.05.08р.

В судовому засіданні 20.05.08р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному об"ємі. Представник відповідача заперечень на позов не надав, подав клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи. В судовому засіданні 20.05.08р. оголошено перерву до 10.06.08р.

Заявою від 10.06.08р. представник позивача зменшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача 41151,47 грн., в тому рахунку: 15666,31  грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі п. 5.2 договору поставки № Ук-02-0064 від 21.06.2006р., 3026,25 грн. –5% штрафу від суми зобов'язання на підставі п. 5.4 цього договору, на підставі ст. 625 ЦК України –16054,70 грн. втрат від інфляції за період з 02.09.2006р. по 29.02.2008 р. та 6404,21 грн. –7% річних за період з 02.09.2006р. по 11.04.2008 р.

Представник відповідача обгрунтованих заперечень на позов не надав, заявив клопотання про оголошення перерви для ознайомлення з матеріалами справи.

Представник позивача проти даного клопотання заперечив. В судовому засіданні 10.06.08р. було оголошено перерву до 12.06.08р. для надання можливості представнику відповідача ознайомитись з матеріалами справи.

Після закінчення судового засідання 10.06.08р. (час закінчення - 10-30 год.) представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про перенесення розгляду справи на два тижні для ознайомлення з матеріалами справи, посилаючись на те, що позивач не направив на адресу відповідача документів стосовно справи (час подання клопотання - 14-50 год.). Також ним подано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки він вважає, що господарський суд у справі 14/227-07 вирішив спір з тієї ж підстави (договір купівлі-продажу № Ук-02-0064), що і спір у справі № 12/64-08 (час подачі клопотання - 15-00 год.). Тоді ж ним подано і видзив на позовну заяву № б/н від 10.06.2007 р., у якому позов не визнав, посилаючись на те, що провадження у справі слід припинити відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки господарським судом вже розглядалась справа за тими ж стронами та з тих же підстав та позивач повинен був вирішити всі питання по основній заборгованості, індексу інфляції, пені, 7% річних та штрафу ще при першому розгляді справи. Окрім того відповідач зазначає, що позивач направив йому вимогу 11.04.08р. одночасно з подачею позовної заяви до суду. Відповідач вважає, що останнім днем розрахунку мав бути 23.04.08р.

В судовому засіданні 12.06.08р. заявою від 12.06.08р. представник зменшив розмір позовних вимог. Просить стягнути з відповідача 37692,65 грн., в тому рахунку: 14724,71  грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі п. 5.2 договору поставки № Ук-02-1164 від 21.06.2006р., 2583,56 грн. –5% штрафу від суми зобов'язання на підставі п. 5.4 цього договору, на підставі ст. 625 ЦК України – 15066,81 грн. втрат від інфляції за період з 02.09.2006р. по 29.02.2008 р. та 5317,57 грн. –7% річних за період з 02.09.2006р. по 10.04.2008 р. Дана заява прийнята судом.

В судове засідання 12.06.08р. представник відповідача не з"явився. Про дату, місце та час слухання справи повідомлений належним чином під розписку.

Представник позивача проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 10.06.08р. заперечив.

Заслухавши пояснення представника позивача суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача, оскільки доводи про ненадіслання відповідачу документів по справі спростовуються позовною заявою та описом вкладення у цінний лист від 21.04.08р., направлений на адресу відповідача. Відповідачу вже надавалась можливість для ознайомлення з матеріалами справи шляхом оголошення перерв в судових засіданнях 20.05.08р. та 10.06.08р. Його представник О.Іщук ознайомився з матеріалами справи 16.05.08р. (аркуш справи 25). Крім того відкладення розгляду справи на два тижні в межах передбаченого ч. 1 ст. 69 ГПК України двомісячного строку розгляду справи неможливе.

З урахуванням наведеного суд розглядає справу за наявними матеріалами, відповідно до ст. 78 ГПК України.

З пояснень представника позивача, рішення господарського суду Вінницької області від 04.02.08р. у справі № 14/227-07 та матеріалів господарської справи № 12/64-08 суд вбачає таке.

Згідно з договором купівлі-продажу № Ук-02-0064 від 21.06.2006р. по видатковій накладній № Ук-02-0100 від 21.06.2006р. ТОВ «Хімагромаркетинг Україна»(Продавець за договором) передало ПВКП "Пера-Інвест" (Покупець за договором) засоби захисту рослин на загальну суму 60525 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору покупець зобов'язався здійснити оплату товару продавцеві не пізніше 01.09.2009р., однак взяті на себе зобов"язання у встановлений строк не виконав.

Платіжним дорученням № 76 від 03.04.07р. відповідач перерахував позивачу 5000 грн. за отриманий по договору № Ук-02-0064 від 21.06.06р. товар.

В рахунок заборгованості по вказаному договору позивач зарахував переплату у розмірі 3853,88 грн., що рахувалась у відповідача по договору № Ук-02-0005 від 31.03.06р.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 04.02.08р. у справі № 14/227-07 позов ТОВ "Хімагромаркетинг Україна" до приватного виробничо - комерційного підприємства "Пера - Інвест" про стягнення основного боргу задоволено, з відповідача вирішено стягнути 51674,12 грн. боргу, 516,74 грн. державного мита, 118 грн. витрат, пов'язаних з інформаційно - технічним забезпеченням судового процесу.

З позовної заяви вбачається, що сума присудженої до стягнення заборгованості погашена відповідачем 11.04.08р.

Наведене стверджується:

- рішенням господарського суду Вінницької області від 04.02.08р. у справі № 14/227-07;

- договором купівлі-продажу № Ук-02-0064 від 21.06.2006р.;

- видатковою накладною № Ук-02-0100 від 21.06.2006р.;

- довіреністю серії ЯЛЕ № 940620 від 13.06.06р.;

- розрахунком ціни позову від 12.06.08р.;

- іншими матеріалами справи,

- відсутністю заперечень відповідача стосовно суми заборгованості за період з 02.09.06р. по 10.04.08р.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази по справі, суд дійшов такого висновку.

В силу  ст. ст. 43, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі,  обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду  (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними  санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1 договору покупець зобов'язався здійснити оплату продавцеві вартості товару до 01.09.2006р.

Факт неоплати товару на суму 51671,12 грн. на вказану дату та до 11.04.08р. стверджується рішенням господарського суду Вінницької області у справі № 14/227-07 від 04.02.08р. , яке набрало законної сили 19.02.08р., та матеріалами справи № 12/64-08.

Згідно з  ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Пунктом 5.2 договору купівлі-продажу № Ук-02-0064 від 21.06.2006р. встановлено, що Покупець (ПВКП"Пера-Інвест") відповідає за несвоєчасну оплату товару відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або  у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.4 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених пунктом 2.2 договору Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф у розмірі 5% від ціни договору.

Відповідно до п. 5.3 договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинне було бути виконане.

Наведений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та умовам договору.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 14724,71 грн. пені підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 5.4 договору підлягають задоволенню в межах підтриманих позивачем вимог в сумі 2583,56 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 5.5 договору № Ук-02-0064 від 21.06.06р. зазначено, що сторони прийшли до угоди про зміну розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, та встановили її у розмірі 7 відсотків.

З огляду на це, та враховуючи, що заявлені суми річних і втрат від інфляції нараховані відповідно до законодавства та умов договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача 5317,57 грн. – 7 % річних від простроченої суми за період з 02.09.2006р. по 10.04.2008 р. та 15066,81 грн. втрат від інфляції за період з 02.09.2006р. по 29.02.2008р. підлягають задоволенню.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 37692,65 грн. підлягають задоволенню, з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Доводи відповідача викладені у відзиві до уваги судом не приймаються. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі якщо є рішення господарського суду, або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і (а не "або" як зазначено в клопотанні про припинення провадження у справі та у відзиві відповідача на позов) з тих же підстав.  У господарській справі № 14/227-07 вирішено спір між сторонами про інший предмет, та з інших підстав. Законодавством не передбачено пред"явлення окремої вимоги на сплату штрафних санкцій, інфляційних та річних у разі порушення боржником зобов"язання за договором.  

Керуючись ст.ст. 33, 35, 43, 49, 82, 84,115,116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Пера-Інвест" (23800, Вінницька обл., смт. Теплик, вул. І.Франка, 8-а, ідент.код 30818729, п/р 26006594761001 у КБ "Приватбанк" м. Вінниця, МФО 302689) - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг Україна" (02160, м. Київ, пр-т Возз"єднання, 15, ідент.код 33781079; поштова адреса: 21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 53, офіс 4014 п/р 260020275301 у СФ Банк "Фінанси і кредит" м. Севастополь, МФО 384812) - 37692,65 грн., в тому рахунку: 14724,71  грн. пені, 2583,56 грн. – 5% штрафу від суми зобов'язання, 15066,81 грн. втрат від інфляції, 5317,57 грн. – 7% річних,  376,93 грн. витрат на держмито та 107,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.  

Копію рішення надіслати сторонам.  

Суддя                                                                                         Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України  18 червня 2008 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу