39/5005/8580/2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.08.11р.
Справа № 39/5005/8580/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірми "Рікаст", м. Дніпропетровськ
до відповідача-1: Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область
про визнання права власності на нерухоме майно
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача: Жуковцов Е.О. - директор
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить:
- визнати за ТОВ "ФІРМА "РІКАСТ", право власності в цілому на самочинно переплановану будівлю виробничо-комерційного центру, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вулиця Менделєєва, будинок 7а, з самочинною зміною цільового призначення з виробничого приміщення управління забезпечення товарами на будівлю виробничо-комерційного центру А-2, загальною площею 3473,1 кв.м.
- визнати за ТОВ "ФІРМА "РІКАСТ", право власності в цілому на самочинно збудований гараж Б-1, загальною площею 31,1 кв.м., розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вулиця Менделєєва, будинок 7а.
- зобов'язати Обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", зареєструвати право власності Позивача в цілому на самочинно переплановану будівлю виробничо-комерційного центру, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вулиця Менделєєва, будинок 7а, з самочинною зміною цільового призначення з виробничого приміщення управління забезпечення товарами на будівлю виробничо-комерційного центру А-2, загальною площею 3473,1 кв.м., та на гараж Б-1.
Відповідач-1 відзив на позовну заяву не подав, повноважений представник, який був присутній в судовому засіданні 28.07.2011 року, свою позицію щодо заявленого позову не висловив.
Згідно ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідач-2 явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, у відзиві на позов проти заявлених вимог заперечує, просить в задоволенні позову відмовити та розглядати справу без участі представника ОКП "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації". Заперечення Відповідача-2, ґрунтуються на тому, що згідно вимог чинного законодавства (ст. 331 ЦК України), виникнення права власності Позивача на спірне нерухоме майно, та його державна реєстрація, можливі лише за умов прийняття зазначеного об'єкта в експлуатацію. Заперечуючи проти позову в частині вимог щодо зобов'язання ОКП „БТІ м. Дніпродзержинська” зареєструвати право власності Позивача на спірне майно, Відповідач-2 посилається на те, що зазначені вимоги мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
В судовому засіданні 04.08.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач на підставі договору купівлі-продажу від 30.08.2001 року № 31, є власником нерухомого майна - виробничого приміщення управління забезпечення товарами, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вулиця Менделєєва, будинок 7а, право власності зареєстровано за номером 3117607, номер запису 223, в книзі 5.
Виробниче приміщення управління забезпечення товарами, розташовано на земельній ділянці, яка на підставі договору оренди земельної ділянки №0669 від 06.08.2003 року, та рішення сесії міської ради Дніпродзержинського міськвиконкому від 30.05.2002 року № 23-02/ХХІУ, знаходиться у строковому платному володінні і користуванні ТОВ "ФІРМА "РІКАСТ", на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради від 30.09.2008 року № 472-26А/ та додаткової угоди №1441 від 21.01.2009 року строк оренди продовжено до 30.09.2018 року.
У 2008 році у зв'язку з організацією відділення по виробництву взуття, керівництвом ТОВ "ФІРМА "РІКАСТ", було прийнято рішення про перебудову та зміну цільового призначення виробничого приміщення управління забезпечення товарами на будівлю виробничо-комерційного центру, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вулиця Менделєєва, будинок 7а,
На протязі 2008-2010 роки за власні кошти, Позивач виконав роботи по переплануванню будівлі виробничо-комерційного центру, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вулиця Менделєєва, будинок 7а, а саме: по будівлі А-2 перепланування зі зміною цільового призначення з виробничого приміщення управління забезпечення товарами на будівлю виробничо-комерційного центру зі збільшенням загальної площі на 94,0 кв.м., загальна площа після перепланування складає 3473,1 кв.м., крім того, було побудовано гараж Б-1, загальною площею 31,1 кв.м.
Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про планування і забудову територій" (у редакції Закону України від 16.09.2008р. № 509-VІ, який був чинним на час проведення Позивачем перепланування та будівництва спірного майна) визначено, що забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).
За приписами ст. 29 названого Закону, для проведення будівництва, замовник та підрядник мають отримати дозвіл на проведення будівельних робіт. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Як убачається з матеріалів справи, роботи з перепланування спірного майна та будівництва нового об'єкта (будівля гаражу), були проведені Позивачем без отримання відповідного дозволу на проведення будівельних робіт, в зв'язку з чим, такі дії Позивача, слід кваліфікувати, як самочинне будівництво.
Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до частини 3 ст. 376 ЦК України право власності на самовільне збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самовільне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під вже збудоване нерухоме майно. За змістом наведеної норми, суд вправі визнати право власності на об'єкт нерухомості, збудований самовільно, якщо його власнику, в установленому законом порядку виділена земельна ділянка, на якій цей об'єкт знаходиться.
Як вище встановлено судом, спірне нерухоме майно, розташовано на земельній ділянці, що перебуває в користуванні Позивача згідно договору оренди, в зв'язку з чим, Позивач має всі передбачені законом підстави для набуття права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомості.
З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позивачем вимоги в частині визнання права власності обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.
Задовольняючи позов в зазначеній частині, суд також виходить із того, що наданим до матеріалів справи технічним висновком, складеним Державного проектного інституту „Дніпродзержинськцивілпроект” (ліцензія серія АВ №555766 від 19.10.2010р. Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України) встановлено, що за результатом самовільно проведеної реконструкції виробничих приміщень управління забезпечення товарами під виробничо-комерційний центр не змінилася конструктивна схема, не порушені несучі конструкції і інженерні мережі будівлі літер А-2, не збільшились навантаження на фундаменти, стіни й перекриття, не зменшилася загальна міцність і стійкість будівельних конструкцій і всього будинку в цілому. Всі будівельні конструкції і інженерні мережі приміщень виробничо-комерційного центру знаходяться в задовільному технічному стані і придатні для подальшої належної безпечної багатолітньої експлуатації.
Позивач в своєму позові також просить суд зобов'язати Відповідача-2 зареєструвати за ним право власності в цілому на спірне нерухоме майно.
Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Згідно положень ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 цього ж Закону передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.
Згідно з п. 1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, державна реєстрація об'єктів нерухомого майна та прав власності на них проводиться на підставі правовстановлюючих документів.
Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, що підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду.
Таким чином, названим Законом до правовстановлюючих документів, віднесено судові рішення, якими, в свою чергу, визнано право власності на об'єкт нерухомості за конкретним суб'єктом.
Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" систему органів державної реєстрації прав складають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав.
Пунктом 5 розділу V "Прикінцеві положення" цього Закону встановлено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Аналогічні положення передбачені пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, згідно з яким державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Крім того, у пункті 18 листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 № 01-8/98 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" зазначено, що названі у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на об'єкт нерухомого майна.
Враховуючи, що об'єкт нерухомого майна знаходиться в межах міста Дніпродзержинська, державну реєстрацію права власності на нього має здійснювати обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", тобто Відповідач-2 у даній справі.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги про визнання права власності на та зобов'язання БТІ зареєструвати за ним право власності на спірне нерухоме майно узгоджуються з нормами ст.ст. 16, 376 ЦК України, ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".
Суд відхиляє заперечення Відповідача-2 з посиланням на положення ст. 331 ЦК України, адже зазначена норма визначає загальні підстави та порядок набуття права власності на нове майно, яке створене з додержанням вимог закону та інших правових актів, однак не регулює правовий режим самочинного будівництва.
Водночас, поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в ст. 376 ЦК України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі (самочинному будівництві) були порушені.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що Позивач самовільно здійснив перепланування та будівництво спірного нерухомого майна, господарський суд вважає за необхідне покласти на нього судові витрати незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 16, 182, 376 ЦК України ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "РІКАСТ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 276, код ЄДРПОУ 21853347), право власності в цілому на самочинно переплановану будівлю виробничо-комерційного центру, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вулиця Менделєєва, будинок 7а, з самочинною зміною цільового призначення з виробничого приміщення управління забезпечення товарами на будівлю виробничо-комерційного центру А-2, загальною площею 3473,1 кв.м.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "РІКАСТ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 276, код ЄДРПОУ 21853347) , право власності в цілому на самочинно збудований гараж Б-1, загальною площею 31,1 кв.м., розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вулиця Менделєєва, будинок 7а.
Зобов'язати Обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" (51900 Дніпропетровська обл. м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 9, код ЄДРПОУ 03341782), зареєструвати Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "РІКАСТ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 276, код ЄДРПОУ 21853347) право власності в цілому на самочинно переплановану будівлю виробничо-комерційного центру, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вулиця Менделєєва, будинок 7а, з самочинною зміною цільового призначення з виробничого приміщення управління забезпечення товарами на будівлю виробничо-комерційного центру А-2, загальною площею 3473,1 кв.м., та на гараж Б-1, видати наказ.
Судові витрати у справі покласти на Позивача.
Суддя
О.В. Ліпинський
Повне рішення складено 09.08.2011
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2011 |
Оприлюднено | 11.08.2011 |
Номер документу | 17556262 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Головко Володимир Григорович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Головко Володимир Григорович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ліпинський Олександр Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні