Постанова

від 12.06.2008 по справі 8/41-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/41-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2008                                                                                                     Справа № 8/41-08  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ролдугіній Н.В.

за участю представників:

позивача: Осаволюк Р.В.- предст., дов. від 20.09.2007 року                  

відповідача: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2008р. у справі №8/41-08

         за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Будвироби” (м. Дніпропетровськ)

         до: управління земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області  (м. Дніпропетровськ)            

    про: визнання позивача правонаступником, визнання недійсним висновку та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2008 року (підписано 09.04.2008р.) по справі №8/41-08 (суддя Дубінін І.Ю.) був задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Будвироби” (м. Дніпропетровськ) до управління земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області  (м. Дніпропетровськ) про визнання позивача правонаступником підприємства “Будвироби”; визнання недійсним висновку про правовий статус земельної ділянки щодо можливості її продажу №80/П-ю від 15.08.2007р., виданий Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів; зобов'язання відповідача протягом 10-ти календарних днів з моменту набрання законної сили цим рішенням оформити позитивний висновок про можливість внесення питання про продаж позивачу земельної ділянки площею 0,777 га (кадастровий номер 1210100000:04:006:0016) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вінокурова, 2-а на розгляд міської ради. Крім того, зазначеним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто 85 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач –управління земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області  (м. Дніпропетровськ), не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2008 року по справі №8/41-08 і прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову, витрати по сплаті державного мита покласти на позивача. Відповідач посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, і полягають в тому, що суд не зважаючи на відсутність у позивача правовстановлюючого документа на земельну ділянку, дійшов висновку про набуття позивачем права користування ділянкою і визнав недійсним оскаржуваний висновок управління земельних ресурсів. Скаржник вважає, що судом першої інстанції порушено як ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу України 1992 року так і ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України 2002 року щодо виникнення права користування земельною ділянкою. Ні чинним земельним законодавством, ні земельним законодавством, яке діяло на час реєстрації ТОВ “Підприємство “Будвироби” як юридичної особи, не передбачено виникнення прав на землю у порядку правонаступництва, без оформлення відповідних документів про право на землю. Управлінням цілком правомірно у зв'язку з відсутністю у позивача належним чином оформленого правовстановлюючого документа було надано висновок про неможливість внесення питання про продаж земельної ділянки на розгляд міської ради. Виконання зобов'язань за договором, як було встановлено судом, підтверджується двостороннім актом видачі-отримання висновку, але не зважаючи на це суд зобов'язав управління протягом 10 календарних днів, з моменту набрання законної сили рішенням, оформити позитивний висновок про можливість внесення питання про продаж ТОВ “Підприємство “Будвироби” земельної ділянки площею 0,777 га за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Вінокурова, 2-А на розгляд міської ради, до того ж на власний розсуд встановив строк надання такого висновку і визначив, що він обов'язково повинен бути позитивним, тобто заздалегідь вирішив питання щодо можливості її продажу позивачу. Крім того, сторона посилається на порушення господарським судом норм процесуального права, а саме ст. 1 ГПК України, оскільки між сторонами не виникало спору про правонаступництво позивача і відповідач не має до цього питання ніякого відношення. Підставою для скасування  рішення суду є також розгляд справи за відсутності представника управління та відсутності доказів повідомлення відповідача про розгляд справи. Крім того, відповідач зазначив, що наказом Дніпропетровського обласного головного управління земельних ресурсів від 22.05.2007 року №41 Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів реорганізоване шляхом перетворення в Управління земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області, яке є правонаступником реорганізованої установи.   

            Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю “Підприємство “Будвироби” (м. Дніпропетровськ) –відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що рішення суду повністю відповідає вимогам чинного законодавства з підстав, зазначених у судовому рішенні.

У судове засідання представник відповідача не явився і про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 23.05.2008 року). Беручи до уваги, що неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи по суті, останній не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою про прийняття апеляційної скарги до розгляду від 23.05.2008 року, враховуючи надані скаржником документи про реорганізацію, Дніпропетровський апеляційний господарський суд у порядку ст.25 ГПК України замінив Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів його правонаступником –управлінням земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представника позивача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів №34 від 16.01.1997 року „Про надання земельної ділянки по вул. Винокурова, 2а у постійне користування підприємству „Будвироби”, код 20248512, по фактичному розміщенню адміністративного будинку і господарських споруд” підприємству „Будвироби” була надана земельна ділянка площею 7770 кв.м. по вул. Винокурова, 2а у постійне користування по фактичному розміщенню адміністративного будинку і господарських споруд за рахунок земель промисловості.

На підставі цього рішення 31.01.1997 року підприємству „Будвироби” був виданий державний акт на право постійного користування землею, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №000491.

Розпорядженням виконавчого комітету Індустріальної районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська №811-р від 24.12.1997 року „Про перереєстрацію підприємства „Будвироби” в товариство з обмеженою відповідальністю „Підприємство „Будвироби” підприємство, якому була надана у постійне користування земельна ділянка, було перереєстровано у товариство з обмеженою відповідальністю „Підприємство „Будвироби” та затверджений статут цього підприємства. Згідно п.1.1 Статуту товариство з обмеженою відповідальністю „Підприємство „Будвироби” є правонаступником підприємства „Будвироби” у повному обсязі всіх прав і обов'язків.

09 серпня 2007 року між ТОВ „Підприємство „Будвироби” (замовник) і Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів (виконавець) був укладений договір №80/П-ю на проведення робіт з підготовки висновку про правовий статус земельної ділянки щодо можливості її продажу, відповідно до якого замовник (позивач) доручив, а виконавець (відповідач) прийняв на себе зобов'язання по проведенню робіт з підготовки висновку про правовий статус земельної ділянки щодо можливості їх продажу, що розташована за адресою: вул. Винокурова, 2-А.

14 серпня 2007 року позивач отримав від відповідача Висновок про правовий статус земельної ділянки щодо можливості її продажу, що підтверджується актом №80/П-ю від 14.08.2007 року. У висновку зазначено, що правовстановлюючі документи у ТОВ „Підприємство „Будвироби” на земельну ділянку по вул. Винокурова, 2-А відсутні, що унеможливлює внесення питання про продаж земельної ділянки площею 0,7770 га (кадастровий номер 1210100000:04:006:0016) за адресою: вул. Винокурова, 2-А товариству з обмеженою відповідальністю „Підприємство „Будвироби” на розгляд міської ради.

Таким чином, відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем за договором №80/П-ю від 09.08.2007 року, тому твердження позивача про невиконання з боку відповідача зобов'язань за договором спростовуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов в частині визнання недійсним виданого відповідачем висновку і зобов'язання останнього оформити позитивний висновок щодо можливості внесення питання про продаж позивачу земельної ділянки, місцевий господарський суд послався на ст.ст. 2-4, 12, 83, 92 Земельного кодексу України, якими встановлені повноваження міських рад у галузі земельних відносин та дано визначення права постійного користування земельною ділянкою; державний акт на право постійного користування земельної ділянки від 31.01.1997 року, який підтверджує право постійного користування спірною земельною ділянкою підприємством „Будвироби”; ст.19 Конституції України, згідно з якою державні органи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

З такими доводами місцевого господарського суду погодитися не можна в силу наступного: порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності юридичним особам встановлений ст.128 Земельного кодексу України. Згідно зазначеної правової норми в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради, або державного органу приватизації. У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір.

До заяви додається:

а) державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі;

б) план земельної ділянки та документ про її надання у разі відсутності державного акта;

в) свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада, державний орган приватизації у місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови.

Особам, які подали заяви (клопотання) про придбання (купівлю) земельної ділянки, що не перебуває у їх користуванні, продаж цієї ділянки здійснюється не пізніше 30 днів після розроблення землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради, державного органу приватизації про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки. Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.          

Відповідно до ч.10 ст.128 ЗК України рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.

Оскільки міською радою не було прийнято рішення про відмову у продажі земельної ділянки позивачу, останній оскаржив висновок, наданий міським управлінням земельних ресурсів.

Зазначений висновок був виданий відповідачем на підставі цивільно-правової угоди з позивачем, тобто відносини між сторонами у даному випадку є цивільно-правовими. За змістом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За умовами укладеного договору відповідач не брав на себе зобов'язання надати саме позитивний висновок про правовий статус земельної ділянки щодо можливості її продажу, тому суд не мав права зобов'язувати відповідача надати саме такий висновок. Крім того, при вирішенні спору суд вийшов на межі своїх повноважень і фактично вирішив питання можливості продажу позивачу земельної ділянки, хоча такі повноваження за законом мають виключно органи місцевого самоврядування (у межах населеного пункту). Неправомірне також посилання суду і на ст.19 Конституції України, оскільки відповідач у даному випадку діяв в рамках цивільно-правової угоди і виконав її у повному обсязі.

Щодо викладеного у висновку, то Дніпропетровський апеляційний господарський суд зазначає, що на відміну від норм цивільного та господарського законодавства земельне законодавство не містить інституту правонаступництва, тому автоматично перехід права постійного користування земельної ділянки у випадку реорганізації підприємства неможливий. Це також підтверджується і ч.1 ст.125 ЗК України, відповідно до якої право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю „Підприємство „Будвироби” не має документа, що посвідчує саме його право постійного користування земельною ділянкою, таке право у позивача відсутнє. До того ж п.2.4 рішення виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів №34 від 16.01.1997 року, яке було підставою для видачі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, зобов'язував землекористувача у разі зміни назви підприємства, його юридичного статусу або відчуження будівель та споруд протягом місяця звернутися до виконкому міської Ради для внесення змін у земельно-кадастрову документацію. Позивач у встановлений зазначеним рішенням строк і на протязі 10 років після внесення змін до статутних документів до відповідних органів не звертався.

Місцевим господарським судом також були задоволені позовні вимоги щодо визнання позивача правонаступником підприємства „Будвироби”. Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушених прав і охоронюваних законом інтересів. Статтею 12 ГПК України визначена підвідомчість справ господарським судам України. Позовна вимога щодо визнання товариства правонаступником іншого товариства не направлена на захист прав позивача і не входить до переліку спорів, які підвідомчі господарським судам України. Фактично позивач просив встановити факт, який має відповідне юридичне значення.

Оскільки даний спір не підвідомчий господарським судам України в частині позовних вимог щодо визнання позивача правонаступником, справа у цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п.1 ст.80 ГПК України.

В іншій частині позовних вимог повинно бути відмовлено.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 80 п.1, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2008 року у справі №8/41-08 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В частині позовних вимог про визнання факту того, що товариство з обмеженою відповідальністю „Підприємство „Будвироби” є правонаступником підприємства „Будвироби” провадження у справі припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство „Будвироби” (м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова, 2-А, код ЄДРПОУ 20248512) на користь управління земельних ресурсів у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім. В.І.Леніна, 29-А, код ЄДРПОУ 23369601) 42 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України.

Головуючий                                                                                    О.С. Євстигнеєв

Судді:                                                                                                Л.О. Лотоцька

                                                                                                                           Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена у повному обсязі 17.06.2008 року)

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                                                     М.В.Юрченко

17.06.2008р.