Рішення

від 19.06.2008 по справі 17/381-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/381-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.06.08           Справа № 17/381-08.

За позовом: Фізичної особи-підприємця Теліженко Світлани Федорівни

      до відповідача: Сумської міської ради

     про визнання права власності.

                                                                                            Суддя Коваленко О.В.

                 Представники:

        Від позивача:      Теліженко С.Ф.

 Від відповідача:  не з‘явився

        У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить визнати за ним право власності на нежитлове приміщення – міні-магазин загальною площею 67 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Суми, вул. Охтирська (зупинка громадського транспорту «СПТУ-6»).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв‘язку зі службовим відрядженням його представника. Суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає, оскільки ним не подано суду доказів неможливості забезпечення явки в судове засідання іншого представника, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні докази по справі, суд встановив.

Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради №441 від 17.08.2005 р. «Про встановлення та облаштування зупинок громадського транспорту» затверджено результати конкурсу на право оренди земельних ділянок під розміщення малих архітектурних форм на зупинках громадського транспорту від 09.08.2005 р. та схему розміщення зупинок громадського транспорту в м.Суми, земельні ділянки під якими включені в цей конкурс, а саме: позивачу надано дозвіл на встановлення та облаштування зупинки громадського транспорту «СПТУ-6» як переможниці конкурсу на право оренди земельних ділянок під розміщення малих архітектурних форм на зупинках громадського транспорту.

 17.01.2006 р. між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідач на підставі рішення Сумської міської ради від 30.11.2005 р. №1494-МР «Про вилучення, надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям та внесення змін до рішень Сумської міської ради» надав, а позивач прийняв в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м.Суми, вул. Охтирська (зупинка громадського транспорту «СПТУ-6»), кадастровий номер 5910136300:09:019:0017, виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку, площею 0,0053 га, під розміщення міні-магазину.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем для будівництва міні-магазину отримано відповідну документацію, а саме: ескізний проект, розроблений Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради, генеральний план, робочий проект, паспорт нежитлового приміщення (погоджений Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради, Управлінням земельних ресурсів Сумської міської ради, Тролейбусним управлінням, Управлінням торгівлі Сумської міської ради, Головним управлінням МНС в Сумській області, Транспортним відділом Сумської міської ради, ДАІ м.Суми, Сумською санітарно-епідеміологічною станцією та головним архітектором м.Суми).

Крім того, технічної комісією, призначеною міським головою м. Суми згідно рішення №1494-МР від 30.11.2005 р., прийнята в експлуатацію стаціонарна мала архітектурна форма – міні-магазин по вул. Охтирській (зупинка громадського транспорту «СПТУ№6»), про що свідчить відповідний акт, який міститься в матеріалах справи. Зазначеним актом встановлено, що стаціонарна мала архітектурна форма встановлена згідно з паспортом прив‘язки та виданими технічними умовами на  проектування, а цей акт є підставою для оформлення права власності на об‘єкт та включення його до державної статистичної звітності.

Проте, при зверненні до КП «Сумське МБТІ» для проведення реєстрації права власності позивачу було відмовлено в видачі свідоцтва, з посиланням на те, що фактична загальна площа міні-магазину складає 67 кв.м., а не 53 кв.м., тому 14 кв.м. побудованого приміщення визначено як самочинне будівництво, що також підтверджується технічним паспортом, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Зміст права власності визначений в ч. 1 ст. 317 ЦК України, якою передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Здійснення права власності регламентується приписами ст. 319 ЦК України, якою, в тому числі, передбачено наступне:

-          власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд;

-          власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону;

-          при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства;

-          усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

          Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового інтересу, при цьому способом захисту цивільних прав та інтересів може бути (серед інших) визнання права.

          Згідно частини 1 статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається на підставу своїх вимог  і заперечень.

Судом під час розгляду справи не встановлено, а відповідачем не надано доказів, які свідчать про неправомірність набуття позивачем права власності на нежитлове приміщення – міні-магазин загальною площею 67 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Суми, вул. Охтирська (зупинка громадського транспорту «СПТУ-6»). Відповідачем також не подано доказів наявності будь-яких зауважень до проекту будівлі або порушень позивачем будівельних норм і правил, тому суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44-49 ГПК України судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за Фізичною особою-підприємцем Теліженко Світланою Федорівною (40000, м. Суми, вул. Ковпака, 63, кв. 27, код 2357004827) право власності на нежитлове приміщення – міні-магазин загальною площею 67 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Суми, вул. Охтирська (зупинка громадського транспорту «СПТУ-6»).

Суддя                                                                          О.В. КОВАЛЕНКО