Постанова
від 22.04.2008 по справі 4/40-08
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

 

У

к р а ї н а

 

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.04.08                                                                                      

Справа №4/40-08

 

Колегія суддів

Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

 

Головуючий суддя

Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Зубкова Т.П.  , Мойсеєнко Т. В.

 

при секретарі Лола

Н.О.

          Представники сторін в судове

засідання не з'явилися;           

Розглянувши у судовому

засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 на рішення

господарського суду Херсонської області від 04.03.2008 р. у справі № 4/40 -08

за позовом: Приватного

підприємця ОСОБА_2, м. Каховка Херсонської області (далі ПП ОСОБА_2);

до відповідача:

Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Нова Каховка 

(далі ПП ОСОБА_1);

про стягнення 5052,19

грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови

Запорізького апеляційного господарського суду № 806 від 21.04.2008 р. справу №

4/40-08 передано для розгляду колегії у складі: Хуторной В.М. (доповідач), Зубкова

Т.П., Мойсеєнко Т.В., якою справу прийнято до свого провадження.

Рішенням

господарського суду Херсонської області від 04.03.2008 р. у справі № 4/40 -08

(суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з

відповідача на користь позивача 5000 грн. основного боргу, 34,93 грн. - 3%

річних, 101,65 грн. витрат по сплаті державного мита та 117,6 грн. витрат за

інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення

мотивовано тим, що договір між сторонами щодо поставки запасних частин є

неукладеним, а відтак правові підстави перерахування коштів в якості

попередньої оплати у позивача на підставі рахунку №594 від 22.08.2007 р.

відсутні. Щодо стягнення з відповідача 3% річних,  суд зазначив, що вимоги в цій частині

підлягають частковому задоволенню з урахуванням моменту пред'явлення позивачем

вимоги про повернення коштів.  

Не погоджуючись з

судовим рішенням, ПП ОСОБА_1, відповідач по справі, звернувся з апеляційною

скаргою, в якій вказує, що при винесенні рішення порушені норми матеріального

та процесуального права, а висновки, викладені в рішенні не відповідають

фактичним обставинам справи. З висновком суду що договір щодо поставки запасних

частин є неукладеним не погоджується з тих підстав, що відповідач в платіжному

документі №1 від 22.08.2007 р. на суму 5000 грн. вказав призначення платежу

саме розрахунок за автозапчастини згідно рахунку №594 від 22.08.2007 р. Крім

того, вказує, що господарським судом безпідставно не взято до уваги відповідь

на претензію від 15.10.2007 р. та лист від 19.11.2007 р. Просить скасувати

рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволені

позовних вимог відмовити.

Представник

відповідача в судове засідання не прибув, про причину неявки суд не повідомив,

хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи.

22.04.2008 р. від ПП

ОСОБА_3, позивача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому

він  вказує на законність та

обґрунтованість судового рішення. Просить апеляційну скаргу залишити без

задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Представник позивача у

судове засідання не прибув, але телеграмою від 21.04.2008 р. просить суд

відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що з 14.04. по 21.04.2008 р.

знаходився у службовому відрядженні, яке колегією суддів відхиляється як

необґрунтоване. 

Відповідно до ст. 75

ГПК України суд прийшов до висновку, про можливість  розгляду справи за наявними в ній

матеріалами.

Судовий процес вівся

без застосування технічних засобів фіксації та в судовому засіданні 22.04.2008

р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови. 

Відповідно до ст. 99

ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному

порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України,

апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і

перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у

повному обсязі.

Сутність спору: На

підставі усної домовленості між сторонами щодо закупівлі запасних частин,

позивач сплатив наданий відповідачем рахунок №594 від 22.08.2007 р. на суму

5000 грн., що підтверджується платіжним доручення №1 від 22.08.20007 р.

За позовними вимогами

позивач просить стягнути з відповідача 5000 грн., як безпідставно набуте майно

яке, на думку позивача відповідач без достатньої правової підстави набув

зазначені кошти і до цього часу володіє ними, оскільки сторони не досягли згоди

щодо суттєвих умов угоди купівлі - продажу автозапчастин та не уклали її. Окрім

вказаного, позивач просить стягнути 3% річних в сумі 52,19 грн.

Рішенням

господарського суду Херсонської області позовні вимоги задоволено частково, з

чим не погодився відповідач.

Колегія суддів,

вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної

скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм

матеріального та процесуального права при винесені оскаржуваного рішення,

знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу

наступного. 

Як свідчать матеріали

справи, сторони в усній формі домовились щодо закупівлі запасних частин.

Позивач на підставі рахунку №594 від 22.08.2007 р. платіжним дорученням №1 від

22.08.2007 р. перерахував відповідачу 5000 грн., але автозапчастини від

останнього не отримав.

Згідно зі статтею 206

ЦК України, усно можуть вчинятися 

правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за

винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або)

державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми

має наслідком їх недійсність.

Отже, за усною угодою

правочини виконуються в момент їх вчинення, тобто разом із одночасною сплатою

та прийняттям товару.

За позовними вимогами

позивач вважає, що оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо суттєвих умов

угоди та не укладено договір, то у відповідача відсутні правові підстави для

користування коштами, отриманих за платіжним дорученням №1 від 22.08.2007 р., з

твердженням якого колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст.

180 ГК України, при укладанні господарського договору сторони зобов'язанні у

будь - якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 2 ст. 638

Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в

належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами

договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні

або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за

заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 8 ст.

181 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов

господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не

відбувся).

В даному випадку,

колегія суддів вважає, що між сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов

господарського договору: предмет договору; не визначено ціну запчастин; не

зазначено назву запчастин, що придбаваються; не встановлено порядок передачі, а

також не визначено строк дії договору, а отже з урахуванням наведених норм

господарський договір вважається таким, що не відбувся, тобто є неукладеним, а

отримані відповідачем кошти в сумі 5000 грн. за платіжним дорученням №1 від

22.08.2007 р. є такими, як придбані без достатньої правової підстави.

Глава 83 ЦК України

регулює зобов'язання, які виникають внаслідок безпідставного придбання або

збереження майна  без достатньої правової

підстави.

Так, статтею ст. 1212

ЦК України  передбачено, якщо:

1. Особа, яка набула

майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без

достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути

потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава,

на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, з

урахуванням викладеного, безпідставно отримані відповідачем кошти в сумі 5000

грн. підлягають поверненню позивачу.

Доводи відповідача, що

позивач погодився на умови замовлення колегією суддів до уваги не приймаються,

оскільки між сторонами не відбулося правочину, а тому цей рахунок не можна

вважати укладеною угодою.

Посилання відповідача

стосовно  відповіді на претензію від

15.10.2007 р. та на лист від 19.11.2007 р. також є безпідставними, оскільки в

зазначених листах не міститься змісту договору, а відтак вони не є належним

доказом в підтвердження укладання письмового договору.

          Крім того, позивач вважає, що

відповідач зобов'язаний відшкодувати йому всі доходи, які він одержав від

безпідставно набутого майна в розмірі 3% річних,  що складає на момент звернення до суду 52,19

грн. З доводами якого колегія суддів погоджуються частково в силу наступного.

Пунктом 2 ст. 1214 ЦК

України передбачено, якщо у разі безпідставного одержання чи збереження грошей

нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 2 ст.

536 розмір процентів за користування чужими коштами встановлюється договором,

законом або іншим актом цивільного законодавства. 

          Частиною 2 ст. 625 ЦК України

встановлено, якщо розмір процентів не встановлено законом або договором,

то  він становить 3 %  річних.

          Таким чином, стягнення 3% річних за

користування чужими коштами передбачено нормами діючого законодавства, а

відтак  колегія суддів погоджується із

висновком суду першої інстанції, що за заявленими позовними вимогами в цій

частині стягненню підлягає сума в розмірі 34,93 грн., тобто з дня пред'явлення

вимоги про повернення коштів у відповідності до ст. 526 ЦК України, а не з дати

перерахування грошей.

          Посилання відповідача на висновок

Судової палати у господарських справах Верховного суду від 05.04.2005 р., в

даному випадку є безпідставним, оскільки стягнення 3% річних передбачено

нормами діючого законодавства.

Не приймаються до

уваги і посилання відповідача п. 17 роз'яснення Вищого господарського суду

України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням

угод недійсними» від 12.03.1999 р. № 02-5/111, оскільки в даному випадку судом

не розглядалося питання дійсності (недійсності) угоди .

          Враховуючи викладене, колегія суддів

дійшла висновку про безпідставність скасування рішення господарського суду

Херсонської області від 04.03.2008 р. по справі №4/40 -08.

Судові витрати за

перегляд справи в апеляційній інстанції покладаються на заявника апеляційної

скарги.

На підставі

викладеного, керуючись ст. ст. 81, 101 - 105 Господарського процесуального

кодексу України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

                    Апеляційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення

господарського суду Херсонської області від 04.03.2008 р. по справі № 4/40-08 -

без змін.

 

Постанову оформлено

відповідно до ст.84 ГПК України 24.04.2008 р.

 

 

Головуючий суддя

Хуторной В.М.

 судді 

Хуторной В.М. 

 

 Зубкова Т.П. 

Мойсеєнко Т. В.

СудЗапорізький апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення22.04.2008
Оприлюднено02.07.2008
Номер документу1765378
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —4/40-08

Ухвала від 05.06.2009

Господарське

Господарський суд Сумської області

Костенко Л.А.

Постанова від 05.02.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Першиков Є.В.

Ухвала від 12.12.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Першиков Є.В.

Постанова від 10.11.2008

Господарське

Господарський суд Сумської області

Лугова Н.П.

Ухвала від 03.11.2008

Господарське

Господарський суд Сумської області

Лугова Н.П.

Постанова від 02.10.2008

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Єрмілов Г.А.

Ухвала від 15.09.2008

Господарське

Господарський суд Сумської області

Лугова Н.П.

Ухвала від 23.06.2008

Господарське

Господарський суд Сумської області

Лугова Н.П.

Постанова від 22.04.2008

Господарське

Запорізький апеляційний господарський суд

Хуторной В.М.

Рішення від 19.05.2008

Господарське

Господарський суд Одеської області

Літвінов С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні