Постанова

від 09.08.2011 по справі 13/268-09/4

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р. Справа № 13/268-09/4

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Головуючого Кочерової Н.О.,

суддів Іванової Л.Б.,

Кролевець О.А.,

розглянувши

касаційну скаргу фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_1

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду

від 30.05.2011 року

у справі № 13/268-09/4

господарського суду Київс ької області

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 59 650, 00 грн.

за участю представників с торін:

від позивача: не з'явили ся

від відповідача: не з'яви лися

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року фізична о соба-підприємець ОСОБА_2 з вернувся до господарського с уду з позовом до фізичної осо би-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 59 650 грн. заборговано сті.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначав, що на п ідставі усної домовленості м іж сторонами у справі відпов ідач в порушення взятих на се бе зобов' язань не передав п озивачу акумуляторні батаре ї, які позивач оплатив шляхом перерахування на розрахунко вий рахунок відповідача грош ових коштів у сумі 50 000, 00 грн. На з вернення позивача відповіда ч не відповідав, в добровільн ому порядку сплачені позивач ем грошові кошти не повернув .

В подальшому позивач уточн ив позовні вимоги та просив с тягнути з відповідача 51 604, 04 гр ивень, з яких: 50 000 грн. основного боргу, 1217,74 грн. інфляційних втр ат та 386, 30 грн. - 3 % річних.

24.01.2011 позивач подав клопотанн я про стягнення з відповідач а витрат по сплаті державног о мита, інформаційно-технічн ого забезпечення судового пр оцесу, експертизи в сумі 3 758,16 гр н., витрат на оплату послуг адв оката в сумі 5 100, 00 грн.

Рішенням господарського с уду Київської області від 07.02.20 11 року (суддя Щоткін О.В.) позов задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_1 на корис ть фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 50 000, 00 грн. основного боргу, 1 217, 74 грн. інфляційних вт рат, 386, 30 грн. 3 % річних, 5 100 грн. витр ат на послуги адвоката, 3 758, 16 гр н. витрат на проведення експе ртизи та судові витрати.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 30.05.2011 року (судді: Рябуха В .І. - головуючий, Гольцова Л.А. , Ропій Л.М.) рішення місцевого господарського суду залишен о без змін.

При цьому, господарські суд и визнали доведеними обстави ни, якими позивач обґрунтову вав позовні вимоги.

В касаційній скарзі фізичн а особа-підприємець ОСОБА_1 просить рішення місцевого господарського суду та пост анову апеляційного господар ського суду скасувати, а спра ву направити на новий розгля д до суду першої інстанції. Пр и цьому, скаржник посилаєтьс я на порушення судом апеляці йної інстанції норм процесуа льного права.

Перевіривши повноту встан овлених судом обставин справ и та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України в важає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виход ячи з наступного.

Зі змісту статті 1117 Господар ського процесуального кодек су України вбачається, що зав данням господарського суду к асаційної інстанції є переві рка застосування судом першо ї чи апеляційної інстанції н орм матеріального та процесу ального права на підставі вс тановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарсь кими судами попередніх інста нцій та підтверджується наяв ними в матеріалах справи док азами, 11.09.2008 року фізична особа- підприємець ОСОБА_2 перер ахував на розрахунковий раху нок фізичної особи-підприємц я ОСОБА_1 50000,00 грн.

Відповідно до платіжного д оручення № 10 призначенням пл атежу була оплата за акумуля тори, згідно рахунку без номе ру від 11.09.2008 року без ПДВ.

Однак, в порушення взятих на себе зобов' язань на підста ві усної домовленості між ст оронами у справі, після перер ахування коштів, відповідач товар не передав, договір куп івлі-продажу від 10.09.2008 року підп исувати відмовився.

Направлену позивачем прет ензію від 08.10.2009 року з вимогою п овернути вказані кошти, відп овідач залишив без задоволен ня.

Як стверджує відповідач, ві н свої зобов' язання викона в належним чином, що підтверд жується видатковою накладно ю № РН- 00201 від 11.09.2008 року та актом прийому- передачі товару ві д 11.09.2008 року, а тому вимоги позив ача є безпідставними та не пі дтверджуються доказами, наяв ними в матеріалах справи. Представник позивача пояс нення відповідача заперечив та зазначив, що в офісі відпов ідача залишились чисті аркуш і паперу з його підписом та пе чаткою, оскільки на момент ви никнення спірних правовідно син позивач та відповідач пр ацювали в одному офісі.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою суду першої інстанц ії від 16.08.2010 року призначено по справі технічну експертизу д окументів для встановлення т ого, чи дійсно фізичною особо ю-підприємцем ОСОБА_2 було підписано видаткову наклад ну №РН - 00201 від 11.09.2008 року та акт п рийому - передачі товару від 11.09.2008 року, чи можливо фізична о соба-підприємець ОСОБА_1 в икористав чисті аркуші папер у з підписами та печаткою О СОБА_2, на яких роздрукував в идаткову накладну та акт при йому - передачі товару, які ви користовує як доказ виконанн я ним зобов' язання.

Виходячи з викладеного, пра вильне вирішення спору вимаг ає встановлення факту постав ки відповідачем товару позив ачу.

Висновком технічної експе ртизи № 529 КЕД від 02.09.2010 року, яка п роведена НДЕКЦ при ГУ МВС Укр аїни в Київській області виз начено, що текст на акті прий ому - передачі товару від 11.09.2008 р оку та видатковій накладній №РН- 00201 від 11.09.2008 року роздруков увався пізніше, ніж була пост авлена печатка та підпис ОС ОБА_2

Отже, приймаючи до уваги вис новок технічної експертизи, суди попередніх інстанцій д ійшли вірного висновку, що то вар відповідачем на суму поп ередньої оплати не поставляв ся, а докази постачання (видат кова накладна, акт прийому-пе редачі) акумуляторів підробл ені.

Враховуючи те, що факт поста вки відповідачем товару пози вачу спростовується висновк ом експертизи та відповідно не є доведеним, колегія судді в Вищого господарського суду України погоджується з висн овком судів першої та апеляц ійної інстанцій щодо задовол ення вимоги позивача про стя гнення 50 000,00 грн. суми попереднь ої оплати у зв' язку з її обґр унтованістю та доведеністю м атеріалами справи з огляду н а таке.

Статтею 638 Цивільного кодек су України встановлено, що до говір є укладеним, якщо сторо ни в належній формі досягли з годи з усіх істотних умов дог овору. Істотними умовами дог овору є умови про предмет дог овору, умови, що визначені зак оном як істотні або є необхід ними для договорів даного ви ду, а також усі ті умови, щодо я ких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто зг оди. Договір укладається шля хом пропозиції однієї сторон и укласти договір (оферти) і пр ийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 стат ті 181 Господарського кодексу У країни, господарський догові р за загальним правилом викл адається у формі єдиного док ументу, підписаного сторонам и та скріпленого печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підпри ємець ОСОБА_2 мав намір ук ласти з фізичною особою-підп риємцем ОСОБА_1 договір ку півлі-продажу від 10.09.2008 року, ві дповідно до якого продавець (відповідач) зобов' язується передати акумуляторні батар еї у власність покупцеві (поз ивачу), а покупець зобов' язу ється прийняти товар та спла тити за нього грошову суму, ро змір та порядок оплати якої в становлено в розділі 4 догово ру.

Враховуючи те, що відповіда ч зазначений договір не підп исав, колегія суддів касацій ної інстанції робить висново к, що сторони не перебували у д оговірних відносинах, а тому до спірних правовідносин сл ід застосовувати приписи ст. 1212 Цивільного кодексу Україн и, за якими особа, яка набула м айно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потер пілого) без достатньої право вої підстави (безпідставно н абуте майно), зобов' язана по вернути потерпілому це майно . Особа зобов' язанана повер нути майно і тоді, коли підста ва, на якій воно було набуте, з годом відпала.

Оскільки сторони не перебу вали у договірних відносинах , то відповідач зобов' язани й в порядку частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, повернути позивачу грошові к ошти як такі, що набуті без дос татньої правової підстави.

Відповідно до п. 2 ст. 1214 Цивіль ного кодексу України у разі б езпідставного одержання чи з береження грошей нараховуют ься проценти за користування ними.

Згідно з п. 2 ст. 536 Цивільного к одексу України розмір процен тів за користування чужими г рошовими коштами встановлює ться договором, законом або і ншим актом цивільного законо давства.

В статті 625 Цивільного кодек су України визначено, що борж ник не звільняється від відп овідальності за неможливіст ь виконання ним грошового зо бов'язання. Боржник, який прос трочив виконання грошового з обов'язання, на вимогу кредит ора зобов'язаний сплатити су му боргу з урахуванням встан овленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

Оскільки, відповідач не пов ернув позивачу грошові кошти , перераховані останнім на ро зрахунковий рахунок відпові дача, у строк, визначений пози вачем в претензії від 07.10.2009 року , а отже мало місце прострочен ня виконання грошового зобов 'язання, то суди попередніх ін станцій дійшли до вірного ви сновку про необхідність стяг нення з відповідача сум інфл яційних втрат та 3% річних.

Статтею ст.44 Господарського процесуального кодексу Укра їни передбачено, що до складу судових витрат входить, зокр ема, оплата послуг адвоката.

При цьому, судові витрати за участь адвоката при розгляд і справи підлягають сплаті л ише в тому випадку, якщо вони с плачені адвокату стороною, я кій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджуєтьс я відповідними документами, як то угодою про надання посл уг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленою до віреністю, виданою стороною представникові її інтересів у суді, а також платіжним дору ченням або іншим документом, який би підтверджував сплат у відповідних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, між фізичною особою-п ідприємцем ОСОБА_2 та адво катом ОСОБА_3 укладено дог овір № 239/98 від 15.02.2009 року про надан ня правових послуг адвоката.

На підтвердження суми поне сених витрат по оплаті послу г адвоката позивачем надано акт наданих правових послуг адвоката № 239/98 від 15.10.2009 року та кв итанцію до прибуткового касо вого ордеру № 314 від 24.01.2011 року на суму 5100 грн., яка свідчить про с плату відповідних коштів адв окату ОСОБА_3

Правила розподілу господа рських витрат передбачені ст аттею 49 Господарського проце суального кодексу України.

Так, при задоволенні позову суми, які підлягають сплаті з а проведення судової експерт изи та за послуги адвоката по кладаються на відповідача.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погодж ується з висновком судів поп ередніх інстанції стосовно з адоволення вимоги позивача щ одо оплати послуг адвоката, а також покладення на відпові дача суми витрат на проведен ня експертизи.

Враховуючи викладене, коле гія суддів касаційної інстан ції вважає, що суди першої та а пеляційної інстанцій, помилк ово застосувавши до спірних правовідносин положення ста тей, що регулюють договірні в ідносини, дійшли при цьому до вірного висновку про задово лення позовних вимог щодо ст ягнення з відповідача суми о сновного боргу.

Також колегія суддів касац ійної інстанції вважає прави льними висновки судів щодо з адоволення позовних вимог в частині стягнення з відповід ача сум інфляційних втрат, тр ьох відсотків річних, витрат на оплату послуг адвоката та витрат на проведення експер тизи.

Твердження скаржника про п орушення і неправильне засто сування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права при при йнятті оскаржуваної постано ви не знайшли свого підтверд ження, в зв' язку з чим підста ви для зміни чи скасування за конного та обґрунтованого су дового акту відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізи чної особи-підприємця ОСОБ А_1 залишити без задоволенн я, а постанову Київського апе ляційного господарського су ду від 30.05.2011 року у справі № 13/268-09/4 б ез змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді: Л. Іванова

О. Кролевець