Постанова

від 27.04.2011 по справі 40/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2011 № 40/13

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Лосєва А.М.

суддів: Іваненко Ю.Г.

Разіної Т.І.

при секретарі: Сем енович А.В.

за участю представників:

позивача: не з'яв ились;

відповідача-1: ОСОБА _1 - дов. №322 від 17.10.2008р.;

ОСОБА_2 - дов. №365 від 22.09.2010р.;

відповідача-2: ОСОБА _3 - дов. №269/15/14-11 від 28.01.2011р.;

відповідача-3: не з'явил ись;

третьої особи-1: не з'яв ились;

третьої особи-2: не з'яв ились;

прокуратури: не з'явил ись;

розглядаючи у відкритому с удовому засіданні

апеляційну скаргу Першого заступника прокурора м. Черн ігова

на Рішення Гос подарського суду міста Києва

від 03.02.2011р.

у справі №40/13 (судд я Пукшин Л.Г.)

за позовом Першог о заступника прокурора м. Чер нігова в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради

до 1) Відкр итого акціонерного товарист ва „Укртелеком”

2) Міністерства трансп орту та зв' язку України

3) Виконавчого комітет у Чернігівської міської ради

третя особа 1) Регіонал ьне відділення Фонду державн ого майна по Чернігівській о бласті

2) Комунальне підприєм ство „Чернігівське бюро техн ічної інвентаризації”

про визнання об' єкту нерухомого майна за кладом освіти, часткове скас ування наказу, визнання неді йсним свідоцтва про право вл асності та зобов' язання пер едати об' єкт нерухомості у комунальну власність

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник проку рора м. Чернігова (далі - прок уратура) звернуся до Господа рського суду Чернігівської о бласті з позовом в інтересах держави в особі Чернігівськ ої міської ради (далі - позив ач) до Відкритого акціонерно го товариства «Укртелеком» ( далі - відповідач-1), за участ ю третіх осіб - Регіонального відділення Фонду державного майна по Чернігівській обла сті (далі - третя особа-1), Кому нального підприємства «Черн ігівське міжміське бюро техн ічної інвентаризації» (далі - третя особа-2) про:

- визнання об' єкту нерухом ого майна загальною площею 2 29 2,4 кв. м., розташованого за адрес ою: м. Чернігів, вул. Коцюбинсь кого, 50-А, закладом освіти;

- визнання недійсним наказу в.о. голови Державного коміте ту зв' язку та інформатизаці ї України №189 від 09.08.2004р. в частин і передачі об' єкту нерухомо го майна у власність відпові дача-1;

- визнання недійсним свідоц тва про право власності від 11. 04.2005р., виданого третьою особою -2 відповідачу-1, на об' єкт нер ухомого майна загальною площ ею 2 292,4 кв. м, розташованого за а дресою: м. Чернігів, вул. Коцюб инського, 50-А;

- зобов' язання відповідач а-1 передати у комунальну влас ність територіальної громад и м. Чернігова в особі Чернігі вської міської ради об' єкт нерухомого майна загальною п лощею 2 292,4 кв. м., розташов аного за адресою: м. Чернігів, вул. Коцюбинського, 50-А.

Ухвалою Господарського су ду Чернігівської області від 15.11.2010р. до участі у справі було з алучено як іншого відповідач а Міністерство транспорту та зв' язку України (далі - від повідач-2).

В процесі судового розгляд у прокуратурою було збільшен о розмір позовних вимог, у зв' язку з чим прокуратура проси ла суд визнати недійсним ріш ення виконавчого комітету Че рнігівської міської ради № 44 в ід 21.03.2005р., на підставі якого від повідачу-1 видано свідоцтво п ро право власності на спірни й об' єкт нерухомості.

Ухвалою Господарського су ду Чернігівської області від 30.11.2010р. до участі у справі було з алучено як іншого відповідач а виконком Чернігівської міс ької ради (далі - відп овідач-3).

Ухвалою Господарського су ду Чернігівської області від 30.11.2010р., на підставі ст. 17 Господа рського процесуального коде ксу України, справу № 13/152 перед ано за підсудністю до Господ арського суду міста Києва.

Відповідач-1 заперечував пр оти позову, зазначаючи про те , що вимоги позивача в частині визнання об' єкту нерухомог о майна закладом освіти не ві дповідають способам захисту прав, визначеним ст. ст. 15, 16 Циві льного кодексу України та ст . 20 Господарського кодексу Укр аїни. Спірний об' єкт переда но відповідачу-1 як об' єкт не рухомого майна, а не як об' єк т чи заклад освіти і з моменту його передачі обласному вир обничо-технічному управлінн ю зв' язку відповідач-1 не вик ористовував спірне приміщен ня як об' єкт закладу освіти , натомість приміщення було н епрофільним структурним під розділом відповідача-1, який у тримувався за його рахунок. П остановою Кабінету Міністрі в України №311 від 05.11.1991р. «Про роз межування державного майна У країни між загальнодержавно ю (республіканською) власніс тю і власністю адміністратив но-територіальних одиниць (к омунальною власністю)» затве рджено Перелік державного ма йна України, яке передається до комунальної власності та встановлено, що державне май но, крім майна, яке належить до комунальної власності, є заг альнодержавною власністю. До комунальної власності майно підприємств зв' язку не пер едавалось, за виключенням ма газинів та кіосків „Союздрук у”. Зважаючи на вищевикладен е, відповідач-1 вважає, що спір не майно до комунальної влас ності не передавалось (том сп рави - 2, аркуші справи - 44-49).

Відповідач-2 заперечував пр оти позову, мотивуючи це тим, щ о позивач не надав доказів ро зташування в спірних приміще ннях закладу освіти, який би ф інансувався за рахунок держ авного бюджету. Окрім того, на думку відповідача-2, позивач п ропустив трирічний строк по зовної давності для зверненн я з позовом до суду, оскільки о спорюваний ним наказ Державн ого комітету зв' язку та інф орматизації України №189 видан ий ще 09.08.2004р. (том справи - 2, арку ші справи - 33-37).

Відповідач-3 також заперечу вав проти позовних вимог від носно визнання недійсним та скасування рішення виконком у Чернігівської міської ради №44 від 21.03.2005р. і свідоцтва про пр аво власності на нерухоме ма йно від 11.04.2005р., оскільки відпов ідачем-3 в межах своїх повнова жень та у відповідності до но рм чинного законодавства бул о прийнято рішення про реєст рацію права власності на спі рний об' єкт нерухомості та доручено здійснити її уповно важеному на це органу - трет ій особі-2, в свою чергу держав на реєстрація права власност і на спірний об' єкт була зді йснена третьою особою-2 згідн о з вимогами Тимчасового пол оження про порядок державної реєстрації прав власності н а нерухоме майно (том справи - 2, аркуші справи - 18-20).

Третя особа-1 в поясненнях з азначала про те, що Відкрите а кціонерне товариство „Укрте леком” (відповідач-1) було ство рено шляхом перетворення Укр аїнського державного підпри ємства електрозв' язку „Укр телеком” відповідно до Указу Президента України „Про кор поратизацію підприємств” №21 0/93 від 15.06.1993р. Оскільки третя осо ба-1 не здійснювала корпорати зацію відповідача-1, то докуме нти з цього приводу у неї відс утні. Окрім того, третя особа-1 просила суд прийняти рішенн я на власний розсуд у відпові дності до вимог чинного зако нодавства України за наявним и у справі матеріалами (том сп рави - 1, аркуш справи - 100).

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 14.02.2011р. у спр аві №40/13 в позові було відмовле но.

Не погоджуючись із вказани м Рішенням суду, перший засту пник прокурора м. Чернігова звернувся до Киї вського апеляційного господ арського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішенн я Господарського суду міста Києва від 14.02.2011р. у справі №40/13 ска сувати та прийняти нове ріше ння, яким позов задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апел яційної скарги, зокрема, моти вовані наступним:

- судом першої інстанції бул о неповно з' ясовано обстави ни, які мають значення для спр ави, що призвело до прийняття невірного по суті спору ріше ння;

- спірний об'єкт нерухомого майна згідно з нормами ст. ст. 2, 6, 7 Закону України «Про приват изацію державного майна» не підлягав приватизації та по винен був бути переданий ком унальну власність територіа льної громади м. Чернігова;

- посилання відповідачів на те, що оскаржувані рішення пр ийнято у відповідності до з аконодавства та в межах комп етенції відповідних органів суперечать фактичним обстав инам справи і нормам Закону У країни «Про приватизацію дер жавного

майна», якими передбачено, щ о приватизації не підлягають об'єкти освіти, фізичної куль тури, спорту і науки, що фінанс уються з державного бюджету;

- при передачі спірного майн а відповідачем-1 було порушен о інтереси держави в особі Че рнігівської міської ради в ч астині здійснення права розп орядження об'єктом нерухомос ті соціального значення в ін тересах громади міста. Части на нерухомого майна по вул. Ко цюбинського, 50-А у м. Чернігові загальною площею 2 292,4 кв. м. безп ідставно перейшла у власніст ь відповідача-1, оскільки вказ ане приміщення призначено дл я забезпечення виконання фун кцій дошкільного навчальног о закладу і тим самим задовол ення потреб територіальної г ромади м. Чернігова.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 16.03.2011р. (головуючий суддя Євс іков О.О., судді Борисенко І.В., Ш ипко В.В.) апеляційну скаргу пе ршого заступника прокурора м . Чернігова було прийнято до р озгляду і порушено апеляційн е провадження.

Розпорядженням В.о. керівни ка апарату Київського апеляц ійного господарського суду в ід 23.03.2011р. №01-24/101 було призначено п овторний автоматичний розпо діл справи №40/13 у зв' язку з при пиненням повноважень судді Є всікова О.О. (доповідача у спра ві) внаслідок обрання на поса ду судді Вищого господарсько го суду України.

Згідно з протоколом розпод ілу справи між суддями від 24.03.2 011р. справу №40/13 передано судді-д оповідачу Лосєву А.М. (головую чому) та визначено інших судд ів, які входять до складу коле гії, а саме: Іваненко Ю.Г., Разін а Т.І.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 25.03.2011р. апеляційну скаргу про куратури було прийнято до пр овадження та призначено до р озгляду судовому засіданні н а 13.04.2011р.

31.03.2011р. через Відділ документ ального забезпечення Київсь кого апеляційного господарс ького суду від третьої особи -1 надійшли письмові поясненн я по справі, в яких було виклад ено клопотання про розгляд с прави без участі представник а Регіонального відділення Ф онду державного майна Україн и по Чернігівській області.

01.04.2011р. через Відділ документ ального забезпечення Київсь кого апеляційного господарс ького суду від третьої особи -2 надійшло клопотання про роз гляд справи без участі предс тавника Комунального підпри ємства „Чернігівське бюро те хнічної інвентаризації”.

04.04.2011р. через Відділ документ ального забезпечення Київсь кого апеляційного господарс ького суду від відповідача-2 н адійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив зал ишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване с удове рішення - без змін.

13.04.2011р. через Відділ документ ального забезпечення Київсь кого апеляційного господарс ького суду від позивача наді йшло клопотання про розгляд справи без участі представни ка Чернігівської міської рад и. Окрім того, в клопотанні поз ивач наголосив на тому, що він підтримує апеляційну скаргу прокуратури та просить суд ї ї задовольнити.

В судовому засіданні 13.04.2011р. п редставники відповідача-1 по дали відзив на апеляційну ск аргу, в якому просили залишит и апеляційну скаргу без задо волення, а оскаржуване рішен ня місцевого господарського суду - без змін.

Представники прокуратури та відповідача-2 у судове засі дання 13.04.2011р. не з' явились, про причини нез' явлення суд не повідомили, будь-яких заяв аб о клопотань з цього приводу д о суду не надходило. Окрім тог о, в процесі судового розгляд у у суду виникла необхідніст ь у витребуванні від позивач а додаткових доказів по спра ві.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 13.04.2011р., на підставі ст. 77 Госпо дарського процесуального ко дексу України, розгляд справ и було відкладено на 27.04.2011р. Окр ім того, названою ухвалою суд у були задоволені клопотання позивача та третіх осіб про р озгляд справи без участі їх п редставників.

В судовому засіданні 27.04.2011р. п редставники відповідача-1 по дали письмові пояснення по с праві, в яких наголошували на безпідставності тверджень п рокуратури, викладених в апе ляційній скарзі, та недоведе ності обставин, на які прокур атура посилається, обґрунтов уючи позовні вимоги, просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги і залиши ти оскаржуване судове рішенн я без змін.

В судовому засіданні 27.04.2011р. п редставник відповідача-2 так ож заперечував проти доводів апеляційної скарги прокурат ури, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишит и оскаржуване Рішення місцев ого господарського суду без змін як таке, що прийнято з пов ним, всебічним та об' єктивн им з' ясуванням обставин, як і мають значення для справи, а також з дотриманням норм мат еріального і процесуального права.

Представники прокуратури та відповідача-3 у судове засі дання 27.04.2011р. не з' явилися, про причини нез' явлення суд не повідомили, будь-яких заяв аб о клопотань з цього приводу д о суду не надходило.

Оскільки явка представник ів прокуратури, сторін та тре тіх осіб у судові засідання н е була визнана судом обов' я зковою, а також зважаючи на на явні в матеріалах справи док ази належного повідомлення п рокуратури, сторін та третіх осіб про місце, дату та час су дового розгляду, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглядати справу у відсутність представників п рокуратури та відповідача-3 з а наявними у справі матеріал ами.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, перевіривши ма теріали справи, заслухавши п ояснення представників відп овідачів, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обст авин справи правильність зас тосування судом першої інста нції норм законодавства, кол егія встановила наступне.

Згідно з Рішенням виконавч ого комітету Чернігівської м іської ради (далі - від повідач-3) №429 від 19.08.1985р. „Про держ авне та індивідуальне будівн ицтво” міському управлінню к апітального будівництва над ано дозвіл на проведення про ектно-будівельних робіт по в ул. Коцюбинського, 50-А у м. Черні гові з будівництва дитячого садку-ясел. Пізніше, 18.03.1991р. відп овідачем-3 було прийнято ріше ння №88, в якому передбачено, що після закінчення будівництв а дитячого садка на 280 місць по вул. Коцюбинського, останній підлягає передачі на баланс обласному виробничо-технічн ому управлінню зв' язку з ви діленням 20% місць Деснянськом у райвно за окремим договоро м і внесенням обласним управ лінням зв' язку до міського бюджету вартості садка - 980 т ис. крб.

27.11.1991р. дитячий садок-ясла на 28 0 місць по вул. Коцюбинського, 50-А в м. Чернігові було введено в експлуатацію, що підтвердж ується актом державної прийм альної комісії про приймання завершеного будівництвом об ' єкту в експлуатацію, який б уло затверджено рішенням від повідача-3 (виконавчого коміт ету Чернігівської міської ра ди) №345 від 29.11.1991р. (копії переліче них документів наявні в мате ріалах справи). Окрім того, вка заним рішенням відповідача-3 дитячий садок-ясла по вул. Коц юбинського вирішено передат и на баланс обласному виробн ичо-технічному управлінню зв ' язку („Чернігівзв'язок”).

Відповідно до наказу Мініс терства зв' язку України №198 в ід 19.12.1994р. обласне підприємство зв' язку „Чернігівзв'язок” було реорганізовано у 2 підпр иємства: обласне підприємств о поштового зв' язку „Черніг івпошта” та обласне підприєм ство електрозв' язку „Черні гівтелеком”. При цьому, згідн о з наказом Генерального дир ектора об' єднання „Черніг івзв'язок” №44 від 06.02.1995р. дитсад ок-ясла було передано в підпо рядкування „Чернігівтелеко му”.

Рішенням відповідача-3 від 1 9.10.1998р. №293 „Про передачу частини будівлі колишнього дитячого садка по вул. Коцюбинського, 5 0-А” вирішено передати Черніг івській дирекції державного підприємства електрозв' яз ку „Укртелеком”, а Фонду кому нального майна міської ради прийняти на баланс частину 2-г о поверху будівлі колишнього дитячого садка по вул. Коцюби нського, 50-А, загальною площею 432,7 кв. м.

Назване рішення мотивован о тим, що використання управл інням освіти міської ради 20% м ісць дитячого садка по вул. Ко цюбинського, 50-А у м. Чернігові неможливе у зв' язку з його п ерепрофілюванням.

Наказом Державного коміте ту зв' язку та інформатизаці ї України №155 від 27.12.1999р. „Про ств орення ВАТ „Укртелеком” на б азі цілісного майнового комп лексу УДПЕЗ „Укртелеком” бул о створено Відкрите акціонер не товариство „Укртелеком” ( відповідач-1 по справі).

09.08.2004р. Державним комітетом з в' язку та інформатизації Ук раїни було видано наказ №189, у в ідповідності до якого:

- майно, що знаходилось на ба лансі УДПЕЗ „Укртелеком” по Чернігівській дирекції стан ом на 01.07.2009р. передано у власніс ть Відкритого акціонерного т овариства „Укртелеком”;

- затверджено перелік нерух омого майна, переданого у вла сність Відкритого акціонерн ого товариства „Укртелеком” (додаток 2 до наказу), в п.16 якого зазначено про те, що у власніс ть Відкритого акціонерного т овариства „Укртелеком” пере дано 7/8 будівлі приміщення адм іністрації за адресою: м. Черн ігів, вул. Коцюбинського, 50-А.

21.03.2005р. відповідачем-3 прийнят о рішення №44 „Про оформлення п рава власності на об' єкти н ерухомості”, згідно з п.1.9 яког о Чернігівському міжміськом у БТІ доручено оформити свід оцтва про право власності ві дповідача-1 на приміщення по в ул. Коцюбинського, 50-А у м. Черні гові. На виконання названого рішення відповідачу-1 було ви дано свідоцтво від 11.04.2005р. про п раво колективної власності н а нерухоме майно (адмінбудів ля) загальною площею 2292,4 кв. м., р озташоване за адресою: м. Черн ігів, вул. Коцюбинського, 50-А, як е зареєстровано Чернігівськ им міжміським бюро технічної інвентаризації 15.04.2005р.

Як вбачається з матеріалів справи, прокуратура звернул ась до суду з позовом в інтере сах держави в особі Чернігів ської міської ради (далі - по зивач) про:

- визнання об' єкту нерухом ого майна за адресою м. Черніг ів, вул. Коцюбинського, 50-А зага льною площею 2 292,4 кв. м. закладом освіти;

- визнання недійсним наказу в.о. голови Державного коміте ту зв' язку та інформатизаці ї України №189 від 09.08.2004р. в частин і передачі об' єкту нерухомо го майна у власність відпові дача-1;

- визнання недійсним рішенн я відповідача-3 від 21.03.2005р. №44, на п ідставі якого відповідачу-1 б уло видано свідоцтво від 11.04.2005р . про право власності на спірн ий об' єкт нерухомості , а так ож визнання недійсним цього свідоцтва;

- зобов' язання відповідач а-1 передати спірний об' єкт н ерухомого майна у комунальну власність територіальної гр омади м. Чернігова в особі Чер нігівської міської ради.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що відповідно до норм д іючого законодавства, а саме ст. ст. 6, 29, 30 Закону України „Про приватизацію державного май на”, ст. ст. 2, 7 Закону України „П ро передачу об' єктів права державної та комунальної вла сності”, передача спірного о б' єкту нерухомості у власні сть відповідача-1 є неправомі рною, оскільки цей об' єкт не підлягав приватизації і пов инен був бути переданий у ком унальну власність територіа льної громади м. Чернігова.

Господарський суд міста Ки єва відмовив в позові повніс тю, наголосивши на тому, що поз ивачем не було надано суду до казів ані на підтвердження й ого прав на спірне майно, ані н а підтвердження факту поруше ння відповідачами його прав та законних інтересів, які пі длягають захисту в судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками м ісцевого господарського суд у, вважає їх обґрунтованими з підстав, викладених нижче.

Оскільки прийняттю відпов ідачем-3 рішення №44 від 21.03.2005р. та видачі свідоцтва про право в ласності від 11.04.2005р., які оскарж уються позивачем, передував наказ в.о. голови Державного комітету зв' язку та інформа тизації України №189 від 09.08.2004р., д ійсність якого в частині пер едачі спірного об' єкту неру хомого майна у власність від повідачу-1 також оспорюється позивачем, апеляційний госп одарський суд вважає за доці льне розпочати перегляд ріше ння місцевого господарськог о суду саме з цієї частини поз овних вимог.

Насамперед необхідно зазн ачити, що у відповідності до ч .2 ст. 19 Конституції України орг ани державної влади та орган и місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов' яза ні діяти лише на підставі, в ме жах повноважень та у спосіб, щ о передбачені Конституцією т а законами України.

Фактично акт державного чи іншого органу являє собою юр идичну форму рішень цих орга нів, тобто офіційний письмов ий документ, який породжує пе вні правові наслідки, спрямо ваний на регулювання тих чи і нших суспільних відносин і м ає обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. При ць ому, форми, найменування і пор ядок прийняття актів державн ими чи іншими органами залеж ать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і реглам ентуються Конституцією Укра їни, відповідними законами У країни та положенням (статут ом) про такий орган.

Як було встановлено судом, в ідповідач-1 (Відкрите акціоне рне товариство „Укртелеком” ) засноване згідно з наказом Д ержавного комітету зв' язку та інформатизації України в ід 27.12.1999р. №155 шляхом перетворенн я Українського державного пі дприємства електрозв' язку „Укртелеком” у відкрите акц іонерне товариство відповід но до Указу Президента Украї ни від 15.06.1993р. №210/93 „Про корпорати зацію підприємств”. Відкрите акціонерне товариство „Укрт елеком” є правонаступником у сіх прав та обов' язків держ авного підприємства „Україн ське державне підприємство е лектрозв' язку „Укртелеком ”. Товариство є власником: май на, переданого йому засновни ком та акціонерами у власніс ть (п.п.1.1, 3.3, 3.5 Статуту відповіда ча-1).

Згідно з Указом Президента України №210/93 від 15.06.1993р. «Про корп оратизацію підприємств» кор поратизацією є перетворення державних підприємств, закр итих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутно го фонду яких перебуває у дер жавній власності, а також вир обничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус як их раніше не був приведений у відповідність з чинним зако нодавством (далі - підприємст ва), у відкриті акціонерні тов ариства.

05.07.1993р. Кабінетом Міністрів У країни винесено постанову №5 08 «Про затвердження Положенн я про порядок корпоратизації підприємств», у відповіднос ті до п.15 якої з моменту держав ної реєстрації відкритого ак ціонерного товариства актив и і пасиви підприємства, стру ктурного підрозділу (одиниці ) переходять до відкритого ак ціонерного товариства. Акціо нерне товариство стає правон аступником прав і обов'язків корпоратизованого підприєм ства.

Як уже зазначалось вище, від повідач-1 (Відкрите акціонерн е товариство „Укртелеком”) б уло створено на базі цілісно го майнового комплексу УДПЕЗ „Укртелеком” згідно з наказ ом Державного комітету зв' я зку та інформатизації Україн и №155 від 27.12.1999р., яким затверджен о Акт оцінки вартості цілісн ого майнового комплексу УДПЕ З „Укртелеком”, що включав у с ебе серед іншого і вартість ч астини адміністративної буд івлі загальною площею 2 292,4 кв. м ., розташованої по вул. Коцюбин ського, 50-А у м. Чернігові.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновко м місцевого господарського с уду про те, що, здійснюючи пере дачу відповідачу-1 у власніст ь державного майна, зокрема, ч астини адміністративної буд івлі загальною площею 2 292,4 кв. м . по вул. Коцюбинського, 50-А в м. Ч ернігові, про що було винесен о оспорюваний позивачем нака з №189 від 09.08.2004р. та затверджено в ідповідний перелік нерухомо го майна (додаток 2 до наказу № 189 від 09.08.2004р.), Державний комітет зв' язку та інформатизації України, правонаступником як ого є відповідач-2, діяв на під ставі і в межах наданих йому п овноважень, а також у спосіб, в изначений Конституцією Укра їни, Законами України «Про вл асність» і «Про господарські товариства» (чинних на дату в инесення наказу №189 від 09.08.2004р.) т а постановою Кабінету Мініст рів України №508 від 05.07.1993р. «Про з атвердження Положення про по рядок корпоратизації підпри ємств».

Належних та допустимих док азів на підтвердження протил ежного ані місцевому господа рському суду, ані суду апеляц ійної інстанції надано не бу ло.

Відносно посилання на те, що спірний об' єкт нерухомого майна не підлягав приватизац ії, натомість мав бути переда ний у комунальну власність т ериторіальної громади м. Чер нігова, що на думку прокурату ри та позивача безумовно сві дчить про неправомірність н аказу Державного комітету зв ' язку та інформатизації Укр аїни №189 від 09.08.2004р., апеляційний господарський суд вважає за необхідне наголосити на наст упному.

У відповідності до ст. ст. 1, 5 З акону України „Про приватиза цію державного майна”, на яки й міститься посилання у позо ві та в апеляційній скарзі, пр иватизація державного майна - це відчуження майна, що пере буває у державній власності, і майна, що належить Автономн ій Республіці Крим, на корист ь фізичних та юридичних осіб , які можуть бути покупцями ві дповідно до цього Закону, з ме тою підвищення соціально-еко номічної ефективності вироб ництва та залучення коштів н а структурну перебудову екон оміки України. Приватизації не підлягають об' єкти освіт и, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з держ авного бюджету.

В ст. 2 Закону України „Про пе редачу об' єктів права держа вної та комунальної власност і” визначено, що об'єктами пер едачі згідно з цим Законом є: ц ілісні майнові комплекси під приємств, установ, організац ій, їх структурних підрозділ ів (далі - підприємства); нерух оме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незаверше ного будівництва, приміщення ); інше окреме індивідуально в изначене майно підприємств; акції (частки, паї), що належат ь державі або суб'єктам права комунальної власності у май ні господарських товариств; житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури ( далі - об'єкти соціальної інфр аструктури), які перебувають у повному господарському ві данні чи оперативному управл інні державних підприємств, установ, організацій (далі - пі дприємств) або не увійшли до с татутних фондів господарськ их товариств, створених у про цесі приватизації (корпорати зації , у тому числі не заверше ні будівництвом.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд у своєму р ішенні, оскільки спірний об' єкт нерухомого майна увійшов до статутного фонду відпові дача-1 саме внаслідок передач і його у власність Відкритог о акціонерного товариства „У кртелеком” в результаті корп оратизації, то в даному випад ку вище перелічені правові н орми не підлягають застосува нню.

До того ж, твердження про те , що частина будівлі дитячого садка не підлягала приватиз ації, спростовується рішення м виконавчого комітету Черні гівської міської ради (відпо відача-3) №293 від 19.10.1998р. „Про перед ачу частини будівлі колишньо го дитячого садка по вул. Коцю бинського, 50-А”, згідно з яким м ало місце перепрофілювання д итячого садка по вул. Коцюбин ського, 50-А у м. Чернігові, що зу мовило неможливість викорис тання управлінням освіти міс ької ради 20% місць дитячого са дка і подальше його використ ання вже як адміністративної будівлі.

Належних та допустимих док азів на підтвердження того, щ о спірний об' єкт нерухомого майна (адмінбудівлю) віднесе но до закладів освіти або док азів прийняття відповідними органами рішень про його від несення (включення) до об'єкті в чи закладів освіти надано н е було, у зв' язку з чим відсут ні підстави вважати, вищевка зана будівля призначена для здобуття дітьми дошкільної о світи та є закладом освіти.

Відносно вимог про визнанн я недійсним рішення виконавч ого комітету Чернігівської м іської ради (відповідача-3) №44 в ід 21.03.2005р. «Про оформлення права власності на об' єкти нерух омості», на підставі якого ві дповідачу-1 було видано свідо цтво про право власності на о б' єкт нерухомості, а також в имог про визнання цього свід оцтва недійсним судом було в становлено наступне.

Система та гарантії місцев ого самоврядування в Україні , засади організації та діяль ності, правового статусу і ві дповідальності органів та по садових осіб місцевого самов рядування відповідно до Конс титуції України визначені За коном України «Про місцеве с амоврядування».

Згідно зі ст. 16 Закону Україн и «Про місцеве самоврядуванн я в Україні» від імені та в інт ересах територіальних грома д права суб'єкта комунальної власності здійснюють відпов ідні ради.

В ст. ст. 51, 59 Закону України «П ро місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що вик онавчим органом сільської, с елищної, міської, районної у м істі (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, як ий утворюється відповідною р адою на строк її повноважень . Після закінчення повноваже нь ради, сільського, селищног о, міського голови, голови рай онної у місті ради її виконав чий комітет здійснює свої по вноваження до сформування но вого складу виконавчого комі тету. Виконавчий комітет сіл ьської, селищної, міської, рай онної у місті (у разі її створе ння) ради в межах своїх повнов ажень приймає рішення. Рішен ня виконавчого комітету прий маються на його засіданні бі льшістю голосів від загально го складу виконавчого коміте ту і підписуються сільським, селищним, міським головою, го ловою районної у місті ради. Р ішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до в ласної компетенції виконавч их органів ради, можуть бути с касовані відповідною радою.

Зазначаючи про невідповід ність рішення виконавчого ко мітету Чернігівської місько ї ради №44 від 21.03.2005р. «Про оформле ння права власності на об' є кти нерухомості» вимогам дію чого законодавства, позиваче м та прокуратурою не було над ано жодних доказів, які б свід чили про вчинення позивачем (Чернігівською міською радою ) дій, спрямованих на скасуван ня цього рішення з часу його п рийняття до дати звернення п рокуратури з позовом до суду (з 2005 по 2010 роки).

Згідно з нормами ч.10 ст. 59 Зако ну України «Про місцеве само врядування в Україні» акти о рганів та посадових осіб міс цевого самоврядування з моти вів їхньої невідповідності К онституції або законам Украї ни визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, передумовою для визна ння акта недійсним є невідпо відність його вимогам чинног о законодавства та/або визна ченій законом компетенції ор гану, який видав цей акт. Окрім того, обов'язковою умовою виз нання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийнят тям відповідного акта прав т а охоронюваних законом інтер есів підприємства чи організ ації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду спр ави факту такого порушення н е встановлено, у господарськ ого суду немає правових підс тав для задоволення позову (а налогічна правова позиція ви кладена в Роз' ясненні Прези дії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000р. «Про дея кі питання практики вирішенн я спорів, пов'язаних з визнанн ям недійсними актів державни х чи інших органів»). Конститу ційний суд України в своєму Р ішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. наголо сив на тому, що поняття «охоро нюваний законом інтерес», як е вживається в законах Украї ни у логічно-смисловому зв'яз ку з поняттям «права», треба р озуміти як прагнення до кори стування конкретним матеріа льним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загаль ним змістом об'єктивного і пр ямо не опосередкований у суб 'єктивному праві простий лег ітимний дозвіл, що є самостій ним об'єктом судового захист у та інших засобів правової о хорони з метою задоволення і ндивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Кон ституції і законам України, с успільним інтересам, справед ливості, добросовісності, ро зумності та іншим загальнопр авовим засадам.

Згідно з п.15 Переліку правов становлювальних документів на об'єкти нерухомого майна, н аведеного в додатку №1 до Тимч асового положення про порядо к реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердже ного наказом Міністерства юс тиції України від 07.02.2002р. №7/5, ріш ення засновника про створенн я державної (національної) ак ціонерної компанії, відкрито го акціонерного товариства, створеного в процесі привати зації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерух омого майна, наданий засновн иком, є правовстановлювальни ми документами, на підставі я ких проводиться реєстрація п рав власності на об'єкти неру хомого майна.

В п.п.6.1, 6.2 Тимчасового положен ня про порядок реєстрації пр ав власності на нерухоме май но передбачено порядок оформ лення права власності на об' єкти нерухомого майна з вида чею свідоцтва про право влас ності. Підготовку документів для видачі свідоцтв про прав о власності можуть за доруче нням органів місцевого самов рядування, місцевої державно ї адміністрації та інших орг анів відповідно до законодав ства проводити БТІ.

Як вбачається з матеріалів справи, ані позивачем, ані про куратурою не були надані док ази, які б свідчили про те, що с пірний об' єкт нерухомого ма йна перебуває в комунальній власності територіальної гр омади м. Чернігова.

Окрім того, позивач не надав доказів на підтвердження фа кту порушення його прав та ох оронюваних законом інтересі в внаслідок прийняття відпов ідачем-3 рішення №44 від 21.03.2005р. «П ро оформлення права власност і на об' єкти нерухомості», щ о є як передумовою для скасув ання чи визнання цього рішен ня недійсним, так і слугує під ставою для звернення з позов ом до суду за захистом поруше них або оспорюваних прав.

За таких обставин, апеляцій ний господарський суд погодж ується з висновком суду перш ої інстанції про те, що рішенн я виконавчого комітету Черні гівської міської ради №44 від 2 1.03.2005р. відповідає положенням З акону України «Про місцеве с амоврядування в Україні», не суперечить вимогам чинного на момент його прийняття зак онодавства та прийняте викон авчим комітетом Чернігівськ ої міської ради в межах надан их йому повноважень.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 Цивільног о кодексу України кожна особ а має право на захист свого ци вільного права у разі його по рушення, невизнання або оспо рювання. Кожна особа має прав о звернутися до суду за захис том свого особистого немайно вого або майнового права та і нтересу. Способами захисту ц ивільних прав та інтересів м ожуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсни м; 3) припинення дії, яка порушу є право; 4) відновлення станови ща, яке існувало до порушення ; 5) примусове виконання обов'я зку в натурі; 6) зміна правовід ношення; 7) припинення правові дношення; 8) відшкодування зби тків та інші способи відшкод ування майнової шкоди; 9) відшк одування моральної (немайнов ої) шкоди; 10) визнання незаконн ими рішення, дій чи бездіяльн ості органу державної влади, органу влади Автономної Рес публіки Крим або органу місц евого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. С уд може захистити цивільне п раво або інтерес іншим спосо бом, що встановлений договор ом або законом.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд в своєму р ішенні, ст. 16 Цивільного кодек су України передбачено визна ння недійсним лише правочину .

Поняття правочину наведен е в ст. 202 Цивільного кодексу Ук раїни, згідно з якою правочин ом є дія особи, спрямована на н абуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків .

Виходячи з системного анал ізу норм діючого законодавст ва, апеляційний господарськи й суд погоджується з висновк ом суду першої інстанції про те, що видача свідоцтва про пр аво власності не може ототож нюватись з державною реєстра цією права власності, оскіль ки свідоцтво про право власн ості є тільки документом, яки м оформлюється відповідне пр аво, проте не є правочином, на підставі якого це право вини кає, змінюється або припиняє ться.

Ані в позовній заяві, ані в а пеляційній скарзі не наведен о посилання на норму права, як а б передбачала такий спосіб захисту цивільних прав та ін тересів, як визнання недійсн им свідоцтва про право власн ості, яке не є правочином та ви дається при оформленні права власності на підставі відпо відного рішення.

Наведене свідчить про звер нення прокурора з вимогою пр о захист прав позивача у непе редбачений законом спосіб, щ о є підставою для відмови в по зові в цій частині.

Відносно решти позовних ви мог, а саме визнання спірного об' єкту нерухомого майна з акладом освіти, апеляційний господарський суд погоджуєт ься з висновком суду першої і нстанції про те, що названі ви моги також не відповідають с пособам захисту прав та інте ресів, визначених законодавс твом, зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Госпо дарського кодексу України.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарс ького процесуального кодекс у України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на під ставі яких господарський суд у визначеному законом поряд ку встановлює наявність чи в ідсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і запере чення сторін, а також інші обс тавини, які мають значення дл я правильного вирішення госп одарського спору. Кожна стор она повинна довести ті обста вини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень. Обставини справи, які відповідно до законодав ства повинні бути підтвердже ні певними засобами доказува ння, не можуть підтверджуват ись іншими засобами доказува ння.

Окрім того, відповідно до по ложень Господарського проце суального кодексу України об ов' язок доведення факту пор ушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтер есів покладено саме на позив ача.

Натомість ані прокуратура , ані позивач не надали суду на лежних та допустимих доказів на підтвердження обставин, в икладених в позовній заяві, у зв' язку з чим апеляційний г осподарський суд погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції про те, що позовні вим оги є необґрунтованими, непі дтвердженими належними дока зами, а отже є такими, що не під лягають задоволенню.

Відносно посилання в апеля ційній скарзі на порушення с удом першої інстанції норм п роцесуального права, апеляці йний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідн о з ч.2 ст. 104 Господарського про цесуального кодексу України порушення або неправильне з астосування норм процесуаль ного права може бути підстав ою для скасування або зміни р ішення лише за умови, якщо це п орушення призвело до прийнят тя неправильного рішення.

Натомість за результатами перегляду справи апеляційни й суд дійшов висновку про те, щ о Рішення суду першої інстан ції прийнято з дотриманням н орм матеріального і процесуа льного права, а також з повним і всебічним з' ясуванням об ставин, які мають значення дл я справи, у зв' язку з чим підс тави для задоволення апеляці йної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 77, 99, 101, 103-105 Г осподарського процесуально го кодексу України, Київськи й апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Пер шого заступника прокурора м. Чернігова залишити без задо волення, Рішення Господарськ ого суду міста Києва від 14.02.2011р. у справі №40/13 - без змін.

2. Матеріали справи №40/13 повер нути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена до суду кас аційної інстанції у встановл еному законом порядку та стр оки.

Головуючий суддя Лосєв А.М.

Судді Іваненко Ю.Г.

Разі на Т.І.

06.05.11 (відправлено)