Постанова

від 27.04.2011 по справі 50/51

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2011                                                                                           № 50/51

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пашкіної С.А.

суддів:            Синиці  О.Ф.

          Калатай  Н.Ф.

при секретарі:            

За участю представників сторін:

Від позивача  -        ОСОБА_1. ( довір. №01/18 від 10.01.11р.);

Від відповідача  -    ОСОБА_2. ( довір. б/н від 19.04.11р.);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія ”Адоніс”

на  рішення Господарського суду міста Києва  від 28.02.2011р.

у справі     №50/51  (суддя Головатюк Л.Д. )

за позовом Публічного акціонерного товариства „Український банк реконструкції та розвитку”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія ”Адоніс”

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівельна компанія “Адоніс” на користь публічного акціонерного товариства “Український банк реконструкції та розвитку” основний борг в сумі 1 929 024грн.20коп., пеню в сумі 60883 грн.91коп.,  індекс інфляції в розмірі 52 347грн. 54 коп.,  3% річних в сумі 23568грн., державне мито в сумі 20 743грн.24коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Рішення Господарського суду міста Києва грунтується на тому, що  на дату вирішення спору заборгованість відповідача за договором №2 від 27.04.2010р. купівлі-продажу прав інвестора за вказаним договором  про участь у фінансуванні будівництва об’єкта нерухомості становить 1 929 024,20грн. Відповідач, як зазначає суд,  здійснив лише часткову оплату  грошових коштів за придбання прав  інвестора  за договором №2 про участь у фінансуванні будівництва об’єкту нерухомості.  

Не погоджуючись із вказаним рішенням  суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд   скасувати рішення Господарського суду міста Києва в частині стягнення  з відповідача пені.  

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що  відсутні підстави для  задоволенні заявлених штрафних санкцій, оскільки  сторони не погодили встановлення та розмір штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов’язання.

                 Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів встановила наступне.

                    Між публічним акціонерним товариством "Український банк реконструкції та розвитку" (продавець за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс"  (покупець за договором) укладено договір № 2 купівлі-продажу прав інвестора за договором № 2 про участь у фінансуванні будівництва об’єкту нерухомості.

          Відповідно до умов п.1.1. договору, позивач зобов’язався передати у власність відповідача  права інвестора за договором № 2 про участь у фінансуванні будівництва об’єкту нерухомості, який було укладено 26.02.2009р. між продавцем та покупцем, відповідач зобов’язався прийняти та оплатити ці права.

        У відповідності до положень п. 1.2. договору покупець ( відповідач) після завершення будівництва, яке ведеться покупцем за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9, у Дарницькому районі м. Києва, має отримати у власність об’єкт інвестування.

        Обов’язки продавця (позивача), щодо оплати вартості об’єкту інвестування, передбачені п.п.1, п.2.2.1 договору № 2 про участь у фінансуванні будівництва об’єкту нерухомості від 26.02.2009р., є виконаними в повному обсязі, що підтверджується актом прийому-передачі простих векселів до додаткової угоди до від 26.02.2009р. (п. 1.3. договору).

         Згідно п. 2.1. договору за відступлення прав інвестора за договором № 2 про участь у фінансуванні будівництва об’єкту нерухомості, який було укладено 26.02.2009р. між продавцем та покупцем, покупець зобов’язався сплатити продавцю 2 206 024,20 грн., шляхом перерахування на користь продавця грошових коштів згідно наступного графіку: в термін до 28.04.2010р. –частину грошових коштів в сумі 22 000грн., в термін до 01.10.2010р. –решту грошових коштів в сумі 2 184 024,20 грн.

        Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем виконано п. 2.1.1. договору  та сплачено в термін до 28.04.2010р. частину грошових коштів за придбання прав в сумі 22 000,00 грн. Однак, відповідач не виконав належним чином взятих на себе грошових зобов’язань за договором   № 2 про купівлі-продаж прав інвестора за договором №2 від 26.02.09р. про участь у фінансуванні будівництва об’єкту нерухомості, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату в розмірі 255 000грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи  банківськими виписками.

          Таким чином, як вірно зазначає місцевий господарський суд, заборгованість відповідача за договором  № 2 від 27.04.2010р. купівлі-продажу прав інвестора за договором № 2  від 26.02.09р. про участь у фінансуванні будівництва об’єкту нерухомості, становить 1 929 024,20 грн.

          Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

         Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

        У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ст.693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Матеріалами справи підтверджено факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 1 929 024,20 грн., який відповідачем не спростований, а відтак, вірним є висновок місцевого господарського суду  про задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором  № 2 від 27.04.2010  купівлі-продажу прав інвестора за договором № 2 про участь у фінансуванні будівництва об’єкту нерухомості в сумі 1 929 024,20 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, як вірно зазначає місцевий господарський суд,  передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача  інфляційних витрат в розмірі 52 347,54 грн.  та 3% річних в сумі 23 568 грн. є  обгрунтованим та таким що підлягає залишенню без змін.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 60883,91 грн. місцевий господарський суд виходив з того, що  має місце прострочення виконання грошового зобов’язання у зв’язку з чим  вимоги позивача в частині стягнення пені, підлягають задоволенню.

З таким висновком колегія суддів не погоджується  з огляду на наступне.

Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, заставою, при триманням, завдатком (ч.1 ст.546 ЦК України)

Згідно з ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства ( ч.2 ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений з недодержанням письмової форми є нікчемним.

Умовами договору купівлі-продажу №2 від 27.04.2010р. не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання сторонами грошових зобов’язань, сторони не погодили  встановлення та розмір  штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення  зазначеного цивільного правопорушення  не встановлено.

З урахуванням вимог ст.215 ЦК України недійсний ( в даному випадку  нікчемний) правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані  з його недійсністю, а тому у місцевого господарського суду були відсутні підстави для задоволення позву в частині стягнення  пені.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія ”Адоніс” задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду  міста Києва від 28.02.2011р. у справі №50/51 змінити.

3.          Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

       „Позовні вимоги задовольнити частково.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія ”Адоніс”        (02091, м. Київ, вул.Горлівська, 124/140; ідентифікаційний код  32157018)   на користь Публічного акціонерного товариства „Український банк реконструкції та розвитку”( 04080, м.Київ, вул. Олексія Терьохіна ,4, ідентифікаційний код  26520688) основний борг в сумі 1 929 024,20 грн., суму  індексу інфляції в розмірі 52 347,54 грн.,  суму 3% річних у розмірі 23 568 грн., державне мито у розмірі 18 668 грн. та 212,40 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

         В решті позовних вимог  відмовити”.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-будівельна компанія ”Адоніс”    (02091, м. Київ, вул.Горлівська, 124/140; ідентифікаційний код  32157018)   на користь Публічного акціонерного товариства „Український банк реконструкції та розвитку” (04080, м.Київ, вул. Олексія Терьохіна ,4, ідентифікаційний код  26520688) 10372 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №50/51 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Пашкіна С.А.

Судді                                                                                          Синиця  О.Ф.

                                                                                          Калатай  Н.Ф.

04.05.11 (відправлено)