Постанова

від 11.05.2011 по справі 10/518

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2011                                                                                           № 10/518

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Алданової  С.О.

суддів:            Смірнової  Л.Г.

          Тищенко  О.В.

при секретарі:           Кривошеї О.В.

за участю представників:

від позивача –  ОСОБА_1. (довіреність б/н від 15.11.2010 р.)

від відповідача – не з’явився  

Розглянувши  апеляційну скаргу  Приватного акціонерного товариства «Метробуд»

на  рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 р.

у справі  № 10/518 (суддя Котков О.В.)

за позовом           Приватного акціонерного товариства «Метробуд»

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «БКПБ «Цембуд»

про                      стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу та

                    штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Метробуд» звернулось  до Господарського суду міста Києва з  позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БКПБ «Цембуд» про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 191206,44 грн., 37154,29 грн. пені, 7087,73 грн. 3% річних, 21797,53 грн. інфляційних втрат, судові витрати в розмірі 2572,46 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

27.01.2011 р. позивачем було подано уточнення обґрунтованого розрахунку ціни позову згідно ч. 6 ст. 232 ГК України (зменшення позовних вимог), в якому останній визначив, що загальна сума заборгованості відповідача становить 213003,97 грн. (сума боргу з урахуванням індексу інфляції), 7087,73 грн. 3% річних та 19544,97 грн. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 р. у справі № 10/518 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що вимоги позивача про стягнення суми заборгованості у розмірі 191206,44 грн. не підтверджуються матеріалами справи, та не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не були порушені строки передачі товару за договором купівлі-продажу № 46 від 01.10.2008 р.. У зв’язку з цим і нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу є безпідставним та в цій частині вимоги позивача також є необгрунтованими.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 р. у справі № 10/518 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, висновки викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.  

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

01.10.2008 р. між Приватним акціонерним товариством «Метробуд», як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «БКПБ «Цембуд», як постачальником, було укладено договір купівлі-продажу № 46, згідно якого постачальник зобов’язується передати у власність покупця бетонну продукцію (надалі – товар) в кількості, асортименті і по цінах згідно додатків, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах передбачених даним договором.

Пунктом 2.1 зазначеного договору передбачено, що кількість товару, що повинен бути поставлений покупцю визначається шляхом надання постачальнику письмових замовлень в порядку встановленому п. 4 договору.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що поставка товару здійснюється постачальником на підставі письмових замовлень покупця, які він надає постачальнику до 17 год. 00 хв. дня, що передує дню поставки. Сторони погодили, що письмові замовлення можуть бути надіслані факсимільним зв’язком з обов’язковим підтвердженням отримання такого замовлення уповноваженою особою постачальника.

Пунктом 4.3 договору визначено, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем відповідно до існуючих інструкцій (згідно товарно-транспортних накладних, які підписані відповідальною особою покупця).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати  майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору покупцем було перераховано на рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 1810000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 63 від 19.11.2008 р., № 73 від 25.11.2008 р., № 190 від 03.12.2008 р., № 193 від 04.12.2008 р., № 230 від 11.12.2008 р., № 81 від 26.01.2009 р., № 329 від 12.03.2009р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи, позивачем було отримано товар на підставі договору № 46 від 01.10.2008 р. на загальну суму 1618793,57 грн..

Крім того, в матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії заявок на поставки бетону, що в свою чергу спростовує твердження позивача про поставку товару на протязі дії договору без письмових заявок покупця, а лише в усному порядку.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

20.09.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 261/1 про повернення коштів у розмірі 191206,44 грн., обґрунтовуючи свою вимогу порушенням відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу № 46 від 01.10.2008 р., а саме щодо поставки товару на суму попередньої оплати.  

Згідно ст. 530 ЦК України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 46 від 01.10.2008 р., а саме п. 4.1, сторони передбачили строк виконання зобов’язання щодо поставки товару, яка повинна бути здійснена відповідачем на підставі письмових замовлень покупця.

Письмові замовлення позивача щодо поставки товару на суму 191206,44 грн. за договором № 46 від 01.10.2008 р. в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 693 ЦК України де встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товару у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Проте, враховуючи обставини справи, а саме відсутність письмового замовлення позивача щодо поставки товару на суму 191206,44 грн. згідно умов договору № 46 від 01.10.2008 р., суд приходить до висновку, що строк виконання зобов’язань щодо поставки товару на суму 191206,44 грн. у відповідача не настав, а тому і не був порушений.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 191206,44 грн. є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 19544,97 грн., 21797,53 грн. інфляційних втрат та 7087,73 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, з огляду на те, що в данному випадку відсутні підстави вважати наявним прострочення сплати основної заборгованості у розмірі 191206,44 грн., то нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 р. у справі № 10/518 є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв’язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Метробуд»  залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 р. у справі № 10/518 залишити без змін.

Справу №10/518 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Алданова  С.О.

Судді                                                                                          Смірнова  Л.Г.

                                                                                          Тищенко  О.В.