Постанова

від 15.06.2011 по справі 48/45

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2011 № 48/45

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Калата й Н.Ф.

суддів: Пашкіної С.А.

Синиці О.Ф.

при секретарі: Кул ачок О.А.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА _1 - представник за довірен істю № 78-05/2011 від 24.05.2011 року

від відповідача: ОС ОБА_2 - представник за дові реністю № 37106 від 14.06.2011 року

Кусень О. Г . - директор за Протоколом № 4 від 01.03.2011 року

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

апеляційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Медбланк+»

на рішення госп одарського суду міста Києва від 14.03.2011 року

у справі № 48/45 (суд дя Бойко Р. В.)

за позовом Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Управління матеріал ьно - технічного забезпечен ня «Енергокомплект»

до То вариства з обмеженою відпові дальністю «Медбланк+»

про стягне ння 28600,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стяг нення основного боргу в сумі 21000 грн. за поставлений за дого вором № 5МС-2/2009 від 05.01.2009 року, але н есвоєчасно оплачений товар, пені в сумі 3608,28 грн., збитків ві д інфляції в сумі 2874,98 грн. та 3 % р ічних в сумі 1116,87 грн.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 14.03.2011 року, п овний текст якого підписаний 18.03.2011 року, у справі № 48/45 позов за доволено частково, до стягне ння з відповідача на користь позивача присуджено основни й борг в сумі 17000 грн., пеню в сумі 35,38 грн., збитки від інфляції в сумі 2874,98 грн. та 3 % річних в сумі 1 116,87 грн., провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 4000 грн. припинено , в решті позову відмовлено.

Рішення суду ґрунтується н а тому, що позивачем належним чином доведено факт поставк и позивачем товару за спірни м договором та прострочення відповідачем свого обов' яз ку по оплаті зазначеного тов ару.

Припинення провадження у с праві в частині стягнення ос новного боргу в сумі 4000 грн. ґру нтується на тому, що після зве рнення позивача з даним позо вом до суду відповідач зазна чену суму позивачу перерахув ав.

Часткове задоволення позо вних вимог про стягнення пен і суд першої інстанції обгрн утовує тим, що позивачем проп ущено строк позовної давност і щодо звернення до суду із ча стиною вимог про стягнення п ені, про що відповідачем зроб лено відповідну заяву.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеж еною відповідальністю «Медб ланк+» звернулось до Київськ ого апеляційного господарсь кого суду з апеляційною скар гою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.03.2011 року у спр аві № 48/45 повністю та прийняти н ове рішення, яким позов залиш ити без задоволення.

В апеляційній скарзі відпо відач посилається на те, що су дом першої інстанції при при йнятті оспорюваного рішення не прийнято до уваги той факт , що після поставки, оплата яко ї є предметом спору, за умовам и спірного договору відповід ачем позивачу направлено ще дві заявки на поставку товар у, які останніми виконанні не були, з огляду на що відповіда ч згідно ч. 3 ст. 538 ЦК України мав право зупинити виконання св ого обв' язку по оплаті вже п оставленого товару, що ним і б уло зроблено, а отже, суд першо ї інстанції не мав правових п ідстав для стягнення з відпо відача спірної суми.

Ухвалою від 25.05.2011 року колегі ї суддів Київського апеляцій ного господарського суду в с кладі: головуючий суддя - Ка латай Н. Ф., судді Пашкіна С. А., С иниця О. Ф. апеляційну скаргу Т овариства з обмеженою відпов ідальністю «Медбланк+» прийн ято до розгляду та порушене а пеляційне провадження.

Під час розгляду справи пре дставник відповідача апеляц ійну скаргу підтримав в повн ому обсязі, представник пози вача проти задоволення скарг и заперечив та просив залиши ти її без задоволення, а спір не рішення суду першої інста нції - без змін.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи, заслухавши пояснен ня представників позивача та відповідача, з урахуванням п равил ст. 99, 101 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, згідно яким апеляційний г осподарський суд не зв' язан ий доводами апеляційної скар ги і перевіряє законність і о бґрунтованість рішення госп одарського суду у повному об сязі, колегія суддів встанов ила наступне.

05.01.2009 року позивач та відпові дач уклали договір № 5МС-2/2009 (дал і Договір), згідно умов якого п озивач продає, а відповідач к упує бланки суворої звітност і (обліку):

- «Сертифікат про проходжен ня профілактичного нарколог ічного огляду» форма №140-о (обл ікова);

- «Медична довідка про прохо дження обов' язкових попере днього та періодичного психі атричних оглядів» форма №122-2/о (облікова);

- «Медична довідка для отрим ання дозволу (ліцензії) на об' єкт дозвільної системи» форм а №127/о (облікова);

- «Медична довідка щодо прид атності до керування транспо ртним засобом» форма №083/о (обл ікова),

та бере на себе зобов' язан ня по розповсюдженню продукц ії серед юридичних і фізични х осіб, зареєстрованих у вста новлених законодавством Укр аїни порядку.

Згідно п. 2.1 Договору граничн а вартість одиниці продукції (одного бланку):

- форма №140-о (облікова) склада є - 1,45 грн., ПДВ (20%) - 0,29 грн., всьог о 1,74 грн.;

- форма №122-2/о (облікова) склада є - 1,45 грн., ПДВ (20%) - 0,29 грн., всьог о 1,74 грн.;

- форма №127/о (облікова) склада є - 1,50 грн., ПДВ (20%) - 0,30 грн., всьог о 1,80 грн.;

- форма №083/о (облікова) склада є - 1,45 грн., ПДВ (20%) - 0,29 грн., всьог о 1,74 грн.

Пукнтом 3.1 Договору встанов лено, що відвантаження проду кції позивачем здійснюється окремими партіями, протягом 3-х днів з моменту отримання п исьмового замовлення відпов ідача.

Як слідує з матеріалів спра ви та не заперечується сторо нами, на виконання письмовог о замовлення позивач постави в відповідачу продукцію на з агальну суму 81009 грн., що підтве рджується доданими до матері алів справи копіями витратн ої накладної № 688/755 від 01.07.2009 року та довіреності на отримання матеріальних цінностей сері я ЯПП № 580726/26 від 01.07.2009 року (а.с. 19-20).

При цьому, відповідач ані пр оти отримання зазначеної про дукції ані проти її кількост і або якості не заперечує.

Згідно п. 3.2 Договору оплата з а відвантажену продукцію зді йснюється відповідачем до 30 ч исла місяця, в якому було отри мано бланки.

Отже, за продукцію, отриману за витратною накладною № 688/755 в ід 01.07.2009 року, відповідач повине н був розрахуватись до 30.07.2009 рок у включно, чого ним зроблено н е було, внаслідок чого виник б орг.

Про факт визнання відповід ачем спірної заборгованості свідчать наявні в матеріала х справи копії листів відпов ідач № 72 від 31.07.2009 року та № 77 від 25.0 8.2009 (а.с. 23-24), якими відповідач гар антував оплату спірної проду кції.

Як слідує з наданих позивач ем копій виписок з банківськ ого рахунку (а.с.21-22), відповідач частково за отриману продук цію розраховувався. Зокрема, до дати звернення позивача з даним позовом до суду в рахун ок оплати спірної продукції відповідачем було перерахов ано 60009 грн., а отже, заборговані сть відповідача перед позива чем становила 21000 грн.

Зазначена сума і становить суму основного боргу, яка поз ивачем заявлена до стягнення в рамках даної справи.

Проте, як слідує з наданих п озивачем копій виписок з бан ківського рахунку (а.с.45-46), післ я звернення до суду з даним по зовом, а саме 14.02.2011 року та 23.02.2011 ро ку, відповідач, в рахунок опла ти спірної заборгованості, п ерерахував позивачеві ще 4000 г рн.

Таким чином, на дату винесен ня рішення у даній справі заб оргованість відповідач пере д позивачем за спірну продук цію становила 17000 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд пр ипиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спор у.

Враховуючи викладене вище , суд першої інстанції правом ірно припиненив провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 4000 грн . на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК Укр аїни. Рішення суду в цій части ні залишається без змін.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України вс тановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одн а сторона (боржник) зобов'язан а вчинити на користь другої с торони (кредитора) певну дію (п ередати майно, виконати робо ту, надати послугу, сплатити г роші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має пра во вимагати від боржника вик онання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з пі дстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК Укра їни).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України п ідставами виникнення цивіль них прав та обов'язків, зокрем а, є договори та інші правочин и.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК Укра їни договором є домовленість двох або більше сторін, спрям ована на встановлення, зміну або припинення цивільних пр ав та обов'язків.

Згідно ст. 655 ЦК України за до говором купівлі - продажу о дна сторона (продавець) перед ає або зобов' язується перед ати майно (товар) у власність д ругій сторін (покупцеві), а пок упець приймає або зобов' язу ється прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грош ову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК Укра їни покупець зобов'язаний оп латити товар після його прий няття або прийняття товароро зпорядчих документів на ньог о, якщо договором або актами ц ивільного законодавства не в становлений інший строк опла ти товару.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України вс тановлено, що якщо у зобов'яза нні встановлений строк (терм ін) його виконання, то воно під лягає виконанню у цей строк (т ермін).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК Укра їни зобов' язання має викону ватися належним чином відпов ідно до умов договору та вимо г цього Кодексу, інших актів ц ивільного законодавства, а з а відсутності таких умов та в имог - відповідно до звичаї в ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставлятьс я. Одностороння відмова від з обов' язання або односторон ня зміна його умов не допуска ється, якщо інше не встановле но договором або законом.

Відповідно до статті 193 Госп одарського кодексу України с уб'єкти господарювання та ін ші учасники господарських ві дносин повинні виконувати го сподарські зобов'язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов'язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться.

Факт наявності у відповіда ча заборгованості за поставл ену за Договором продукцію в сумі 17000 грн. належним чином до ведений і відповідачем не сп ростований, а відтак, суд перш ої інстанції правомірно задо вольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача осно вного боргу в сумі 17000 грн. Ріше ння суду в цій частині залиша ється без змін.

Щодо посилань відповідача на те, що суд першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення не прийняв до уваги т е, що після поставки, оплата як ої є предметом спору, за умов ами спірного договору відпов ідачем позивачу направлено щ е дві заявки на поставку това ру, які останніми виконанні н е були, з огляду на що відповід ач згідно ч. 3 ст. 538 ЦК України ма в право зупинити виконання с вого обв' язку по оплаті вже поставленого товару, що ним і було зроблено, а отже, суд пер шої інстанції не мав правови х підстав для стягнення з від повідач спірної суми, слід за значити наступне.

Так, дійсно, ч. 3 ст. 538 ЦК Україн и встановлено, що у разі неви конання однією із сторін у зо бов'язанні свого обов'язку аб о за наявності очевидних під став вважати, що вона не викон ає свого обов'язку у встановл ений строк (термін) або викона є його не в повному обсязі, дру га сторона має право зупинит и виконання свого обов'язку, в ідмовитися від його виконанн я частково або в повному обся зі.

Проте, стаття 538 ЦК України р егулює правовідносини із зус трічного виконання зобов' я зань, а отже, застосовувати по ложення вказаної статті можн а лише до зустрічних зобов' язань.

Згідно ч. 1 вказаної статті в иконання свого обов'язку одн ією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене вико нанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним викон анням зобов'язання.

Як вірно зауважено судом пе ршої інстанції, з наявних в ма теріалах справи доказів не в бачається, що обов' язок від повідача з оплати отриманої партії товару пов' язаний із здійсненням позивачем насту пної поставки, а відповідаче м не доведено неможливість з дійснення такої оплати. Тобт о, зобов' язання відповідача оплатити отриману партію то вару не залежить від поставк и наступної партії. До того ж, згідно п. 3.1 Договору поставки здійснюються окремими парті ями, а відтак, кожна поставка п родукції оплачується незале жно від іншої.

З огляду на викладене вище, положення ст. 538 ЦК України не п ідлягають застосуванню до сп ірних правовідносин.

Щодо вимог позивача про стя гнення з відповідача пені, зб итків від інфляції та 3 % річни х слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК Україн и порушенням зобов' язання є його невиконання або викона ння з порушенням умов, визнач ених змістом зобов' язання ( неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК Укра їни боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не пр иступив до виконання зобов' язання або не виконав його у с трок, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у раз і порушення зобов' язання, н астають наслідки, передбачен і договором або законом, в том у числі, сплата неустойки.

Пунктом 5.3 Договору визначе но, що у випадку несвоєчасної оплати продукції у визначен ий строк, згідно п. 3.2 Договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної обл ікової ставки НБУ за кожний д ень прострочення платежу, що діяла в період, за який нарахо вується пеня.

Як слідує з матеріалів спра ви, позивачем пеня розрахова на за період з 31.07.2009 року по 31.01.2010 р оку.

Проте, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штраф них санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, к оли зобов'язання мало бути ви конано.

Отже, з урахуванням положен ь ч. 6 ст. 232 ГК України колегія с уддів погоджується із виснов ком суду першої інстанції що до визначення періоду нараху вання пені з 31.07.2009 року (дата, з як ої відповідач вважається так им, що прострочив виконання г рошового зобов' язання) по 30.0 1.2010 року (шість місяців від дня коли зобов' язання мало бут и виконано (30.07.2009 р. + 6 місяців), а о тже, підстави для стягнення п ені за 31.01.2010 року відсутні.

Статтею 256 ЦК України визнач ено, що позовна давність - це с трок, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України в становлено, що позовна давні сть в один рік застосовуєтьс я, зокрема, до вимог про стягне ння неустойки (штрафу, пені).

Як слідує з матеріалів спра ви, а саме з конверту, в якому п озовна заява надійшла до суд у, з позовом до суду позивач з вернувся 28.01.2011 року (штамп відд ілення зв' язку), тобто части на з пені, на яку позивач має п раво, знаходиться поза межам и річного строку позовної да вності.

Частиною 3 статті 267 ЦК Україн и визначено, що позовна давні сть застосовується судом лиш е за заявою сторони у спорі, зр обленою до винесення ним ріш ення.

В наданому відповідачем ві дзиві на позов (а.с. 56-58) він верта ється до суду з заявою про зас тосування до позовних вимог про стягнення неустойки спец іальної позовної давності в 1 рік.

Відповідно до ч. 4 ст. статті 2 67 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З таких обставин, суд першої інстанції при вирішення спо ру по суті, врахувавши припис и чинного законодавства щод о строків позовної даності т а наслідків пропущення таких строків, правомірно задовол ьнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 28.01.2010 року по 30.01. 2010 року за уточненим розрахун ком суду в сумі 35,38 грн. Рішення суду в цій частині залишаєть ся без змін.

Відповідно до ст. 625 ЦК Україн и боржник, який прострочив ви конання грошового зобов' яз ання, на вимогу кредитора зоб ов' язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь п еріод прострочення, а також т ри проценти річних від прост роченої суми, якщо інший розм ір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції право мірно задовольнив позовні ви моги позивача про стягнення з відповідача збитків від ін фляції в сумі 2874,98 грн. та 3 % річн их в сумі 1116,87 грн. Рішення суду в цій частині залишається без змін.

З огляду на вищевикладене, а пеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Медбланк+» задоволенню не підлягає, рішення господарс ького суду міста Києва від 14.03 .2011 року у справі №48/45 відповідає чинному законодавству, факт ичним обставинам і матеріала м справи, підстав для його ска сування не вбачається.

Судові витрати на подачу ап еляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покла даються на Товариство з обме женою відповідальністю «Мед бланк+».

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК Украї ни, Київський апеляційний го сподарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Медбланк+» на ріше ння господарського суду міст а Києва від 14.03.2011 року у справі № 48/45залишити без задоволення.

2. Рішення господарського су ду міста Києва від 14.03.2011 року у с праві №48/45 залишити без змін.

3. Повернути до господарсько го суду міста Києва матеріал и справи № 48/45.

Головуючий суддя Калатай Н.Ф.

Судді Пашкіна С.А.

Сини ця О.Ф.

20.06.11 (відправлено)