Постанова

від 26.11.2008 по справі 48/45

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

48/45

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.11.2008                                                                                           № 48/45

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            Алданової  С.О.

          Шапрана В.В.

 при секретарі:           Плукар І.І.

 За участю представників:

 від позивача - Носкова А.В. (довіреність № Д07/6357 від 06.11.2008 р.)

від відповідача -     Полінкевич С.С. (довіреність № 280 від 13.11.2008 р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 24.07.2008

 у справі № 48/45 (Сулім В.В.)

 за позовом                               Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

 про                                                  вирішення переддоговірного спору

 В судовому засіданні 12.11.2008 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 26.11.2008 р.     

ВСТАНОВИВ:

 Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулась до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” про вирішення переддоговірного спору.

21.02.2008 р. Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал” в порядку ст. 60 Господарського процесуального кодексу України подано зустрічну позовну заяву до Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” про зобов'язання підписати протокол розбіжностей до договору № 06-004-1-1-1 та визнати договір укладеним із включенням до його умов пунктів у редакції, згідно протоколу розбіжностей.   

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.02.2008 р. прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”, розгляд справи ухвалено здійснювати разом з первісним позовом.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідач відмовився від зустрічних позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.07.2008 р. провадження за зустрічним позовом припинено.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.07.2008 р. в задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 24.07.2008 р. скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2008 р. апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” прийнято до провадження.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, листом від 28.12.2007 р. № 03/4847 позивач направив відповідачу 47 проектів договорів про надання послуг з підвищення  тиску холодної води, в тому числі договір                       № 06-004-1-1-1 (далі – Договір),  який  був  підписаний  з боку позивача Директором філіалу „Теплові розподільчі мережі Київенерго”            Голубевим А.Г., який діяв на підставі довіреності від 08.11.2007 р.                   № У07/6992.

Відповідач листом від 10.01.2008 р. № 104/12-13/11-08 повернув Договір, підписаний зі свого боку з протоколом розбіжностей (далі – Протокол розбіжностей). У листі відповідач зазначив, що на його думку дані договори суперечать вимогам чинного законодавства, попередньо досягнутим домовленостям між підприємствами та не відповідають законним інтересам ВАТ „АК „Київводоканал”, тому вони не можуть бути підписані товариством у такій редакції.

          У   протоколі   розбіжностей  до  Договору   відповідач,   посилаючись   на  п.   5.1   Правил користування системами комунального водопостачання   та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 р. № 65, виклав свої заперечення щодо умов договору та свої пропозиції щодо внесення змін до редакції Договору.

 Позивач, отримавши Протокол розбіжностей, зазначив зокрема, що надіслані протоколи розбіжностей до договорів фактично є іншими договорами з іншим предметом та іншими суттєвими умовами, а не запереченнями щодо його окремих умов, запропоновані відповідачем умови спірного договору не відповідають законодавству, порушують законні інтереси позивача як самостійного господарюючого суб'єкта, метою діяльності якого є отримання прибутку, та який володіє пристроями для підвищення тиску, суперечить раніше досягнутим домовленостям та є неприйнятними для позивача.

Отже, позивач не погодився на укладення зазначених договорів із запропонованими протоколами розбіжностей та відмовився від їх підписання. Також, позивач повідомив відповідача про намір передати спір до Господарського суду м. Києва, а тому просив письмово  підтвердити згоду відповідача на передачу переддоговірного спору на вирішення суду.

Вищезазначений лист відповідач отримав 16.01.2008 р. вхід. № 167/1.

          Матеріалами справи підтверджується той факт, що позивач не отримав від відповідача згоди на передачу переддоговірного спору до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови в позові про визнання договору № 06-004-1-1-1 укладеним в редакції позивача, з огляду на наступне.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання визначені ст. 179 Господарського кодексу України, згідно ч. 1 якої майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами – юридичними особами на підставі господарських договорів є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначений статтею 181 Господарського кодексу України. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

З матеріалів справи вбачається, що  позивач, керуючись ст. 181 Господарського кодексу України, направив  на  адресу   відповідача  проект Договору, відповідач в межах строку, встановленого ч. 4 ст. 181   Господарського кодексу України, надіслав позивачу підписаний Договір та   Протокол розбіжностей, про який зроблене застереження на Договорі.

В свою чергу, позивач у строк, встановлений ч. 5 ст. 181 Господарського кодексу України, протягом 20 днів з моменту отримання Договору з Протоколом розбіжностей, відмовився укладати договір на умовах, визначених Протоколом розбіжностей, а також просив відповідача надати згоду на передачу спору до суду, але відповідачем такої згоди не було надано.

За таких обставин, враховуючи той факт, що згідно ч. 5 ст. 181 Господарського кодексу України, для передачі стороною неврегульованих розбіжностей до суду необхідна згода другої сторони, то у позивача не виникло права звернення до суду із переддоговірним спором.

Згідно ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Крім того, колегія суддів, проаналізувавши Договір з врахуванням   пропозицій,   викладених   у   Протоколі розбіжностей, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було фактично запропоновано укласти договір про відшкодування витрат, а умови   договору   про   надання   послуг   із  Договору виключені. Таким чином, відповідач у відповідь на пропозицію позивача укласти договір про надання послуг направив нову пропозицію на інших умовах, тобто відповідач відмовився від прийняття пропозиції позивача.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивач в разі наявності заперечень щодо окремих умов нової пропозиції мав надати відповідачу Протокол розбіжностей до цієї пропозиції у порядку, встановленому статтею 181 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту   одержання   особою,   яка   направила   пропозицію   укласти   договір,   відповіді   про прийняття цієї пропозиції.

          Колегією суддів встановлено, що обидві сторони  відмовились від одержаних одна від одної пропозицій укласти договір для врегулювання спірних правовідносин.

Крім   того, 26.12.2007 р. на нараді з розгляду питання укладення договорів про відшкодування витрат на експлуатацію насосного обладнання сторонами   була  досягнута  згода  врегулювати  спірні   правовідносини на умовах договору надання послуг за настання наступних обставин: 1) внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від

28.08.2007 р. № 1127, 2) погодження річної калькуляції витрат на послуги з підвищення тиску з Головним правлінням цінової політики, 3) у договорі про падання послуг з підвищення тиску загальна вартість послуг не повинна перевищувати калькуляцію втрат, 4) у бюджеті м. Києва на 2008 рік має бути передбачене щомісячне відшкодування відповідачу різниці між встановленими тарифами та економічно обгрунтованими витратами з

урахуванням додаткових витрат відповідно до укладених договорів на послуги з підвищення тиску.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом в оскаржуваному рішенні, позивач не надав доказів того, що відповідні обставини настали і у відповідача виник обов'язок врегулювати спірні правовідносини саме на умовах договору про надання послуг згідно із досягнутою 26.12.2007 р. домовленістю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 24.07.2008 р. у справі           № 48/45 залишити без змін.

Матеріали справи № 48/45 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Смірнова  Л.Г.

 Судді                                                                                          Алданова  С.О.

                                                                                          Шапран В.В.

 01.12.08 (відправлено)