Постанова

від 07.07.2011 по справі 43/112

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2011 № 43/112

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Мальче нко А.О.

суддів: Майданевича А .Г.

Гаврилюка О.М.

при секретарі: Риж ова В.В.

розглянувши апеляційну с каргу державного територіал ьно-галузевого об' єднання « Південно-Західна залізниця»

на рішення господарського суду міста Києва

від 13.05.2011 року

у справі № 43/112 (суддя - Пасько М.В.)

за позовом товариства з обм еженою відповідальністю нау ково-виробнича фірма «Нові т ехнології», м. Харків,

до державного територіаль но-галузевого об' єднання «П івденно-Західна залізниця», м. Київ,

про стягнення 58 258, 66 грн., -

за участю представників:

від позивача: не з' явився, про час і місце розгляду апел яційної скарги повідомлений належним чином;

від відповідача: : ОСОБА_1 . - представник (дов. № 1446-НЮ ві д 12.04.2011 р.);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-ви робнича фірма «Нові технолог ії» (надалі - ТОВ НВФ «Нові те хнології») звернулось до гос подарського суду міста Києва з позовом до державного тери торіально-галузевого об' єд нання «Південно-Західна залі зниця» (надалі - ДТГО «Південн о-Західна залізниця») про стя гнення 58 258,66 грн. заборгованост і, яка виникла, внаслідок нена лежного виконання договору № ПЗ/НРП-092016/НЮ від 12.11.2009 року.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 13.05.2011 року у справі № 43/112 позов задоволено . Стягнуто з ДТГО «Південно-За хідна залізниця» на користь ТОВ НВФ «Нові технології» 45 000 ,00 грн. основного боргу, 2 025,71 грн. 3 % річних, 3 477,95 грн. пені, 7 755,00 грн. і нфляційних нарахувань, 582,59 грн . державного мита, 236,00 грн. витра т на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у.

Задовольняючи позов, суд, ке руючись статтями 525, 526 Цивільно го кодексу України, дійшов ви сновку про порушення відпові дачем строків виконання зобо в' язань за договором № ПЗ/НР П-092016/НЮ від 12.11.2009 року, а тому має с платити позивачеві борг з ур ахуванням пені, інфляційних втрат та трьох процентів річ них.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням суду, ДТГО «Півден но-Західна залізниця» зверну лося до Київського апеляційн ого господарського суду з ап еляційною скаргою, в якій про сило скасувати рішення госпо дарського суду міста Києва в ід 13.05.2011 року та прийняти нове, я ким відмовити в задоволені п озову повністю.

Апеляційна скарга обґрунт ована тим, що судом першої інс танції рішення постановлено з порушенням норм матеріаль ного та процесуального права .

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 17.06.2011 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного пр овадження та призначено до р озгляду на 07.07.2011 року.

В судовому засіданні предс тавник скаржника надав суду платіжне доручення про сплат у основного боргу за спірним договором, яке колегією судд ів було оглянуто та повернут о відповідачу, з огляду на те, що апеляційний суд перегляда є справу за наявними доказам и станом на час прийняття ріш ення судом першої інстанції.

Представник відповідача а пеляційну скаргу підтримав, просив таку задовольнити, а р ішення суду скасувати та при йняти нове, яким відмовити у з адоволенні позову.

Представник позивача в суд ове засідання не з' явився, п ро час та місце розгляду апел яційної скарги повідомлений належним чином. Колегія судд ів, вислухавши думку предста вника скаржника, вирішила зд ійснити перевірку рішення су ду у даній справі за наявними матеріалами у відсутність п редставника позивача, з урах уванням пояснень, наданих пр едставником відповідача.

07.07.2011 року в судовому засідан ні колегією суддів було огол ошено вступну та резолютивну частини постанови господарс ького суду апеляційної інста нції.

Обговоривши доводи апеляц ійної скарги, заслухавши поя снення представника відпові дача, проаналізувавши на під ставі встановлених фактични х обставин правильність заст осування судом першої інстан ції норм матеріального та пр оцесуального права, судова к олегія Київського апеляційн ого господарського суду дійш ла висновку, що апеляційна ск арга задоволенню не підлягає , а рішення місцевого господа рського суду необхідно частк ово змінити, виходячи з насту пного.

Як вірно встановлено місце вим господарським судом та в бачається з матеріалів справ и, 12.11.2009 року між ТОВ НВФ «Нові те хнології» (в тексті договору - постачальник) та ДТГО «Пів денно-Західна залізниця» (в т ексті договору - замовник) у кладено договір № ПЗ/НРП-092016/НЮ від 12.11.2009 року, за умовами якого постачальник зобов' язався виготовити та поставити сте нд для перевірки тиристорів (в тексті договору - товар), а замовник - прийняти та оплати ти його (а.с.11-15).

Даний договір набирає чинн ості з моменту отримання пос тачальником від замовника за явки про готовність прийнятт я товару та діє до 31.12.2009 року, але в будь-якому випадку до повно го виконання своїх зобов' яз ань обома сторонами (пункт 5.1. д оговору).

Матеріали справи свідчать , що укладений сторонами дого вір за своєю правовою природ ою є змішаним та містить озна ки договору підряду та догов ору поставки.

В силу частини 1 статті 837 Цив ільного кодексу України, за д оговором підряду одна сторон а (підрядник) зобов' язуєтьс я на свій ризик виконати певн у роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовни к - прийняти та оплатити викон ану роботу.

Нормами статті 712 Цивільног о кодексу України визначено, що за договором поставки про давець (постачальник), який зд ійснює підприємницьку діяль ність, зобов' язується перед ати у встановлений строк (стр оки) товари у власність покуп ця для виконання його підпри ємницької діяльності або в і нших цілях, не пов' язаних з о собистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використ анням, а покупець зобов' язу ється прийняти товар та спла тити за нього певну грошову с уму.

Таким чином, укладення ДТГО «Південно-Західна залізниця » з ТОВ НВФ «Нові технології» договору № ПЗ/НРП-092016/НЮ від 12.11.200 9 року було спрямоване на виго товлення та поставку останні м вказаного товару, що в свою ч ергу, породжує обов' язок ДТ ГО «Південно-Західна залізни ця» здійснити його оплату.

Згідно зі статтею 626 Цивільн ого кодексу України, договор ом є домовленість двох або бі льше сторін, спрямована на вс тановлення, зміну або припин ення цивільних прав та обов'я зків.

Статтею 629 Цивільного кодек су України встановлено, що до говір є обов' язковим для ви конання сторонами.

Як свідчать матеріали спра ви, за актом прийому-передачі продукції від 24.12.2009 року постач альник передав, а замовник пр ийняв вказаний вище товар (а.с .17).

Відповідно до пункту 6.4., зага льна суму по договору 90 000,00 грн.

З огляду на пункт 7.2. договору замовник здійснює оплату по ставленого товару протягом 3 0 банківських днів з дня його о тримання. Днем отримання тов ару вважається день підписан ня сторонами або їх уповнова женими представниками акту п рийому-передачі товару або н акладну.

Матеріалами справи підтве рджується, що позивач вистав ив відповідачу рахунок-факту ру № НТ-000038 від 28.12.2009 року на суму 90 000,00 грн., яка останнім була спла чена лише частково на суму 45 000 ,00 грн., внаслідок чого сума осн овного боргу зменшилась і ст ановила 45 000,00 грн. (а.с.16,60,59).

З метою досудового врегулю вання спору позивач неоднора зово направляв відповідачу п ретензії з вимогою погашення основної заборгованості, як і відповідачем розглянуті не були (а.с.18-35).

В силу приписів статті 173 Гос подарського кодексу України , господарським визнається з обов' язання, що виникає між суб' єктом господарювання т а іншим учасником відносин у сфері господарювання з підс тав, передбачених Господарсь ким кодексом України, в силу я кого один суб' єкт (зобов' я зана сторона, у тому числі бор жник) зобов' язаний вчинити певну дію господарського хар актеру на користь іншого суб ' єкта (виконати роботу, пере дати майно, сплатити гроші то що), а інший суб' єкт (управнен а сторона, у тому числі кредит ор) має право вимагати від зоб ов' язаної сторони виконанн я її обов' язку.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу Укра їни, суб' єкти господарюванн я та інші учасники господарс ьких відносин повинні викону вати господарські зобов' яз ання належним чином відповід но до закону, інших правових а ктів, договору, а за відсутнос ті конкретних вимог щодо вик онання зобов' язання - відпо відно до вимог, що у певних умо вах звичайно ставляться. До в иконання господарських дого ворів застосовуються відпов ідні положення Цивільного ко дексу України з урахуванням особливостей, передбачених ц им Кодексом.

Положеннями статей 525, 526 Циві льного кодексу України перед бачено, що одностороння відм ова від зобов' язання або од ностороння зміна його умов н е допускається, якщо інше не в становлено договором або зак оном. Зобов' язання має вико нуватися належним чином відп овідно до умов договору та ви мог цього Кодексу, інших акті в цивільного законодавства, а за відсутності таких умов т а вимог - відповідно до звичаї в ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставлятьс я.

Відповідно до частини 1 стат ті 854 Цивільного кодексу Украї ни якщо договором підряду не передбачена попередня оплат а виконаної роботи або окрем их її етапів, замовник зобов'я заний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остат очної здачі роботи за умови, щ о роботу виконано належним ч ином і в погоджений строк або , за згодою замовника, - достро ково.

У відповідності до статті 53 0 Цивільного кодексу України , якщо у зобов' язанні встано влений строк (термін) його вик онання, то воно підлягає вико нанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Циві льного кодексу України, пору шенням зобов' язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов' язання (ненал ежне виконання).

Таким чином, судова колегія вважає, що місцевий господар ський суд дійшов вірного вис новку про обґрунтованість ви мог про стягнення з відповід ача заборгованості по оплаті поставленого товару на суму 45 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стяг нути з відповідача пеню за пе ріод з 14.09.2010 року по 14.03.2011 року в су мі 3 477,95 грн., три проценти річни х за період з 11.02.2010 року по 14.03.2011 ро ку в сумі 2 025,71 грн. та інфляційн і втрати за період з 11.02.2010 року п о 14.03.2011 року в сумі 7 755,00 грн.

Положенням пункту 11.1. догово ру передбачено, що за невикон ання чи неналежне виконання зобов' язань за даним догово ром винна сторона несе відпо відальність згідно з чинним законодавством України і дог овором.

З огляду на пункти 11.2., 11.4. догов ору, у разі порушення строків оплати замовник сплачує пос тачальнику пеню в розмірі по двійної облікової ставки НБ України від суми заборговано сті, за кожен день прострочки , включаючи день оплати, яка на раховується за останні 6 міся ців.

Згідно частини 2 статті 218 Гос подарського кодексу України учасник господарських відно син відповідає за невиконанн я або неналежне виконання го сподарського зобов' язання . У разі, якщо інше не передбач ено законом або договором, су б' єкт господарювання за пор ушення господарського зобов ' язання несе господарсько-п равову відповідальність. У с фері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217 та частин ою 1 статті 230 Господарського к одексу України, застосовують ся господарські санкції, зок рема, штрафні санкції у вигля ді грошової суми (неустойка, ш траф, пеня), яку учасник господ арських відносин зобов'язани й сплатити у разі порушення н им правил здійснення господа рської діяльності, невиконан ня або неналежного виконання господарського зобов'язання .

Разом з тим, відповідно до ч астини 6 статті 231 Господарськ ого кодексу України, штрафні санкції за порушення грошов их зобов' язань встановлюют ься у відсотках, розмір яких в изначається обліковою ставк ою Національного банку Украї ни за увесь час користування чужими коштами, якщо інший ро змір відсотків не передбачен о законодавством або договор ом, тобто наведена норма є дис позитивною.

Статтею 625 Цивільного кодек су України встановлено, що бо ржник не звільняється від ві дповідальності за неможливі сть виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який пр острочив виконання грошовог о зобов'язання, на вимогу кред итора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням вст ановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а та кож три проценти річних від п ростроченої суми, якщо інший розмір процентів не встанов лений договором або законом.

Доводи скаржника про те, що суд не надав належної правов ої оцінки тій обставині, що у в ідповідності до ст. 258 Цивільн ого кодексу України до вимог про стягнення неустойки зас тосовується спеціальна позо вна давність в один рік, колег ія суддів вважає безпідставн ими.

Так, у відповідності до ч. 3 ст . 267 Цивільного кодексу Україн и позовна давність застосову ється судом лише за заявою ст орони у спорі, зробленою до ви несення ним рішення.

Відповідач такої заяви не з аявляв. Хоча останній не прий мав участі у розгляді даної с прави в суді першої інстанці ї, таку обставину колегія суд у не може розцінити як поважн у причину, через яку відповід ач не реалізував таке право, з огляду на те, що в останнього було достатньо часу зробити це з моменту отримання позов у шляхом подачі відповідної заяви чи з посиланням на це у в ідзиві у відповідності до ст атей 22, 59 ГПК України.

В обґрунтування доводів ап еляційної скарги відповідач вказує на те, що судом першої інстанції при нарахуванні тр ьох процентів річних та інфл яційних втрат було невірно в раховано суму основної забор гованості за заявлений періо д.

Дані твердження колегія су ддів апеляційної інстанції в ідхиляє, оскільки у листі Вер ховного Суду України від 03.04.1997 р оку № 62-97р. визначено, що розрах унок суми боргу з урахування м індексу інфляції здійснюєт ься шляхом перемноження суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний інде кс інфляції за період простр очки погашення заборгованос ті.

Колегія суддів вважає, що су д першої інстанції дійшов об ґрунтованого висновку, що не сплата заборгованості по дог овору є порушенням зобов'яза ння, а тому наявні підстави дл я застосування встановленої законодавством відповідаль ності у вигляді стягнення пе ні, інфляційних втрат та трьо х процентів річних.

Здійснивши перерахунок, су дова колегія визначила, що на лежний розмір інфляційних вт рат та трьох процентів річни х, які підлягають стягненню з відповідача за період прост рочення становлять 7 551,50 грн. та 2 014,52 грн. відповідно, при цьому , з відповідача підлягає до сп лати пеня, у заявленому позив ачем розмірі.

Згідно пункту 4 частини 1 ста тті 103 Господарського процесу ального кодексу України, апе ляційна інстанція за результ атами розгляду апеляційної с карги має право змінити ріше ння.

У відповідності до пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 Господарс ького процесуального кодекс у України підставами для ска сування або зміни рішення мі сцевого господарського суду є неповне з'ясування обстави н, що мають значення для справ и; порушення або неправильне застосування норм матеріаль ного чи процесуального права .

З огляду на вищевикладене, к олегія суддів дійшла висновк у про наявність підстав для з міни рішення суду першої інс танції, а саме, щодо розміру за доволених позовних вимог в ч астині стягнення сум трьох п роцентів річних та інфляційн их втрат.

Виходячи з наведеного, коле гія суддів Київського апеляц ійного господарського суду п риходить до висновку, що апел яційна скарга ДТГО «Південно -Західна залізниця» задоволе нню не підлягає, а рішення гос подарського суду Києва від 13.0 5.2011 року слід змінити.

Судові витрати розподіляю ться відповідно до вимог ста тті 49 Господарського процесу ального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 32, 33, 43, 99, 101 - 105 Господарського процесуал ьного кодексу України, Київс ький апеляційний господарсь кий суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скарг у державного територіально-г алузевого об' єднання «Півд енно-Західна залізниця» на р ішення господарського суду м іста Києва від 13.05.2011 року у спра ві № 43/112 залишити без задоволе ння.

2. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 13.05.2011 р оку у справі № 43/112 змінити в час тині сум інфляційних втрат т а трьох процентів річних.

Резолютивну частину рішен ня господарського суду міста Києва від 13.05.2011 року у справі № 4 3/112 викласти в наступній редак ції:

«1. Позовні вимоги задоволь нити частково.

2. Стягнути з державного тер иторіально-галузевого об' є днання «Південно-Західна зал ізниця» (01034, м. Київ, вул. Лисенка , 6, код ЄДРПОУ 33888830) на користь тов ариства з обмеженою відповід альністю науково-виробнича ф ірма «Нові технології» (20700, Чер каська обл., м. Сміла, вул. Мазур а, 24, код ЄДРПОУ 31729242) заборговані сть у сумі 45 000,00 грн. (сорок п' ят ь тисяч грн. 00 коп.), пеню в сумі 3 477,95 грн. (три тисячі чотириста с імдесят сім грн. 95 коп.), інфляці йні витрати у сумі 7 551,50 грн. (сім тисяч п'ятсот п' ятдесят одн а грн. 50 коп.), три відсотки річн их у сумі 2 014,52 грн. (дві тисячі чо тирнадцять грн. 52 коп.), витрати по сплаті державного мита в с умі 580,44 грн. (п' ятсот вісімдес ят грн. 44 коп.) та 235,13 грн. (двісті т ридцять п' ять грн. 13 коп.) - вит рат на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су.

3. В іншій частині в задоволе нні позову відмовити.».

3. Доручити господарсь кому суду міста Києва видати наказ на виконання зазначен ої постанови суду.

4. Матеріали справи № 43/1 12 повернути до господарськог о суду міста Києва.

Постанова набирає законн ої сили з моменту її прийнятт я і може бути оскаржена до Вищ ого господарського суду Укра їни протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апе ляційного господарського су ду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Майданевич А.Г.

Гавр илюк О.М.