Постанова

від 20.07.2011 по справі 21/143-10/6-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2011 № 21/143-10/6-11

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Пашкін ої С.А.

суддів: Баранця О.М.

Зеленіна В.О.

при секретарі:

За участю представників с торін:

Від позивача - ОСОБА_1 ( довір. б/н від 15.07.11);

Від відповідача - ОСОБА_ 2 ( довір. б/н від 30.09.10);

Від третьої особи - ОСОБА _3 ( довір. №6 від 04.01.11);

розглянувши апеляційну ск аргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Граніттр ансервіс”

на рішення Госпо дарського суду Київської обл асті від 22.04.2011р.

у справі № 21/143-10/6-11 (суддя Че рногуз А.Ф.)

за позовом Товариства з о бмеженою відповідальністю „ Тайгер-ГК”

до Товариства з о бмеженою відповідальністю „ Граніттрансервіс”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідач а Приватне акціонерне товар иство „Українська транспорт на страхова компанія”

про стягнення борг у.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарсько го суду Київської області ві д 22.04.2011р. у справі №21/143-10/6-11 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою від повідальністю „Граніттранс ервіс” на користь Товариства з обмеженою відповідальніст ю „Тайгер-ГК” 390 027 грн.38 коп. вар тості втраченого майна, 3 900 грн . 27 коп. державного мита та 236 грн . витрат на інформаційно-техн ічне забезпечення судового п роцесу.

Рішення Господарського су ду Київської області грунтує ться на тому, що перевізник в п орушення норм матеріального права не забезпечив схоронн ість товару під час його пере везення, у зв' язку з проявле ною останнім недбалістю, чим завдав позивачу збитків, а ві дтак, як зазначає суд, така обс тавина, як крадіжка не може бу ти форс-мажорною обставиною у розумінні ст. 263 ЦК України та підставою для звільнення ві дповідача від господарсько-п равової відповідальності.

Не погоджуючись із вказани м рішенням суду відповідач з вернувся з апеляційною скарг ою, в якій просить Київський а пеляційний господарський су д скасувати рішення Господар ського суду Київської област і та прийняти нове рішення, як им у задоволенні позовних ви мог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відпо відач вказує про те, що відпо відач неодноразово подавав д окументи, які засвідчували, щ о матеріальна шкода, яка була заподіяна позивачу, є наслід ком протиправних (злочинних) дій третіх осіб, і відповідач (його працівники та агенти) не мають до втрати вантажу (внас лідок викрадення) ніякого ві дношення.

Скаржник зазначає й про те, що в матеріалах справи відсу тні докази того, що втраті ван тажу сприяла будь-яка протип равна поведінка перевізник а чи перевізником було вчине не правопорушення при переве зенні вантажу. Зупинка транс портного засобу на стоянці в антажних автомобілів на АЗС „ОККО” не є порушенням умов д оговору перевезення та не мо же вважатись неправомірними винними діями перевізника.

Дослідивши доводи апеляці йної скарги, наявні матеріал и справи та заслухавши поясн ення представників сторін та третьої особи колегія судді в встановила наступне.

Між ТОВ “Тайгер-ГК” та ITT Production LL P (постачальник) 01 червня 2009 року укладено договір поставки, в ідповідно до умов якого пост ачальник зобов' язується зд ійснювати позивачу поставку товару з метою його подальшо ї реалізації останнім.

Постачальником виставлено відповідачу у відповідності до його заявки інвойс №2009121801 на загальну суму 104 092,63 дол. США.

Постачальником (Production LLP - Лондо н) передано, а ТОВ “Граніттран ссервіс” (перевізник) прийня то товар у кількості 724 шт. для о тримувача (ТОВ “Тайгер-ГК” - Дн іпропетровськ), а саме:

- мобільних телефонів НТС Не rо А6262 UKR (HERO 100) (black) в кількості 179 шт.,

- мобільних телефонів НТС Touch 2 T333 UKR (PB 74100) (Mega-black) в кількості 200 шт.,

- мобільних телефонів НТС НD 2 T 8585 UKR (PB 81100) (Leo-black) в кількості 65 шт.,

- мобільних телефонів Sony Ericsson F 30 5 black в кількості 280 шт., що підтвер джується підписами та відбит ками печаток сторін на міжна родній товарно-транспортній накладній А №009565. Копія зазнач еної накладної міститься в м атеріалах справи.

Відповідно до статті 1 Конве нції про договір міжнародног о дорожнього перевезення ван тажів /КДПВ/ від 19.05.1956 року, дата в ступу у силу для України 17.05.2007 р ік, дійсна Конвенція застос овується до всякого договору дорожнього перевезення вант ажів за винагороду за допомо гою автомобілів, коли зазнач ені в договорі місце прийнят тя до перевезення вантажу і м ісце, передбачене для здачі в антажу, знаходяться на терит орії двох різних країн, з яких принаймні одна є учасником К онвенції.

Стаття 4 Конвенції визначає , що договір перевезення вста новлюється накладною.

Стаття 5 Конвенції передбач ає, що накладна складається у трьох оригінальних екземпля рах, підписаними відправнико м та перевізником, при чому ці підписи можуть бути надруко вані або замінені штемпелем відправника.

Згідно до ст. 3 Конвенції пер евізник відповідає за свої в ласні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, в ніч з 26 на 27 грудня 2009 ро ку відбулось пограбування ав томобіля (державний номер АА 1090НІ), що здійснював перевезен ня вантажу згідно накладної А №009565, в результаті чого було ч асткового викрадено передан ий постачальником перевізни ку вантаж.

Факт крадіжки вантажу було зареєстровано у ЖРЗПЗ №1410 Киє во-Святошинського РВ та пору шено кримінальну справу №13-5276 з а ознаками злочину, передбач еного ч. 3 ст. 185 Кримінального к одексу України.

Відповідно до Акту експерт изи №1-3939 від 26 грудня 2009 року, скл аденого Київською торгово-пр омисловою палатою, із 724 перед аних для перевезення мобільн их телефонів виявлено у наяв ності лише 472 одиниці. Решту мо більних телефонів у кількост і 252 шт. було викрадено, а саме:

- мобільних телефонів НТС Не rо А6262 UKR (HERO 100) (black) в кількості 115 шт.,

- мобільних телефонів НТС Touch 2 T333 UKR (PB 74100) (Mega-black) в кількості 80 шт.,

- мобільних телефонів НТС НD 2 T 8585 UKR (PB 81100) (Leo-black) в кількості 57 шт.,

Кількість втраченого това ру підтверджується також і п оясненнями представника від повідача, наданими в судових засіданнях.

12 березня 2010 року позивачем н аправлено відповідачу прете нзію №10/03, відповідно до якої по зивач вимагав виплати вартос ті втраченого товару.

На зазначену претензію від повідач відповів 12 квітня 2010 ро ку листом №01/пр., відповідно до якого просив позивача надіс лати пакет документів, зі змі сту яких можливо встановити вартість втраченого товару.

В порядку досудового врегу лювання спору сторони згоди щодо вартості втраченого тов ару та порядку його оплати не дійшли.

Приписами ст. 909 ЦК України та ст. 307 ГК України визначено, що за договором перевезення ван тажу одна сторона (перевізни к) зобов'язується доставити в вірений їй другою стороною (в антажовідправником) вантаж д о пункту призначення в устан овлений законодавством чи до говором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержу вачу), а вантажовідправник зо бов'язується сплатити за пер евезення вантажу встановлен у плату.

Договір перевезення ванта жу укладається в письмовій ф ормі. Укладення договору пер евезення вантажу підтверджу ється складенням перевізног о документа (транспортної на кладної, коносамента тощо) ві дповідно до вимог законодавс тва. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідпр авників бланками перевізних документів згідно з правила ми здійснення відповідних пе ревезень.

Відповідно до ст.9 Конвенції у разі відсутності у накладн ій вмотивованих перевізнико м зауважень, вважається, що ва нтаж та його упаковка зовні б ули у справному стані в момен т прийняття вантажу перевізн иком, та що кількість вантажн их місць, їх розмітка та номер и відповідали вказаній накла дній.

За таких обставин, як вірно зазначає місцевий господарс ький суд, підписання відпов ідачем, як перевізником, міжн ародної товарно-транспортно ї накладної А №009565 без будь-яки х зауважень чи заперечень, св ідчить про прийняття ним тов ару у кількості та якості, заз наченій у накладні, та відпов ідно породжує для відповідач а усі права та обов' язки пер едбачені чинним законодавст вом України та Конвенцією дл я перевізників.

Статтею 924 ЦК України встано влено, що перевізник відпові дає за збереження вантажу, ба гажу, пошти з моменту прийнят тя їх до перевезення та до вид ачі одержувачеві, якщо не дов еде, що втрата, нестача, псуван ня або пошкодження вантажу, б агажу, пошти сталися внаслід ок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за в трату, нестачу, псування або п ошкодження прийнятих до пере везення вантажу, багажу, пошт и у розмірі фактичної шкоди, я кщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Аналогічні норми закріпле ні в ч. 1 ст. 17 Конвенції, якими ви значено, що перевізник несе в ідповідальність за втрату, н естачу та пошкодження прийня того до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нес тача або пошкодження сталися не з його вини.

Частиною 2 ст. 17 Конвенції пер едбачено, що перевізник звіл ьняється від відповідальнос ті якщо втрата вантажу, його у шкодження чи затримка його д оставки стались внаслідок ді й або недогляду позивача, вна слідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недо глядом з боку перевізника, вн аслідок дефекту вантажу чи в наслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і насл ідки яких він не міг відверну ти, причому тягар доказу цих о бставин покладається на пере візника (ст. 18 Конвенції).

Відповідачем, в процесі роз гляду справи подано клопота ння про витребування у Києво -Святошинського районного су ду доказів, яке задоволено мі сцевим господарським судом.

Колегія суддів погоджуєть ся з висновком місцевого гос подарського суду в тій части ні, що відповідно до ст. 924 ЦК Ук раїни перевізник відповідає за збереження вантажу, багаж у, пошти з моменту прийняття ї х до перевезення та до видачі одержувачеві, а тому посилан ня відповідача в апеляційній скарзі на відсутність в ньог о обов' язку виплати вартост і втраченого вантажу у зв'язк у з відсутністю його вини у вт раті вантажу (по факту крадіж ки вантажу було порушено кри мінальну справу №13-5276 за ознака ми злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу У країни). Крім того, судова коле гія зазначає про те, що відпо відно до ч.3 ст.35 Господарськог о процесуального кодексу лиш е вирок суду з кримінальної с прави, що набрав законної сил и, є обов' язковим для господ арського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце п евні дії та ким вони вчинені.

Позивач в позовній заяві пр осить стягнути з відповідач а 390 027,38 грн. вартості втраченог о відповідачем товару у кіль кості 252 шт., а саме: мобільних т елефонів НТС Неrо А6262 UKR (HERO 100) (black) в к ількості 115 шт., мобільних теле фонів НТС Touch2 T333 UKR (PB 74100) (Mega-black) в кілько сті 80 шт., мобільних телефонів НТС НD2 T 8585 UKR (PB 81100) (Leo-black) в кількості 57 шт.

Статтею 225 ГК України визнач ено склад та розмір відшкоду вання збитків, а саме, до склад у збитків, що підлягають відш кодуванню особою, яка допуст ила господарське правопоруш ення, включаються: вартість в траченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена в ідповідно до вимог законодав ства; додаткові витрати (штра фні санкції, сплачені іншим с уб'єктам, вартість додаткови х робіт, додатково витрачени х матеріалів тощо), понесені с тороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'я зання другою стороною.

Згідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються вит рати, зроблені управленою ст ороною, втрата або пошкоджен ня майна, а також не одержані н ею доходи, які управнена стор она одержала б у разі належно го виконання зобов' язання а бо додержання правил здійсне ння господарської діяльност і другою стороною.

Згідно ст. 22 ЦК України особа , якій завдано збитків у резул ьтаті порушення її цивільног о права, має право на їх відшко дування. Збитками є: 1) втрати, я ких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особ а зробила або мусить зробити для відновлення свого поруш еного права (реальні збитки); 2 ) доходи, які особа могла б реа льно одержати за звичайних о бставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави цивільн о-правової відповідальності за завдану майнову шкоду, пер едбачені ст. 1166 ЦК України, згід но якої для настання цивільн о-правової відповідальності необхідно наявність складу правопорушення, а саме: наявн ість шкоди, протиправна пове дінка заподіювача шкоди, при чинний зв' язок між шкодою т а протиправною поведінкою за подіювача, вина.

Зі змісту ст. 314 ГК України вб ачається, що втрата, нестача і пошкодження вантажу є наслі дком його незбереження під ч ас перевезення, що свідчить п ро неналежне виконання перев ізником своїх обов'язків за д оговором перевезення та є пі дставою господарсько-правов ої відповідальності перевіз ника.

Під втратою вантажу слід ро зуміти неможливість видачі в антажу одержувачеві протяго м встановленого строку у зв'я зку з його фізичною загибелл ю, крадіжкою або знищенням.

Перевізник відповідає за з береження вантажу після прий няття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або його пошкоджен ня сталися внаслідок обстави н, яким перевізник не міг запо бігти та усунення яких від нь ого не залежало, а саме сталис я не з його вини (презумпція ви ни перевізника).

Матеріалами справи встано влено, що втрата вантажу відб улася у зв' язку з його краді жкою, про що було зареєстрова но у ЖРЗПЗ №1410 Києво-Святошинс ького РВ та порушено криміна льну справу №13-5276 за ознаками з лочину.

Скаржник в апеляційній ска рзі зазначає про те, що в мате ріалах справи відсутні доказ и того, що втраті вантажу спри яла будь-яка протиправна пов едінка перевізника чи перев ізником було вчинене правопо рушення при перевезенні вант ажу.

З письмових пояснень водія відповідача, вбачається, що п ід час здійснення перевезенн я, він в ніч 25 листопада 2009 року п окинув автомобіль державний номер АА 1090 НІ за адресою: м. Киї в, Велика Кільцева, 54, територі я заправки “Окко”.

За поясненнями водія, після його повернення до машини де ржавний номер АА 1090 НІ, якою зді йснювалось перевезення, було виявлено зникнення товару, т обто відбулася крадіжка.

Крім того, третьою особою на підставі п. 13.1.2. договору страх ування відмовлено відповіда чу у виплаті страхового відш кодування, передбаченого дог овором страхування від 03 лист опада 2009 року на тій підставі, щ о останнім з грубої необереж ності порушено правила збері гання прийнятого до перевезе ння вантажу, чим порушено умо ви договору страхування та д одатку до нього, а саме, залише но транспортний засіб на тер иторії автозаправочної стан ції, що не є охороняємою стоян кою транспортних засобів.

Місцевий господарський су д, з яким погоджується судова колегія вірно зазначає про т е, що при розумінні взятих на с ебе зобов' язань визначених приписами ст. 924 ЦК України, ч. 1 с т. 314 Господарського кодексу У країни та ч. 1 ст. 17 Конвенції що до збереження вантажу, відпо відач залишаючи автомобіль з вантажем без догляду, хоча і н е передбачав можливість наст ання наслідків своїх дій, про те мав та повинен був їх перед бачити.

Таким чином, оскільки перев ізник не забезпечив схоронні сть товару під час його перев езення, що стала підставою вт рати вантажу, а саме: телефон ів (115 шт. мобільних телефонів Н ТС Неrо А6262 UKR (HERO 100) (black), 80 шт. мобільни х телефонів НТС Touch2 T333 UKR (PB 74100) (Mega-black), 57 ш т. мобільних телефонів НТС НD2 T 8585 UKR (PB 81100) (Leo-black), вартість вказана у інвойсі №2009121801 щодо кожного вид у телефонів (203,57 дол. США, 187,09 дол. С ША та 185,68 дол. США відповідно) з у рахування офіційного курсу д ол. США станом на 27 грудня 2009 рок у (день проведення експертиз и Київською торгово-промисло вою палатою), завдав позиваче ві збитки у вигляді вартості втраченого вантажу у розмір і 390 027,38 грн., які підлягають відш кодуванню відповідачем.

Щодо вимог позивача про стя гнення з відповідача 37 750 грн. в итрат пов' язаних з оплатою послуг адвоката місцевий гос подарський суд прийшов до ві рного висновку про те, що зазн ачена вимога є необґрунтован ою та задоволенню не підляга є, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 44 Господар ського процесуального кодек су України, судові витрати ск ладаються з державного мита, оплати послуг перекладача, а двоката, витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу та інше.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК Укр аїни витрати, що підлягають с платі за послуги адвоката, ви значаються у порядку, встано вленому Законом України "Про адвокатуру".

Поняття особи, котра є адвок атом, наводиться в статті 2 цьо го Закону, якою визначено, що а двокатом може бути громадяни н України, який має вищу юриди чну освіту, стаж роботи за спе ціальністю юриста або помічн ика адвоката не менше двох ро ків, склав кваліфікаційні іс пити, одержав свідоцтво про п раво на зайняття адвокатсько ю діяльністю та прийняв Прис ягу адвоката України.

Позивачем надано до матері алів справи копію договору п ро надання правової допомоги , укладеного між позивачем та адвокатом Бєляєвою Ольгою В ікторівною 13 квітня 2010 року та акт приймання-передачі надан их послуг за даним договором у розмірі 37 750 грн.

Оскільки позивачем не нада но доказів, що підтверджують статус адвоката за Бєляєвою Ольгою Вікторівною, та доказ ів фактичної оплати даних по слуг, у місцевого господарсь кого суду були відсутні підс тави для задоволення вимог п озивача про стягнення з відп овідача 37 750 грн витрат пов' яз аних з оплатою послуг адвока та.

За таких обставин колегія с уддів дійшла висновку, що апе ляційна скарга задоволенню н е підлягає, а рішення місцево го господарського суду - пі длягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-105 Господар ського процесуального кодек су, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю „Граніттрансервіс ” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського су ду Київської області від 22.04.2011р . у справі № 21/143-10/6-11 залишити бе з змін.

3. Матеріали справи № 21/143-10/6-11 пов ернути до Господарського суд у Київської області.

Головуючий суддя Пашкіна С.А.

Судді Баранець О.М.

Зеле нін В.О.