Постанова

від 28.09.2011 по справі 21/143-10/6-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2011 р. Справа № 21/143-10/6-11

Колегія суддів Вищого г осподарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьме нка М.В.,

суддів Палій В.М.,

Цвігун В.Л .,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відпо відальністю "Граніттранссер віс"

на рі шення господарського суду Ки ївської області від 22.04.2011 р. та п останову Київського апеляці йного господарського суду ві д 20.07.2011 р.

у справі № 21/143-10/6-11 господарського суду Ки ївської області

за позовом Товариства з обмеженою відп овідальністю "Тайгер-ГК"

до То вариства з обмеженою відпові дальністю "Граніттранссерв іс"

третя особа Пр иватне акціонерне товариств о

"Ук раїнська транспортна страхо ва компанія"

про ст ягнення 390 027,38 грн.

за участю представникі в:

ТОВ "Тайгер-ГК" - ОСОБА_1 ;

ТОВ "Граніттранссервіс" - не з'явилися;

ПАТ "Українська транспортн а страхова компанія" - не з 'явилися;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайгер-ГК" звернулось до господарськог о суду Київської області з по зовом та просило суд стягнут и з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Граніттранссервіс" 390 027,38 грн. матеріальної шкоди, завдано ї внаслідок втрати вантажу п ід час його перевезення, 37 750,00 гр н. витрат на оплату послуг адв оката.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається н а те, що відповідач неналежни м чином виконав свої зобов'яз ання за договором, оформлени м міжнародною товарно-трансп ортною накладною, щодо забез печення перевезення та доста вки у пункт призначення ввір еного йому позивачем вантажу (т.1 а.с.3-5).

Ухвалою господарського су ду Київської області від 21.07.2010 р . залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не з аявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні від повідача Закрите акціонерне товариство "Українська тран спортна страхова компанія" (т .1 а.с.93).

Відповідач у справі - ТОВ " Граніттранссервіс" у письмов их поясненнях по суті спору п роти задоволення заявлених в имог заперечував, посилаючис ь на те, що його вина у заподія нні позивачу збитків відсутн я (т.2 а.с.20-22).

Третя особа у поясненнях по справі просить заявлені вим оги задовольнити, посилаючис ь на те, що відповідач не забез печив схоронність вантажу у процесі перевезення, внаслід ок чого допустив втрату част ини вантажу, чим порушив умов и договору та завдав позивач у збитків (т.2 а.с.7-9).

Рішенням господарського с уду Київської області від 18.08.20 10 р. позов задоволено. Відпові дно до рішення суду першої ін станції з ТОВ "Граніттрансер віс" на користь ТОВ "Тайгер-ГК" стягнуто 390 027,38 грн. матеріально ї шкоди. У задоволенні вимоги про стягнення 37 750,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката ві дмовлено (т.1 а.с.111-115).

Задовольняючи позовні вим оги, суд першої інстанції вих одив з того, що внаслідок втра ти відповідачем (перевізнико м) вантажу, позивачу було завд ано матеріальну шкоду в зага льній сумі вартості втрачено го вантажу - 390 027 ,38 грн. У задоволенні вимоги пр о стягнення 37 750,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмо влено, у зв'язку з тим, що позив ачем не доведено фактичної о плати даних послуг, а також не надано належних доказів, які підтверджують, що ОСОБА_1 є адвокатом.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 08.12.2010 р. рішення господар ського суду Київської област і від 18.08.2010 р. залишено без змін (т.1 а.с.165-172).

Постановою Вищого господа рського суду України від 16.02.2011 р . прийняті у справі судові акт и скасовано, а справу направл ено на новий розгляд до суду п ершої інстанції (т.1 а.с.198-202).

При цьому, судом касаційної інстанції вказано на необхі дність встановлення вини від повідача у втраті вантажу та заподіянні позивачу збитків .

Під час нового розгляду спр ави, рішенням господарського суду Київської області від 22. 04.2011 р. позов задоволено. Відпов ідно до рішення суду першої і нстанції з ТОВ "Граніттрансе рвіс" на користь ТОВ "Тайгер-ГК " стягнуто 390 027,38 грн. матеріальн ої шкоди. У задоволенні вимог и про стягнення 37 750,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката ві дмовлено (т.2 а.с.76-87).

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 20.07.2011 р. рішення господар ського суду Київської област і від 22.04.2011 р. залишено без змін (т.3 а.с.39-45).

Не погоджуючись з прийняти ми у справі судовими актами, Т ОВ "Граніттранссервіс" зверн улося до Вищого господарсько го суду України з касаційною скаргою та просить їх скасув ати, прийняти нове рішення, як им у задоволенні позову відм овити повністю.

Вимоги касаційної скарги м отивовані порушенням норм пр оцесуального права, неправил ьним застосуванням до віднос ин сторін норм матеріального права (т.3 а.с.49-54).

До початку розгляду касаці йної скарги по суті представ ником відповідача подано кло потання про оголошення перер ви в судовому засіданні, у зв'я зку з направленням на адресу третьої особи копії касацій ної скарги та доданих до неї д окументів лише 28.09.2011 р.; предста вником третьої особи подано клопотання про відкладення р озгляду справи у зв'язку з нео триманням третьою особою коп ії касаційної скарги, які від хилено касаційною інстанціє ю з тих підстав, що: з відмітки , що міститься на зворотному б оці ухвали Вищого господарсь кого суду України від 20.09.2011 р. у д аній справі, вбачається, що вк азана ухвала направлена на а дреси сторін та третьої особ и 20.09.2011 р., тобто у строк, передбач ений ст. 87 ГПК України, отже, пре дставник третьої особи, буду чи повідомленим про призначе ння судом касаційної інстанц ії до розгляду касаційної ск арги ТОВ "Граніттранссервіс" , користуючись правами, перед баченими ст. 22 ГПК України, мав можливість до дати судового засідання ознайомитись з ма теріалами справи, а зокрема, з і змістом касаційної скарги. Крім того, факт повідомлення третьої особи про розгляд сп рави підтверджується змісто м поданого нею клопотання.

Колегія суддів, приймаючи д о уваги межі перегляду справ и у касаційній інстанції, про аналізувавши на підставі фак тичних обставин справи засто сування норм матеріального і процесуального права при ви несенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну с каргу такою, що не підлягає за доволенню, з наступних підст ав.

Під час вирішення спору по с уті та перегляді прийнятого рішення в апеляційному поряд ку, судами першої та апеляцій ної інстанцій встановлені на ступні обставини.

01.06.2009 р. між ТОВ "Тайгер-ГК" та ITT Pr oduction LLP (постачальником) укладен о договір поставки, відповід но до умов якого постачальни к зобов' язується здійснюва ти позивачу поставку товару з метою його подальшої реалі зації останнім.

На виконання умов договору , постачальником виставлено відповідачу, у відповідності до заявки останнього, інвойс № 2009121801 на загальну суму 104 092,63 дол . США.

З метою поставки позивачу з амовленого товару, постачаль ником передано, а ТОВ "Гранітт ранссервіс" прийнято товар у кількості 724 шт., що зазначено у міжнародній товарно-транспо ртній накладній А № 009565.

Судами встановлено, що в ніч з 26 на 27 грудня 2009 року відбулос ь пограбування автомобіля де ржавний номер АА 1090 НІ, що здійс нював перевезення вантажу зг ідно накладної А № 009565, в резуль таті чого було частково викр адено переданий постачальни ком перевізнику вантаж.

Факт крадіжки вантажу було зареєстровано у ЖРЗПЗ № 14100 Киє во-Святошинського РВ та пору шено кримінальну справу № 13-5276 за ознаками злочину, передба ченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Відповідно до акта експерт изи № 1-3939 від 30.12.2009 р., складеного К иївською торгово-промислово ю палатою, із 724 переданих для п еревезення мобільних телефо нів виявлено у наявності лиш е 472 одиниці. Решту мобільних т елефонів у кількості 252 шт. бул о викрадено.

Укладений між сторонами до говір (міжнародна товарно-тр анспортна накладна) за своєю правовою природою є договор ом перевезення та з огляду на ст. 174 ГК України, ст. 11 ЦК Україн и, є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язк ів, визначених ним.

В силу ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов' язання має в иконуватися належним чином в ідповідно до умов договору т а вимог цього Кодексу, інших а ктів цивільного законодавст ва, а за відсутності таких умо в та вимог - відповідно до зв ичаїв ділового обороту або і нших вимог, що звичайно ставл яться. Одностороння відмова від зобов'язання або одност ороння зміна його умов не д опускається, якщо інше не в становлено договором або зак оном (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК У країни).

Відповідно до ст. 909 ЦК Україн и, ст. 307 ГК України, за договоро м перевезення перевізник зоб ов'язується доставити ввірен ий йому відправником вантаж до пункту призначення, а замо вник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу вста новлену плату. Договір перев езення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення д оговору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (кон осамента або іншого документ а, встановленого транспортни ми кодексами (статутами).

Згідно із ст.610 ЦК України, по рушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ненале жне виконання).

У відповідності з вимогами п. 4 ст. 611 ЦК України у разі поруш ення зобов' язання настають правові наслідки, встановле ні договором або законом, зок рема, у вигляді відшкодуванн я збитків.

В силу ст. 920 ЦК України, у разі порушення зобов'язань, що вип ливають із договору перевезе ння, сторони несуть відповід альність, встановлену за дом овленістю сторін, якщо інше н е встановлено цим Кодексом, і ншими законами, транспортним и кодексами (статутами).

Предметом спору у справі є в имога позивача про стягнення з відповідача 390 027,38 грн. вартос ті втраченого відповідачем т овару.

Задовольняючи позовні вим оги, суди попередніх інстанц ій виходили з недоведеності відповідачем факту відсутно сті його вини у втраті вантаж у, і такий висновок судів є пра вильним.

Так, в силу ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за зб ереження вантажу, багажу, пош ти з моменту прийняття їх до п еревезення та до видачі одер жувачеві, якщо не доведе, щ о втрата, нестача, псування аб о пошкодження вантажу, багаж у, пошти сталися внаслідок об ставин, яким перевізник не мі г запобігти та усунення яких від нього не залежало. Переві зник відповідає за втрату, не стачу, псування або пошкодже ння прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмі рі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з йог о вини. Аналогічні положен ня містяться у ст. 314 ГК України .

Відповідно до ст. 614 ЦК Україн и відповідальність за невико нання або неналежне виконанн я зобов' язань покладається при наявності вини (уми слу або необережності). Особа є невинуватою, якщо вона дове де, що вжила усіх залежних від неї заходів щодо належного в иконання зобов'язання. Відсу тність своєї вини доводить о соба, яка порушила зобов'язан ня.

За змістом п. п. 1, 2 ст. 17 Конвенц ії про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, перевізник несе в ідповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталис я з моменту прийняття вантаж у для перевезення і до його до ставки, а також за будь-яку зат римку доставки. Однак, пере візник звільняється від відп овідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи з атримка його доставки сталис ь внаслідок дій або недогляд у позивача, внаслідок інстру кцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку п еревізника, внаслідок дефект у вантажу чи внаслідок обс тавин, уникнути яких перевіз ник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

На виконання вказівок Вищо го господарського суду Украї ни, судами попередніх інстан цій встановлено, що відповід ач (перевізник), в порушення ви щевикладених норм матеріаль ного права та вимог Конвенці ї про договір міжнародного а втомобільного перевезення в антажів, не забезпечив схоро нність вантажу під час його п еревезення, а саме: залишив тр анспортний засіб на територі ї автозаправної станції, що н е є стоянкою, яка охороняєтьс я, чим завдав позивачу збиткі в. При цьому, викрадення части ни вантажу сторонньою особою не є обставиною, що звільняє в ідповідача від відповідальн ості, а є лише підставою, в роз умінні ч. 5 ст. 314 ГК України, для з вернення перевізника з позов ом до особи, винної у втраті ва нтажу.

Доводи, викладені у касацій ній скарзі, не приймаються до уваги, оскільки були предмет ом дослідження судів поперед ніх інстанцій та їм дана відп овідна правова оцінка.

За таких обставин, підстав д ля зміни чи скасування поста нови Київського апеляційног о господарського суду від 20.07.20 11 р., якою залишено без змін ріш ення господарського суду Киї вської області від 22.04.2011 р., нема є.

З огляду на викладене, керую чись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України , колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Київського а пеляційного господарського суду від 20.07.2011 р. у спр аві № 21/143-10/6-11 господарського суд у Київської області залишити без змін, а касаційну скаргу Т овариства з обмеженою відпов ідальністю "Граніттранссерв іс" - без задоволення.

Головуючий суддя К узьменко М.В.

Судді Па лій В.М.

Цвіг ун В.Л.