Постанова

від 10.08.2011 по справі 11/5025/508/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/5025/508/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2011 року                                                           Справа № 11/5025/508/11  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого  судді                         Гудак А.В.

судді                                                   Сініцина Л.М. ,

 судді                                                   Олексюк Г.Є.   

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  не з'явився

прокурор - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг В"

на рішення господарського суду  Хмельницької області від 19.05.11 р.

у справі № 11/5025/508/11   (суддя  Радченя Д.І. )

за позовом Прокурора Волочиського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Управління агропромислового розвитку Волочиської районної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг В"

про стягнення в сумі 234 400 грн. 00 коп.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Хмельницької області від  19.05.2011 року у справі № 11/5025/508/11 (Радченя Д.І) задоволено позов  прокурора Волочиського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Управління агропромислового розвитку Волочиської райдержадміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг В" про стягнення 234400 грн. за договором надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг В" на користь Управління агропромислового розвитку Волочиської районної державної адміністрації 234400грн. заборгованості,  державне мито в розмірі 2344,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням,  товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг В" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

На думку скаржника, оскаржене рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права при неповному з”ясуванні обставин, що мають суттєве значення для справи.  

Скаржник вважає, що виділені йому кошти з резервного фонду на підставі розпорядження КМУ № 1010-р від 28.07.2008 року не підлягають поверненню, оскільки зміни, щодо визначення статусу вказаних коштів не вносились.

Висновок суду, щодо повернення коштів на підставі розпорядження Волочиської районної державної адміністрації є необгрунтованим, оскільки прийнявши зазначене розпорядження Волочиська райдержадміністрація вийшла за межі наданої законом компетенції.

Крім того, суд не дослідив та не надав належну оцінку доказам, на які посилався позивач у письмовій заяві від 16.05.2011р. Зокрема, не взяв до уваги ту обставину, що у відповідача не було заборгованості ні за бюджетними позичками, ні за фінансовою допомогою, що підтверджується довідкою Управління Державного казначейства у Волочинському районі від 10.05.2011р.

Також, на думку скаржника, мцсевий суд при винесенні рішення не врахував судову практику, що є грубим порушенням норм процесуального права.

У письмовому відзиві від 20.07.2011р. на апеляційну скаргу позивач заперечив проти її доводів, вважаючи оскаржене рішення суду першої інстанції законним та таким, що відповідає дійсним обставинам справи. Також, у вказаному відзиві позивач просив розглянути справу без участі представників Управління агропромислового розвитку Волочиської районної державної адміністрації та повідомити про прийняте рішення.

Прокуратурою відзив на апеляційну скаргу не подано, прокурор в судове засідання не з"явився, відомотсей про причини неявки суду  не надав.

Представник відповідача в засідання суду 10.08.11р. не з"явився.

09.08.2011р. на адресу суду від представника ТОВ "Агро-Юг В" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з перебуванням його у відпустці.

Однак, колегія суддів відмовляє у задоволенні вказаного клопотання з огляду на те, що відсутність представника товариства відповідно до ст.77 ГПК України не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Також, слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Частиною 3 ст.28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, зазначений у клопотанні представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси товариства в суді.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого  рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 19.05.2011 року у справі №11/5025/508/11 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.08.2008 року  № 428/2008-р вирішено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008 року №1010-р „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненський та Хмельницькій областях” спрямувати кошти, виділені з резервного фонду Державного бюджету райдержадміністраціям для часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася на території Хмельницької області.

15.08.2008р. Розпорядженням Волочиської районної державної адміністрації "Про розподіл коштів виділених розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.08.2008 року  № 428/2008-р на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в липні 2008 року на території Волочиського району та змінами до розпорядження голови районної державної адміністрації від 25.12.2008 року №1127 відповідачу були виділені кошти в сумі 234440,00грн (а.с. 47-48).

Відповідно до п. 3 розпорядження  Волочиської  районної державної  адміністрації  від 25.12.2008 року № 1127/2008 р. „Про внесення змін до розпорядження голови   районної   державної адміністрації від 15.08.2008 року № 672/2008-р.”  проведено перерозподіл коштів, виділених з резервного фонду державного бюджету,  та спрямовано  сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності для часткової компенсації, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася на території Волочиського району та визначено   порядок повернення цих коштів, зокрема рівними частинами починаючи з 1 вересня  по 1 грудня 2009 року (а.с. 52).

На виконання Розпорядження Волочиської районної державної адміністрації "Про розподіл коштів виділених розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.08.2008 року  № 428/2008-р  Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації перерахувало кошти у сумі 234440,00 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями платіжних доручень  № 652 від 29.12.2008р. та №373 від 29.08.2008р. (а.с. 8).

Оскільки кошти в сумі 234440,00 гривень станом на 01.12.2009 року позикодавцю не були повернуті, він звертався до відповідача з листом-вимогою №04/138 від 23.03.2011р., яка останнім залишений без задоволення.

За таких обставин, прокурор Волочиського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Управління агропромислового розвитку Волочиської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Хмельницької області про стягнення суми безпроцентної цільової позики на підставі розпорядження  Волочиської  районної державної  адміністрації  від 25.12.2008 року № 1127/2008 р. „Про внесення змін до розпорядження голови   районної   державної адміністрації від 15.08.2008 року № 672/2008-р.”

Господарський суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що оскільки відповідач у встановлений у розпорядженні Волочиської  районної державної  адміністрації  від 25.12.2008 року № 1127/2008 р. „Про внесення змін до розпорядження голови   районної   державної адміністрації від 15.08.2008 року № 672/2008-р.” строк до 01.12.2009 року     позики не повернув, стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг В" коштів у сумі 234400,00 гривень є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає за необхідне зазначити таке.

Предметом спору в даній справі є стягнення з відповідача на користь Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації 234400,00  гривень безпроцентної цільової позики згідно Розпорядженням Волочиської районної державної адміністрації "Про розподіл коштів виділених розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.08.2008 року  № 428/2008-р на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в липні 2008 року на території Волочиського району від 15.08.2008р.

Пунктом 3 статті 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Відповідно до частини 1 статті 117 Конституції України  Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Аналогічне положення містяться і у частині 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України".

Відповідно статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"  Кабінет Міністрів України у сфері економіки та фінансів забезпечує здійснення заходів, передбачених державними програмами ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, приймає рішення з питань ліквідації наслідків інших аварій, а також пожеж, катастроф, стихійного лиха, утворює згідно із законом державні резервні фонди фінансових і матеріально-технічних ресурсів та приймає рішення про їх використання та приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України.

Згідно з частиною 1 статті 24 Бюджетного кодексу України ( в редакції, яка діяла на той час) резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.  Аналогічні положення містить і стаття 24 нині діючого Бюджетного кодексу України.

Відповідно до частини 2 пункту 11 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою № 415 Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року  ( з змінами та доповненнями), кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

З огляду на викладене, визначений Кабінетом Міністрів України порядок використання коштів з резервного фонду бюджету передбачає, що кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності виділяються лише на умовах  повернення.

Як вбачається з  матеріалів справи,  на виконання розпорядження Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області  від 15.08.2008 року № 672/2008р. „Про  розподіл коштів, виділених розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 12 серпня 2008 року № 428/2008–р на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в липні 2008 року на території Волочиського району,  зі змінами та доповненнями внесеними  розпорядженням  Волочиської  районної державної  адміністрації  від 25.12.2008 року №1127/2008 р. „Про внесення змін до розпорядження голови   районної   державної адміністрації від 15.08.20008 року №672/2008-р, яким проведено перерозподіл коштів, виділених з резервного фонду державного бюджету,  та спрямовано  сільськогосподарським підприємствам усіх форм власності для часткової компенсації, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася на території Волочиського району та визначено   порядок повернення цих коштів, зокрема рівними частинами починаючи з 1 вересня  по 1 грудня 2009 року.

Отже, враховуючи вищевикладене, тведження скаржника, що  порядок та строки повернення виділених коштів не проводились спростовуються матеріалами справи  .

Крім того, частиною 1 ст. 6 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами (ч. 2 вказаного Закону)

Тому, доводи скаржника, що Волочиська  районна державна адміністрація приймаючи розпорядження від 25.12.2008 року № 1127/2008 р. „Про внесення змін до розпорядження голови   районної   державної адміністрації від 15.08.20008 року № 672/2008-р, яким проведено перерозподіл коштів не  ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і стаття 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на підставі розпорядження Волочиської районної державної адміністрації Хмельницької області  від 15.08.2008 року № 672/2008р. „Про  розподіл коштів, виділених розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 12 серпня 2008 року № 428/2008–р на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в липні 2008 року на території Волочиського району,  зі змінами та доповненнями внесеними  розпорядженням  Волочиської  районної державної  адміністрації  від 25.12.2008 року №1127/2008 р. „Про внесення змін до розпорядження голови Волочиської районної   державної адміністрації від 15.08.20008 року №672/2008-р отримав від Управління агропромислового розвитку  райдержадміністрації кошти у розмірі 234400,00  гривень, проте в обумовлений у договорах строк  їх не повернув.

Крім того, в матеріалах справи міститься письмове зобов'язання відповідача, в якому зазначено, що в разі прийняття законодавчого документа Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою, тощо про повернення коштів виділених на часткову компенсацію витрат сільськогосподарським підприємствам, які зазнали збитків внаслідок стихії ТОВ "Агро-Юг В", смт. Війтівці Волочиського району зобов'язується повернути одержані кошти на часткову компенсацію витрат в сумі 212,4 тис грн. з урожаю 2009 року, однак жодних доказів на підтвердження повернення коштів суду не надав.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про повернення коштів у розмірі 234400,00  гривень є правомірними та обґрунтованими, відповідають чинному законодавству.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

З огляду на викладене, місцевий суд не забов'язаний приймати неналежні докази.

Тому, колегія суддів не бере до уваги твердження скаржника, що місцевим судом не досліджено всі докази.

Крім того, судова колегія звертає увагу скаржника на те, що процесуальне право в загальній теорії права розглядається не як самостійна галузь права, а як сукупність процедурно-процесуальних норм, інститутів, галузей процесуального права, які регулюють процесуальний порядок застосування норм матеріального права в юрисдикційній та іншій практичній діяльності державних органів, тобто які регулюють юридичний процес.

Судова практика не є процесуальною нормою, тому неврахування судом при вирішенні спору судової практики не може розглядатись як порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У зв”язку із відмовою відповідачу в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст..49 ГПК України судові витрати по сплаті держмита за апеляційною скаргою покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України,  суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 19.05.2011р. у справі №11/5025/508/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг В" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий  суддя                                                                         Гудак А.В.

Суддя                                                                                              Сініцина Л.М.  

Суддя                                                                                              Олексюк Г.Є.