Рішення

від 18.07.2011 по справі 3/5009/2741/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/5009/2741/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.11                                                                          Справа №  3/5009/2741/11

Суддя    Соловйов  В.М.

За позовом: Публічного акціонерного товариства “ЄННІ ФУДЗ”, м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД “ФАЕР БОЛ”,                         м. Запоріжжя

про стягнення боргу  в сумі 50 563, 97 грн.

                                                                                        Суддя Соловйов В.М.

                                                                                        при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВАТ “ОдесХарчоКомбінат” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ “ТД “ФАЕР БОЛ” про стягнення боргу в сумі   50 563, 97 грн. за договором про діяльність як дистриб'ютора  від 20.10.2010р.  № 96/10-д.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 23.05.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526, 549, 550, 625, 712 ЦК України,  ст. 193, 230, 265 ГК України, ст. 1, 12, 54 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.05.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/2741/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 14.06.2011р. о 15 годині 30 хвилин.

У судовому засіданні 14.06.2011р. оголошено перерву до 05.07.2011р. о 16 годині 20 хвилин.

Ухвалою суду від 05.07.2011р. розгляд справи відкладений на 18.07.2011р.                    о 16 годині 30 хвилин.

В судовому засіданні 18.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 22.07.2011р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

Позивач у судовому засіданні 14.06.2011р. надав виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААБ № 054483, з якої вбачається, що назва позивача –Відкрите акціонерне товариство “ОдесХарчоКомбінат” змінилась на іншу –Публічне акціонерне товариство “ЄННІ ФУДЗ”. При цьому місцезнаходження юридичної особи, ідентифікаційний код, місце проведення державної реєстрації не змінилась.

Зазначені обставини не вимагають від суду здійснення процесуального правонаступництва згідно ст. 25 ГПК України, оскільки відсутній факт припинення діяльності суб'єкта господарювання (позивача у справі) шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора в зобов'язанні, а також інші випадки заміни цієї особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Крім того, в судових засіданнях 14.06.2011р. та 05.07.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначені в позовній заяві, та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про діяльність як дистриб'ютора від 20.10.2010р. № 96/10-д  в розмірі 50 563,97 грн., а саме: 46 641,26 грн. –основний борг,  2 225,26 грн. –пеня,  1 266,75 грн. –індекс інфляції, 430,70 –3 % річних від простроченої суми. Також позивач просить суд стягну з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір про діяльність як дистриб'ютора від 20.10.2010р. № 96/10-д, згідно з яким позивач зобов'язався поставити та відвантажити товар –харчові концентрати на загальну суму 51 842,26 грн., а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору на суму та кількість відповідно до документів на відвантаження товару.

ПуАТ “ЄННІ ФУДЗ” виконало свої зобов'язання за договором в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 51 842,26 грн.

Відповідно до п. 3 Додатку № 1 до договору № 96/10-д, умови оплати:                           30 календарних днів з моменту приймання товару на складі дистриб'ютора.

Відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання та сплатив лише частину суми в розмірі 5 201,00 грн.

Отже, основний борг ТОВ “ТД “ФАЕР БОЛ” складає 46 641,26 грн.

Також, відповідно до п. 8.2 Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідачу нараховано штрафні  санкції за порушення строків оплати: 2 225,26 грн. пені, 1 266,75 грн. інфляційних витрат та  430,70 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Таким чином загальний розмір заборгованості ТОВ “ТД “ФАЕР БОЛ” перед позивачем становить 50 563,97 грн.

18.07.2011р. до господарського суду надійшла заява № 22-10/147 від 14.07.2011р., в якій ПуАТ “ЄННІ ФУДЗ” повідомив суд, що 30.06.2011р. ТОВ “ТД “ФАЕР БОЛ” було направлено на адресу позивача частину товару, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000064 від 01.07.2011р. на загальну суму 4 374,20 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.06.2011р. суму боргу визнав в повному обсязі та не заперечив проти задоволення позовних вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, та заслухавши в судовому засіданні 14.06.2011р. представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ “ОдесХарчоКомбінат” (Комбінат) та ТОВ “ТД “ФАЕР БОЛ” (Дистриб'ютор) було укладено договір про діяльність як дистриб'ютора  від 20.10.2010р. № 96/10-д, за яким Дистриб'ютор за узгодженням із Комбінатом отримує передбачений положенням даного Договору комплекс прав та зобов'язань по продажу в регіоні Продукції в узгодженому сторонами об'ємі, маркетингової, рекламної діяльності з метою розширення ринків збуту продукції Комбінату (п. 2.1 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору, загальний об'єм Продукції, що постачається Дистриб'ютору, визначається на протязі строку дії Договору із врахуванням кількості та асортименту Продукції, що постачається у відповідності з умовами Договору.

Відповідно до п.п.3.1.1 Договору, Комбінат зобов'язується відвантажити та поставити замовлену Дистриб'ютором Продукцію в строки, завчасно узгоджені сторонами в асортименті та за цінами, згідно умовам даного Договору.

Відповідно до п.п.3.3.1 Договору, Дистриб'ютор зобов'язується прийняти та сплатити на умовах, обумовленими даним Договором, Продукцію на суму і кількістю згідно відвантажувальних документів.

Згідно із п.2 Додатку № 1 від 20.10.2010р. до договору № 96/10-д від 20.10.2010р., пункт поставки продукції: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 1 Б.

Замовлення на поставку Продукції проводиться Дистриб'ютором, на підставі цін вказаних в прайс-листі на момент отримання замовлення (п. 4.1 Договору).

ВАТ “ОдесХарчоКомбінат”  виконала свої зобов'язання за договором в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 51 842,26 грн., а саме: № 6847 від 25.10.2010р. на суму 24 016,22 грн., № 6920 від 03.11.2010р. на суму 18 048,12 грн. та № 7015 від 17.11.2010р. на суму 9 746,92 грн.

Відповідно до п.4.2 Договору, при проведенні поставки продукції на умовах відстрочки платежу, Дистриб'ютор проводить розрахунки з Комбінатом в строки, обумовлені в Додатку № 1 до даного Договору  згідно відвантажувальним документам.

При проведенні поставки продукції на умовах попередньої оплати, розрахунки за продукцію відбуваються на основі рахунку, виставленим Комбінатом, в строки, встановленими в Додатку № 1 до даного Договору (п. 4.3 Договору).

Згідно із п.3 Додатку № 1 від 20.10.2010р. до Договору № 96/10-д від 20.10.2010р., умови оплати: 30 календарних днів з моменту приймання товару на складі дистриб'ютора.

Рахунки на оплату можуть бути передані або направлені за факсимільним зв'язком або через електронну пошту, з обов'язковим послідуючим пред'явленням оригінала рахунку на оплату у випадку поставки на умовах попередньої оплати (п. 6.1 Договору).

ТОВ “ТД “ФАЕР БОЛ” не в повному обсязі виконало своє зобов'язання та сплатило 28.12.2010р. частину боргу в розмірі 5 000,00 грн. Також відповідачем повернуто позивачу продукції на загальну суму 4 575,20 грн., а саме 08.11.2010р. на суму 201,00 грн., 01.07.2011р. на суму 4 374,20 грн.

Отже свої зобов'язання за договором про діяльність як дистриб'ютора від 20.10.2010р.  № 96/10-д відповідач належним чином не виконав.

Тому, основний борг ТОВ “ТД “ФАЕР БОЛ” складає 42 267,06 грн.

Відповідно до виписки з ЄДРПОУ Серії ААБ № 054483 від 20.05.2011р., назва позивача – Відкрите акціонерне товариство “ОдесХарчоКомбінат” змінилась на іншу –Публічне акціонерне товариство “ЄННІ ФУДЗ”. При цьому місцезнаходження юридичної особи, ідентифікаційний код, місце проведення державної реєстрації не змінилась.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню  з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір про діяльність як дистриб'ютора  від 20.10.2010р. № 96/10-д.

За своєю правовою природою і суттю вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку умови оплати: 30 календарних днів з моменту приймання товару на складі дистриб'ютора (п.3 Додатку № 1 від 20.10.2010р. до Договору № 96/10-д від 20.10.2010р.).

Товар отриманий відповідачем у позивача на загальну суму 51 842,26 грн. за видатковими накладними № 6847 від 25.10.2010р. на суму 24 016,22 грн., № 6920 від 03.11.2010р. на суму 18 048,12 грн. та № 7015 від 17.11.2010р. на суму 9 746,92 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов'язання за договором про діяльність як дистриб'ютора від 20.10.2010р. № 96/10-д, які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи встановлений факт неповного виконання ТОВ “ТД “ФАЕР БОЛ” грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 42 267,06 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки під час судового розгляду відповідач повернув частину продукції позивачу на загальну суму 4 374,20 грн., що підтверджується видатковою накладною                  № РН-0000064 від 01.07.2011р., в частині стягнення цієї суми провадження у справі слід припинити.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Також позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції, а саме: 2 225,26 грн. пені, 1 266,75 грн. – інфляційних витрат та 430,70 грн. 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.  

Відповідно до ст. 547 ЦК України  правочин щодо забезпечення виконання  зобов'язання  вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Крім того, відповідно до норм ст. 1 Закону України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 8.2 договору про діяльність як дистриб'ютора від 20.10.2010р. № 96/10-д, у випадку несвоєчасної оплати за отриману Продукцію, при умові відстрочки платежу, Дистриб'ютор сплачує Комбінату пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючий в період, за який сплачується пеня, у відповідності із Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р.                     № 543/96-ВР за кожен день прострочки платежу.

Господарським судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеню в розмірі 2 225,26 грн., тому вимога про стягнення вказаної суми підлягає задоволенню у повному обсязі (розрахунок у позовній заяві, а.с.2).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього на користь позивача 1 266,75 грн.  втрат від інфляції грошових коштів та 430,70 грн. - 3 % річних від простроченої суми задовольняється повністю (розрахунок у позовній заяві, а.с.6).

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД “ФАЕР БОЛ” (69006, м. Запоріжжя, площа Леніна, 1-Б, код ЄДРПОУ 37167345) на користь Публічного акціонерного товариства “ЄННІ ФУДЗ” (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 3, код ЄДРПОУ 00374156) 42 267 (сорок дві тисячі двісті шістдесят сім) грн. 06 коп. основного боргу, 2 225 (дві тисячі двісті двадцять п'ять) грн. 26 коп. пені, 1 266 (одна тисяча двісті шістдесят шість) грн. 75 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 430 (чотириста тридцять) грн. 70 коп. –3 % річних від простроченої суми, 505 (п'ятсот п'ять) грн. 64 коп. витрат на державне мито та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі                                4 374 (чотири тисячі триста сімдесят чотири) грн. 20 коп. припинити за відсутності предмету спору.

Суддя                                                                     В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –22.07.2011р.