Постанова

від 17.06.2008 по справі 12/14-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/14-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "17" червня 2008 р.                                                           Справа № 12/14-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                   Щепанської Г.А.

при секретарі                                                            Остапчук А.Ю. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Сервулі М.А. - представника за довіреністю від 25.02.2008р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Вінні-Постач" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", м.Вінниця   

на рішення господарського суду Вінницької області

від "27" березня 2008 р. у справі № 12/14-08 (суддя Кожухар М.С.)

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Стаслаагросервіс", м.Херсон    

до дочірнього підприємства "Вінні-Постач" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", м.Вінниця   

про стягнення 292358,27грн.

та зустрічним позовом дочірнього підприємства "Вінні-Постач" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", м.Вінниця

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Стаслаагросервіс", м.Херсон

про стягнення 24829,20грн.,   

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.03.2008р. у справі №12/14-08 первісний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Стаслаагросервіс" до дочірнього підприємства "Вінні-Постач" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" про  стягнення 292358,27грн. задоволено частково.

Стягнуто з дочірнього підприємства "Вінні-Постач" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" на користь  сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Стаслаагросервіс" 229710,17грн. боргу.

У задоволенні первинного позову у частині стягнення 62648,10грн. втраченої вигоди відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову дочірнього підприємства "Вінні-Постач" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Стаслаагросервіс" про стягнення 24829,20грн. відмовлено.

Вважаючи дане рішення таким, що винесено з порушенням норм процесуального права, ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити дане рішення  в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, яким задовольнити зустрічний позов й стягнути з Сільськогосподарського ТОВ "Стаслаагросервіс" 24829,20грн. (а.с. 96-98, т.2).

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що місцевим господарським судом було відмовлено у задоволенні клопотання ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут"  про призначення товарознавчої експертизи товару, що був поставлений СТОВ "Стаслаагросервіс", оскільки у клопотанні не було вказано з якою метою слід призначити товарознавчу експертизу, стосовно якого саме товару, не вказано та не надано доказів щодо наявності цього товару та місця його знаходження і умов зберігання. Разом з тим судом не було витребувано доказів щодо наявності товару та місця його знаходження і умов зберігання.

СТОВ "Стаслаагросервіс" з апеляційною скаргою не погодилося, спростувавши доводи ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" у письмовому відзиві на неї від 06.06.2008р. №9 (а.с. 108 - 109, т.2).

17.06.2008р. на адресу Житомирського апеляційного господарського суду  від ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" надійшла телеграма вх.№279  з клопотанням про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з відпусткою його представника     (а.с. 111, т. 2).

Зважаючи на те, що про дату, час і місце проведення судового засідання сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представника ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут"  не перешкоджає переглядові справи за наявними в ній матеріалами.

Представник СТОВ "Стаслаагросервіс" заперечила проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, надавши пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте  з додержанням норм чинного законодавства, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Заслухавши представника СТОВ "Стаслаагросервіс", розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, СТОВ "Стаслаагросервіс" на підставі заяв ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" поставило останньому  у 2007р. 687912т. яблучного пюре в металевих бочках на загальну суму 771510,17грн., що підтверджується видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, податковими накладними, актами прийому-передачі та довіреностями, що знаходяться в матеріалах справи (а.с. 12 - 213, т.1).

Однак, ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" оплатило товар частково в сумі 541800,00грн. (а.с. 13 - 26, 29 - 52, т.2).

Таким чином, заборгованість ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" перед СТОВ "Стаслаагросервіс" за поставлений товар становить 229710,17грн.

За вказаних обставин, СТОВ "Стаслаагросервіс" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовною заявою вих.№3 від 18.01.2008р. про стягнення з ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут"  229710,17грн. основного боргу та 62648,10грн. утраченої вигоди (а.с. 2- 5, т.1).

Посилаючись на ст.193 ГК України, ст.ст. 611, 623 ЦК України, СТОВ "Стаслаагросервіс" у позовній заяві зазначає, що відповідач, не виконавши зобов'язання у повному обсязі, спричинив позивачу збитки, а саме, втрату можливого прибутку у разі реалізації товару іншому покупцеві, так як ринкова вартість отриманого товару збільшилася, про що свідчить різниця у вартості при відвантаженні перших партій товару від останніх.

У відзиві на позовну заяву від 25.02.2008р. №11 ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" заперечило проти позовних вимог СТОВ "Стаслаагросервіс", вважаючи їх безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема,  ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" у відзиві зазначає, що між сторонами  (ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" та СТОВ "Стаслаагросервіс")  договір щодо поставки товару у письмовій формі не укладався, а тому строк виконання зобов'язання відповідачем з оплати вартості поставленого товару не встановлено. Жодної вимоги від позивача про оплату поставленого товару у семиденний термін, у відповідності до ст.530 ЦК України, відповідачу не надходило. Подання ж  позовної заяви до суду не може вважатися вимогою кредитора щодо виконання зобов'язання. Крім  того, відповідач вважає, що позивачем не обгрунтовано та не доведено втрати можливого прибутку, не надано жодних доказів , які б підтверджували розмір упущеної вигоди (а.с.219 - 220, т.1).

СТОВ "Стаслаагросервіс" направило ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" вимогу вих.№4 від 26.02.2008р. про погашення боргу в розмірі 229710,17грн. в семиденний термін  з дня пред'явлення даної вимоги (а.с.239 -241,  т.1).

У відповіді  від 14.03.2008р. вих.№195/08 на вимогу вих.№4 від 26.02.2008р.   ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" просило СТОВ "Стаслаагросервіс" зменшити суму позовних вимог на суму поставленого товару неналежної якості, а саме, на 24829,20грн. (а.с. 82-83, т.2).

У зв'язку із незадоволенням його вимоги, ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" звернулося до господарського суду Вінницької області із зустрічним позовом вих.№210 від 20.03.2008р. по справі № 12/14-08 про стягнення зі СТОВ "Стаслаагросервіс" коштів у сумі 24829,20грн. за поставлений товар неналежної якості (а.с. 1 - 3, т.2).

Обгрунтовуючи позов, ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут"  зазначає, що серед отриманого від позивача товару у кількості 108019кг. на загальну суму 119360,30грн. протягом терміну зберігання було виявлено приховані дифекти товару  в кількості 114 бочок вартістю 24829,20грн., отриманих згідно накладних:

№РН-000036 від 19.07.2007р., - 20 бочок, вагою 3960кг.,

№РН-000041 від 31.07.2007р., - 24 бочок, вагою 4752кг.,

№РН-000044 від 08.2007р., - 25 бочок, вагою 4950кг.,

№РН-000049 від 13.08.2007р., - 28 бочок, вагою 5544кг.,

№РН-000056 від 22.08.2007р., - 17 бочок, вагою 3366кг.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, приховані недоліки товару виявлено 31.10.2007р., про що складено акт за участю зав. складом Баранюк Д.Д., комірника Омельчук Г.В., лаборанта по вхідному контролю Яремчук Т.В., у якому зазначено, що від СТОВ "Стаслаагросервіс" прийнято пюре яблучне в металевих бочках; бочки ржаві, побиті, без кришок, етикетки стерті, або по дві і більше етикетки; всього отримано 108019кг, відбраковано 114 бочок яблучного пюре з ознаками мікробіологічного псування: асептичні мішки надуті, порушена герметичність асептичного мішка, бочки зі слідами продукту, що витік з мішка, пюре покрите пліснявою (а.с. 9, т.2). Крім того, вказує позивач за зустрічним позовом, продавця товару повідомлено про невідповідність поставленого товару й телеграмою від 28.12.2007р. запропоновано направити свого представника для проведення експертизи неякісного товару, однак відповідач за зустрічним позовом свого представника не направив.

На підтвердження неналежної якості отриманого товару позивач за зустрічним позовом надав акт від 22.11.2007р., складений за участю головного технолога  Іванченко П.Ю., зав. лабораторією Мельник А.С., зав складом Баранюка Д.Д., комірника Омельчук Г.В., де зазначено, що за період з 19.07.2007р. по 22.11.2007р. в складі матеріалів комісією було відібрано 114 бочок  яблучного пюре  (загальною вагою 22572кг.), яке було отримано від СТОВ "Стаслаагросервіс" згідно накладних №27,36,41,44,49,56. В акті також зазначено, що у вказаній кількості бочок були здуті асептичні мішки і виявлено витік яблучного пюре з неприємним запахом, яке не придатне для подальшого використання й підлягає знищенню (а.с. 10, т.2).

Претензією від 22.11.2007р. вих.№608-27/12 ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" поставило СТОВ "Стаслаагросервіс" до відому, що продукція (яблучне пюре), поставлена  останнім в період з червня по листопад 2007р. згідно накладних  №27,36,41,44,49,56  в кількості  114 бочок загальною вагою 22572кг., непридатна для використання у виробництві, у зв'язку з чим просило на протязі семи робочих днів з моменту отримання даної претензії замінити неякійсний товар на якісний (а.с. 27, т.2).

Згідно повідомлення від 27.12.2007р. вих.№608-27/12 ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" просило  СТОВ "Стаслаагросервіс" направити свого представника для проведення експертизи поставлених товарів (яблучного пюре), які за своєю якістю не відповідають вимогам ДСТУ та Укр ЦСМ (а.с. 12, т.2).

Листом №48 від 28.12.2007р. СТОВ "Стаслаагросервіс" просило  ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" повідомити, яка партія відвантаженого яблучного пюре та за якими накладними, на думку останнього, за своєю якістю не відповідає вимогам ДСТУ та Укр ЦСМ (а.с. 78 т.2).

Листом №20/08 від 14.01.2008р. ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" повідомило СТОВ "Стаслаагросервіс" номер накладних та кількість бочок з неякісним товаром та про відмову від оплати поставленого неякісного товару (а.с. 11, т.2).

За результатами розгляду первісного позову СТОВ "Стаслаагросервіс" до       ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" про стягнення 292358,27грн. та зустрічного позову   ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" до СТОВ "Стаслаагросервіс" про стягнення 24829,20грн. господарський суд Вінницької області прийняв рішення від 27.03.2008р. (а.с. 91-92, т.2), з яким судова колегія погоджується з огляду на наступне.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають  із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені  актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Як зазначено в ст. 174 ГК України, який також застосовується до спірних правовідносин у даній справі, господарські зобов'язання можуть виникнути, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язується  вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст. 173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова  від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України).

З огляду на те, що учасниками господарських відносин укладено усний правочин з купівлі-продажу товару, до спірних правовідносин застосовуються відповідні норми глави 54 ЦК України.

Так, у відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати  майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.1 ст.692 покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття  товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Таким чином, у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" зобов'язане було оплатити СТОВ "Стаслаагросервіс" ціну поставленого товару у повному обсязі наступного дня після його отримання.

У відповідності до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі  належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (ч.1 ст.225 ГК України).

Згідно ч.1 ст.226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку у повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Частинами 1,2,4 ст.623 ЦК України встановлено, що боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання доказується кредитором; при визначенні неодержаних доходів  (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Крім того, статтею 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, вчиняючи щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. До загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, вибір контрагента та визначення умов договору з урахуванням Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, позивач на власний розсуд продав відповідачу товар, а його доводи на підтвердження позовних вимог щодо стягнення 62648,10грн. втраченої вигоди грунтуються на припущеннях.

А тому, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні первісного позову у частині стягнення з відповідача за первісним позовом 62648,10грн. втраченої вигоди.

Погоджується судова колегія і з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову з огляду на таке.

У відповідності до ч.1 ст.675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Згідно змісту вказаної статті, на момент передання товару покупець має право повністю перевірити якість товару і у випадку його невідповідності може вимагати захисту своїх прав згідно зі статтями 678, 708 ЦК України.

Порядок прийняття товару за якістю передбачений Інструкцією № П-7, 1966р. (з подальшими змінами).

Таким чином, виявивши приховані недоліки товару, позивач за зустрічним позовом мав би діяти у порядку, передбаченому п.9 зазначеної вище Інструкції №П-7, тобто скласти відповідний акт про приховані недоліки протягом 5 днів після їх виявлення, тоді як перший акт, яким зафіксовано виявлення недоліків товару у кількості 114 бочок складено 31.10.2007р., а в акті від 22.11.2007р. зазначено, що комісією було відбраковано 114 бочок з пюре загальною вагою 22572кг в період з 19.07.2007р. по 22.11.2007р., що свідчить про порушення п.9  Інструкції  №П-7, 1966р.

Крім того, складені в односторонньому порядку акти від 31.10.2007р., 22.11.2007р. не можуть прийматись до уваги, оскільки не відповідають вимогам інструкції № П-7, 1966р., відповідно до п.33 якої, акти про приховані недоліки складаються у порядку, передбаченому цією інструкцією, тобто, з дотриманням, зокрема, пунктів 29,30,32.

Окремо слід відмітити, що згідно п.9 Інструкції №П-7, 1966р. прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені лише в процесі обробки, використання і зберігання.

Зазначені в односторонньому акті відбраковки від 31.10.2007р. ознаки неналежної якості товару, а саме: "бочки ржаві, побиті, без  кришок, етикетки стерті, на бочках по дві і більше етикеток, інформація на етикетках відсутня,.. асептичні мішки надуті, порушена герметичність асептичного мішка, бочки зі слідами продукту, що витік з мішка, пюре покрите пліснявою" (а.с. 9, т.2), могли бути виявлені позивачем за зустрічним позовом (покупцем) під час передання товару навіть при умові його візуального, поверхневого  огляду.

Згідно ж матеріалів справи, товар (яблучне пюре) прийнято ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" (покупцем) від СТОВ "Стаслаагросервіс"  (продавця) без будь-яких зауважень (акт про встановлення неналежної якості товару під час його прийняття в матеріалах справи відсутній), а тому зазначені недоліки товару могли виникнути внаслідок неналежного зберігання останнього покупцем.

У відповідності до ст.679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару , якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Тобто, виходячи з того, що недоліки товару виявляє безпосередньо  покупець, на нього покладається тягар доказування того, що вони виникли до передання йому товару, або з причин, які існували до цього моменту.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вказаним нормам чинного законодавства  ДП "Вінні-Постач" ВАТ "Вінніфрут" (покупець) не надало належних доказів та не довело, що недоліки товару (114 бочок яблучного пюре) виникли саме до передання товару                                  СТОВ "Стаслаагросервіс"  (продавцем), а тому у задоволенні зустрічного позову  слід відмовити.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Вінницької області від 27.03.2008р. у справі №12/14-08.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на чинному законодавстві та спростовуються матеріалами справи, а тому не можуть бути підставою для скасування оскарженого судового акту.

Рішення  господарського суду Вінницької області від 27.03.2008р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Вінні-Постач" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" - без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 27 березня 2008року у справі №12/14-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу апеляційної скарги дочірнього підприємства "Вінні-Постач" відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", м.Вінниця  - без задоволення.

2. Справу №12/14-08 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                 Гулова А.Г.

судді:

                                                                                           Пасічник С.С.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - ДП "Вінні-Постач"

3 - СТОВ "Стаслаагросервіс"

4 - в наряд