Рішення

від 01.07.2008 по справі 9/42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  01.07.08                                                                                                         Справа № 9/42

Гоcподарський суд Львівської області в складі  судді Данко Л.С.

При секретарі Козак І.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом:

Позивача: Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Сяйво-Престиж”, місто Львів,

До відповідача: Дочірнього підприємства “Сяйво-Інвест” Відкритого акціонерного товариства “Сяйво”, м. Львів,

Про: витребувати у відповідача - Дочірнього підприємства "Сяйво-Інвест" ВАТ "Сяйво" та передати Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Сяйво-Престиж" матеріальні цінності за переліком: Комп”ютер "Реntium II 677 + монітор "Sаmsung SуnсМаstег 750 b" загальною вартістю 3390 грн.; Комп'ютер "Реntium II" + монітор "Sаmsung SуnсМаstег 713n" загальною вартістю 3100 грн.; сканер "НР 4400с" вартістю 950 грн.; телефон-факс "Раnаsоnіс SР" вартістю 800 грн.; куток м'який вартістю 1400 грн.; 4 пуфи м'яких по 80 грн. кожен на суму 320 грн.; столик журнальний вартістю 80 грн.; стіл комп'ютерний "ВО" вартістю 500 грн.; стіл комп'ютерний "РО" (комплект) вартістю 900 грн.; 2 крісла "Гранд" вартістю по 167 грн. на суму 334 грн.; 10 крісел "Офіс" по 50 грн. на суму 500 грн.; дзеркало "Версаль" вартістю 500 грн.; електричний обігрівач масляний вартістю 250 грн.; дрель електричний вартістю 110 грн.; електролобзик вартістю 110 грн.; штамп "кр 192 В" вартістю 1500 грн.; штамп "кр 492 пр" вартістю 1500 грн.; штамп "кр 192 фор" вартістю 1500 грн.; штамп "Скл 073" вартістю 1500 грн.; штамп "К 012" вартістю 1500 грн.; штамп "Заг плоска" вартістю 1500 грн.; штамп "Заг конус" вартістю 1500 грн.; штамп “Заж 1” вартістю 1500 грн.; штамп “Заж 2”  вартістю 1500 грн.; "УПГ-60 пістолет" вартістю 250 грн. Всього майна на суму 26994 грн. 00 коп. У випадку відсутності майна - стягнути його вартість. Стягнути з відповідача в користь позивача по справі штраф за затримку з поверненням  орендованого майна у розмірі 3 921,4 грн. Стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час користування майном після закінчення терміну дії договору оренди в сумі 11000 грн.  Стягнути з відповідача в нашу користь 2000 грн. компенсації за витрати на правову допомогу адвоката. Судові витрати по справі покласти на відповідача.

За участю представників:

Від позивача:  Райхель Р.П. –довіреність у справі.

Від відповідача: Кушнір Т.В. та Мощинська О.В. –довіреність у справі.

Представникам роз”яснено права та обов”язки сторін передбачені статтею 20 ГПК України, зокрема право відводу. Заяв та клопотань про відві сторони не подали. Представники сторін не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Сяйво-Престиж”, м. Львів, до відповідача: Дочірнього підприємства “Сяйво-Інвест” Відкритого акціонерного товариства “Сяйво”, м. Львів, про: витребувати у відповідача - Дочірнього підприємства "Сяйво-Інвест" ВАТ "Сяйво" та передати Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Сяйво-Престиж" матеріальні цінності за переліком: Комп”ютер "Реntium II 677 + монітор "Sаmsung SуnсМаstег 750 b" загальною вартістю 3390 грн.; Комп'ютер "Реntium II" + монітор ""Sаmsung SуnсМаstег 713n" загальною вартістю 3100 грн.; сканер "НР 4400с" вартістю 950 грн.; телефон-факс "Раnаsопіс SР" вартістю 800 грн.; куток м'який вартістю 1400 грн.; 4 пуфи м'яких по 80 грн. кожен на суму 320 грн.; столик журнальний вартістю 80 грн.; стіл комп'ютерний "ВО" вартістю 500 грн.; стіл комп'ютерний "РО" (комплект) вартістю 900 грн.; 2 крісла "Гранд" вартістю по 167 грн. на суму 334 грн.; 10 крісел "Офіс" по 50 грн. на суму 500 грн.; дзеркало "Версаль" вартістю 500 грн.; електричний обігрівач масляний вартістю 250 грн.; дрель електричний вартістю 110 грн.; електролобзик вартістю 110 грн.; штамп "кр 192 В" вартістю 1500 грн.; штамп "кр 492 пр" вартістю 1500 грн.; штамп "кр 192 фор" вартістю 1500 грн.; штамп "Скл 073" вартістю 1500 грн.; штамп "К 012" вартістю 1500 грн.; штамп "Заг плоска" вартістю 1500 грн.; штамп "Заг конус" вартістю 1500 грн.; штамп “Заж 1” вартістю 1500 грн.; штамп “Заж 2”  вартістю 1500 грн.; "УПГ- 60 пістолет" вартістю 250 грн. Всього майна на суму 26994 грн. 00 коп. У випадку відсутності майна - стягнути його вартість. Стягнути з відповідача в користь позивача по справі штраф за затримку з поверненням  орендованого майна у розмірі 3921,4 грн. Стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час користування майном після закінчення терміну дії договору оренди в сумі 11000 грн.  Стягнути з відповідача в нашу користь 2000 грн. компенсації за витрати на правову допомогу адвоката. Судові витрати по справі покласти на відповідача.

              В процесі розгляду даної справи позивач подав, в порядку статті 22 ГПК України доповнення до позовних вимог та пояснив, що у зв'язку із тим, що відповідач по справі продовжує протиправне утримувати орендоване майно після закінчення терміну дії договору оренди, тому ПП "ВКФ "Сяйво-Престиж", керуючись ст.785 Цивільного кодексу України, вважає за необхідне збільшити розмір позовних вимог в частині нарахування пені в подвійному розмірі орендної плати за період з 02.12.2007 р. по 02.03.2008 р. з розрахунку: 2 х 500 грн. (ор.плата) х 3 місяці = 3000 грн. Просить                                                                           прийняти дані доповнення позовних вимог, пункт 4 позовних вимог, викладених у позовній заяві, в частині розміру неустойки, яка підлягає до стягнення з відповідача в розмірі подвійної орендної плати за час користування майном після закінчення договору оренди, збільшити з 8000 грн. до 11000 грн., подав докази доплати державного мита за заявою про доповнення позовних вимог, докази про направлення копії заяви про доповнення позовних вимог відповідачу, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві з урахуванням доповнення до позовної заяви, просить позов задовільнити повністю.

         Відповідач подав заперечення на позовну заяву, проти позову заперечує, просить в позові відмовити. Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що  вважають позов про витребування майна та стягнення штрафу необгрунтованим та безпідставним. Представники пояснили, що між позивачем та відповідачем 01.01.2007 р. було підписано договір оренди матеріальних цінностей, що відповідно до п. 2.1 даного Договору вступ Орендаря у користування майном настає із підписанням Сторонами акта прийому - передачі. Пояснили, що позивачем до вказаного договору представлено акт приймання - передачі матеріальних цінностей, від 01.01.2007 року, який затверджено печаткою орендаря (ДП «Сяйво - Інвест»ВАТ «Сяйво») та печаткою орендодавця (ПП «ВКФ «Сяйво-Престиж»), однак, на думку представників, з даного акту не вбачається, яка сторона передає, а яка сторона приймає матеріальні цінності. Крім того, представники стверджують, що на підставі наказу № 11 від 11.04.2007 р. по ДП «Сяйво - Інвест»ВАТ «Сяйво» було проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, готової продукції, а також наявних інших матеріальних активів, що закріплені за матеріально-відповідальними особами, за результатами інвентаризації складено акт, в якому не перелічено майно, що за договором оренди мало бути передано ДП «Сяйво - Інвест» ВАТ «Сяйво». Таким чином, на думку відповідача, товарно-матеріальні цінності за договором 3 1/1 від 01.01.07р. фактично не були передані ДП «Сяйво - Інвест»ВАТ «Сяйво». Разом з тим, представники відповідача  пояснили, що ТзОВ «Ера-Аудит»було проведено аудиторську перевірку достовірності відображення господарських операцій ДП «Сяйво - Інвест»ВАТ «Сяйво»в бухгалтерському обліку підприємства за 2006 рік та І квартал 2007р. і при проведенні досліджень аудитори не знайшли документального підтвердження передачі орендованого майна представникам ВАТ «Сяйво»від директора ДП «Сяйво-Інвест»Олинець А.М. при передачі справ при звільненні останнього. Відтак відповідач вважає, що вимога позивача щодо повернення товарно-матеріальних цінностей є необгрунтованою, оскільки відповідач фактично не отримував в оренду товарно-матеріальні цінності по договору оренди №1/1 від 01.01.2007 року. Представники відповідача наполягають, що позивачем товарно-матеріальні цінності договору оренди №1/1 від 01.01.2007р. відповідачу не передавались, повернення їх є неможливим, а стягнення штрафів та неустойки за їх неповернення ПП «ВКФ «Сяйво-Престиж»є безпідставним.

             Щодо Акту звірки від 12.04.2007р. укладеного між ПП «ВКФ «Сяйво-Престиж»та ДП «Сяйво - Інвест»ВАТ «Сяйво», представники відповідача зазначили, що він відсутній у Відповідача. Представники пояснили, що Розпорядженням № 2 від 02.04.2007р. директор ДП «Сяйво -Інвест»ВАТ «Сяйво»Олинець А.М. та головний бухгалтер відсторонені від виконання обов'язків, отже, головний бухгалтер не мав права підписувати акт звірки, а директор не мав права завіряти його печаткою підприємства, оскільки з 02.04.2007 року фінансова діяльність ДП «Сяйво - Інвест»ВАТ «Сяйво»була припинена, вважають при цьому, що Акт звірки від 12.04.2007 року не може бути належним та допустимим доказом по даній справі, відтак просять відмовити ПП «ВКФ «Сяйво-Престиж»в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

              В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ.

              Як вбачається з матеріалів справи, не заперечується ні позивачем, ні відповідачем, між сторонами  01.01.2007 року був укладений договір оренди за № 1/1.

              Відповідно до пункту 1.1. договору, орендодавець (Позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування матеріальні цінності згідно Додатку № 1.

              Вступ орендаря у користування майном настає із підписанням сторонами акта прийому-передачі вказаних позицій (п. 2.1. договору).

              Позивач (Орендодавець за договором) на виконання п.п. 1.1., 2.1. цього договору оренди передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування матеріальні цінності, вказані у Додатку № 1 до договору на загальну суму 28884 грн. 00 коп.

              Факт приймання-передачі матеріальних цінностей, їх склад та вартість підтверджується Актом приймання-передачі, оформленим сторонами за договором у відповідності до п. 2.1. договору. Всього від позивача до відповідача було передано 49 предметів на загальну суму 28994 грн. 00 коп.

              В подальшому, сторонами договору, було оформлено Доповнення № 1 до Договору оренди №1/1 від 01.01.2007 р., за яким Орендодавець (ПП "ВКФ "Сяйво-Престиж") додатково передав, а Орендар (ДП "Сяйво - Інвест") прийняв в оренду 146 форм давильних. Решта умов договору залишилась без змін. Форми давильні були передані  від позивача до відповідача по Акту приймання-передачі від 05.01.2007 р.

             01 лютого 2007 року між сторонами було оформлено Додаток №2 до Договору оренди №1/1 від 01.01.2007 р., за яким умови вказаного договору оренди були доповнені пунктами 6.5, 7.3 та 7.4., які передбачали можливість дострокового припинення Договору оренди за взаємною згодою сторін, а також передбачили застосування штрафу у розмірі 10% вартості орендованого майна, що становило 3 921,4 грн.

              01 березня 2007 року орендар (відповідач по справі) повернув орендодавцеві частину матеріальних цінностей на загальну суму 12 220 грн., що підтверджується матеріалами справи, не заперечується відповідачем.

             30 березня 2007 року сторонами договору було підписано Протокол про припинення дії Договору № 1/1 від 01.01.2007 року, згідно якого, сторони домовились достроково, з 02.04.2007 року, припинити дію вказаного договору, а орендар зобов'язався в дводенний термін повернути орендоване майно та в тижневий термін провести звірку взаєморозрахунків орендних платежів.

             Як стверджує позивач, з невідомих йому причин орендар не повернув орендованого майна.

             Відповідно до складеного сторонами Акту звірки, станом на 12 квітня 2007 року заборгованість ДП "Сяйво - Інвест" перед ПП "ВКФ "Сяйво-Престиж" по орендних платежах склала 500 грн.00 коп.

             Зважаючи на затримку з поверненням орендованого майна, ПП "ВКФ "Сяйво-Престиж" направило на адресу відповідача вимогу № 1 від 20.04.2007 року, у якій просило відповідача повернути орендовані матеріальні цінності. Факт направляння вимоги підтверджується Описом вкладення в поштове відправлення з відбитком поштового календарного штемпеля та квитанцією Ф.1 від 20.04.07 р. (докази в матеріалах справи).

             Відповідач зазначену вимогу позивача залишив без реагування, орендованого майна не повернув, заборгованості по орендній платі не погасив.

              Відповідно до ст.ст. 133, 134 Господарського кодексу України, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становить право власності.

              За ст. 147 ГК України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. А право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу. Одним із таких способів є присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

              Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати:      

              безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

              з акту управління господарською діяльністю;

              з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

              внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

              Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Вказане правило закріплене  у ст.193 ГК України.

              До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

               Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським Кодексом, іншими законами або договором.

               Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

             Відповідно до ст. ст.. 283, 284 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди можуть бути окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

             За нормами Цивільного кодексу України, до договору оренди застосовуються положення що регулюють договір найму.

             Як вбачається з матеріалів справи, орендар - ДП "Сяйво-Інвест" ВАТ "Сяйво" прийняв в орендодавця –Приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “Сяйво-Престиж” майно в оренду, користувався ним на умовах договору оренди № 1/1 від 01 січня 2007 року, однак, не зважаючи на припинення дії цього договору оренди, матеріальних цінностей, які є предметом спору у даній справі, не повернув у встановлені сторонами строки, відповідач продовжує безпідставно утримувати матеріальні цінності, котрі належать позивачу, на загальну суму 26 994 грн., а саме: Комп”ютер "Реntium II 677 + монітор "Sаmsung SуnсМаstег 750 b" загальною вартістю 3390 грн.; Комп'ютер "Реntium II" + монітор ""Sаmsung SуnсМаstег 713n" загальною вартістю 3100 грн.; сканер "НР 4400с" вартістю 950 грн.; телефон-факс "Раnаsопіс SР" вартістю 800 грн.; куток м'який вартістю 1400 грн.; 4 пуфи м'яких по 80 грн. кожен на суму 320 грн.; столик журнальний вартістю 80 грн.; стіл комп'ютерний "ВО" вартістю 500 грн.; стіл комп'ютерний "РО" (комплект) вартістю 900 грн.; 2 крісла "Гранд" вартістю по 167 грн. на суму 334 грн.; 10 крісел "Офіс" по 50 грн. на суму 500 грн.; дзеркало "Версаль" вартістю 500 грн.; електричний обігрівач масляний вартістю 250 грн.; дрель електричний вартістю 110 грн.; електролобзик вартістю 110 грн.; штамп "кр 192 В" вартістю 1500 грн.; штамп "кр 492 пр" вартістю 1500 грн.; штамп "кр 192 фор" вартістю 1500 грн.; штамп "Скл 073" вартістю 1500 грн.; штамп "К 012" вартістю 1500 грн.; штамп "Заг плоска" вартістю 1500 грн.; штамп "Заг конус" вартістю 1500 грн.; штамп “Заж 1” вартістю 1500 грн.; штамп “Заж 2”  вартістю 1500 грн.; "УПГ- 60 пістолет" вартістю 250 грн. Всього майна на загальну суму 26994 грн. 00 коп.

           Відповідно до ст. 217, 230 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

           Одним із видів господарських санкцій є штрафні санкції.

           Договором оренди №1/1 від 01.01.2007 року, з врахуванням наступних змін та доповнень до нього, сторони у добровільному порядку, шляхом укладання Додатків № 1 та 2 до договору оренди № 1/1 від 01.01.2007р., передбачили такі штрафні санкції, дія яких поширювались на правовідносини сторін на стадії повернення майна після закінчення (припинення) оренди (припинення дії договору).

           Згідно із ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

           Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

           У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

            Договором оренди  № 1/1 від 01 січня 2007 року, з врахуванням наступних змін та доповнень, сторонами за цим договором, було передбачено штраф у розмірі 3 921,4 грн. у разі порушення орендарем строків повернення матеріальних цінностей після припинення або розірвання договору.

           Такі строки визначались дводеннинм періодом.

           Оскільки, як  випливає з протоколу від 30.03.2007 року, дія Договору оренди № 1/1 від 01.01.2007 р., за згодою сторін була достроково припинена - 02 квітня 2007 р., то з 05 квітня 2007р. Орендар ( відповідач по справі) вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

           В процесі розгляду справи встановлено, що Орендар не сплатив позивачу (Орендодавцю) орендну плату 500 грн. 00 коп. станом на 12 квітня 2004 року та продовжує утримувати орендоване майно.

           Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

          Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

          Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь розмір неустойки,  яка нарахована відповідно до частини 2 статті 785 ЦК України,  за період з 02.04.2007 року  по 02.12.2007р. в розмірі 8000 грн. 00 коп. та за період з 02.12.2007р.  по 02.03.2008 року в сумі 3000 грн. 00 коп. (розрахунок в матеріалах справи, та приведений у тексті доповнення позовних вимог), що разом складає 11000 грн. 00 коп. (8000,00 грн. + 3000,00 грн.).

          Неустойка передбачена статтею 785 ЦК України, порівняно із штрафом є окремим видом відповідальності і може застосовуватись незалежно від наявності штрафу.

          Для надання правової допомоги при розгляді справ в судах на Україні діє адвокатура.

          Конституція України в ст.59 закріпила право кожного на правову допомогу.         

          Стаття 44 ГПК України відносить до складу судових витрат оплату послуг адвоката.

          Ст. 48 ГПК України вказує, що витрати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". У названому Законі вказується, що оплата адвокатові проводиться на підставі договору між юридичною особою і адвокатом (ст. 12). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.

        В силу майнових відносин між адвокатом і клієнтом, при їх встановленні і виконанні повинні застосовуватись норми цивільного законодавства. Цивільний кодекс надає свободу сторонам у визначенні умов договору. Сума в договорі визначається за згодою сторін.

        Таким чином укладення договору і оплата адвокату проводяться тільки за волею клієнта, а не в силу припису закону чи суду, і суми оплати адвокату повинні стягуватись з винної сторони не залежно від необхідності та обов'язковості участі адвоката при розгляді справи.

        Представник позивача Райхель Роман Петрович, є адвокатом, що підтверджується Свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю № 254, яке видано 28.08.2003р. на підставі рішення Волинської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури  № 20 від 28.08.03р. Позивач сплатив адвокату  Райхель Роману Петровичу кошти в сумі 2000 грн. 00 коп. за адвокатські послуги, що підтверджується платіжним дорученням № 54 від 19 березня 2008 року (докази в матеріалах справи).Відповідно до укладеного Договору про надання юридичних послуг гонорар адвоката складає 2000 гривень.

        Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, оглянув та дослідив подані сторонами докази, прийшов до висновку, що позов обгрунтований, документально підтверджений, підлягає до задоволення частково.

        Так, позивач у прохальній частині позову ( п. 2 прохальної частини позову) просить витребувати у відповідача матеріальні цінності за переліком, вказує яке саме майно слід повернути і зазначає, що “У разі відсутності майна –стягнути його вартість.”.

        Витрати на оплату адвокату відносяться до судових витрат, а тому державним митом при поданні позову не оплачуються.

        Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність у нього майна згідно з переліком, зазначеним у позовній заяві.

        Про те, що у відповідача відсутнє майно, яке є предметом даного спору, зазначено відповідачем  лише у запереченні  на позовну заяву від 03.06.2008р. та представники відповідача цю обставину підтверджують Аудиторським звітом незалежних аудиторів щодо достовірності відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку підприємства у відповідності до норм чинного законодавства за 2006 рік та 1 квартал 2007 року, який складено ТзОВ “Ера-Аудит” 25 січня 2008 року.

         Як вбачається з тексту Аудиторського звіту, на який посилається відповідач, то у ньому зазначено, що при проведенні інвентаризації складено акт інвентаризації, який затверджено головою правління ВАТ “Сяйво” ... та підписаний членами комісії ..., голова комісії –Якобчук Є.М.

         Далі за текстом Аудиторського звіту, незалежні аудитори не встановлюють факту відсутності, чи/або наявності спірного майна згідно переліку, а вказують, що: “У приведеному акті інвентаризації всього наявного майна (активів) не перелічено майно, що за договором оренди № 1/1 від 01.01.2007 року орендується ДП “Сяйво-Інвест”ВАТ “Сяйво” у ПП “ВКФ “Сяйво-Престиж” на суму 26994,00 грн.”.

          За текстом цього Аудиторського звіту зазначено, що “З цього аудитори можуть зробити припущення, що таке майно не було фактично передано в оренду, або інвентаризація проводилася без дотримання вимог Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та рахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. № 69 ...”. Крім того, в Аудиторському звіті зазначено, що “Також, при проведенні досліджень аудитори не знайшли документального підтвердження передачі орендованого майна представникам ВАТ “Сяйво” від директора ДП “Сяйво-Інвест” Олинець А.М. при передачі справ при звільненні останнього з займаної посади”                 (сторінка 4  Аудиторського звіту, зверху, розділ 3. Дослідження проведення інвентаризації).

             Тобто, як вбачається із Аудиторського звіту, висновки аудиторів щодо спірного майна, яке є предметом даного спору, ґрунтуються лише на припущенні аудиторів, як щодо самого майна, так і достовірності проведення самої інвентаризації, вказавши на  припущення, що інвентаризація проводилася без дотримання вимог Інструкції по інвентаризації основних засобів,...

             Інших доказів, які б підтверджували той факт, що спірне майно не було передано від позивача відповідачеві за договором оренди № 1/1 від 01.01.2007р., чи таке у відповідача відсутнє, представники відповідача суду не надали.

             Не надали суду і доказів про звернення відповідача, наприклад, до правоохоронних органів для належного розслідування щодо спірного майна, не надали письмових пояснень звільненого керівника щодо спірного майна, в Аудиторському звіті такі докази відсутні.

             Аудиторський звіт від 25.01.08р., який ґрунтується на припущеннях аудиторів, про що чітко вказано у цьому звіті, не може бути належним та допустимим доказом відсутності, чи/або не передання від позивача до відповідача спірного майна, що є предметом спору у даній справі.

            Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами, відповідно до статті 34 ГПК України.

            Відповідач, зіславшись на Розпорядження № 2 від 02.04.07р., зазначив у відзиві, що на час проведення інвентаризації у відповідача була припинена фінансова та виробнича діяльність, були відсторонені від виконання посадових обов”язків керівник та головний бухгалтер ДП “Сяйво-Інвест”ВАТ “Сяйво”, відтак відповідач вважає, що  головний бухгалтер не мав права підписувати акт звірки, а директор завіряти його печаткою, тому вважає цей акт неналежним та недопустимим доказом у справі.

            Зазначене твердження відповідача не ґрунтується на фактичних обставинах, а саме: як вбачається із тексту Розпорядження № 2 від 02.04.07р. “Про призупинення господарської діяльності ДП “Сяйво-Інвест”, ні керівник відповідача, ні головний бухгалтер не були відсторонені від виконання ними посадових обов”язків на час проведення повної інвентаризації, така інформація у цьому Розпорядженні –відсутня. Призупинення, чи/або припинення фінансової та виробничої діяльності на час проведення повної інвентаризації –не є припиненням юридичної особиВиходячи з наведеного, судом не приймаються заперечення відповідача, як такі, що не  доведені перед судом належними та допустимими доказами (статті 33, 34 ГПК України), а тому є такими, що не  заслуговують на увагу.

           Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 ГПК України.              

           Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 256, 257, 759 - 763, 785 ЦК України, ст.ст.20, 133, 134, 147, 174, 193, 217, 218, 230, 283, 284 ГК України, керуючись ст. 1, 2, 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82-85, 116 ГПК України, господарський суд, -

                                                            ВИРІШИВ:

           1.    Позов задоволити

           2.   Витребувати у відповідача - Дочірнього підприємства "Сяйво-Інвест" ВАТ "Сяйво" та передати Приватному підприємству "Виробничо-комерційна фірма "Сяйво-Престиж" матеріальні ЦІННОСТІ за переліком: Комп”ютер "Реntium II 677 + монітор "Sаmsung SуnсМаstег 750 b" загальною вартістю 3390 грн.; Комп'ютер "Реntium II" + монітор ""Sаmsung SуnсМаstег 713n" загальною вартістю 3100 грн.; сканер "НР 4400с" вартістю 950 грн.; телефон-факс "Раnаsопіс SР" вартістю 800 грн.; куток м'який вартістю 1400 грн.; 4 пуфи м'яких по 80 грн. кожен на суму 320 грн.; столик журнальний вартістю 80 грн.; стіл комп'ютерний "ВО" вартістю 500 грн.; стіл комп'ютерний "РО" (комплект) вартістю 900 грн.; 2 крісла "Гранд" вартістю по 167 грн. на суму 334 грн.; 10 крісел "Офіс" по 50 грн. на суму 500 грн.; дзеркало "Версаль" вартістю 500 грн.; електричний обігрівач масляний вартістю 250 грн.; дрель електричний вартістю 110 грн.; електролобзик вартістю 110 грн.; штамп "кр 192 В" вартістю 1500 грн.; штамп "кр 492 пр" вартістю 1500 грн.; штамп "кр 192 фор" вартістю 1500 грн.; штамп "Скл 073" вартістю 1500 грн.; штамп "К 012" вартістю 1500 грн.; штамп "Заг плоска" вартістю 1500 грн.; штамп "Заг конус" вартістю 1500 грн.; штамп “Заж 1” вартістю 1500 грн.; штамп “Заж 2”  вартістю 1500 грн.; "УПГ- 60 пістолет" вартістю 250 грн. Всього майна на загальну суму 26994 грн. 00 коп.

3.У випадку відсутності майна - стягнути його вартість.

4.          Стягнути з Дочірнього підприємства "Сяйво-Інвест" ВАТ "Сяйво" (м. Львів, вул. Промислова, 25 (код ЄДРПОУ 30052592) на користь Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Сяйво-Престиж" (м. Львів, вул. Виговського, 65/23, код ЄДРПОУ 34167075) штраф за затримку з поверненням орендованого майна у розмірі 3921 грн. 40 коп., неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час користування майном після закінчення терміну дії договору оренди в сумі 11 000 грн. 00 коп.,  389 грн. 15 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                         Данко Л.С.

Суддя