Рішення

від 24.06.2008 по справі 11/51-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/51-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

24 червня 2008 р.           Справа 11/51-08

за позовом  відкритого акціонерного товариства «Вінниччина-Авто», м. Вінниця

до                 приватного підприємства ЕНДЦ «Експертиза», м. Вінниця

третя особа  приватне підприємство «Вінницький Торговий Дім», м. Вінниця

про               визнання правочину недійсним.

                                                                                        Суддя   В. Матвійчук  

при секретарі судового засідання  Т. Кармаліта,  за участю представників сторін:

від позивача         -          В. Томашевський, В. Мамот за довіреностями;     

від відповідача    -          не з‘явився;

третьої особи       -     не з‘явився.

                    СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про  визнання недійсним правочину з проведення експертизи  відповідачем, який останньому було доручено здійснити згідно ухвали Замостянського райсуду м. Вінниці від 07.07.2006р., а також зовнюшню форму вираження експертизи –висновок автотехнічної експертизи № 408Е-07 від 26.07.2006р.

          Під час  розгляду справи позивач надав пояснення згідно яких просить суд визнати недійсними правочини: з проведення експертизи відповідачем та висновок авто технічної експертизи № 408Е-07 від 26 липня 2006 року.

Позов мотивовано тим, що   ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 07.07.2006р.  було призначено автотехнічну експертизу по цивільній справі № 2-2928-06, проведення якої доручено ПП ЕНДЦ «Експертиза». За наслідками проведення експертизи складено акт №408Е-07 від 26.07.2007р., який підписано експертами Кожушаним В.М. та Добровольським В.О.. Проте Добровольський В.О. хоч і має кваліфікацію , що дозволяє здійснювати автотехнічну експертизу, але згідно Протоколу Добровольський В.О. не здійснював огляд транспортного засобу, що суперечить приписам п. 2.2. Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами. Експерт Кожуханий В.М. має кваліфікацію експерта за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку,  завданого власнику транспортоного засобу». Відповіно до Додатку № 5 до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, судові експерти  з спеціальністю 12.2 проводять автотоварознавчу експертизу, тоді як ухвалою суду від 07.07.2006р. було призначено автотехнічну експертизу. Отже,  експерт Кожуханий В.М. не має повноважень на участь  в автотехнічній експертизі та складати Протокол,  тим  більше Висновок. Таким чином, позивач вважає, що  експертиза була здійснена без відповідного дозволу (ліцензії).

Крім того, позивач  зауважує на тому, що проведення експертизи  є правочином в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України, а документ, що складається за наслідками експертизи є  формою зовнішнього вираження експертизи.  

 Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.  15.05.2008р. через канцелярію суду подав пояснення згідно яких  експерт Добровольський В.О. пояснює, що 12.07.2006р. до ПП ЕНДЦ «Експертиза» надійшла ухвала Замостянського районного суду м. Вінниці  згідно якої призначено авто технічну експертизу автомобіля Опель Вектра, проведення якої доручено експертам ПП ЕНДЦ «Експертиза».  На виконання вказаної ухвали експертом Добровольський В.О.  було прийнято та оглянуто  вищезгаданий автомобіль і заповнено картку огляду, після чого доручено спеціалісту Кожуханому В.М., який має спеціальність інженер механік, додатково оглянути даний автомобіль, про що скласти відповідний акт для перевірки виявлених неполадок. На підставі зазначених матеріалів було оформлено експертний  висновок № 408Е-07.

 Третя особа –приватне підприємство «Вінницький Торговий Дім»  у відзиві № 9 від 09.06.2008р.  заперечує проти позову з тих підстав, що  оскаржуваний позивачем експертний висновок є суто технічним висновком спеціалістів  з технічного стану виробу, його відповідності чи невідповідності діючим стандартам та технічним умовам на такого роду виріб, і жодному випадку у відповідності до норм закону не є  правочином, оскільки  правочином в розумінні ч. 1 ст.  202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття,  зміну, або припинення  цивільних прав та обов‘язків.  Окрім того,  зауважує, що  ст. 12 ГПК України,  чітко визначений перелік справ, які підвідомчі господарським судам, однак визнання недійсними експертних висновків, які проводились у цивільній справі, під час  вирішення цивільного, а не господарського спору до компетенції господарських судів не відноситься, а тому провадження у справі підлягає припиненню.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно та всебічно з‘ясувавши обставини справи та оцінивши  наявні у справі докази, судом встановлено наступне.

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці  від 07.07.2006р. у цивільній справі № 2-2928-06 за позовом ПП «Вінницький Торговий Дім»до Без‘язичного Олександра Юрійовича, ВАТ «Вінниччина-Авто»про відмову  від договору і повернення сплаченої за товар грошової суми,   призначено  авто технічну експертизу, проведення якої доручено ПП ЕНДЦ «Експертиза».

         За наслідками проведення експертизи складено висновок № 408Е-07 від 26.07.2006р., який на думку позивача є правочином, що   породжує юридичні наслідки для нього.

        З твердженнями позивача суд не може погодитись виходячи зі наступного.

         Так, в силу ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

         Відповідно до ч. 1 ст. 202 цього Кодексу, правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.  Вказаною нормою також визначені види правочинів.

         Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема:

   - зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

   - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

   - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

   - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені

      ним;

-          правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та

  інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

           Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач експертний висновок ототожнює з правочином.

           Тоді як відповідно до ст.  1  Закону  України «Про судову експертизу»судова  експертиза  -  це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

          Висновок який позивач вважає правочином, вчинений в межах цивільної справи, даний акт не є правовстановлюючим актом, він є результатом практичної діяльності судового експерта з визначених питань, а не актом, обов'язковим до виконання усіма учасниками певних правовідносин,  а отже не може бути правочином в розумінні  Цивільного кодексу України.

           Аналогічна правова позиція викладена в  Інформаційному листі Вищого господарського суду України.

          Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

    1) визнання права;

    2) визнання правочину недійсним;

    3) припинення дії, яка порушує право;

    4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

    5) примусове виконання обов'язку в натурі;

    6) зміна правовідношення;

    7) припинення правовідношення;

    8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

    9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

    10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З огляду на вищевикладене в його сукупності,  суд вважає, що позивачем не вірно вибрано спосіб відновлення порушеного права, а тому не вбачає  правових підстав для   задоволення позову.

             Керуючись  ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116  Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

      В задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Вінниччина-Авто»про  визнання недійсним правочину з проведення експертизи  відповідачем, який останньому було доручено здійснити згідно ухвали Замостянського райсуду м. Вінниці від 07.07.2006р., а також зовнюшню форму вираження експертизи –висновок автотехнічної експертизи № 408Е-07 від 26.07.2006р. відмовити.

рішення оформлене та підписане  25. 06.2008р.    

Суддя                                                                 В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - третій особі.