Рішення

від 19.06.2008 по справі 5020-2/161

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/161

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"19" червня 2008 р. справа № 5020-2/161

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Параді”

                         (83059, м. Донецьк, вул. Сєченова, 3)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ Кримагропродукт”  

                         (99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, 23)

про  стягнення 2 225,20 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача –Мазур Д.В., довіреність №14 від 14.05.2008;

відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

           Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Параді” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Кримагропродукт” про стягнення 2225,00 грн., з яких: основна заборгованість за поставлену продукцію –1600,00 грн., пеня –159,66 грн., збитки від інфляційного подорожчання –305,54 грн. та 10% відсотків річних –160,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору поставки товару № 167/06 від 01.08.2006.

           Відповідач явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно за адресою, вказаною у позовній заяві та договорі, вимоги ухвали суду від 24.04.2008 не виконав, факт отримання відповідачем судових документів підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 78986 (арк.с. 26).

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за відсутністю відзиву на позовну заяву за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

01.08.2006 товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Параді” та товариство з обмеженою відповідальністю „Кримагропродукт” уклали договір № 167/06 поставки товарів (далі –Договір)(арк.с. 7-9).

Відповідно до пунктів 1.1-1.2 Договору позивач (Постачальник) зобов'язується поставляти, а відповідач (Покупець) зобов'язується приймати та оплачувати у встановлені Договором строки партії алкогольних напоїв, натуральної столової мінеральної води, продуктів харчування, у подальшому Товар.

Право власності на Товар переходить від Постачальника до покупця з моменту підписання повноважними представниками Сторін видаткової накладної, яка посвідчує момент передачі товару.

Згідно пункту 3.4 Договору ціна договору визначається сумуванням вартості товару, поставленого по всіх накладних в рамках цього договору.

Датою поставки товару вважається момент підписання повноважними представниками Сторін видаткової накладної (пункт 3.6 Договору).

08.09.2006 відповідачем від позивача отримана продукція на загальну суму 32474,95 грн., що підтверджується видатковими накладними № 2034 та №2035. Товар отриманий повноважним представником відповідача на підставі генеральної довіреності в рамках укладеного Договору поставки  №167/06 від 01.08.2006 (арк.с. 10-17).

Згідно накладних на повернення №28-С від 03.09.2007 та №43-С  від 02.11.2007 відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму 27864,53 грн.

Таким чином, вартість фактично прийнятого відповідачем від позивача до реалізації товару складає 4610,42 грн.

Згідно пункту  5.1 Договору в редакції додаткової угоди №2 до договору поставки товарів №167/06 від 01.08.2006 Покупець перераховує кожні п'ять банківських днів на рахунок Постачальника грошові кошти за реалізований Товар (арк.с.18).

На виконання вимог пункту 5.1. Договору відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти на загальну суму 3010,42 грн.

Докази погашення відповідачем залишку суми вартості поставленого позивачем товару у розмірі 1600,00 грн. відсутні.

Згідно частини першої статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За звичаями ділового обороту, що склався між сторонами, момент реалізації Товару визначався шляхом щомісячного укладання актів-звірок, чи за усною домовленістю. Але, як стверджує позивач, протягом останніх місяців відповідач жодним чином не хоче йти на контакт та не відповідає на звернення позивача про встановлення дати реалізації товару, що відповідно унеможливлює встановлення строку виконання грошового зобов'язання.

Відповідно частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

11.10.2007 за вих. №157 позивачем на адресу відповідача надіслано листа-претензію з вимогою погасити заборгованість по сплаті вартості поставленого за Договором товару. Відповідь на вказану претензію позивач не отримав, грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за Договором від відповідача не надійшли (арк.с.20).

За таких обставин суд вважає, що строк виконання зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю „Кримагропродукт” по сплаті заборгованості за поставлену товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Параді” продукцію у розмірі 1600,00 грн. настав 18.10.2007.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин заявлена сума основної заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 1600,00 грн. підлягає стягненню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 розмір пені обчислюється  від  суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно додаткової угоди №1 до договору поставки товарів №167/06 від 01.08.2006 пункт 8.2.1 Договору визначає, що у випадку несвоєчасної оплати вартості отриманого Товару Покупець зобов'язаний оплатити Постачальнику:

           - пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період прострочення, від несвоєчасно перерахованої суми на день здійснення платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені починається з наступного дня за днем оплати;

- 10 % річних від суми прострочення заборгованості за весь період прострочення з розрахунку 365 днів у році –за користування грошовими коштами Постачальника (арк.с. 21).

Так, на суму простроченої заборгованості позивачем нарахована сума 10 % річних у розмірі  160,00 грн., пеня у розмірі подвійної ставки Національного Банку України  у розмірі 159,66 грн. та збитки від інфляційного подорожчання у розмірі 305,54 грн.

При цьому, з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач помилково визначив строк виконання зобов'язання –18.09.2007, замість 18.10.2007, і, як наслідок, завищив суму нарахованої пені та збитків від інфляційного подорожчання.

Також суд вважає, що позивач безпідставно визначив розмір 10% відсотків від суми прострочення за цілий рік, а не за конкретний період прострочення –з 19.10.2007 по 10.04.2008.

За таких обставин за період прострочення заборгованості з 19.10.2007 по 10.04.2008 стягненню з відповідача підлягає сума пені у розмірі 140,27 грн., 10 % річних –76,59 грн. та збитки від інфляційного подорожчання –284,49 грн.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Кримагропродукт” (99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, 23, код у ЄДРПОУ 32265900, р/р №260020411118000 в АКБ „Укрсиббанк”, МФО 351005) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Параді”  (83059, м. Донецьк, вул. Сєченова, 3, код у ЄДРПОУ 32036389, р/р 2600800042 у Донбаській філії ВАТ „Родовід Банк”, м. Донецьк, МФО 394512) заборгованість у сумі 2101,35 грн. (дві тисячі сто одна  грн. 35 коп.), з яких: основна заборгованість –1600,00 грн., пеня –140,27 грн., збитки від інфляційного подорожчання –284,49 грн. та 10 % річних –76,59 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 96,32 грн. (дев'яносто шість грн. 32 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 111,43 грн. (сто одинадцять грн. 43 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          3.  В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                                     Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 24.06.2008.