Рішення

від 23.06.2008 по справі 2/95-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/95-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 червня 2008 р.           Справа 2/95-08

за позовом: Семенюка Віталія В'ячеславовича (24321, Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Польова, 4, кв. 4)   

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладижинська пересувна механізована колона № 42" ( 24321, Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Промислова, 4)  

про зобов'язання виключення зі складу товариства та стягнення частки майна в сумі 6731 грн.

Головуючий суддя          

Cекретар судового засідання  

Представники

Позивача: Клименко І.Ф., за довіреністю

Відповідача: Борщевський Микола Йосипович, за  довіреністю

Відповідача, Загорійчук Микола Андрійович,  - директор

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.05.08 р. суддею Курко О.П. порушено провадження по справі № 15/22-08 та призначено розгляд справи на 20 травня 2008 р. на 11:30 год.

19.05.2008 року від відповідача надійшов відзив на позов в якому він проти позову заперечує.

  Ухвалою суду від 20 травня 2008 року розгляд справи відкладено на 05 червня 2008 р. на 11:30 год.

Розпорядженням голови суду від 27 травня 2008 р. справу передано на розгляд судді Мельнику П.А.

Ухвалою суду від 29.05.2008 року суддя Мельник П.А. прийняв справу № 15/22-08 до свого провадження,  їй присвоєно  № 2/95-08 та призначено  до розгляду на 05.06.2008 року.

29.05.2008 року від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку із зайнятістю 05.06.2008 року в судовому засіданні Солом"янському районному  м. Києва.

В судове засідання представники сторін не з'явились, доказів витребуваних судом не надали.

Ухвалою суду  від 05.06.2008 року розгляд справи відкладено на 23.06.2008 року.

Представник позивача 23.06.2008 року  подав заяву про зміну розміру позовних вимог, в якій відмовляється від позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виключити Семенюка В.В. із складу учасників ТОВ "Ладижинська пересувна Механізована колона № 42" та просить суд  стягнути з відповідача 6 731  грн. та 1500 грн. витрат на адвоката.  

Представник відповідача позов визнав в сумі 1373,92 грн.

З пояснень представників сторін та наданих матеріалів суд вбачає таке.

Позивач мотивує свої позовні вимоги наступним: Семенюк Віталій Вячеславович, є учасником товариства з обмеженою відповідальністю «Ладижинська пересувна механізована колона № 42».

Відповідно до п.5 Установчого договору про створення ТОВ «Ладижинська ПМК-42»від 26 січня 1999 р., статутний фонд товариства при створенні становив 1 092 000 грн., в тому числі частка об'єднання «Вінницяоблагробуд»склала 612 000 грн., частка працівників Ладижинської ПМК-42 склала 480 000 грн.

Згідно Переліку учасників ТОВ «Ладижинська ПМК-42», що є додатком до Установчого договору від 26.01.1999 р., (п.54),  частка позивача  в статутному фонді товариства складає 6731 грн.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №586600, станом на 31.03.2008 р., розмір статутного фонду ТОВ «Ладижинська ПМК-42»не змінився та складає 1 092 000 грн.

Пунктом 2.4. Статуту товариства, п. «в»ст. 10 Законом України «Про господарські товариства», ч. 1ст 48 ЦК України та ч.1 ст.88 ГК України, передбачено право учасника вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці до виходу, а відповідно до Статуту товариства - повідомивши за 6 місяців до дня виходу.

26.04.2006 р. позивач скористався вищевказаним правом учасника товариства і звернувся з письмовою заявою про вихід з товариства та виплату належної йому  як учаснику товариства частки майна товариства в розмірі 6 731 грн.

Пунктом 2.6. Статуту товариства та ст.54 Закону України «Про господарські товариства», ч.2 ст.148 ЦК України передбачено, що при виході учасника з товариства йому сплачується вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному фонді.

При цьому, згідно ст.54 Закону України «Про господарські товариства», виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, і в строк до  12 місяців з дня виходу.

В зв'язку з тим, що протягом 2006-2007 років позивача  ніхто не повідомляв про результат розгляду його заяви від 26.04.2006 р., а також, в зв'язку з тим, що по даний час позивачу  не виплачено вартість майна товариства, пропорційно його частці в статутному фонді товариства, 17.03.2008 р. позивач  письмово звернувсь до відповідача з проханням повідомити позивача про результат розгляду його заяви від 26.04.2006 р.

На  письмове звернення  позивача  від 17.03.2008 р. щодо виключення його зі складу учасників товариства та виплати належної йому  частки вартості майна товариства, він отримав лист з ТОВ «Ладижинська ПМК-42»№18 від 26.03.2008 р.

В листі позивача  повідомили, що «...згідно Закону України №755 від 15.09.2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб»ст.29 вказано, що при виході учасника-фізичної особи із складу товариства ним повинна подаватись нотаріально посвідчена заява. Для розгляду на зборах учасників про вихід із складу товариства Ви повинні надати нотаріально посвідчену заяву, яку Ви до цього часу не надали.»Таким чином, з листа відповідача від 26.03.2008 р. позивачу  стало відомо, що його  заява від 26.04.2006 р. про вихід з товариства та виплату належної йому  частки майна товариства на зборах учасників не розглядалась, в зв'язку з тим, що подана  заява позивача  нотаріально не завірена.

Вимогу відповідача нотаріально посвідчити письмову заяву про вихід учасника з товариства вважаю неправомірною та необґрунтованою.

Так, відповідно до ч.І ст.209 ЦК України, на яку посилається відповідач в своєму листі від 26.03.2008 р., правочин, який вчиняється у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Ні в Статуті товариства, ні в Законі України «Про господарські товариства», ні в інших нормативних актах, які регулюють правовідносини між учасниками товариства і товариством, не передбачено нотаріальне посвідчення заяви учасника про вихід з товариства.

В ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», в частині 3, зазначено, що у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, подається нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників).

Тому з наведених підстав позивач просить: Зобов'язати відповідача виключити мене, Семенюка Віталія Вячеславовича, зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладижинська пересувна механізована колона № 42», відповідно до поданої мною заяви від 26.04.2006 р. Cтягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ладижинська пересувна механізована колона № 42», на мою користь вартість частини майна товариства, пропорційну належній мені часті у статутному фонді товариства,  в розмірі  6731,00 грн.

Зважаючи на заяву позивача про зміну позовних вимог, на розгляд суду поставлено питання про стягнення 6 731 грн. вартості частини майна товариства, пропорційно належній частці позивача у статутному фонді та про стягнення 1500 грн. витрат на адвоката.

Відповідач у відзиві на позов зазначив: Семенюк Віталій В'ячеславович в позовній заяві від 23.04.2008 р. звинувачує товариство у тому, що воно відмовило йому в виході з товариства та виплаті частки майна в розмірі 6731 грн.

З заявою про вихід і виплату частки майна, він звертався до товариства 26.04.2006 р. і через рік і 11 місяців (17.03.2008 р.) нагадав товариству про цю заяву. Заява від 26.04.06 р. нотаріально не була посвідчена.

Так сталося, що з лютого по жовтень 2006 року учасники товариства визначалися в упорядкуванні статутного фонду. 26.02.2006 р. протокол №1 загальні збори не затвердили зменшення статутного капіталу. Про зменшення свого статутного фонду ТОВ «Ладижинська пересувна механізована колона №42»дала об'яву   до газети «Урядовий кур'єр»№14 від 25.01.2006 р.  Дане питання, на прохання учасників, було перенесено на 24.10.2006 р. і на цих зборах (протокол №2) статутний фонд затвердили в сумі 172300 грн.

Після подання заяви (від 26.04.2006 р.) Семенюк В.В. був присутній на зборах 24.10.2006 р. але питання про його вихід та про результати розгляду заяви на загальних зборах не піднімав. На заяву від 26.03.2008 р. (вих..№18) товариство повідомило, що: «Для розгляду на зборах учасників питання про вихід із складу товариства Ви повинні надати нотаріально посвідчену заяву, яку Ви до цього часу не подали.

«При надані Вами нотаріально посвідченої заяви про вихід із складу товариства, Ваше питання буде на протязі 3-х місяців розглянуто на зборах учасників і буде виплачена Вам частка майна товариства відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства»пропорційно Вашій частці в статутному фонді по бухгалтерському балансу товариства на дату Вашого виходу і в строк передбачений Законом і статутом товариства».

Дане роз'яснення товариства Семенюк В.В ігнорував і замість надання нотаріально посвідченої заяви та вирішення свого питання, згідно процедури передбаченої статутом товариства і діючим законодавством, звернувся з позовною заявою до господарського суду Вінницької області з проханням, виключити його зі складу учасників і стягнути вартість частини майна з даного товариства.

Із тексту заяв Семенюка В.В. і відповіді на них вбачається, що відмови або натяку на не виведення його зі складу учасників товариства та не виплати частки майна товариства, пропорційно його частці у статутному фонді, протиправних дій з боку товариства не було.

Щодо нотаріального посвідчення підпису позивача в заяві то це прохання товариства не суперечить діючому законодавству і не перешкоджало Семенюку В.В. згідно Статуту товариства, Закону про господарські товариства та ЦК України вирішити дане право без суду. Якщо він був незгоден з нотаріальним посвідченням то одне це питання можна було оскаржити в суді, а не посилатися на відмову. Відмови в його прохані, як такого не було. Закон говорить, що: «У письмовій формі належить вчиняти: правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; (ст. 208 ЦК України) «У письмовій формі належить вчиняти: Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.»(ст. 209 ЦК України).

Саме Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних   осіб -підприємців»в пункті 3 статті 29 передбачає, що: «У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід   зі  складу засновників   (учасників), або нотаріально посвідчена   копія   документа  про перехід частки учасника у статутному   капіталі   товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.»

Що стосується виходу з товариства і отримання частки майна товариства, пропорційно його частці у статутному фонді то дані питання вирішується тільки на загальних зборах учасників, згідно ст. 2.6. і пункт «з»ст. 5.3. Статуту. Вимоги статуту не суперечать абзацу 4 пункту 1  ст. 88 ГК України, яка надає право учаснику вийти зі складу товариства в порядку передбаченому установчими документами товариства.

«Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.»(п. 1 ст. 148 ЦК України). Частина 3 пункту 2.4. ст. 2 Статуту товариства говорить, що учасник товариства має право «- вийте із складу товариства, ' попередивши про це збори товариства за 6 місяців до дня виходу.»Згідно вимог статуту товариства шість місяців заяви Семенюка В.В. від 26.04.2006 р. спливало 26.10.2006 р., а 24.10.2006 р. відбулися загальні збори товариства з порядком деним: «1. Про зменшення Статутного фонду товариства, затвердження суми Статутного фонду і розподіл його між учасниками товариства.», " Виключення учасників із складу товариства","Внесення змін до Статуту і затвердження його в новій редакції".

Після перегляду статутного фонду у Семенюка В.В. відсоткова частка майна в статутному фонді залишилася 0,62%, а   вартість майна склала 1297 грн. Серед 22 виключених учасників Семенюка В.В. не має і він на зборах по вихід з товариства  не наголошував.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом..

Порядок виходу Семенюк В.В. ігнорував, а тому не наступив момент отримання ним частки майна.   Виплата вартості частки майна може бути виплачена тільки після   проведення та затвердження звіту за рік, в якому позивач вийшов би з товариства, і в строк до 12 місяців із дня виходу (ст. 54 Закону і ч. 2. ст. 2.6. Статуту товариства).

Окрім того частина 2 ст. 2.6. Статуту передбачає, що «Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства і в строк до 3-х років з дня виходу, виходячи із фінансових можливостей товариства.»

З даних установчих документів статутний фонд товариства станом на 16.03.1999 р. (на дату державної реєстрації товариства) становив 1092, 00 тис. грн. і станом на 31.03.2008 р., згідно довідки державного реєстратора залишився без змін. Це при тому, що по даним головної книги ПМК-42 за 1999 рік та згідно бухгалтерського звіту за 1999 рік на кінець року статутний фонд значився в сумі 183,6 тис. грн. і на 31.03.2008 року статутний капітал становить 183,6 тис. грн.

Аудиторською перевіркою від 14.05.2008 р., проведеною незалежним аудитором Пипяк Л.Г., була документально встановлена різниця в сумі статутного капіталу між даними балансу та фактичними даними в сумі 908,4 тис. грн.. (1092,0 - 183,6). Такі відхилення виникли внаслідок того, що на момент державної реєстрації ТОВ «Ладижинська пересувна механізована колона №42»(16.03.1999 р.), яке створене на базі реорганізованої «Ладижинської ПМК-42», в бухгалтерському обліку не було зафіксовано розмір статутного фонду, відображеного в установчих документах, що призвело до виникнення різниці між даними бухгалтерського обліку та установчих документів в сумі 1268,2 - 1092,0 = 176,2 тис. грн. в сторону збільшення даних обліку щодо розміру статутного фонду. Крім того, на протязі 1 півріччя 1999 року в бухгалтерському обліку рух основних засобів (виключення із складу основних фондів помилково зараховано на баланс майно, що належало Асоціації «Агропрогрес»та нарахування зносу) проводився в кореспонденції з рахунком обліку 85 «Статутний фонд». Це призвело до відхилень 1084,6 тис. грн. в сторону зменшення даних обліку щодо розміру статутного фонду. За даними Звіту про фінансово-майновий стан за 1999 р. (розділ 1. рух фондів) по р. 010 товариством відображено зменшення статутного капіталу на суму 1084,6 тис. грн. Таким чином, за згорнутим результатом виникла вищевказана різниця в сумі статутного капіталу між даними балансу та фактичними даними - 908,4 тис. грн.. (1084,6 - 176,3). По висновку аудитора власний капітал товариства на даний час складає 221,6 тис. грн.

Товариство на даний час остаточно визначилося з вартістю свого майна, а також з сумою, яку належить виплатити Семенюку В.В. у випадку виходу його з товариства згідно діючої процедури. По цій причині відповідач не бачить спірних питань між сторонами і товариство готове виконувати прохання Семенюка В.В. у відповідності до вимог чинного законодавства і статуту товариства. З огляду на вище викладене, товариство після отримання від Семенюка В.В. нотаріально посвідченої заяви про вихід з товариства, після рішення загальних зборів товариства, з майна товариства може виплатити Семенюку .В В. І373 грн. 92 коп.   (221600 грн. х 0,62% :100%)

Наведене стверджується:

- Статутом ТОВ "Ладижинська пересувна механізована колона №42";

- установчим договором від 26.01.1999 року;

- протокол №2 ТОВ "Ладижинська пересувна механізована колона №42" від 24.10.2006 року;

- протокол №1 ТОВ "Ладижинська пересувна механізована колона №42" від 28.02.2006 року;

- висновком незалежного аудитора Пиляк Л.Г. про фінансову звітність ТОВ "Ладижинська пересувна механізована колона № 42" за 1 квартал 2008 року.

- заявою про зміну позовних вимог;

- відзивом відповідача на позов;

Заслухавши пояснення представників  позивача, відповідача та дослідивши і оцінивши надані докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Враховуючи відмову представника позивача від позову в частині вимоги : зобов'язати відповідача виключити Семенюка В.В., зі складу учасників ТОВ "Ладижинська пересувна механізована колона №42" суд припиняє провадження у справі в цій частині.

Відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, тому приймається судом на підставі ст. 78 ГПК України. Провадження у даній господарській справі підлягає припиненню відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п.2.6. Статуту ТОВ " Ладижинська пересувна механізована колона №42" реєстраційний № 56 від 16.03.1999 року  - при виході учасника з товариства йому сплачується вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному фонді.

Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому від вийшов з товариства і в строк до 3-х років з дня виходу, виходячи із фінансових можливостей товариства.

Відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини  майна  товариства, пропорційна  його   частці   у   статутному   (складеному)   капіталі.  Виплата проводиться  після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства,  і  в  строк  до  12  місяців  з дня виходу. На вимогу учасника  та  за  згодою  товариства  вклад  може  бути  повернуто повністю або частково в натуральній формі.   Учаснику,  який  вибув, виплачується  належна  йому    частка  прибутку, одержаного товариством в даному  році  до  моменту  його  виходу.  Майно,  передане   учасником    товариству    тільки    в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Відповідно до ч.4 п.2 ст. 148 ЦК України порядок і  спосіб  визначення  вартості  частини  майна,   що пропорційна частці учасника у статутному фонді,  а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості частини майна товариства підлягають задоволенню частково тому, що враховуючи норми  закону та  відповідно до висновку про фінансову звітність товариства з обмеженою відповідальністю " Ладижинська пересувна механізована колона №42" за 1-й квартал 2008 року  незалежного аудитора Пипяк Л.Г.  встановлено, що власний капітал товариства становить 221,600 грн.

Розмір відсоткової частки майна в ТОВ "Ладижинська пересувна механізовано колона № 42" Семенюка В.В.  становить 0,62 %, відповідно до протоколу №1 від 24.10.2006 року.

Тому з урахуванням наведених доводів  позов в стягненні вартості частини майна товариства пропорційно належній частці позивачу у статутному фонді становить 1373,92 грн.

В частині стягнення 5357 грн. вартості частини майна товариства пропорційно належній частці позивачу у статутному фонді слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГКП України суми,   які   підлягають   сплаті   за   проведення   судової експертизи,    послуги    перекладача    адвоката,    витрати   на інформаційно-технічне   забезпечення   судового  процесу  та  інші  витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:   при задоволенні позову - на відповідача

Позов в частині стягнення 1500 грн. витрат на адвоката підлягає задоволенню частково в сумі 500 грн. В частині стягнення 100 грн. витрат на адвокатські послуги слід відмовити.

Позовні вимоги стосовно стягнення Згідно ст.  43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

З урахуванням наведеного позов підлягає задоволенню частково в сумі 1373,92 грн стягненні вартості частини майна товариства пропорційно належній частці позивачу у статутному фонді; в стягненні 5357 грн. слід відмовити; слід припинити провадження в у справі в  частині вимоги  зобов'язати ТОВ " Ладижинська пересувна механізована колона №42"  виключити Семенюка В.В., зі складу учасників ТОВ "Ладижинська пересувна механізована колона №42"; позовні вимоги щодо стягнення 1500 грн. адвокатський послуг підлягає задоволенню частково, стягненню підлягає 500 грн., в стягнення 1000 грн. слід відмовити.

Судові витрати покладено на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст. 49 ГПК України.

          Керуючись ст. ст. 33, 43, 49,п. 4 ч. 1 ст. 80 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, ч.4 п.2 ст. 148  ЦК України, ст. 54 Закону  України "Про господарські товариства", -  

ВИРІШИВ :

Позов задовільними частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладижинська пересувна механізована колона № 42" ( 24321, Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Промислова, 4, код 13334671, свідоцтво 01624662)  на користь  Семенюка Віталія В'ячеславовича (24321, Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Польова, 4, кв. 4, код ідент. 2500508616) 1373,92 грн. вартості частини майна товариства пропорційно належній частці позивачу у статутному фонді., 20,30  грн. витрат на сплату державного мита, 24,06 грн. витрат на сплату витрат за інформаційна технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладижинська пересувна механізована колона № 42" ( 24321, Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Промислова, 4, код 13334671, свідоцтво 01624662)  на користь  Семенюка Віталія В'ячеславовича (24321, Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Польова, 4, кв. 4, код ідент. 2500508616) 500 грн. витрат з оплати послуг адвоката.

Видати накази  після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в стягненні 1000 грн. витрат на послуги адвоката.

Відмовити в стягнення 5357 грн. вартості частини майна товариства.

Припинити провадження у справі в частині вимоги  зобов'язати ТОВ " Ладижинська пересувна механізована колона №42"  виключити Семенюка В.В., зі складу учасників ТОВ "Ладижинська пересувна механізована колона №42".

                              Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  24 червня 2008 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу