Постанова

від 30.09.2008 по справі 2/95-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002,

м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412)

48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "30" вересня 2008 р.                                                         

Справа №  2/95-08

Житомирський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого  судді                                                       

суддів:                                                                          

при секретарях                                                              ,                     Якобчук Ю.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1.,

від відповідача: Борщевський М.Й.,

довіреність №27 від 11.05.2008р., 

розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_1, м.Ладижин Вінницької області

на рішення господарського суду

Вінницької області

від "23" червня 2008 р. у

справі № 2/95-08 (суддя Мельник П.А.)

за позовом ОСОБА_1, м.Ладижин

Вінницької області 

до Товариства з обмеженою

відповідальністю "Ладижинська пересувна механізована колона №42",

м.Ладижин Вінницької області  

про зобов'язання виключити зі

складу товариства та стягнення частки майнав сумі 6731 грн.,

З перервою у судовому засіданні з

23.09.2008р. по 30.09.2008р. згідно ст.77 ГПК України.   

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Вінницької області від "23" червня 2008 року у

справі №2/95-08 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою

відповідальністю "Ладижинська пересувна механізована колона № 42" на

користь ОСОБА_1 1373,92 грн. вартості частини майна товариства пропорційно

належній частці позивачу у статутному фонді, 20,30  грн. витрат на сплату державного мита, 24,06

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того,

стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ладижинська пересувна

механізована колона № 42" на користь ОСОБА_1 500грн. витрат з оплати

послуг адвоката.

Відмовлено в

стягненні 1000 грн. витрат на послуги адвоката, а також в стягненні 5357 грн.

вартості частини майна товариства.

Припинено провадження

у справі в частині зобов'язання ТОВ "Ладижинська пересувна механізована

колона №42" виключити ОСОБА_1. зі складу учасників ТОВ "Ладижинська

пересувна механізована колона №42".

Не погоджуючись

з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій

просить частково скасувати рішення суду першої інстанції з підстав, наведених у

скарзі.

Мотивуючи

апеляційну скаргу, ОСОБА_1 стверджує, що:

- вимога

відповідача щодо нотаріального посвідчення заяви учасника товариства про вихід

з товариства є повністю необґрунтованою та не відповідає вимогам норм ст.10

Закону України "Про господарські товариства", ч.1 ст.148 Цивільного

кодексу України та ч.1 ст.88 Господарського кодексу України;

- станом на

31.03.2008р. відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних

осіб - підприємців №586600, розмір статутного фонду ТОВ "Ладижинська

ПМК-42" не змінився з моменту створення товариства і склав 1 092 000грн.

Таким чином, розмір частки учасника товариства при зверненні до суду вираховувався

відповідно до наявного статутного фонду товариства й склав 6731,00 грн. або

0,62% від загального статутного фонду товариства;

-  судом першої інстанції не було враховано, що

відповідно до ч.4 ст.144 Цивільного кодексу України, якщо після закінчення другого

чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з

обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство

зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати

відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли

про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає

меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу,

товариство підлягає ліквідації; 

- на момент

звернення позивача до суду першої інстанції статутний фонд відповідача складав

1092000грн., а не 221600грн., як зазначає відповідач. В установленому

законодавством порядку зміна статутного фонду відповідачем не реєструвалась,

тому на думку позивача, стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю

"Ладижинська пересувна механізована колона № 42" на користь ОСОБА_1

підлягає частка в майні товариства в розмірі 6731,00грн. (складає 0,62% від

1092000грн. статутного фонду), а не 1373,92грн. (складає 0,62% від 221600 грн.

статутного фонду). 

В судовому

засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення в

обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення господарського суду першої

інстанції незаконним та необгрунтованим, просить його частково скасувати та

задовольнити позов в повному обсязі.

Товариство з

обмеженою відповідальністю "Ладижинська пересувна механізована колона

№42" у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в засіданні суду

заперечили проти доводів, зазначених в апеляційній скарзі. Вважають рішення

господарського суду Вінницької області законним та обґрунтованим, просять

залишити його без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Вказують, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ладижинська

пересувна механізована колона №42" ще під час слухання справи в

господарському суді Вінницької області визначилося з балансовою вартістю свого

майна і для виплати позивачу - ОСОБА_1 нарахувало частку з цього майна в сумі

1373,92 грн. (221600грн.х0,62%:100%).

В доповненні та

уточненні до відзиву на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 30.09.2008р.

представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а

рішення господарського суду змінити: стягнути з товариства на користь ОСОБА_1.

1465грн. 06 коп. та зменшити витрати на оплату послуг адвоката згідно ст.49 ГПК

України. 

Заслухавши

пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної

скарги позивача, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин

справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування

господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права

при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку, що

апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно

установчого договору від 20.01.1999р. учасниками Товариства з обмеженою

відповідальністю "Ладижинська пересувна механізована колона №42" є

Об'єднання "Вінницяоблагробуд" та працівники трудового колективу

реорганізованої ПМК №42. Позивач ОСОБА_1. був одним з учасників товариства і

його частка у статутному фонді відповідно до додатку №1 до установчого договору

становила 6731грн. або 0,62%, що відповідало величині трудового вкладу і

розміру паю на трудовий вклад (а.с.8-13).

Відповідно до

статті 50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з

обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений)

капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими

документами.  Учасники товариства несуть

відповідальність в межах їх вкладів.

Згідно ст.51

вищевказаного Закону установчі документи товариства з обмеженою  відповідальністю, крім відомостей, зазначених

у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з

учасників, розмір, склад та порядок внесення 

ними  вкладів,  розмір 

і  порядок формування резервного

фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному (складеному) капіталі.

Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не

впливають на розмір їх частки у статутному (складеному) капіталі, вказаної в

установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими

документами.

Пунктом 2.4.

Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Ладижинська пересувна

механізована колона № 42", п. “в” ст. 10 Законом України “Про господарські

товариства”, ч.1 ст.148 ЦК України та ч.1 ст.88 ГК України передбачено право

учасника вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше,

ніж за три місяці до виходу, а відповідно до Статуту товариства - повідомивши

за 6 місяців до дня виходу (а.с.14-27).

Відповідно до

п.2.6. Статуту товариства та ст.54 Закону України “Про господарські

товариства”, ч.2 ст.148 ЦК України при виході учасника з товариства йому

сплачується вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у

статутному фонді.

26.04.2006р.

позивач звернувся з письмовою заявою про вихід з товариства та виплату належної

йому, як учаснику товариства, частки майна товариства в розмірі                                                                                 6 731грн.

(а.с.31). 

На заяву

ОСОБА_1. від 17.03.2008р. про вихід з учасників товариства, відповідач -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ладижинська пересувна

механізована колона № 42" повідомило позивача, що для розгляду на зборах

учасників товариства питання про вихід з його складу товариства він повинен

надати нотаріально посвідчену заяву, яку до цього часу не надано. Крім того,

відповідач зазначив, що при надані ОСОБА_1нотаріально посвідченої заяви про

вихід із складу товариства, його питання буде на протязі 3-х місяців розглянуто

на зборах учасників і буде виплачена належна йому частка майна товариства

відповідно до ст.54 Закону України "Про господарські товариства"

пропорційно його частці в статутному фонді по бухгалтерському балансу

товариства на дату його виходу і в строки, передбачені законом і статутом

товариства (а.с.32,33).  

Частинами 3,4

статті 116  Цивільного кодексу України

визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому

установчим документом товариства та законом вийти у встановленому порядку з

товариства; здійснити відчуження 

часток  у статутному (складеному)

капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у

порядку, встановленому законом. Аналогічна норма передбачена ст.10 Закону

України "Про господарські товариства".

Згідно ст.148

Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має

право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за

три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом (п.1). Учасник,

який виходить із ТОВ, має право одержати вартість частини майна, пропорційну

його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення

вартості частини майна, що пропорційна частці учаснику статутному фонді, а

також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом (п.2).

Відповідно до

п.3.7 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р.

№04-5/14 "Про практики застосування законодавства у розгляді справ, що

виникають з корпоративних відносин" вартість майна товариства, яка

враховується у визначенні частки, вартість якої належить до сплати учаснику, що

вибув, визначається як сумарна вартість активів товариства за вирахуванням його

зобов'язань. 

Згідно ст.54

Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з

товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини

майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі та

частину прибутку,  одержаного товариством

у  відповідному році до виходу учасника.

При цьому вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до

виплати учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення

учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з

товариства.

Відповідно до

висновку незалежного аудитора про показники балансу Товариства з обмеженою

відповідальністю "Ладижинська пересувна механізована колона № 42" від

26.09.2008р. власний капітал товариства за даними балансу станом на

26.04.2006р. становить 236,3тис.грн.

Згідно додатку

до установчого договору від 26.01.1999р. частка позивача у статутному фонді

становила 0,62%.

ОСОБА_1. подав

заяву про вихід з товариства 26.04.2006р.

Відповідно його

частка у грошовій формі на дату подано заяви про вихід з товариства становила

1465,06грн. (236300х0,62:100=1465,06).

Таким чином,

позовна вимога ОСОБА_1. щодо стягнення з відповідача вартості частини майна,

пропорційної його частці у статутному капіталі підлягає частковому задоволенні

на суму 1465,06грн.

Суд першої

інстанції на вищевикладене уваги не звернув, а тому помилково визначив вартість

частки майна позивача пропорційну його частці у статутному капіталі товариства

з урахуванням вартості майна цього товариства станом за перший квартал 2008

року. 

Частка учасника

у грошовій формі у статутному фонді товариства та частина майна товариства,

пропорційна частці учасника у статутному капіталі при виході з товариства не є

тотожними поняттями, а тому твердження позивача, що йому належить до виплати

6731грн. є помилковим. 

Колегія суддів

погоджується з висновком суду першої інстанції проте, що прийняття рішення про

виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до

компетенції учасників цих товариств, а не господарського суду. Суд лише

перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення

учасника з товариства. 

Частиною 5 ст.

49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при частковому

задоволенні позову суми, які підлягають сплаті за проведення судової

експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи

покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог.

З огляду на

викладене, судова колегія дійшла до висновку, що рішення господарського суду

Вінницької області  від 23.06.2008р. у

справі №2/95-08 підлягає зміні.

  Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального

кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну

скаргу ОСОБА_1 м.Ладижин Вінницької області 

задовольнити частково.

2. Рішення

господарського суду  Вінницької області

від 23 червня 2008 року у справі №2/95-08 змінити, виклавши його резолютивну

частину в такій редакції:

"Позов

задовольнити частково.

"Стягнути

з Товариства  з обмеженою

відповідальністю "Ладижинська пересувна механізована колона №42"

(24321,   Вінницька область  м.Ладижин, вул.Промислова, 4, код 13334671,

свідоцтво 01624662) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 1465,06 грн.

вартості частини майна товариства пропорційно належній позивачу частці у

статутному  фонді, 25,69 грн. - витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового 

процесу.

Стягнути з

Товариства  з обмеженою відповідальністю

"Ладижинська пересувна механізована колона №42" (24321,   Вінницька область  м.Ладижин, вул.Промислова, 4, код 13334671,

свідоцтво 01624662) - 22,21 грн. витрат по сплаті державного мита в доход

Державного  бюджету України.

Стягнути з

Товариства  з обмеженою відповідальністю

"Ладижинська пересувна механізована колона №42" (24321,   Вінницька область  м.Ладижин, вул.Промислова, 4, код 13334671,

свідоцтво 01624662) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) -                                                                                                   

326,55 грн. витрат з оплати послуг адвоката.

В решті

позовних вимог відмовити".

3. Припинити

провадження у справі  в частині вимоги

зобов'язати ТОВ "Ладижинська пересувна механізована колона №42",

виключити ОСОБА_1. зі складу у часників ТОВ "Ладижинська пересувна

механізована колона №42".

4. Видачу

наказів доручити  господарському

суду  Вінницької області.

5.  Справу №2/95-08 повернути до  господарського суду  Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              

 судді::

 віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд