Рішення

від 23.06.2008 по справі 13/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.08                                                                                 Справа № 13/84

За позовом Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго»м. Луганськ   

до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 4»Краснодонського міськвиконкому м. Суходольськ

про стягнення 14729 грн. 11 коп.

Суддя Яресько Б.В.

За участю:Секретар судового засідання Чорна І.М.

Від позивачаГорєлов О.А. дов. № 15/42-17-170 від 23.06.08

Від відповідача Не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення боргу за спожиту теплову енергію в сумі 11279 грн. 39 коп., втрат від інфляції –2953 грн. 71 коп., та 3 % річних –496 грн. 01 коп.

Представник позивача позов підтримав.

Відповідач участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив. Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якій він зазначає, що визнає борг частково в сумі 5615 грн.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладених між сторонами договорів № 21 від 08.05.2000 р. та № 778-юр від 14.10.2005 р. позивач з березня 2005 р. по березень 2007 р. здійснював постачання відповідачу теплової енергії. Факт постачання теплової енергії підтверджується актами прийому-передачі опалення, що складалися  сторонами щомісячно, та на підставі яких позивач виставляв щомісячно відповідачу рахунки на оплату.

В порушення умов договорів відповідач не розрахувався за спожиту теплову енергію в наслідок чого виникла заборгованість в сумі 11279 грн. 39 коп.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить стягнути з відповідача борг за спожиту теплову енергію в сумі 11279 грн. 39 коп., втрати від інфляції – 2953 грн. 71 коп., та 3 % річних –496 грн. 01 коп. нарахованих по березень 2008 р. відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України

Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що його борг становить 5615 грн. При звіренні розрахунків, відповідач зазначив, що борг становить 5615 грн. 66 коп.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи, зокрема актами прийому-передачі опалення, розрахунком, підтверджується наявність боргу  відповідача в сумі 11279 грн. 39 коп.

Доводи відповідача стосовно того, що його заборгованість складає лише 5615 грн. оцінюються судом критично, з огляду на те, що відповідачем не наданий контр розрахунок, та пояснення з належними доказами стосовно того, яким чином він дійшов до висновку стосовно зазначеного ним розміру боргу.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –147 грн. 29 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго»м. Луганськ до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 4»Краснодонського міськвиконкому м. Суходольськ про стягнення 14729 грн. 11 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 4»Краснодонського міськвиконкому м. Краснодон м. Суходольськ Луганської області вулиця Комарова 43 ідентифікаційний код 30691213 на користь Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго»м. Луганськ, кв. Восточний 22 ідентифікаційний код 03340529  борг за спожиту теплову енергію в сумі 11279 грн. 39 коп., втрати від інфляції –2953 грн. 71 коп., 3 % річних –496 грн. 01 коп., державне мито у сумі –147 грн. 29 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

За згодою  сторін присутніх у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

26 червня 2008 р.